Розділ V. Забезпечення якості соціальних послуг

Стаття 21. Стандарти соціальних послуг

Соціальні послуги надаються відповідно до стандартів соціальних послуг.

Стандарти соціальних послуг включаються до Державного класифікатора соціальних стандартів і нормативів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Механізм моніторингу та оцінки дотримання стандартів соціальних послуг суб’єктами, які надають соціальні послуги, розробляється і затверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22. Ліцензування діяльності суб’єктів надання соціальних послуг

Окремі види соціальних послуг надаються на підставі ліцензії.

Ліцензія видається суб’єктам незалежно від форми власності на право надання таких видів послуг:

- догляд за групами дітей, інвалідів, осіб похилого віку:

· стаціонарний догляд;

· денний догляд;

· тимчасовий догляд;

- догляд вдома;

- надання притулку дітям;

- соціальна реабілітація інвалідів та дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки;

- кризове втручання;

- влаштування дітей-сиріт, дітей-інвалідів та дітей, позбавлених батьківської опіки до сімейних форм виховання.

Ліцензування надання соціальних послуг здійснюється відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Стаття 23. Кадрове забезпечення надання соціальних послуг

Суб’єкти, які надають соціальні послуги, повинні мати відповідний кваліфікований персонал.

Безпосереднє надання соціальних послуг здійснюється соціальними працівниками, фахівцями інших соціальних фахів (психологія, педагогіка), особами, які мають інший фах але пройшли спеціальну підготовку з практичної соціальної роботи.

Діяльність соціальних працівників регламентується цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, внутрішніми документами суб’єкту, який надає соціальні послуги.

Кваліфікаційні вимоги до соціальних працівників, порядок їх атестації визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади.

Кваліфікаційні вимоги до інших осіб, які надають соціальні послуги, визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади.

Стаття 24. Основні права та обов’язки осіб, які безпосередньо надають соціальні послуги

Особи, які безпосередньо надають соціальні послуги, мають право на:

- профілактичний огляд та диспансерний нагляд згідно з чинним законодавством;

- підвищення кваліфікації за рахунок суб’єкта, який надає соціальні послуги, в порядку, визначеному в трудовому чи цивільно-правовому договорі;

- спеціальне медичне обслуговування за рахунок суб’єкта, який надає соціальні послуги, при наданні послуг, що пов’язані з ризиком для здоров’я працівника;

- проходження заходів з профілактики професійного вигорання за рахунок суб’єкта, який надає соціальні послуги;

- забезпечення спеціальним одягом, взуттям, інвентарем та обладнанням або виплату грошової компенсації на їх придбання за рахунок коштів суб’єкта, що надає соціальні послуги;

- компенсацію транспортних витрат, пов’язаних з наданням соціальних послуг;

- першочергове обслуговування, пов’язане з виконанням професійних чи договірних обов’язків, на підприємствах, в установах, організаціях (у тому числі на підприємствах зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту тощо).

Особи, які надають соціальні послуги, зобов'язані:

- сумлінно виконувати свої професійні чи договірні обов’язки;

- керуватися у своїй діяльності основними принципами надання соціальних послуг;

- поважати гідність клієнтів;

- не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо клієнтів;

- надавати клієнтам повну інформацію про обсяг і види соціальних послуг, які їм пропонуються, а також стандарти соціальних послуг;

- забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої в процесі виконання своїх обов'язків, а також інформації, яка може бути використана проти чи на шкоду клієнта.

Стаття 25. Контроль за наданням соціальних послуг

Центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень здійснюють контроль за якістю надання соціальних послуг в межах відповідної території.

Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг, здійснюється відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також органами з питань фінансового контролю відповідно до їх повноважень.

Контроль за відповідністю суб’єкта ліцензійним умовам здійснює орган ліцензування, який видав ліцензію.

У разі виявлення порушень у сфері надання соціальних послуг контролюючий орган може вимагати усунення суб’єктом порушень або припинення його діяльності з надання соціальних послуг.