Новітня доба

Антична доба

Вже за античної доби на Украінськи землі імпортовано скляні прикраси, а згодом і посуд з Греції та зі Сходу. Пізніше їх місце зайняли римські, потім візантійськи. вироби. Сліди скляноі промисловості виявлено при розкопах у Комарові. Перший розквіт С. п. в Україні припадає на 11 — 13ст., коли виробництво скла, зокрема скляних прикрас набрало масового характеру.

Середньовіччя

У 14 — 16 ст. Скляна промисловість переміщується з міст на території, де був ліс і кварцовий пісок; замість колишніх ремісничих майстерень, з'являються невеликі підприємства мануфактурного типу — гути (скляні заводи). Найдавніші відомості про гути маємо на західно-українських землях з сер. 16ст. У17 ст. з'являються гути в старостві Львівському, на Закарпатті,

. на Волині, Київщині й з другої пол.17 ст. на Лівобережній Україні та на Слобожанщині. Під кін. 17 ст. на Лівобережжі працювало бл. 25 гут. Скляна промисловість щораз більше поширювала мережу своїх підприємств. На гутах виробляли віконне скло, різноманітний посуд (зокрема аптечний), пляшки тощо, а також кришталеве та оптичне скло. Ці вироби вивозилися до Московщини, Білорусі, Польщі та Прибалтики. С. п., у формі гут, найбільше поширюється у 18 ст., зокрема на Чернігівщині; загалом на Лівобережній Україні у 18 ст., в різні часи, працювало бл. 100 гут (майже всі на території Стародубського й Ніженського полків). У другій пол. 18 ст. виникають тут і більші скляні зав. — мануфактури, які належали великим землевласникам. Найрізноманітніші вироби цих зав. (зокрема кришталеве скло й скляні мист. вироби) мали широкий збут на внутр. й закордонному ринках.

Новітня доба

На поч. 19 ст. в Україні було бл. 40 гут, в яких працювало бл. 1 000 робітників; їх було найбільше на Правобережжі, особливо на Волині, де було ще чимало деревного палива. Пересічно працювало на гуті 15 робітників. З сер. 19 ст.стара гутницька промисловість занепадає. Але вже у другій пол. 19 ст. відбувається процес концентрації С. п. на капіталістичних основах. Напередодні першої світової війни на Правобережжі було 17 скляних заводів. з продукцією на бл. 2 млн карб.; найбільші з них: Рокитянський, Романівський, Мірчанський. Під кін. 19 ст. почали виникати великі скляні зав. на Донбасі, які працювали на мінеральному паливі (у Лисичанському й Константинівці). 1913 Донбас давав уже 2/3 продукції укр. скла. Кількість зав. в Україні 1913 була бл. 40 (зокрема на Донбасі — 10, на Волині — 15). Заг. продукція укр. скла становила 6,7 млн т.

Після занепаду під час революції С. п. почала відроджуватися у 1920-их pp. За офіц. даними 1928 — 29, на території Правобережної України діяли 14 скляних зав. з 5 398 робітниками, вартість продукції — 9,1 млн карб.