Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Особливості географічного положення області та їх вплив на економічний потенціал





Дніпропетровська область утворена 27 лютого 1932 року. Вона розташована у південно-східній частині України, в басейні середньої та нижньої течії Дніпра. Межує на півночі з Полтавською та Харківською областями, на сході – з Донецькою, на півдні – з Запорізькою і Херсонською, на заході – з Миколаївською та Кіровоградською областями.

Займає площу 31 тис. кв.км., тобто майже 7 % від площі держави. Населення приблизно 3893 тис. чоловік. Дніпропетровська область поділяється на 20 районів, має 19 міст, у т.ч. 10 обласного підпорядкування, 54 селища міського типу, 1452 сільські населені пункти [1]. Вигідне географічне положення, значні поклади корисних копалин, розтушування у степовій фізико-географічній зоні, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, густа транспортна сітка сприяють розвитку господарського комплексу області.

Центр Дніпропетровської області – місто Дніпропетровськ, воно розташовано на берегах Дніпра на шляху між вугільним Донбасом і залізорудним Криворіжжям. Місто є найбільшим в Україні та одним з найбільших у світі центром чорної металургії та пов’язаних з нею галузей. В промисловості зайнято 32,7 % усіх працюючих, на транспорті 9,4 %, у будівництві 9,2% [2]. У місті є два потужні металургійні комбінати, два трубопрокатні і коксохімічні заводи, функціонують великі підприємства важкого машинобудування по випуску металургійного обладнання, верстатобудівельний, електровозний, вагоноремонтний, парового машинобудування, важких пресів.

Область розташована в басейні середньої і нижньої течії Дніпра. Поверхня області представляє собою хвилясту рівнину з розвинутою долинно-балковою сіткою. Геоструктурну основу території області складають три структури, так правобережна частина знаходиться у межах Придніпровського і частково Кіровоградського блоків Українського щита, складених метаморфічними та інтрузивними породами докембрійського фундаменту, на поверхні якого залягає покрив осадочних відкладів.

Північно-східна частина лівобережжя являє собою схил Дніпровсько-Донецької западини, південно-східна – Донецько-Орільську сідловину. На поверхні фундаменту, зануреного на глибину до 4-5 км., залягає товща осадочних порід від девону до неогену. Майже суцільний антропогенний покрив представлений переважно лесовидними утвореннями, а в річкових долинах – піщаними алювіальними відкладами.

Поверхня області характеризується абсолютною висотою від 100 до 200 м, так на північному заході відроги Придніпровської височини досягають висоти +192 м, яка поступово знижується у південно-східному напрямі і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні ця височина переходить у Причорноморську низовину, лівобережну частину області займає Придніпровська низина. На південно-сході області розташовані відроги Приазовської височини.

Область має різноманітні корисні копалини, за запасами деяких з них, зокрема залізних і марганцевих руд та каоліну, посідає провідне місце в країні. На території Дніпропетровської області розташовані Криворізький залізорудний басейн та Нікопольський марганцевий басейн.

Важливе промислове значення мають також поклади титанових, цирконієвих, нікелевих, кобальтових руд та бокситів. Область добре забезпечена паливними ресурсами (кам’яне вугілля Західного Донбасу, буре вугілля, нафта і газ). Різноманітні будівельні матеріали представлені вогнетривкими глинами і вапняками, кварцитами, гнейсами, гіпсом, пісками, гранітами.

Клімат помірно континентальний. Взимку часто бувають відлиги та значні морози з вітрами, влітку й навесні – суховії та пилові бурі. Тривалість вегетаційного періоду 210 днів.

На території Дніпропетровської області – 145 річок, завдовжки понад 10 км. Річки належать до басейну Дніпра, який перетинає територію області. Основні його притоки: Оріль та Самара з Вовчою (ліві), Мокра Сура, Базавлук, Інгулець (праві). Річки рівнинного типу, переважно снігового живлення. Озер в області небагато та й вони незначні за своїми розмірами. У межах області розташовані частини Дніпродзержинського, Каховського та Дніпровського водосховищ. Багато невеликих водосховищ та ставків. Для постачання питної та технічної води районові Криворіжжя споруджено канал Дніпро-Кривий Ріг.

У тектонічному відношенні територія Дніпропетровської області близька до контакту трьох найбільших структур Східноєвропейської платформи – Українського кристалічного щита (УКЩ), Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), Причорноморської западини. У межах території області частково знаходяться одразу три блоки УКЩ – Придніпровський (Середньопридніпровський), Приазовський(Західноприазовський), Кіровоградський (Кіровоградсько-Кременчуцький), що розділяються потужними тектонічними розломами – Оріхово-Павлоградським та Криворізьким (Криворізько-Кременчуцьким). У межах Придніпровського блоку УКЩ на території Дніпропетровської області знаходяться чимало дрібних тектонічних утворень (рис. 1). Літологічний склад архейських та протерозойських порід окремих блоків УКЩ суттєво відмінний, тому для кожного з них геологами укладаються окремі стратиграфічні схеми, які корелюються між собою. У стратиграфії Придніпровського блоку УКЩ поширені породи аульської, конкської, білозерської серій. Криворізьку структурну зону складає криворізька серія, що поділяється на п’ять світ – новокриворізьку, скелеватську, саксаганську, гданцівську та глеєватську. В основу всіх назв геологічних верств –геостратонімів, що вживаються як у вітчизняній, так і у світовій науці, покладені назви географічних об’єктів території Дніпропетровщини.
Територія Дніпропетровщини багата на унікальні, рідкісні об’єкти геологічного середовища, в т.ч. й світового значення. До природно-заповідного фонду України належать лише 17 геологічних об’єктів, тоді як унікальні геологічні пам’ятки природи області нараховують понад 30 найменувань. Ці об’єкти потребують захисту та охорони.

Цифрові позначення:

Блоки Українського кристалічного щита: І – Придніпровський, ІІ – Приазовський (Західноприазовський), ІІІ – Кіровоградський (Кіровоградсько-Кременчуцький)

Тектонічні структури Придніпровського блоку УКЩ:
структурні зони (розломи): А – Оріхово-Павлоградська; Б – Криворізька (Криворізько-Кременчуцька); синклінальні та моноклінальні структури:1 – Саксаганська; 2 – Славгородська; 3 – Чортомлицька; 4 – Софіївська; 5 – Верхівцевська; 6 – Сурська

Date: 2016-02-19; view: 413; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию