Опис установки. Схему установки для дослідження дифракції світла на ультразвукових хвилях зображено на рис

Схему установки для дослідження дифракції світла на ультразвукових хвилях зображено на рис. 2.

Рисунок 2 – Схема установки для дослідження дифракції світла на ультразвукових хвилях: – джерело світла (ртутна лампа); – конденсорна лінза; – монохроматор; – об’єктив; – кювета з ультразвуковою коміркою; – вимірювальний мікроскоп; – генератор ультразвукових коливань; – частотомір.

Джерелом світла є ртутна лампа , світло якої розкладається монохроматором . На вихідній щілині монохроматора , обертанням барабана довжин хвиль, можна отримати монохроматичні лінії спектру ртуті. Вихідна щілина монохроматора одночасно є щілиною коліматора установки, тому вона розміщена у фокальній площині об’єктиву . Паралельний пучок світла, який виходить з коліматора проходить через плоско паралельну скляну кювету перпендикулярно до напряму ультразвукових хвиль. Ці хвилі збуджуються у рідині пластинкою з титанату барію, вставленою у кювету вертикально. На пластинку подається напруга ультразвукової части від генератора через коаксіальний кабель. Хвилі, які виходять з посудини збираються у фокальній площині передньої лінзи вимірювального мікроскопа . Отримана дифракційна картина розглядається у вимірювальний мікроскоп окулярним мікрометром. Частота генератора контролюється частотоміром .

За відсутності звукових хвиль отримується чітке зображення щілини монохроматора. Якщо підібрати відстань від пластинки до стінки посудини рівним , де: , то при подачі на пластинку з титанату барію напруги ультразвукової частоти утворюються стоячі хвилі. Отримана дифракційна картина буде складатись з темних і світлих смуг, розміщених симетрично відносно початкового зображення щілини (нульового максимуму).