Стаття 2

Стаття 1

1. Всі народи мають право на самовизначення. На підставі
цього права вони вільно встановлюють свій політичний статус і
вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний
розвиток.

2. Всі народи для досягнення своїх цілей можуть вільно
розпоряджатися своїми природними багатствами і ресурсами без шкоди
для будь-яких зобов'язань, що випливають з міжнародного
економічного співробітництва, основаного на принципі взаємної
вигоди, та з міжнародного права. Жоден народ ні в якому разі не
може бути позбавлений належних йому засобів існування.

3. Всі держави, які беруть участь у цьому Пакті, в тому числі
ті, що несуть відповідальність за управління несамоврядними і
підопічними територіями, повинні, відповідно до положень Статуту
Організації Об'єднаних Націй, заохочувати здійснення права на
самовизначення і поважати це право.

Частина II

Стаття 2

1. Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті,
зобов'язується поважати і забезпечувати всім перебуваючим у межах
її території та під її юрисдикцією особам права, визнані в цьому
Пакті, без будь-якої різниці щодо раси, кольору шкіри, статі,
мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи
соціального походження, майнового стану, народження чи іншої
обставини.

2. Якщо це вже не передбачено існуючими законодавчими чи
іншими заходами, кожна держава-учасниця цього Пакту зобов'язується
вжити необхідних заходів відповідно до своїх конституційних
процедур і положень цього Пакту для вжиття таких законодавчих або
інших заходів, які можуть виявитися необхідними для здійснення
прав, визнаних у цьому Пакті.

3. Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті,
зобов'язується:

а) забезпечити всякій особі, права і свободи якої, визнані в
цьому Пакті, порушено, ефективний засіб правового захисту, навіть
коли це порушення було вчинене особами, що діяли як особи
офіційні;

b) забезпечити, щоб право на правовий захист для будь-якої
особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними
судовими, адміністративними чи законодавчими властями або
будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою
системою держави, і розвивати можливості судового захисту;

с) забезпечити застосування компетентними властями засобів
правового захисту, коли вони надаються.