Здоровий секс

Статева активність цілком нормальна і здорова частина нашого життя як із фізичної, так і психологічної точки зору.Вона дає можливість відчути взаємну любов і прив”язаність, ласку, збудження і насолоду. Деякі люди підтримують сексуальні зв”язки один з одним, не будучи зв”язані постійними відносинами, в той час як для інших це є частиною їх довготривалих відносин. Без правильного розуміння цієї проблеми і відповідної уваги до неї статева активність може призводити до інфікування і розвитку серйозних захворювань. Наявність одного партнера зменшує ризик зараження інфекціями і захворювання венеричними хворобами. Існують такі конкретні заходи обережності, яких слід дотримуватися.

Правила здорового сексу

1. Чоловік чи жінка не повинні перекладати відповідальність за здоровий секс виключно на свого партнера.

2. Слід звертати увагу на правила особистої гігієни, особливо до і після сексу.

3. Слід користуватися презервативом, особливо при випадкових статевих контактах.

4.Потрібно звертатись за медичною допомогою при появі на геніталіях чи в анальній ділянці будь-яких аномальних виділень, виразок чи відчуття печії під час сечопуску.

5. Слід повідомляти партнера про всі такі випадки.

Хвороби, які передаються статевим шляхом. Хвороби, які передаються статевим шляхом, є хворобами, які передаються від однієї людини до іншої під час або в результаті інтимної близкості.

Основні захворювання, які передаються статевим шляхом:

1. Неспецифічні генітальні інфекції та інфекції, викликані хламідіями, які проявляються у вигляді циститу (запалення сечового міхура), вагініту (запалення вагіни), уретриту (запалення уретри) і проктиту (запалення прямої кишки).Ці інфекції піддаються лікуванню.

2. Молочниця, грибкові захворювання, які викликають виділення, висипку і зуд. Є ефективні метоли лікування.

3. Гострокінцеві бородавки, викликані вірусом. Специфічного лікування немає.

4. Генітальний герпес, який супроводжується герпетичною лихоманкою. Захворювання дуже болюче. Специфічного лікування немає.

5. Гонорея, викликана бактеріями, які можуть вражати очі дитини при народженні. Гонорею лікують антибіотиками.

6. Сифіліс, викликається трепонемою, мікроорганізмом, який інфікує кров. Лікується антибіотиками

7. Гепатит В, вірус, який викликає довготривале пошкодження печінки. Специфічного лікування не існує, але є вакцина для попередження цієї хвороби.

8. ВІЛ і СНІД. Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) є вірусом, який викликає захворювання, що називається синдромом набутого імунного дефіциту (СНІД). Лікування не існує.

Репродуктивність сім”ї регулюється за допомогою або штучних абортів або застосування засобів контрацепції. Зменшуючи кількість незапланованих вагітностей, та, відповідно, штучних абортів, добре впливає на репродуктивне здоров”я жінки та сім”ї.

Сучасні методи контрацепції: презервативи, сперміциди, природне планування сім”ї, переривання статевого акта, метод лактаційної аменореї,ВМС: мідь та засоби, що виділяють гормони, комбіновані оральні контрацептиви, комбіновані ін”єкційні контрацептиви, імплантанти, хірургічна стерилізація.

Контрацепція в підлітковому віці: гормональний метод (більш надійний).

Контрацепція у віці 19-35 років: підходять всі засоби і методи, але оптимальними вважають внутрішньоматкові контрацептиви.

Контрацепція у жінок у віці 35-45 років: внутрішньоматкові контрацептиви, якщо відсутні протипоказання (запалення шийки або тіла матки, а також інші захворювання).

Контрацепція у жінок у віці 45-55 років: основна проблема пов”язана з супутніми захворюваннями у жінок, які є протипоказанням до того чи іншого метода контрацепції. Тому найчастіше жінки користуються природним методом контрацепції, а саме переривання статевого акта.

Планування сім”ї

Загальноприйнято вважати, що кожна дитина повинна бути бажаною, і цей погляд підтримується політикою охорони здоров”я в більшості країн. Добре відомо, до чого призводить безконтрольне відтворення населення. Воно має наступні наслідки:

1. Несприятливий вплив частих з невеликими проміжками пологів на здоров”я жінки і на її здатність мати дітей.

2. Підвищений ризик для здоров”я новонароджених, включаючи зростання ймовірності передчасних пологів у жінок, які часто народжують.

3. Підвищене навантаження на прибутки сім”ї, які викликають стрес і зв”язані з ним порушення здоров”я.

4. Зростання ймовірності того, що діти не будуть одержувати зі сторони батьків підтримки, що є дуже важливим для досягнення кожною дитиною оптимального здоров”я і потенціалу розвитку.

Кохання батьків, яке стало основою створення сім”ї, знаходить продовження у їх дітях.

Серед численних психофізіологічних причин, які порушують гармонійні стосунки між подружжям, зокрема, в інтимній сфері, вирізняють три основні групи:

1. Неоднозначне розуміння кожним із подружжя власних сімейних прав і обов”язків;

2. Сексуальне незадоволення подружжя одне одним;

3. Недоліки і дефекти виховання

Неплідний шлюб.

Неплідність - це неспроможність зрілого організму до зачаття. Неплідним вважається такий шлюб, коли після 12 місяців регулярного статевого життя без застосування контрацептивних засобів не настала вагітність.

Жіноча неплідність:

1. природжені аномалії розвитку статевих органів;

2. нерегулярні менструації та овуляції;

3. психосексуальні розлади;

4. запальні процеси статевих органів жінки;

5. захворювання, які передаються статевим шляхом;

6. туберкульоз статевих органів;

7. неплідність нез”ясованого генезу;

8. системні захворювання.

Чоловіча неплідність:

1. порушення регуляції функції яєчок;

2. варікоцеле, синдром Клайнфелтера, дія хімічних речовин та лікарських засобів, крипторхізм, орхіт;

3. непрохідність сім”явиносної протоки;

4. патологія додаткових статевих залоз (простатит,везикуліт тощо);

5.порушення статевого акту;

6. психологічні чинники.

Під час обстеження подружжя рекомендують дотримувати такої схеми, яка включає кілька етапів:

1. Первинне опитування та обстеження.

2. Дослідження сперми чоловіка.

3. Визначення овуляції у жінки.

4. Визначення сумісності цервікального слизу та сперми.

Лікування не повинно тривати понад 2 роки. Якщо вагітність не настала, після цього терміну діагноз треба переглянути.