Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Поняття та види цивільно-правових зобов'язаньСтр 1 из 2Следующая ⇒ Тема 1:ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ´ЯЗАННЯ 1. Поняття цивільно-правових зобов´язань 2. Види цивільно-правових зобов´язань 3. Система цивільних зобов´язань 4. Підстави виникнення зобов´язань
Тема 2:ВИКОНАННЯ ЗОБОВ´ЯЗАНЬ 1. Поняття і принципи виконання зобов´язань 2. Суб´єкти виконання зобов´язань 3. Місце, строк і спосіб виконання зобов´язання
Тема 3:ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОГОВОРИ 1. Поняття і значення договору 2. Класифікація договорів 3. Зміст договору. Істотні, звичайні і випадкові умови договору 4. Порядок укладання, зміни та розірвання договорів
Тема 4:ВИДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ´ЯЗАНЬ 1. Поняття видів забезпечення виконання зобов´язань 2. Зобов´язально-правові види забезпечення виконання договірних зобов´язань 3. Речові види забезпечення виконання зобов´язання
Тема 5:ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ´ЯЗАНЬ 1. Поняття та види припинення зобов´язань 2. Припинення зобов´язань за волею сторін 3. Припинення зобов´язань за обставин, що не залежать від волі сторон
Поняття та види цивільно-правових зобов'язань Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК). Як і будь-яке цивільне правовідношення, зобов'язання включає в себе такі елементи: суб'єкт, об'єкт, зміст. Суб'єктами в зобов'язанні є його учасники, яких законодавець називає кредитором і боржником. Це можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Об'єкт зобов'язань — це те, на що спрямовані права та обов'язки суб'єктів, тобто це певні дії щодо речей, грошей, послуг. Ці дії можуть полягати в: а) передачі речей у власність чи користування б) виконанні певної роботи; в) наданні певних послуг г) сплаті грошей (відшкодування збитків) тощо. Зміст зобов'язання — це сукупність суб'єктивних прав та обов'язків його учасників. Оскільки зобов'язання є правовідносинами майнового характеру, то і зміст їх становлять суб'єктивні права та обов'язки також майнового характеру. За підставами виникнення розрізняють зобов'язання: а) договірні; б) недоговірні; в) односторонньо-вольові, які виникають із односторонніх правочинів. За співвідношенням прав і обов'язків зобов'язання поділяють на: а) односторонні; б) взаємні. Виділяють також зобов'язання, де боржник повинен вчинити визначені дії; зобов'язання, де за умови неможливості виконати певні дії, боржник має право замінити їх виконанням інших, визначених в договорі дії (факультативні зобов'язання), і альтернативні зобов'язання. Альтернативне зобов'язання — це зобов'язання, змістом якого є право вимоги і відповідний йому обов'язок здійснити одну з кількох дій на вибір. Виконанням зобов'язання при цьому є здійснення однієї з кількох дій. Право вибору, якщо інше не випливає із закону чи тексту договору або із суті договору, належить боржнику. Розрізняють також головні і додаткові (акцесорні) зобов'язання. Додатковим є зобов'язання, мета якого — забезпечити виконання головного зобов'язання. Так, угода про заставу забезпечує виконання основного договору — позики. Додаткові зобов'язання тісно пов'язані з головним і припинення головного зобов'язання відповідно припиняє і додаткове. У більшості випадків особистість боржника чи кредитора не впливає на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Але окремі зобов'язання настільки тісно пов'язані з особою боржника чи кредитора, що виконати їх в іншому суб'єктному складі неможливо. Такі зобов'язання називаються особистими зобов 'язаннями. Так, смерть автора припиняє дію видавничого договору. За економічними і юридичними ознаками зобов'язання традиційно поділяють на: 1) зобов'язання з оплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання); окремо виділяється постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу; 2) зобов'язання з оплатної передачі майна в користування (май 3) зобов'язання з безоплатної передачі майна у власність або користування (дарування, позичка); 4) зобов'язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво); окремо виділяються науково-дослідні або дослідноконструкторські та технологічні роботи; 5) зобов'язання з надання послуг: доручення, комісія, зберігання 6) зобов'язання з перевезень (залізничних, морських, річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням); 7) зобов'язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунок, розрахункові правовідносини, чек, вексель); 8) зобов'язання зі страхування (майнове та особисте страхування); 9) зобов'язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій); 10) зобов'язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічне обіцяння винагороди, ведення чужих справ без дору 11) охоронні зобов'язання (зобов'язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного придбання або збереження майна).
|