Тема 4. Литовсько-польська доба Української історії

(друга половина XIV – перша половина XVII ст.)

План лекції:

1. Захоплення українських земель Литовським князівством та шляхетською Польщею.
2. Люблінська унія та її наслідки для українських земель.
3. Зародження козацтва. Запорозька Січ – ядро формування козацької держави.

Семінар: СУСПІЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ЛИТОВО-ПОЛЬСЬКИЙ ПЕРІОД (XIV – середина XVII ст.)

Мета: визначити особливості суспільних трансформацій в українських землях упродовж XIV – першої половини XVII ст., з‘ясувати чинники та основні етапи інкорпорації українських земель до складу Литовського князівства та шляхетської Польщі. Розкрити особливості релігійного і культурного життя в українських землях у литово-польський період; охарактеризувати діяльність братств.

Питання для обговорення:

1. Геополітичні зміни у Східній Європі та еволюція державного статусу українських земель у складі Великого князівства Литовського і Польської держави.

2. Утворення Речі Посполитої: політичні та соціально-економічні наслідки для українського суспільства.

3. Культурне та релігійне життя у литовсько-польську добу. Діяльність православних братств.

Методичні вказівки до семінару:

1. Розкриваючи перше питання, охарактеризуйте специфіку інкорпорації українських територій Литовським князівством та шляхетською Польщею. Проаналізуйте особливості еволюції державно-правового статусу, політичного та соціально-економічного розвитку окремих українських земель у складі двох держав. Визначте роль руської еліти у суспільних трансформаціях XIV – середини XVII ст. Що було покладено в основу сепаратистських устремлінь руських князів?

Визначте причини процесів централізації, що посилилися у Великому князівстві Литовському з кінця XIV ст. та її наслідки для руських князівств.

2. Готуючи відповідь на питання, проаналізуйте чинники та етапи інтеграції Польської держави і Великого князівства Литовського. При цьому зверніть увагу на те, що різні об‘єднавчі заходи, покликані підси­ли­ти обидві держави, проводилися впродовж XIV – XV ст. Характеризуючи унійний процес, Ви побачите, що кожна з країн переслідувала власну мету, отже необхідно чітко визначити, у чому полягав інтерес Польщі, а в чому Великого князівства Литовського. Зверніть увагу, що Люблінський об‘єд­навчий сеймтривав майже півроку. Зважаючи на це, логічно було б з‘ясувати причи­ну такої колізії. Причини, серед іншого, необхідно шукати й у протилежності інте­ре­сів різних суспільних станів Великого князівства Литовського. Обов‘язково сконцентруйте увагу на позиції руської еліти в цьому процесі. Насамкінець, необхідно вийти на чіткі висновки щодо наслідків утворення Речі Посполитої для україн­сь­кого суспільства у політичній, соціальній, економічній сферах тощо.

3. В третьому питанні аналізуючи релігійне і культурне життя українців в литово-польський період, слід звернути увагу на особливості релігійної ситуації в українських землях у складі Литовського князівства та Польської держави, роль церковних інституцій у суспільно-політичному та культурному розвої руських теренів. З‘ясуйте причини посилення процесу покатоличення руського населення в процесі інтеграції двох держав, а також після утворення Речі Посполитої, визначте наслідки цього процесу. Одним з таких наслідків стала Берестейська церковна унія 1596 р., що започаткувала українську греко-католицьку церкву. Розкриваючи причини об‘єднання католицької і православної церков необхідно в кількох реченнях показати історичне тло цього явища, а також роль і ставлення до унії православного духівництва й церковних ієрархів.

Визначте причини, що зумовили Реформацію в Європі XVI ст., її вплив на релігійне і культурне життя українців. Обов'­яз­ково зверніть увагу на таке, суто українське явище як виникнення православних братств. Студент має показати їх місце в поширенні освіти, книгодрукуванні, збе­реженні національних традицій і захисті православ'я. Однак, разом із цим, і вказати на них як на одну з причин Берестейської унії 1596 р. Обґрунтуйте пояснення, чому появу греко-католицької церкви розглядаємо як агресію католицизму на українські терени; чи була в цьому небезпека. Насамкінець, необхідно пояснити до яких нас­лідків привела поява ще однієї церкви в Україні, чи відбилося це на національному русі, на ментальності українців.

Ключові поняття і терміни:

Інкорпорація, сейм, Люблінська унія, Кревська унія, Литовські статути, Річ Посполита, шляхта, магнати, поспільство, еліта, харизма, про­цес полонізації, покатоличення, уніатська церква, Реформація, православні братства, колегіум, ментальність.

Питання для самостійної роботи:

1. Охарактеризуйте еволюцію соціальної структури та феодального землеволодіння упродовж XIV – середини XVII ст. Визначте причини і наслідки полонізації руської шляхти.

2. Охарактеризуйте соціально-економічні та політико-правові наслідки запровадження Магдебурзького права в українських землях.

3. Визначте причини, що привели до утворення греко-католицької церкви? Які наслідки мало утворення нової церкви для українського суспільства?

4. Розвиток культури в литовсько-польський період.

Методичні вказівки і рекомендації:

Перше питання. На основі аналізу наукової літератури та історичних джерел студент повинен дослідити еволюцію феодального землеволодіння в українських теренах упродовж XIV – середини XVII ст., а також її вплив на зміни соціальної структури суспільства. З‘ясуйте особливості правового статусу окремих категорій населення.

Окремо зверніть увагу на трансформацію ролі традиційної руської еліти в контексті формування політичної моделі шляхетської демократії та посилення католицької експансії в українських теренах. Розкриваючи причини полонізації української шляхти, студент повинен усвідомлювати особливості суспільної трансформації, що відбулася внаслідок включення Подніпров‘я до державного організму Речі Посполитої; вміти охарактеризувати станову структуру новоствореної держави. При цьому слід пам‘ятати, що феодальне суспільство – це суспільство закритого типу, в якому чітко зафіксований статус кожної верстви.

Зверніть увагу, що саме полонізація відкривала шлях українським феодалам до збереження звичного для них соціального статусу з широкими правами та привілеями, а найголовніше – збереження земельної власності. За допомогою прикладів студент повинен охарактеризувати шляхи полонізації української шляхти та наслідки цього процесу (бажано було б скористатися працями Н.М. Яковенко, рекомендованими у списку літератури).

Друге питання. Характеризуючи соціально-економічні та політико-правові наслідки запровадження Магдебурзького права в українських землях зверніть увагу на особливості реалізації цих правових норм. Проаналізуйте, чому найбільшого поширення в українських землях Магдебурзьке право набуло на теренах, інкорпорованих Польською державою. Які наслідки це мало для соціально-економічного, політичного, духовно-культурного розвитку місцевого населення? Зверніть увагу на конфесійну приналежність як важливу ознаку суспільно-правового статусу мешканців середньовічних міст України.

Третє питання. Характеризуючи причини, що зумовили церковний унійний процес наприкінці XVI ст., слід розглядати їх на тлі загальноєвропейського релігійного життя, й зокрема протистояння Реформації та Контрреформації, та ролі ордену єзуїтів у суспільному і духовному житті тогочасної Речі Посполитої. З іншого боку, утворення греко-католицької церкви сприймалося окремими ієрархами церкви як сприятливий ґрунт для ліквідації наслідків розколу між Римським престолом та Константинопольським патріархатом, який відбувся 1054 р., і налагодження міжконфесійних відносин.

Студент повинен чітко визначати наслідки Брестської церковної унії для українського суспільства. При цьому зверніть увагу на структурні зміни в українській церкві, що відбулися по укладенні унії 1596 р., а також ставлення до нової церкви різних категорій і груп населення, зокрема козацтва.

Бажано було б простежити еволюцію ролі греко-католицької церкви у житті українців впродовж кінця XVI – першої половини XIX ст., в процесі якої вона перетворилася на впливовий чинник культурного і духовного поступу населення західноукраїнських земель, на чинник національного відродження в регіоні.

Четверте питання. Проаналізуйте особливості духовного і культурного життя українського суспільства упродовж XIV – середини XVII ст. Студент повинен орієнтуватися в основних напрямах та течіях мистецтва, літератури і музики, називати основних представників вітчизняної культури. Охарактеризуйте вплив Реформації на розвиток культури. Проаналізуйте наслідки полонізації та посилення католицького впливу у духовно-культурному житті українського суспільства.