М– Віддалені метастази

Мx Не досить даних для визначення віддалених метастазів

М0 Віддалені метастази не визначаються

М1 Наявні віддалені метастази

Клініка. Безсимптомним рак тіла матки буває рідко. Найчастішою скаргою хворих на рак тіла матки є кров'янисті виділення, кровотечі в менопаузі та нерегулярні маткові кровотечі в жінок репродуктивного віку. Іншим симптомом є поява лімфореї – рідких уплавів. Обидва симптоми можуть чергуватися.

Скарги на болі при раку тіла матки трапляються рідко, переважно виникають при запущених стадіях хвороби. Проростання процесу в стінку сечового міхура супроводжується симптомами циститу. Поява піометри супроводжується підвищеною температурою. Кахексія при раку ендометрія, як правило, відсутня.

В анамнезі у хворих на рак ендометрію характерні відсутність або мала кількість вагітностей, дисфункціональні прояви яєчників, ожиріння, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет.

Однак загальний стан більшості хворих довго залишається задовільним. Незважаючи на маткові кровотечі, анемія у хворих на рак ендометрія спостерігається рідко. При пізніх стадіях раку тіла матки можуть визначатися відповідні зміни в легенях (метастази), а при дисемінації процесу по очеревині з'являється асцит.

У хворих на рак ендометрію часто виявляється полінеоплазія, зокрема, рак грудної залози, товстої кишки або шлунка.

Діагностика. У хворих з першими стадіями раку тіла матки змін у геніталіях виявити фізикальними методами не вдається. Збільшення матки визначається при ІІ-ІV стадіях раку. У деяких хворих під час огляду в дзеркалах спостерігаються сукровичні виділення із цервікального каналу шийки матки. Кров'янисті виділення можуть з'явитися після пальпації матки. При переході процесу на цервікальний канал промацується потовщення шийки матки. Тоді ж може визначатися ущільнений або інфільтрований параметрій, який обмежує рухомість шийки матки. Точніше стан параметріїв досліджується через пряму кишку. При цьому можна визначити наявність метастазів у регіонарні вузли таза. При пальпації або огляді стінки піхви інколи спостерігаються метастази, що свідчить про запущену стадію захворювання.

Принципово діагноз раку ендометрія базується на морфологічному дослідженні біоптичного матеріалу з порожнини матки. При такій біопсії обов'язковим є окреме вишкрібання порожнини матки, окреме – цервікального каналу. Воно дає змогу оцінити поширеність раку ендометрія.

За допомогою лімфографії виявляються метастази в регіонарні лімфатичні вузли. Використовується як пряма, так і непряма лімфографія. Найціннішою є здатність лімфографії визначити стан парааортальних лімфатичних вузлів.

Ультрасонографія з доплерометрією дає змогу докладніше визначити локалізацію та розміри ракового процесу в порожнині матки, визначити глибину інвазії в міометрій.

Лікування. Хірургічний метод лікування раку ендометрія є основним на ранніх стадіях, оскільки чутливість його порівняно з раком шийки матки до променевого лікування є невисокою. При ІА, ІВ стадії високодиференційованого раку ендометрія здійснюється проста екстирпація матки з додатками. При ІА, ІВ стадії низько диференційованого раку ендометрія та при ІС стадії раку ендометрія будь-якого ступеня диференціації ймовірність ураження регіонарних лімфатичних вузлів збільшується майже в 6 разів. Ось чому в таких випадках рекомендовано виконувати просту екстирпацію матки з додатками та клубовою лімфаденектомією. Крім того показами для за очеревинної лімфаденектомії вважаються серозний, мезонефроїдний, шоскоклітинний гістологічні типи рака, розповсюдження рака на істмоцервікальну зону, позаматкове розповсюдження рака., збільшені за очеревинні лімфатичні вузли. Якщо пухлина переходить на цервікальний канал, застосовується розширена екстирпація матки з додатками за Вертгаймом. При технічних труднощах та наявності важкої супутньої патології може бути виконана проста екстирпація з післяопераційним із внутріпорожнинним опроміненням та опроміненням зон регіонарного метастазування.

Передопераційна дистанційна променева терапія застосовується з метою профілактики місцевих рецидивів (методика і дозування такі, як і при раку шийки матки). Значно рідше застосовується передопераційна внутрішньоматкова γ-терапія. При технічних труднощах та наявності важкої супутньої патології виконують просту екстирпацію з післяопераційним далекодистанційним опроміненням зон регіонарного метастазування чи поєднано-променевим опроміненням. Суть його полягає в дистанційному опроміненні параметрію і контактному (внутрішньоматковому) опроміненні основного вогнища в матці.

За наявності протипоказів до хірургічного лікування або якщо жінка не погоджується на операцію, методом вибору є поєднано-променевий спосіб лікування.

З появою синтетичних похідних прогестерону пролонгованої дії можливим стало їх застосування в лікуванні не тільки гіперплазій ендометрія, а й високодиференційованого раку ендометрія. Виявлено пряму залежність дії прогестинів від ступеня диференціації пухлини. Із синтетичних прогестинів широкого застосування набули оксипрогестерон-капронат, депостат. Гормонотерапія як самостійний метод застосовується лише у хворих з передраком і внутрішньоепітеліальним раком ендометрія, а також в осіб з високо- та помірнодиференційованим раком ендометрія, для яких радикальне лікування протипоказане.

Прогноз. Віддалені наслідки лікування раку тіла матки залежать від глибини інвазії в міометрій, стадії процесу та ступеня диференціації пухлини, наявності регіонарних метастазів.

Працездатність хворих, що перенесли тільки хірургічне лікування, залежить від перебігу операції та післяопераційного періоду. Звичайно тимчасова втрата працездатності триває приблизно чотири місяці. Хворі, ліковані комбінованим та поєднано-променевим методом, непрацездатні до одного року. Жінок працездатного віку після закриття листка непрацездатності переводять на інвалідність.

Відновне лікування. У молодих жінок після радикального лікування з'являється післяопераційний посткастраційний синдром. Хворим призначаються серцеві та седативні засоби. З огляду на те, що відновити втрачені функції неможливо, основний акцент робиться на психотерапію, адекватне працевлаштування і повноцінну соціальну реабілітацію.