Висновки. Ансамбль споруд Цитадель” розташований на рівнинній ділянці Цитадельної гори, яка розміщена на південь від центру міста

Ансамбль споруд "Цитадель” розташований на рівнинній ділянці Цитадельної гори, яка розміщена на південь від центру міста. Архітектурний ансамбль є домінантою прилеглої території та історичної забудови міста Львова. Архітектурний ансамбль є частиною історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель”.

Споруди колишнього концтабору та місця поховань на його території розташовані здебільшого на рівнинній ділянці Цитаделі, а також на схилах за південною круглою вежею.

Ландшафт горбисто-рівнинний. Місцевість розташування споруд концентраційного табору здебільшого рівнинна. Лише за південною круглою вежею місця поховань розташовані на схилі – горбистій місцевості. В основі місця поховань покриті трав’яним покривом; деякі ділянки, розташовані в зеленій зоні чи ближче до неї, оточені зеленим масивом. Ділянки на території колишньої площі (з існуючими похованнями) (тепер – територія гаражів і автостоянки) покриті бетонним шаром.

Ансамбль оборонних споруд "Цитадель” розташований на широкому плато Цитадельної гори, до якої ведуть дві дороги – з вул.. Грабовського і вул.. Коцюбинського. Ансамбль складається з видовженого корпусу колишньої казарми, двох квадратних в плані оборонних веж-бастіонів, які розташовані поруч з двох сторін. Неподалік від цих споруд по краях плато розташовані чотири майже круглі в плані (багатогранні) оборонні вежі: дві більші зі сторони центру міста, дві менші зі сторони вул. Вітовського.

Оборонні споруди оточені ровами та земельними валами з підпірними стінами. Будівлі споруджені з цегли, неотиньковані; портали, цокольні верхи, карнизи, декоративні елементи – з каменю.

Головний 3-х поверховий корпус казарми в плані має форму зламаного прямокутника ("відкритої книги”), об’єднаного посередині напівкруглою виступаючою бастеєю з бійницями. Досить довга будівля побудована з цегли, кути викладені з каменю, завершена кам’яним карнизом з щипцями та виступаючими декоративними елементами з кам’яними консолями. На великій площині гладких стін розміщені ряди вікон і вузькі отвори-щілини для артилерії. Будинок має три входи з кам’яними порталами, до яких прокладені металеві містки. В інтер’єрі збережені циліндричні склепіння на 1 поверсі і в підвалі, залізобетонні сходи з кам’яними (новими) сходинками, проведено ремонтно-реставраційні роботи. Дахи двосхилі, з оцинкованої бляхи, кругла напіввежа має шоломоподібне завершення.

Дві масивні квадратні в плані оборонні вежі-бастіони розміщені з двох сторін казарми на одній лінії фасаду; 3-х поверхові, викладені з цегли і каменю (підвальні приміщення). Кути оздоблені кам’яною кладкою, карниз – кам’яний, профільований, з виступаючими декоративними елементами з консолями і щипцями. Вікна заглиблені, нагадують бійниці; крім вікон, в стінах наявні вузькі отвори-щілини. Входи в будинки-вежі розміщені асиметрично, оформлені кам’яними порталами. До брам ведуть металеві містки-трапи над оборонними ровами.

У внутрішніх приміщеннях веж-бастіонів наявні прямокутні в плані залізобетонні сходові клітки, ліфтові шахти. Перекриття – широкі циліндричні і хрестові склепіння, викладені з цегли. Дахові конструкції – дерев’яні, покриття – оцинковане покрівельне залізо. Підвали високі, просторі, досить сухі.

Вежа-бастіон, яка належить "Електрон-банку” (східна), відремонтована з застосуванням сучасних оздоблювальних матеріалів (підвісні стелі, керамічні підлоги, металопластикові вікна). В підвалах наявна підлога, стіни і стелі оштукатурені, побілені; сходи з кам’яними сучасними сходинками.

У вежі-бастіоні, яка належить ЗАТ "Артор", проведені ремонтно-реставраційні роботи. Стіни і перекриття склепіння цегляні, з підвальними приміщеннями, з вікнами-бійницями, оздоблені і укріплені кам’яними елементами (кути, карнизи, портали, водостічні жолоби, консолі, щипці). Дві більші вежі зі сторони центру – 17-гранні, оточені глибокими ровами з підпірними кам’яними стінами, ескарпами і еспланадами. Вежі мають внутрішні сходи, перекриті склепіннями, приміщення забезпечені вентиляцією. Вежа зі сторони вул. Коперніка відремонтована і перекрита дахами, там розміщене фондосховище бібліотеки НАН України. Аналогічну вежу зі сторони вулиць Каліча Гора і Драгоманова тепер займає готель-ресторан "Citadel Inn”.

Менші дві вежі з південної сторони (з вул. Вітовського) – 8-гранні в плані, цегляно-кам’яні, з подібним декором. Східна менша вежа безгосподарна, в майже зруйнованому стані. Західна – в заключній стадії ремонтно-реставраційних робіт (пристосування під ресторан).

За функціональною типологією – територія і будівлі концтабору з місцями масових знищень і поховань. Поховання, які практично неможливо виявити, знаходяться і в деяких будівлях концтабору, підземеллях. Доведені місця поховань на території концтабору розташовані на різних відстанях одна від одної. Наявність людських рештків виявлено в результаті дешифрування аерофотознімку цієї місцевості 1944 рр. Це підтверджено результатами біолокації, проведеної Західним центром енерго-інформаційних наук в 2001 р. та повторно у 2010 р. Наявність різного типу поховань внаслідок масових розстрілів і іншого роду вбивств, просто смертей підтверджено і архівними документами. Серед них особисті картки в’язнів табору, де вказується саме про смерть на його території. Збереглися й покази свідків цих жахливих подій – ув’язнених табору "Шталаг”, керівника поліції табору, також простих мешканців, які детально описують всю жахливу картину діянь "машини вбивств”. Відомо, що велику частину трупів просто спалювали на місціі закопували на території концтабору, величезну кількість вбитих було вивезено в приміські ліси. Із спогадів сучасників, в час будівництва банку, готелю, інших будівельних робіт у 1990-2000-х роках було знайдено велику кількість людських останків, велику частину яких вивезено на смітники, частину ж, розташовану в "зручних” місцях, просто залито бетоном. Аналогічне сталось і під час прокладання кабельних мереж до приміщення казарм (з південного заходу).

Вся територія концтабору з місцями поховань, масових знищень людей, як і споруди – пам’ятки мілітарної архітектури і об’єкти концтабірного періоду (бараки, лазарети, і інші одноповерхові будівлі різного призначення) охороняють пам’ять про трагічні сторінки не лише нашої, а й світової історії, про невинно загиблих тут людей. У радянську добу пам’ятки не лише не охоронялися, але й були фактично спаплюжені – половина споруд концентраційного табору, незважаючи на рішення місцевих рад здобули собі власників, на великій частині поховань зроблено автостоянку. Інші території постійно перебували під впливом природних та кліматичних чинників