Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Визначення концентрації розчину цукру за допомогою рефрактометраСтр 1 из 4Следующая ⇒
Прилади і матеріали: рефрактометр, пробірка з дистильованою водою, пробірки з розчинами цукру різних концентрацій, скляні палички. Мета роботи: вивчити явища заломлення світла та використати його для визначення концентрації цукрових розчинів. І. Теоретичні відомості При переході світла із середовища з більшим показником заломлення n1 (оптично більш густого) в середовище з меншим показником n2 (оптично менш густе) одержуємо: sin r/ sin i = n1/n2 >1, (1) Заломлений промінь віддаляється від перпендикуляра. Із збільшенням кута падіння (і) зростає кут заломлення (r > і)/ Коли кут падіння досягне деякого граничного значення ігран, що визначається з умови: sin i гран. = n2/n1 = n21, (2) sin r = 1, оскільки r= π/2 і заломлений кут направлений вздовж грані розділу (рис.1).
Рис.1.
За умови ще більшого кута падіння і>i гран. sin i > n2/n1 (3) sin r = n1/n2 sin i > 1. Отже, при і>iгран заломлення припиняється і залишається лише відбитий промінь. Це явище називається певним внутрішнім відбиванням – вся енергія світла, що падає на межу розділу, при цьому повністю відбивається в перше ж середовище. Явище повного внутрішнього відбивання використовується для вимірювання показника заломлення рефрактометричним методом. У рефрактометрі крапля досліджуваної речовини вводиться між двома призмами АВС і DEF, виготовленими із скла з високим показником заломлення (n0 ~ 1,72, рис.2). Розсіяне світло спрямовується зверху на грань АВ і потрапляє на межу ВС з рідиною (показник заломлення n2>n1) з різними кутами падіння. Ті з променів, які падають на поверхню ВС під кутом, меншим граничного, практично не відіб’ються, а пройдуть в рідину і далі в призму DEF. Ті промені, які впадуть на шар рідини під кутом, більшим граничного, будуть мати в призмі DEF повне внутрішнє відбивання і вийдуть через грань DE. В полі зору труби Т, що знаходиться на шляху променів, будуть спостерігатися дві області: верхня – темна і нижня – освітлена. Кут виходу крайнього променя з призми залежить від показників заломлення рідини n2, скла призми n1 і заломлюючого кута призми . Згідно з (3): n2 = n1sin iгран. (4) Показник заломлення призми n1 відомий, шкалу рефрактометра градуюють безпосередньо в значеннях величини n2 (рідини). Показник заломлення рідини залежить від її складу. Тому, вимірюючи за допомогою рефрактометра величину n2, можна визначити концентрацію розчину. У цій роботі необхідно встановити залежність між поділками шкали рефрактометра n і концентрацією розчину С, тобто проградуювати рефрактометр.
Date: 2015-05-08; view: 547; Нарушение авторских прав |