Бюджетний контроль;

оперативне управління фінансовою діяльністю підприємства;

внутрішній консалтинг;

внутрішній аудит та ревізію;

формування інформаційних каналів та інформаційне забезпечення підприємства.

Стратегія – це визначення основних довгострокових цілей і завдань підприємства, прийняття курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей.

Під фінансовою стратегією розуміється формування стратегічних довгострокових цілей фінансової діяльності і вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Бюджет – це сума коштів, які знаходяться в розпорядженні підприємства для виконання певних функцій та проведення певних заходів у межах загальновиробничого планування. Він може формуватись на основі показників, що визначені як планові на кожен наступний період дфяльності підприємства.

Координація планів забезпечує узгодженість усіх його складових з ефективним використанням ресурсів підприємства. У процесі координації планів формується «дерево цілей». Воно становить графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, демонструє розподіл (декомпозицію) генеральної мети на підцілі та окремі завдання. Розрізняють горизонтальну й вертикальну координацію цілей.

Горизонтальна координація цілей спрямована на узгодження різних видів діяльності підприємства, вертикальна – на узгодження діяльності різних підрозділів, які забезпечують виробництво одного виду продукції (робіт, послуг).

Управлінський облік – це процес виявлення, виміру, нагромадження, аналізу, підготовки, інтерпретації й передачі інформації, яка використовується управлінською ланкою для планування, оцінки та контролю всередині організації і для забезпечення контролю за використанням усіх ресурсів підприємства.

Функція внутрішнього консалтингу виконується під час розробки методичного забезпечення діяльності окремих підрозділів підприємства, підготовки на замовлення керівництва висновків та рекомендацій щодо вирішення проблем, з якими стискається підприємство в цілому чи його структурні підрозділи в процесі розробки фінансової стратегії, планування, впровадження нових продуктів, процесів, систем.

Внутрішній аудит – це незалежна експертна діяльність служби контролінгу підприємства з метою перевірки й оцінювання адекватності та якості виконання обов’язків співробітниками.

До основних завдань внутрішнього аудиту належать:

виявлення резервів підвищення ефективності використання наявних ресурсів підприємства;

своєчасне виявлення порушень і недоліків у діяльності структурних підрозділів, опрацювання отриманих рішень щодо ліквідації та усунення причин виникнення цих недоліків;

виявлення недоліків у системі інформаційного забезпечення менеджменту;

перевірка відповідності фактичного стану майна в натуральному та вартісному виразі даним бухгалтерського обліку;

перевірка виконання вимог щодо ефективного управління ризиками;

налагодження і підтримка взаємодії з зовнішніми аудиторами та контролюючими органами;

вироблення рекомендацій щодо усунення виявлених у ході аудиту недоліків та мобілізації наявних резервів.

Під стратегічним фінансовим контролінгом розуміють комплекс функціональних завдань, інструментів і методів довгострокового (три і більше років) управління фінансами, вартістю та ризиками підприємства

Основні завдання стратегічного фінансового контролінгу наступні:

визначення стратегічних напрямків діяльності підприємства;

визначення стратегічних факторів успіху;

визначення стратегічних цілей і розробка фінансової стратегії підприємства;

впровадження дійової системи раннього попередження та реагування;

визначення горизонтів планування;

довгострокове фінансове планування прибутків та збитків, грошових потоків, балансу, основних фінансових показників;

довгострокове управління вартістю підприємства та прибутками його власників;

забезпечення інтеграції довгострокових стратегічних цілей і оперативних завдань, які ставляться перед окремими працівниками й структурними підрозділами.

Система раннього попередження та реагування (СРПР) – це особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництво про тенденційні ризики та шанси, які можуть виникнути як з боку зовнішнього, так із боку внутрішнього середовища підприємства.

Процес організації СРПР здійснюється поетапно в такому порядку: