ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО виконання розділу ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ

«БАКАЛАВР»

«соціально-економічний розвиток населеного пункту»

СУМИ–2014

Виконання даного розділу звіту з виробничої практики передбачає усвідомлення важливості та забезпечення збалансованості економічного та соціального розвитку населеного пункту як необхідної умови поліпшення соціальних стандартів життя населення а також навичок з:

- визначення та обґрунтування основних напрямів розвитку соціальної сфери населеного пункту;

- розробки шляхів активізації економічної діяльності населення;

- оцінки результативності управління соціально-економічним розвитком територій;

- опрацювання перспектив поліпшення соціально-економічного розвитку населеного пункту, шляхом активізації взаємодії «громада-влада-бізнес».

Враховуючи те, що фахівці ОКР «Бакалавр», а в майбутньому ОКР «Магістр» формують вищі щаблі управління в усіх галузях економіки, приймають доленосні управлінські рішення та входять у категорію топ-менеджерів; важливим завданням виконання цього розділу є підвищення їх соціальної відповідальності майбутніх керівників підприємств, організацій та установ за соціально-економічний розвиток територій, на яких вони розташовані з метою створення належних соціально-економічних умов життя населення

Зміст розділу може певним чином враховувати фахову спрямованість студентів, зокрема, віддзеркалювати переважним чином фінансові, природоохоронні, біологічні, інженерно-технічні та інші особливості соціально-економічного розвитку населеного пункту. Тому важливо перед написанням даного розділу отримати консультацію для уточнення конкретних завдань по опрацюванню шляхів удосконалення соціальних та економічних аспектів розвитку населеного пункту.

Важливо під час виробничої практики ознайомитися з організацією та управлінням соціально-економічним розвитком населеного пункту, діяльністю органів місцевого самоврядування, функціонуванням об’єктів соціально-культурного-побутового призначення, діяльності суб’єктів господарювання громадських об’єднань, тощо.

Вихідною інформаційною базою для написання розділу мають бути як джерела офіційної статистики, так і урядові та регіональні, обласні, районні, місцеві програми соціально-економічного розвитку підприємств, результати власних досліджень, отриманих під час спостережень, спілкування, анкетування тощо.

Важливим та позитивним може обґрунтування доцільності застосування закордонного досвіду розв’язання соціально-економічних проблем розвитку територій, отриманого також студентами під час закордонних виробничих практик.

Недопустимо заповнення розділу зальними висловленнями, переписуванням нормативних документів, положень, правил тощо.

Обсяг розділу, як правило, не має перевищувати 10% від основного обсягу роботи. Підготовлений розділ разом зі звітом про виробничу практику подається на перевірку викладачу не пізніше, ніж за 5 днів після початку навчального семестру.

Розділ «Соціально-економічний розвиток населеного пункту» має включати наступні питання:

· вступна частина містить актуальність проблеми соціально-економічного розвиток населеного пункту в умовах реформування аграрного сектору економіки (0,5-0,7 сторінки);

· оцінка стану соціально-економічного розвитку населеного пункту, а саме охарактеризувати його за кількістю населення, в тому числі працюючих, молоді, дітей дошкільного віку; вказати скільки та які підприємстві є основними товаровиробниками; конкретизувати, які об’єкти соціально-культурного призначення розташовані на території населеного пункту; охарактеризувати ефективність їх функціонування, повнота задоволення потреб населення в отриманні послуг життєзабезпечення; оцінити наявність та якість транспортного забезпечення, комунікацій (1,5-2 сторінки);

· характеристика органів державної влади з вирішення соціально-економічних питань у регіоні (населеному пункті), а також їх взаємодії з органами місцевого самоврядування та громадськими об’єднаннями з цих питань (наприклад, розв’язання проблем транспортного забезпечення, покращення водопостачання, утилізація сміття, заліснення та благоустрій територій, газопостачання тощо) (1,0-1,5сторінки);

· аналіз впливу суб’єктів господарювання на соціально-економічний розвиток населеного пункту, зокрема: визначення ролі та участі підприємств у розв’язанні соціальних проблем громад, допомога в організаційних, культурно-масових заходах їх ініціювання чи відсторонення від участі (1,0-1,5сторінки);

· вдосконалення соціально-економічного розвитку населеного пункту, де студент опираючись на результати вивчення досліджуваної проблеми має обґрунтувати та лаконічно викласти основні напрямки покрашення соціальної та економічного стану визначеної території (населеного пункту, району, області). Зокрема, ймовірними заходами у цьому напрямку можуть бути:

- створення нових робочих місць за рахунок активізації підприємницької діяльності (вказати що і як саме);

- залучення інвестицій в окремі напрямки діяльності як чинник підвищення ділової активності в регіоні (населеному пункті);

- розвиток соціальної відповідальності бізнесу в розв’язанні соціальних проблем громад та підвищення якості життя населення;

- активізація діяльності громадського суспільства в участі розв’язання соціально-економічних проблем визначених територій шляхом об’єднання зусиль «влада-громада-бізнес».

Для визначення шляхів розвитку та їх обґрунтування можна застосовувати анкетування, респондентами які можуть виступати представниками влади, бізнесу, пересічні мешканці (1,5-2 сторінки);

Стислі висновки про стан соціально-економічного розвитку населеного пункту, його взаємозв’язок з діяльністю об’єкта дослідження, а також пропозиції щодо його покращення (0,5-0,7 сторінки).