Тенденції розвитку сучасної світової фінансової системи

Для сучасної світової фінансової системи, як раніше зазначалося, характерна глобалізація. Багато фінансових фірм, а також фірм, зайнятих у виробництві й торгівлі, пов’язують перспективи свого розвитку зараз з поширенням діяльності до світового масштабу. У наш час світова фінансова мережа охоплює сотні тисяч транснаціональних і міжнародних фінансово-промислових груп, транснаціональні банки та страхові компанії, ринки цінних паперів, електронні системи банківських розрахунків і т. ін. Завдяки мережі Інтернет фондовий і валютний ринки об’єдналися в єдиний глобальний фінансовий простір.

Фінансова діяльність стає все більш інтегрованою. Унаслідок сучасного процесу глобалізації, розвитку спільного європейського ринку, зростання ринку євровалюта, посилення ролі транснаціональних корпорацій, низки фінансових та нафтових криз, міжнародної кризи заборгованості, розпаду комуністичної системи СРСР (а відтак – і самого СРСР) і країн Східної Європи та їх переходу до ринкового господарства змінилося саме фінансове середовище. У світі посилився рух міжнародних капіталів. Багато країн, що розвиваються, скасовують обмеження, які регулюють фінанси й торгівлю.

Що ж істотно змінилося у світовій фінансовій системі за останні роки? Тенденції розвитку та змін можна поділити на такі категорії:

- спекулятивність фінансового сектору;

- орієнтація інвесторів на сектори світового ринку з підвищеною дохідністю;

- незалежність фінансової системи від державного контролю та регулювання;

- неконтрольованість світової фінансової системи. Розглянемо кожну тенденцію детальніше. Спекулятивність фінансового сектору сьогодні виявляється в тому, що 90 % операцій на фондових біржах світу не пов’язані з торгівлею й довгостроковими операціями. Тобто це означає, що світова фінансова система значною мірою стала самодостатньою. Гроші “робляться” з нічого – за допомогою гри на фінансових ринках у глобальному чи національному масштабах. Тобто головною проблемою цієї тенденції розвитку є те, що через спекулятивний характер функціонування глобальних фінансових ринків сформувалися величезні потоки “світових грошей”, які є неконтрольованими. Вони виникають не через потреби виробництва, торгівлі, інвестування чи споживання. Головним їх джерелом є торгівля грішми.

Зі щоденного обсягу валютних угод, який перевищує 1 трлн 150 млрд дол., лише 10 % справді опосередковують рух реальних товарів і капіталів. Щорічна різниця між брутто і нетто обсягами міжбанківських операцій у 80-х роках становила понад 880 млрд дол. Річний обсяг міжнародних фінансових операцій у 10-15 разів перевищує масштаби світової торгівлі, тобто сягає приблизно 150 трлн дол. Зростання фіктивного капіталу й спекулятивні дії в цій сфері значно ускладнюють дотримання рівноваги між найважливішими сферами світового господарства. Свідченням цього є низка взаємопов’язаних спалахів фінансово-економічної кризи в Південно-Східній Азії (1997 p.), Росії та Бразилії (1998 p.).

Другою тенденцією розвитку світового фінансового ринку є орієнтація інвесторів на сектори світового ринку з підвищеною дохідністю. Тобто зараз інвестори надають перевагу регіонам з підвищеною дохідністю та покидають регіони з жорстким регулюванням, низькою нормою прибутку, інтенсивнішою конкуренцією. Відтак мобільність капіталу зростає. Висока мобільність, чітка орієнтованість та диверсифікація потоків капіталу сприяють кращій структуризації світової фінансової системи. Переорієнтація потоків капіталу, у свою чергу, дає змогу диверсифікувати ризики за рахунок змін у міжнародних портфелях. Завдяки інформаційним технологіям і фінансовим інноваціям оптимальне керівництво та управління ризиком за короткий час зробили сучасне управління портфелем досить витонченою справою: ризики оцінюють, розподіляють, лімітують, об’єднують у нові, ефективніші комбінації. Підвищення дохідності активів сприятиме прискоренню темпів економічного зростання, а інтеграція фінансових ринків – суттєвому поліпшенню добробуту суспільства.