Тема уроку: «Різноманітність рослин. Голонасінні»

1. Загальна характеристика Голонасінних:

- близько 800 видів; походять від вимерлих насінних папоротей;

- поширені на усіх континентах, крім Антарктиди, та в усіх кліматичних зонах; водних немає;

- вічнозелені, зрідка листопадні;

- дерева, зрідка чагарники; трав'янистих форм немає;

- характерні такі ж вегетативні органи, як у квіткових;

- немає квіток, плодів;

- провідні тканини краще розвинені, ніж у спорових;

- переважає нестатеве покоління - спорофіт;

- гаметофіт не є окремою структурою (не покидає рослини);

- для запліднення не потрібна вода;

- насінні зачатки розташовуються відкрито на лусочках шишок (звідти назва Голонасінні).

2. Цикл розвитку сосни звичайної:

Життєвий цикл сосни звичайної: 1 - гілка з шишками; 2 - чоловіча шишка; 3 - пилковий мішок; 4 - пилкове зерно; 5 - шишка з насінними зачатками; 6 - луска з насінними зачатками; 7 - запилена шишка; 8 - дозріла шишка з насінням, 9 - насінина; 10 - проросток

Перший етап розвитку сосни звичайної – запилення ( пилок потрапляє на луски з насінними зачатками жіночих шишок ). Після нього луски жіночих шишок склеюються соснової смолою. Наступний етап - запліднення, яке настане через 12-14 місяців. Пилок проросте, з вегетативної клітини буде утворена пилкова трубка, а генеративна дасть початок двом сперміям. Для запліднення потрібен тільки один спермій, другий загине. В результаті процесу запліднення утворюється зигота. Вона і дасть життя зародку, а насінний зачаток утворює насіння із запасом поживних речовин в ендоспермі (насіння = зародок + ендосперм + покриви). Покриви насіння утворені з оболонок насінного зачатка. Далі шишка збільшується, дерев'яніє. Через 2 роки після запилення шишки починають в'янути, лусочки їх розходяться і насіння звільняються. Після відділення від материнської рослини, насіння сосни може довгий час перебувати у стадії спокою. Але, як тільки настануть сприятливі умови, зародок починає швидко рости. Насінина сосни звичайної має плівчасте крило (пристосування до розповсюдження).

3. Представники Голонасінних:

v Хвойні (сосна, ялина, ялиця (рос.пихта), модрина (рос.лиственница), ялівець (рос. можжевельник), кипарис, тис ягідний);

v До інших груп відносяться: гінкго дволопатевий, саговики, ефедра, вельвічія дивовижна.

4. Значення Голонасінних в природі:

- Джерело кисню;

- Джерело органічної маси;

- Важлива ланка в ланцюгу живлення (початкове);

- Ландшафтоутворення (тайга, ліси)

Значення Голонасінних в житті людини:

- Джерело деревини (паливо, будматеріали, папір, меблі, кораблебудування, шпали, кріплення шахт, музичні інструменти (ялина), тканини, пластмаси, целофан, спирт, гліцерин, лаки, фарби)

- Медицина (вітамін С, ефірні масла, фітонциди, активоване вугілля (зола ялини), камфора (з живиці ялиці), для виготовлення ліків: для головного мозку (гінкго), від кашлю (хвойник);

- Закріплення ґрунтів;

- Декоративне значення.

Голонасінні Червоної книги: модрина польська, сосна кедрова, тис ягідний, сосна Станкевича.