Розрахунок виробничої програми підприємства

На підставі річного обсягу продажу визначити показники плану продажу в заданій номенклатурі та розрахувати наступні показники.

1) Чистий дохід від реалізації продукції:

(4.1)

де Q_i – річний обсяг продажу і-го виду продукції, шт.;

Ц_i- ціна і-го виду продукції без ПДВ, грн.

2) Виручку (дохід) від реалізації продукції (з урахуванням ПДВ):

(4.2)

де Ц_{i ПДВ} - ціна і-го виду продукції з ПДВ, грн.

Розрахунки узагальнити у вигляді табл. 4.1.

Таблиця 4.1

План продажу (реалізації) продукції на рік

3) Величину запасу готової продукції на кінець року за формулою:

(4.3)

де Т –тривалість аналізованого періоду (рік), дні;

t_зб.i^_ середній строк зберігання і-го виду виробу на складі, дні.

4) Обсяг товарної продукції:

(4.4)

де В_ПРі – обсяг виробничої програми і-го виробу, шт.

Обсяг виробничої програми:

В_ПРі = Q_i + ГП_крі - ГП_прі (4.5)

де ГП_пр.,ГП_кр.– залишки і-го виду готової продукції відповідно на початок та кінець року, шт.

Розрахунки узагальнити у вигляді табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Річна виробнича програма

5) Запас (залишки) незавершеного виробництва на кінець року а) у вартісному виразі:

(4.6)

де ТП_і – обсяг товарної продукції і-го виду, грн.;

t_ц - тривалість виробничого циклу виготовлення і-го виду продукції, дні;

Кнві - коефіцієнт наростання витрат і-го виду продукції, долі од..

а) у натуральному виразі:

(4.7)

6) Обсяг валової продукції в натуральному та вартісному виразі:

(4.8)

(4.9)

Розрахунки навести у вигляді табл.. 4.3

Таблиця 4.3

Валова продукція у плановому році

4.2. Розрахунок потреби в основних засобах та оборотних коштах

Для нарахування амортизаційних відрахувань використовуємо метод нарахування амортизації (відповідно до вихідних даних), термін служби та первісну вартість ОФ. Необхідно навести розрахунок норми амортизації. Незалежно від терміну служби ОФ величину амортизаційних відрахувань розрахувати на термін не більше ніж 10 років.Норму амортизації розраховуємо відповідно до терміну служби, наведеного у вихідних даних.)

Розрахунки узагальнити у вигляді табл. 4.4., 4.5.

Таблиця 4.4

Розрахунок вартості основних фондів

Середньорічна вартість ОФ визначається за формулою середньої арифметичної.

Таблиця 4.5

Розрахунок амортизаційних відрахувань

Показники ефективності використання ОФ навести у вигляді табл. 4.6

ЗагальнийнормативОК розраховується за формулою:

Н_ок = Н_вз + Н _гп.+ Н _нзв (4.10)

де Н_вз – норматив ОК у виробничих запасах, грн.;

Нгп- норматив ОК у готовій продукції, грн.;

Ннзв- норматив ОК у незавершеному виробництві, грн..

Таблиця 4.6

Показники ефективності використанняосновнихфондів

Норматив ОКувиробничих запасах:

Н_вз= Н_мат + Н_н/ф (4.11)

деН_мат,Н_н/ф – відповіднонормативиоборотнихкоштів на формуванняматеріалів і напівфабрикатів, грн.

НормативиОК по матеріалам і напівфабрикатам розраховуються:

(4.12)

де Р_мі - середньодобовівитратиматеріалів (напівфабрикатів), щорозраховуються за формулою:

(4.13)

де В_мі - витратиматеріалів на одиницю і –го виду продукції, грн./шт.;

Т – кількістькалендарнихднів у році;

Nі – норма запасу і -гоелементу ОК (дні).

N _і = (N_{і пот} + N_іпідг + N_ітр + N_{і стр}), (4.14)

де N і пот–величина поточного запасу, дні;

Nіпідг – час підготовчого запасу, становить 1 день;

Nітр - величина транспортного запасу, дні;

Nістр – величина страхового запасу i-го елементу ОК.

Розрахунки величини нормативу ОК у виробничих запасах навести у вигляді табл. 4.7.

Норматив ОК по готовій продукції розраховується:

Н_гп = ГП_ПРі * Р_ГПі (4.15)

(4.16)

де С_{вир і} - виробнича собівартість одиниці і –го виду продукції, грн./шт.;

ГП_ПРі – норма готової продукції (середній строк зберігання готової продукції на складі), дні.

Норматив ОК по незавершеномувиробництву розраховується:

(4.17)

Розрахунок нормативу ОК узагальнити у вигляді табл. 4.8.

Таблиця 4.8

Склад і структура оборотних коштів підприємства

Норматив ОК в натуральному виразі визначається для кожного виду продукції шляхом ділення нормативу ОК у вартісному виразі на ціну продукції без ПДВ.

Після визначення потреби підприємства в оборотних коштах необхідно розрахувати показники ефективності використання оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності коштів:

(4.18)

Коефіцієнт закріплення (завантаження):

(4.19)

Тривалість одного обороту оборотних коштів (швидкість обороту):

(4.20)

Коефіцієнт рентабельності оборотних коштів:

(4.21)

деП_оп – прибуток підприємства від операційної діяльності за підсумками роботи за рік, грн.

Відносне вивільнення оборотних коштів:

(4.22)

де t_о.баз,t_о.зв – відповідно середня тривалість одного обороту оборотних коштів в базовому і звітному роках, днів/

Таблиця 4.7

Розрахунок нормативу ОК у виробничих запасах

Всі розрахунки узагальнити у вигляді табл. 4.9.

Таблиця 4.9

Показники, що характеризують ефективність використання оборотних коштів

4.3. Розрахунок потреби в персоналі та витрат на оплату праці.

Розрахунок чисельності працівників на дільниці виконується у розрізі наступних категорій: робітники (основні і допоміжні), керівники, спеціалісти, службовці, обслуговуючий персонал (ОП).

Для визначення явочної чисельності робітників спочатку визначається плановий ефективний (корисний) фонд робочого часу одного робітника і планові втрати робочого часу (%). Підставою для розрахунків слугує баланс робочого часу одного середньооблікового робітника підприємства (табл. 4.10).

Облікова чисельність робітників визначається:

(4.23)

де Ч_яв – явочна чисельність робітників, ос.;

К_ос – коефіцієнт облікового складу, що розраховується за формулою:

(4.24)

Чисельність основних працівників визначається різними методами, в залежності від способів нормування витрат праці.

Явочна чисельність основних робітників за трудомісткістю робіт (продукції) розраховується за формулою:

(4.25)

де ТМ_вир – плановатрудомісткістьвиробничоїпрограми, нормо-год.;

К_вн – плановий коефіцієнт виконання норм.

До допоміжних робітників дільниці відносяться наладчики устаткування, чергові слюсарі та електромонтери, розподілювачі робіт, роздавальники інструменту, контролери, водії кранів та електрокарів.

Основний метод розрахунку їх чисельності - за нормами обслуговування:

(4.26)

де К_об – планова кількість одиниць обладнання (розраховується виходячи із загальної вартості обладнання та середньої ціни за одиницю обладнання) або загальна площа обслуговування;

К_зм – коефіцієнт змінності (підприємство працює у 2 зміни);

Но – норма обслуговування на одного робітника.

Таблиця 4.10

Річний баланс робочого часу одного робітника

Чисельність обслуговуючого персоналу розраховуємо за формулою 4.26, при цьому норма обслуговування на 1 особу становить 800м² загальної площі підприємства.

Загальна площа підприємства визначається як 1,7 від виробничої площі.

Розмір виробничої площі підприємства визначається за середнім наділом площі, що припадає на один верстат. Середній наділ площі на один верстат ураховує наділ площі разом із проходами і проїздами. Середня площа, яку займає один верстат, становить від 10 до 20 м².

Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та службовців (КСС) визначається у відповідності до питомої ваги КСС у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу (ПВП).

Розрахунки чисельності працівників узагальнити у вигляді табл.4.11

Таблиця 4.11

Розрахунок чисельності працівників

Розрахунок прямого фонду оплати праці (ФОП) робітників-відрядників проводиться за формулою:

(4.27)

де Р_{і в} – розцінок за одиницю виготовлення і-го виду продукції, грн..

(4.28)

де t_i – трудомісткість виготовлення одиниці продукції, нормо-год.;

– середня годинна тарифна ставка робіт, що виконуються.

Середня годинна тарифна ставка розраховується:

(4.29)

де – годинна тарифна ставка І розряду;

- середній тарифний коефіцієнт.

Студент самостійно обирає умови праці на підприємстві.

Середній тарифний коефіцієнт розраховується за формулою:

(4.30)

де Ч_і – чисельність робітників і-го розряду, осіб;

К_Тi – тарифний коефіцієнт і-го розряду.

Визначимо чисельність основних робітників за розрядами за наступною структурою: чисельність робітників 6-го розряду становить 32%, 5-го розряду – 38%, 4-го розряду - 23%, решта – робітники 2-го розряду.

Середній розряд робітників розраховується за формулою:

(4.31)

де К_Тм, К_Тб- відповідно менший і більший тарифний коефіцієнт з двох суміжних;

– менший розряд із двох суміжних.

Тарифна сітка наведена у додатку З.

Загальний ФОП основних робітників включає прямий ФОП та доплати і премії, розмір яких становить 60% від прямого ФОП.

Розрахунки ФОП основних робітників узагальнити у формі табл. 4.12.

Таблиця 4.12

Розрахунок ФОП основних робітників

Прямий (тарифний) ФОП робітників- погодинників (допоміжних та обслуговуючих робітників) визначається за формулою:

(4.32)

де Ч_io– облікова чисельність допоміжних робітників i-го розряду, осіб;

– годинна тарифна ставка i-го розряду, грн..

Визначимо чисельність допоміжних робітників за розрядами за наступною структурою: чисельність робітників 6-го розряду становить 23%, 5-го розряду – 41%, 4-го розряду - 18%, 3-го розряду - 11%, 2-го розряду - 4%, решта - 1-го розряду.

Доплати і премії становлять 30% від прямого ФОП допоміжних робітників.

Розрахунки ФОП допоміжних та обслуговуючих робітників узагальнити у табл. 4.13.

Таблиця 4.13

Розрахунок ФОП допоміжних та обслуговуючих робітників

Розрахунок ФОП керівників, спеціалістів та службовців виконати у формі таблиці 4.14. відповідно до чисельності, що розрахована у табл.4.11.

Посадові оклади обслуговуючих робітників та КСС студент обирає самостійно з урахуванням мінімальної заробітної плати.

Таблиця 4.14

Розрахунокпланового фонду оплати праці

Продовження табл. 4.14

Підсумкові результати розрахунків з праці і заробітної плати навести у вигляді таблиці 4.15.

Таблиця 4.15

Зведені показники по праці та заробітній платі

4.4. Розрахунок витрат на виробництво продукції.

Розрахунки виконують за переліком статей витрат, які входять у виробничу собівартість. Прямі витрати визначають через норми витрат на одиницю виробу, планові ціни на ресурси, обсяги виробництва виробів. До них відносять витрати на основні матеріали, енергію, а також основну і додаткову заробітну плату основних робітників з відрахуванням на соціальне страхування.

Непрямі витрати, які пов’язані із забезпеченням нормальної роботи устаткування або з утриманням приміщень дільниці, а також апарату управління об’єднуються в цільові кошториси комплексних витрат (ВУЕУ, ЗГВ, кошторис адміністративних витрат на витрат на збут).

Кошторис витрат на утримання і експлуатацію устаткування складається із наступних статей.

1. Амортизація устаткування і транспортних засобів (сума ІV та V групи ОФ).

2. Експлуатація устаткування, яка містить в собі:

- витрати на оплату праці допоміжних робітників (табл.4.13);

- відрахування на соціальне страхування (відсоток відрахування студент визначає самостійно відповідно до законодавчої бази);

- витрати на технологічну енергію:

(4.33)

де П – потужність електродвигунів, кВт-год. (від 2 до 4 кВт-год.);

Ц_кВт– вартість однієї кВт-год. електроенергії, грн.;

- ефективний фонд роботи обладнання, год..

3. Витрати на поточний ремонт устаткування і транспортних засобів становлять 2% від його вартості.

4. Інші витрати складають 4% суми попередніх статей.

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування навести у вигляді таблиці 4.16

Таблиця 4.16

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування

Кошторис загальновиробничих витрат складається з наступних статей.

1. Витрати на управління виробництвом включають витрати на оплату праці працівників апарату управління та відрахування на соціальне страхування (табл. 4.14).

2. Витрати некапітального характеру, пов’язані з удосконаленням технології містять у собі інші витрати, які приймаються на рівні 10% заробітної плати робітників.

3. Витрати на обслуговування виробничого процесу включають до свого складу наступні витрати:

- на оплату праці обслуговуючого персоналу з відрахуваннями на соціальне страхування (табл.4.13);

- на опалення та освітлення приміщень, що становлять 3% від вартості III групи ОФ.

4. Амортизаційні відрахування будівель, споруд, нематеріальних активів, інструментів, приладів (III та VI групи ОФ).

5. Витрати на пожежну та сторожову охорону приймаємо у розмірі 3% вартості ОФ підприємства.

6. Інші витрати приймаються на рівні 1% від суми попередніх витрат.

За результатами розрахунків складається кошторис загальновиробничих витрат у формі табл.4.17.

Таблиця 4.17

Кошторис загальновиробничих витрат

Прямі (змінні) витрати на виробництво продукції включають:

1) вартість основних матеріалів;

2) вартість покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

3) основну та додаткову заробітну плату основних робітників (табл.4.12);

4) відрахування на соціальне страхування;

5) вартість інших змінних витрат

Планові калькуляції складають окремо для кожного виробу, який виготовляється на підприємстві.

Комплексні кошториси (ВУЕУ та ЗГВ) розподіляємо між виробами пропорційно основній зарплаті основних робітників.

Інші виробничі витрати становлять 2% від суми попередніх статей.

Виробнича собівартість визначається як сума всіх статей витрат за вирахуванням зворотних відходів.

Результати розрахунків узагальнити у формі табл. 4.18.

Виробнича собівартість є базою для розрахунку ціни реалізації продукції, а також обчислення показників ефективності діяльності виробничого підрозділу.

Таблиця 4.18

Калькуляція собівартості виробів

Одиниця виміру, грн.

Річний випуск: Виріб А __ шт.

Виріб Б __ шт

Виріб В __ шт

Кошторис витрат на виробництво відображає загальну суму витрат на випуск продукції усіх видів. Він складається за економічними елементами в цілому по підприємству. Складання кошторису дає можливість визначити структуру витрат, провести її аналіз.

Кошторис витрат на виробництво складається у формі таблиці 4.19.

Таблиця 4.19

Кошторис витрат на виробництво

4.5. Розрахунок техніко-економічних показників діяльності підприємства

Для обчислення основних техніко-економічних показників діяльності виробничого підрозділу визначають повну собівартість кожного виду продукції.

Ціна реалізації продукції включає: виробничу собівартість (ВС), визначені адміністративні витрати (А_в), витрати на збут (В_з), прибуток (П), податок на додану вартість (ПДВ):

Ц = ВС + АВ+ ВЗ+ П + ПДВ (4.34)

До адміністративних витрат відносять загальновиробничі витрати, які направлені на обслуговування та управління підприємством. Їх приймемо у розмірі 5% виробничої собівартості продукції.

Витрати на збут приймемо у розмірі 3% виробничої собівартості продукції.

Величина операційного прибутку розраховується з урахуванням рівня рентабельності продукції. Відпускна ціна продукції з ПДВ включає повну собівартість продукції, прибуток на одиницю продукції та податок на додану вартість.

Розрахунки ціни реалізації продукції зведемо в таблицю 4.20

Таблиця 4.20

Ціна реалізації продукції

4.6. Розрахунок основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Зведені показники дають можливість оцінити ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства.

Одночасно визначається поріг стійкості підприємства, для чого обчислюється критичний обсяг виробництва (точка беззбитковості) Критичний обсяг виробництва продукції розраховується за формулою:

(4.35)

де − відповідно постійні і питомі змінні витрати і-го виду продукції, грн..

В остаточних висновках базові значення основних техніко-економічних показників порівнюють із плановими показниками.

Для розрахунку основних техніко-економічних показників діяльності підприємства використовується табл. 4.21.

Таблиця 4.21

Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Операційний прибуток – це різниця між чистим доходом від реалізації продукції та собівартістю товарної продукції.

Чистий прибуток – це операційний прибуток скорегований на податок на прибуток.

Рентабельність виробництва:

(4.36)

де В_оф – середньорічна вартість основних фондів, грн.;

О_кн – середньорічний залишок нормованих оборотних коштів, грн.;

НА –середньорічна вартість нематеріальних активів підприємства, грн.;

П_ОП – сума операційного прибутку підприємства за рік, грн..

Рентабельність продукції:

(4.37)

де С_реал – собівартість реалізованої продукції, грн..

На плановий рік передбачено:

1) збільшення обсягу випуску продукції А на 4%, Б – на 8% та зменшення випуску продукції на 10%;

2) зростання продуктивності праці та середньомісячної заробітної плати відповідно на 10 та 7%;

3) зменшення виробничої собівартості 1-ці продукції на 5%.

Обсяг виробництва у плановому році визначається корегуванням обсягу виробництва базового року на передбачений відсоток зміни.

Для визначення товарної продукції планового року спочатку розрахуємо виробничу собівартість (шляхом корегування виробничої собівартості на плановий відсоток зміни) та ціну одиниці продукції в плановому році.

Для визначення валової продукції необхідно спочатку розрахувати НЗВ на початок та кінець року. НЗВ на початок планового року відповідає величині НЗВ на кінець звітного року. НЗВ на кінець року та обсяг валової продукції визначається аналогічно базового року.

Облікова чисельності ПВП у плановому році визначається через співвідношення товарної продукції та продуктивності праці 1 працівника. Для цього спочатку визначають планову продуктивність шляхом корегування базової продуктивності на плановий відсоток зміни.

Облікову чисельність робітників визначаємо через відсоток КСС у чисельності ПВП.

Середньомісячна заробітна плата корегується на плановий відсоток зміни.

Середньорічна вартість основних фондів, фондовіддача та фондоозброєність визначається аналогічно базового року.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів визначається через тривалість 1-го обороту у плановому році. Планова тривалість 1-го обороту розраховується шляхом корегування базової тривалості на відсоток скорочення тривалості 1-го обороту.

Дохід від реалізації продукції, чистий дохід від реалізації продукції,операційний, чистий прибуток, рентабельність виробництва та рентабельність продукції визначаються аналогічно базового року.

Для визначення рентабельності виробництва плановий норматив оборотних коштів визначається через співвідношення планової товарної продукції та планового коефіцієнту оборотності.

Наприкінці розділу необхідно навести ґрунтовні висновки щодо динаміки основних техніко-економічних показників підприємства.