Тема 3. Учасники міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві

Учасники міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві

Питання для вивчення:

Поняття та класифікація учасників міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві. Запитуюча та Запитувана Сторони як основні суб’єкти міжнародного співробітництва.

Компетентні державні органи або посадові особи взаємодіючих держав як учасники міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві. Центральні органи, через які безпосередньо відбуваються міжнародно-правові зносини: Генеральна прокуратура України (щодо питань, які виникають на досудовому слідстві) та Міністерство юстиції України (щодо питань, як виникають під час судового провадження або виконання судових рішень у кримінальних справах). Процесуальні органи (органи досудового слідства, прокуратури, суду), у провадженні яких знаходяться кримінальні справи чи яким доручено виконувати відповідні міжнародні доручення. Територіальні органи (прокуратури, управління юстиції, управління Міністерства внутрішніх справ України в областях) та центральні апарати правоохоронних відомств (Міністерство внутрішніх справ України, Державна податкова адміністрація України, Служба безпеки України тощо).

Євроюст (Eurojust) як спільний координаційний орган у сфері кримінальної юстиції у рамках Європейського Союзу. Європейська судова мережа (European Judicial Network) та її роль у міжнародному співробітництві щодо судових експертиз.

Міжнародні поліцейські організації (Міжнародна організація кримінальної поліції – Interpol та Європейське поліцейське відомство – Europol). Міжнародні організації зі спеціальним статусом, орієнтовані на попередження та боротьбу з окремими видами злочинів. Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Європейське управління боротьби із шахрайством (OLAF).

Співвідношення юрисдикції міжнародних судових інстанцій і національних судів. Співвідношення юрисдикції Міжнародного Суду Організації Об’єднаних Націй, Міжнародного кримінального суду і міжнародних ad hoc (військових і кримінальних) трибуналів. Правовий статус посадових осіб і персоналу органів міжнародної кримінальної юстиції.

Історія діяльності та значення Нюрнберзького та Токійського військових трибуналів, особливості їх юрисдикції та структури. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc (щодо колишньої Югославії та щодо Руанди): засновницькі акти, правила процедури, особливості судочинства, правовий статус на території держави перебування, міжнародні привілеї та імунітет. Міжнародний кримінальний суд та особливості його юрисдикції.

Правові гарантії, що надаються у передбачених міжнародно-правовими актами випадках іноземним громадянам, які беруть участь у кримінальному судочинстві в Україні.

Особливості правового статусу громадян, які перебувають під міжнародним захистом. Загальні положення імунітету окремих категорій осіб, закріплені нормами міжнародного права та національним законодавством. Зміст імунітету працівників дипломатичних представництв. Співвідношення понять «дипломатичний імунітет» і «дипломатичні привілеї». Зміст імунітету працівників консульських установ. Інститут притулку в міжнародному кримінальному праві.

Контрольні завдання і запитання:

1. Схематично зобразіть систему міжнародних правоохоронних органів як учасників міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві.

2. Класифікуйте систему міжнародних судових установ як учасників міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві.

3. У відповідності до міжнародно-правових актів визначте коло правових гарантій, що надаються іноземним громадянам, які беруть участь у кримінальному судочинстві в Україні.

4. Встановіть співвідношення понять «дипломатичний імунітет» і «дипломатичні привілеї».

Термінологічні завдання:

Дайте визначення понять: «учасник міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві», «юрисдикція міжнародних судових інстанцій», «дипломатичний імунітет», «дипломатичні привілеї».

Задачі.