Пожежна безпека. 6. 1 вогнестійкість будівлі

6.1 Вогнестійкість будівлі. Обґрунтування і прийняття

ступеня її вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1-7-2002. Визначення меж

вогнестійкості та поширення вогню основних конструкцій

Будівельні конструкції з органічних матеріалів є одним із компонентів горючої системи і сприяють виникненню і поширенню пожежі. Конструкції з неорганічних матеріалів не горять, але акумулюють значну частину теплоти, яка виділяється під час пожежі. При певній дозі акумульованої теплоти міцність конструкції знижується, і вона втрачає свою несучу та огороджуючу здатність. Під вогнестійкістю будівельних конструкцій розуміється їх властивість зберігати несучу і огороджуючу здатність. Будівельні конструкції класифікують за вогнестійкістю та здатністю поширювати вогонь. Показником вогнестійкості є межа вогнестійкості конструкції, що визначається за часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з граничних станів конструкції:

· втрати несучої спроможності (R);

· втрати цілісності (Е);

· втрати теплоізолювальної спроможності (I).

Показником здатності будівельної конструкції поширювати вогонь є межа поширення вогню (М). За межею поширення вогню будівельні конструкції поділяють на три групи:

1. МО (межа поширення вогню дорівнює 0 см).

2. М1 (М < 25 см - для горизонтальних конструкцій, М < 40 см - для вертикальних і похилих конструкцій).

3. М2 (М > 25 см - для горизонтальних конструкцій, М > 40 см - для вертикальних і похилих конструкцій).

Ступінь вогнестійкості будинку встановлюють залежно від його призначення, категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки (тільки для промислових будівель і споруд), висоти (поверховості), площі поверху в межах протипожежного відсіку (відокремленого протипожежною стіною 1-го типу). Ступінь вогнестійкості будинку визначається межами вогнестійкості його будівельних конструкцій і межами поширення вогню по цих конструкціях. В ДБН В.1.1-7-2002 „Пожежна безпека об'єктів будівництва” в таблиці 4 приведені мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій і максимальні межі поширення вогню по них, а також відповідні їм ступені вогнестійкості будівлі або споруди.

Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості наведено довідково в таблиці Д.1 - ДБН В. 1.1 -7-2002.

Таблица Д.1 – ДБН 1.1-7.2002. Конструктивные характеристики зданий в зависимости от их степени огнестойкости

У дипломному проекті, у цьому пункті Завдання потрібно навести найменування об'єкта, обрану ступінь його вогнестійкості, а також межі вог­нестійкості і межі поширення вогню для основних конструкцій будівлі, а також основні конструктивні характеристики (з таблиці Д.1 - ДБН 1.1-7.2002) будівлі.

6.2 Шляхи евакуації, передбачені проектом, і забезпечення їх

незадимленостіпід час пожежі.

Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи, спрямовані:

- на створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі;

- на захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі.

Зазначені заходи забезпечуються комплексом об'ємно-планувальних, конструктивних, інженерно-технічних рішень, які слід приймати з урахуванням призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, ступенем вогнестійкості та висоти (поверховості) будинку, кількості людей, які евакуюються.

За умовною висотою будинки класифікують як:

а) малоповерхові - заввишки Н<9м (до 3 поверхів включно),

б) багатоповерхові - заввишки 9 м < Н < 26,5 м (до 9 поверхів),

в) підвищеної поверховості - заввишки 26,5 м < Н < 47 м (до 16 поверхів),

г) висотні - заввишки Н > 47 м (зазвичай понад 16 поверхів). Сходи та сходові клітки, призначені для евакуації людей і проведення пожежно-рятувальних робіт, та зовнішні пожежні драбини, призначені для цих самих робіт, класифікують за типами відповідно до таблиці 5 ДБН В. 1.1-7- 2002 „Пожежна безпека об'єктів будівництва”.

Евакуація людей на випадок пожежі повинна передбачатися шляхами евакуації через евакуаційні виходи. Ліфти, у тому числі призначені для транспортування підрозділів пожежної охорони, ескалатори та інші механічні засоби транспортування людей, а також засоби, передбачені для їх рятування під час пожежі, не слід враховувати під час проектування шляхів евакуації.

3 будинку, з кожного поверху та з приміщення слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів, за винятком випадків, обумовлених нормативними документами. Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено. Мінімальну відстань Е (м) між найвіддаленішими один від одного евакуаційними виходами із приміщення слід визначати за емпіричною формулою: Е = 1,5ÖП, де П - периметр приміщення (м).

Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу людей із будинку (окрім винятків).

Гранично допустима відстань на шляхах евакуації від найвіддаленішої точки підлоги приміщення до найближчого евакуаційного виходу в коридор, на сходи, сходову клітку або безпосередньо назовні повинна обмежуватися та прийматися з урахуванням призначення, ступеня вогнестійкості будинку, чисельності людей, які евакуюються, геометричних параметрів приміщень та евакуаційних шляхів, розташування технологічного та іншого обладнання. Ця відстань вимірюється за віссю евакуаційного шляху та встановлюється нормативними документами щодо проектування будинків відповідного призначення.

Таблица 5. ДБН В. 1.1-7- 2002

Під час проектування будівель і споруд слід передбачати заходи, які б забезпечували незадимленість шляхів евакуації (сходинкових кліток). Бажано щоб сходинкові клітки мали віконні прорізи, які можна було б використовувати для видалення диму шляхом провітрювання.

Системи протидимного захисту сходових кліток типів Н2, НЗ, Н4 повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 „Отопление, вентиляция и кондиционирование”.

Незадимлюваність сходових кліток типу Н1 забезпечується конструктивними і об'ємно-планувальними рішеннями відкритих назовні переходів по балконах, лоджіях, галереях.

Для протидимного захисту будинків і приміщень слід передбачати спеціальні вентиляційні системи, які повинні забезпечувати:

- видалення диму з коридорів, холів, інших приміщень у разі пожежі з метою проведення безпечної евакуації людей на початковій стадії пожежі;

- подавання повітря до ліфтових шахт, протипожежних тамбур-шлюзів, сходових кліток типів Н2, Н4 та інших захищуваних об'ємів для створення в них надлишкового тиску (підпору повітря) й запобігання впливу на лю­дей небезпечних факторів пожежі.

У дипломному проекті, при виконанні цього пункту Завдання, слід конкретно, для об'єкта проектування, вказати типи і кількість сходових кліток, особливостей шляхів евакуації, заходи щодо їх протидимного захисту. Бажано було б навести план-схему евакуації людей із приміщень будинку або споруди, що проектується.

6.3 Зовнішнє та внутрішнє протипожежне водопостачання

Вода - найбільш поширений засіб боротьби з вогнем. Більшість пожеж на будівельному майданчику гасять водою. Виняток становлять такі випадки, коли пожежа виникла від легкозаймистих і горючих рідин, електроструму або будь-яких хімічних речовин, які, сполучаючись з водою утворюють речовини шкідливі, або такі, що підсилюють горіння, звідси випливає необхідність забезпечення будівельного майданчика водою в такій кількості, яка була б достатня для ліквідації пожежі в найкоротший строк. Вода має подаватися в будь-яку точку території будівництва і в будь-яке місце споруджуваного або уже спорудженого об'єкта. Якщо не можна мати на будівельному майданчику постійну мережу водопроводу, то треба створювати відкриті водойми, звідки вода автонасосами через рукава може бути подана для гасіння, або прокладати тимчасову мережу протипожежного водопроводу. Треба намагатися в період підготовчих робіт, і не пізніше закінчення робіт нульового циклу, прокласти постійні мережі водопроводу відповідно до проекту, з'єднати їх із магістральними живильними лініями. Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння будівлі визначається залежно від ступеня вогнестійкості, категорії виробництва (для промислових споруд) і об'єму приміщення. Зовнішні водопровідні мережі для гасіння пожеж мають бути кільцевими з двома виведеннями. Мінімальний діаметр зовнішньої водопровідної мережі приймається не меншим, ніж 100 мм. Пожежні гідранти повинні бути встановлені на відстані не більше як 150 м один від одного, не ближче 5 м від стін будинку і не далі як за 2 м від краю проїжджої частини дороги або проїзду.

Пожежні крани для внутрішнього пожежогасіння встановлюють переважно біля виходів, усередині приміщення або на площадках опалюваних сходових кліток, а також у вестибюлях, коридорах, переходах, проходах на видному місці. Пожежні крани разом із рукавами і стволами розміщують у нішах, або в шафах зі скляними дверцятами, які мають бути закриті та опломбовані. На дверцятах залишається позначення ПК і зазначається номер.

Кількість струменів визначається за призначенням, об'ємом і висотою будинків, і може складати від 1 до 8. У будинках висотою понад 50 м передбачають спеціальні водопроводи з кількістю струменів від 3 до 8 і витратою води 5 л/сек. Ввід внутрішніх протипожежних водопроводів виготовляють із труб діаметром не менше як 50 мм. Внутрішні пожежні крани встановлюють на всіх поверхах опалюваних будинків, окрім горищних приміщень, на висоті 1, 35 м від рівня підлоги.

До пожежних кранів приєднують пожежні рукави діаметром на менше як 50 мм і довжиною 10 і 20 м зі стволами, що мають насадки діаметром 13 -22 мм.

Допускається проектувати безводопровідне протипожежне водопостачання із природних і штучних водоймищ. Водоймища слід використовувати, якщо вони розміщуються від будинку не далі як 200 м у разі наявності автонасосів або мотопомп. До природних і штучних водоймищ влаштовують під'їзди з майданчиками пірсами.

6.4 Обладнання приміщень автоматичними установками пожежогасіння

та пожежної сигналізації.

Автоматичні установки пожежогасіння (АУП) призначені для локалізації гасіння загорянь та пожеж. Одночасно вони виконують функції автоматичної пожежної сигналізації (АУПС). Необхідність обладнання будинків і приміщень АУП та АУПС слід визначати відповідно до НАПБ Б.06.004-97,,Перепис однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації”; ДБН В.2.5-13-98 „Пожежна автоматика будівель і споруд”; ГОСТ 12.3.046-91 „Установки пожаротушения автоматические. Общие техниче­ские требования”. АУП поділяються: на типи за конструктивним виконанням (спринклерні, дренчерні, агрегатні, модульні); за видом вогнегасної речовини (водяні, пінні, газові, порошкові, аерозольні та комбіновані); за характером впливу на осередок пожежі або способом гасіння (гасіння по площі, локальне гасіння по площі, загально-об'ємне гасіння, комбіноване гасіння); за способом пуску (із механічним, пневматичним, гідравлічним, електричним і комбінованим пуском). Вибір типу АУП, виду вогнегасної речовини, способу гасіння, типу і кількості автоматичних пожежних сповіщувачів, обладнання та апаратури АУПС здійснюється залежно від призначення, об'ємно-планувальних, конструктивних і технологічних особливостей захищуваних будинків і приміщень, а також властивостей речовин і матеріалів, що в них містяться. АУП та АУПС повинні забезпечувати спрацювання протягом часу, який має бути меншим за час початкової стадії розвитку пожежі, розрахункову інтенсивність подачі вогнегасної речовини, необхідну надійність функціонування, локалізацію пожежі протягом часу, необхідного для введення в дію оперативних сил і засобів, або ліквідацію.

У залежності від ступеня небезпеки розвитку пожежі, функціонального призначення, пожежного навантаження виділяють 7 груп приміщень. До 1-ї групи відносяться приміщення книгосховищ, бібліотек, цирків, сховища горючих музейних цінностей, фондосховищ, музеїв і виставок, картинних галерей, концертних і кіноконцертних залів, електронно-обчислювальних машин, магазинів, будинків офісів організацій, готелів, лікарень.

Інші групи приміщень відносяться до промислових будівель і споруд.

У дипломному проекті слід виділити приміщення, які необхідно захистити від можливої пожежі з допомогою АУП і АУПС.

Слід також вказати, які на Вашу думку автоматичні системи пожежогасіння (АУП), із наведених вище, більш прийнятні для захисту цих приміщень.

Якщо в дипломному проекті таких приміщень (які наведені вище) немає, цей пункт завдання не виконується.

6.5 Пожежна безпека на будівельному майданчику. Основні заходи

і засоби щодо ії забезпечення

Для успішного проведення протипожежної профілактики на будівельному майданчику важливо знати основні причини пожеж. На основі статистичних даних можна зробити висновок, що основними причинами пожеж є: необережне поводження з вогнем (паління в недозволених місцях, порушення правил виконання „вогневих” робіт тощо), порушення правил улаштування і експлуатації будівельного електрообладнання, порушення режимів деяких будівельних технологічних процесів, порушення правил експлуатації опалювальних приладів у тимчасових приміщеннях будівельного майданчика, невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Пожежна безпека будівельного майданчика визначається в основному за рівнем підготовленості до початку виконання будівельно-монтажних робіт. Для рішення цих важливих питань проектують будівельний генеральний план. На будгенплані показують розміщення адміністративно-побутових, тимчасо­вих споруд, складів, майданчиків під стоянки будівельних машин, доріг, будівель та споруд, що підлягають знесенню, мереж пожежного водопостачання, огороджень, пожежного депо. На будівельному генеральному плані виділяються спеціальні місця (майданчики) для виконання пожежонебезпечних видів робіт (наприклад, для приготування гарячих бітумних мастик).

Крім того, обов'язково передбачаються заходи щодо блискавкозахисту будинків, що зводяться і риштовань, вказуються місця, і способи зберігання легкозаймистих і горючих рідин. Пересувні вагончики (адміністративно-побутові приміщення) розміщують на відстані не менше як 24 м від будинків, що споруджуються з урахуванням протипожежних відстаней між ними. До всіх будинків, що споруджуються і експлуатуються, в тому числі до вагончиків, необхідно влаштувати вільний під'їзд.

Найнебезпечнішою в пожежному відношенні є та частина будівельного майданчика, де складуються матеріали і конструкції, і особливо лісоматеріали, легкозаймисті горючі рідини. На будівельному майданчику склади розташовують на відстані 24 - 30 м від будинків, що зводяться. Балони зі стисненими, зрідженими і розчиненими газами слід зберігати згідно з Правилами будови і безпеки експлуатації посудин, що працюють під тиском.

Машини на будівельному майданчику розміщують на ділянках, віддалених від будинків і споруд на 9 - 24 м (залежно від ступеня вогнестійкості). Навіть короткочасне захаращення проходів і проїздів машинами забороняється. Забороняється ставити машини, в яких виявлено витікання бензину або масла до усунення недоліків. Не допускається мити і протирати бензином або гасом деталі машин. Усі будівельні майданчики обладнуються набором первинних засобів пожежогасіння. До них відносяться вогнегасники (пінні, газові, порошкові), пожежні крани з комплектом обладнання, бочки з водою, ящики з піском, пожежні щити з інструментами і інвентарем. Набір первинних засобів пожежогасіння залежить від виду будівельних робіт.

Під час виконання загальнобудівельних робіт, якщо висота будинку, що зводиться, перевищує три поверхи, слід передбачати основні шляхи евакуації. Ними можуть бути сходи сходових клітин і драбини, що з'єднують поповерхово балкони і лоджії, які зводяться одночасно зі стінами. Будівельні риштовання на кожні 40 м за їх довжиною обладнуються сходами. Спалювані конструкції риштовань і опалубки слід обробляти вогнезахисним складом. Під час столярних і опалубних робіт робочі місця слід очищати від відходів деревини. Відходи (тирса, обрізки, кора тощо) поміщають у контейнери в спеціально відведені місця.

Зводячи високі будинки і споруди, необхідно, починаючи з висоти 20 м передбачати тимчасові блискавкозахисні пристрої.

Підвищена небезпечність малярних робіт пов'язана із застосуванням вогне- і вибухонебезпечних матеріалів. Інтенсивне провітрювання приміщень і робочих місць, додержання технології малярних робіт, заборона застосування відкритого вогню є необхідними профілактичними заходами. Лаки, клеї, фарби, мастики, розчинники доставляються до місця робіт в закритій тарі в кількості, необхідній для роботи однієї зміни. Запас лаків і фарб для зберігання на будівельному майданчику має бути розрахованим на 2-3-денну потребу.

Особливо небезпечними є покрівельні роботи на будинках підвищеної поверховості під час улаштування м'яких рулонних покрівель по горючому утеплювачу. При великих об'ємах таких робіт необхідно передбачати спорудження тимчасового водопроводу, а до початку робіт встановлюють пожежні драбини і телефон для зв'язку з пожежною охороною. Водоізоляційний килим і утеплювач можна укладати ділянками, площа яких не більша за 500 кв. метрів. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

До вогненебезпечних видів робіт відносяться різні види зварювання, розігрівання і варіння бітумної мастики, роботи з легкозаймистими рідинами. Порядок проведення „вогневих” робіт визначається спеціальними правилами і інструкціями. Дозвіл на проведення цих робіт видає тільки головний інженер будівельної організації. Особливо небезпечними є зварювальні роботи, оскільки процес горіння від іскор протікає повільно і приховано і, звичайно, виявляється через кілька годин після виконання робіт. На період цих робіт встановлюються огорожі з неспалюваних матеріалів (захисні екрани), дерев'яні конструкції змочуються водою. У разі роботи на висоті внизу має перебувати особа, яка спостерігає за розкладанням зварювальних іскор, а зварник повинен мати металевий коробок для збирання електродних недогарків. Місце „вогняних” робіт необхідно забезпечити первинними засобами пожежогасіння (піском у ящиках, водою в бочках, вогнегасниками, інструментами та інвентарем).

Щоб знизити пожежну небезпеку під час електропрогріваннія бетону дільницю огороджують щитами, пофарбованими в червоний колір, висотою 1 м, а арматуру ділянки, що прогрівається заземлюють. У разі наявності дерев'яної опалубки бетон прогрівають тільки до 80° С, застосовуючи негорючі теплоізоляційні матеріали, або тирсу, оброблену вапняним молоком.

7 ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

Із метою охорони навколишнього природного середовища під час зведення будівель та споруд слід дотримуватись цілого ряду вимог, регламентованих

ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва»:

1. Генпідрядна будівельна організація повинна одержати дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт від місцевої адміністрації (за місцем виробництва).

Для цього вона подає позитивний висновок державної екологічної експертизи документації, згідно з якою буде зводитися об'єкт (якщо він відноситься до затвердженого Кабінетом Міністрів України Переліку видів діяльності і об'єктів, які мають підвищену екологічну небезпеку), а також план здійснення заходів щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища в процесі будівництва об'єкта і проведення пусконагоджувальних робіт у відповідності з вимогами природоохоронного законодавства України і положеннями вищезгаданого висновку держекоекспертизи.

2. Будівельно-монтажні роботи зі зведення будь-яких об'єктів повинні проводитись з дотриманням вимог природоохоронного законодавства і забезпечувати ефективний захист навколишнього природного середовища (земель, надр, водних об'єктів, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу) від забруднення і пошкодження. Відповідні заходи повинні бути передбачені в проектно-кошторисній і організаційно-технологічній документації.

3. Будівельно-монтажні роботи на територіях з обмеженим режимом господарської діяльності (заповідні об'єкти, їх охоронні зони тощо) повинні виконуватися тільки у відповідності з документами, які визначають статус таких територій, з дотриманням вимог відносно цих робіт, що містяться у висновках державної екологічної і державної санітарно-гігієнічної експертиз.

4. На території об'єктів, які будуються, не допускається непередбачене проектною документацією знищення деревинно-кущової рослинності і засипання кореневих шийок і стовбурів дерев та кущів, що ростуть.

5. Не допускається відведення поверхневих стічних вод з території будівельного майданчика безпосередньо на рельєф без здійснення інженерних протиерозійних заходів, які б надійно запобігали виникненню осередків техногенної ерозії ґрунтів. Під час виконання будівельних і планувальних робіт родючий шар ґрунту повинен зніматись і складуватись для подальшого використання у процесі благоустрою і озеленення територій, рекультивації земель та для меліорації малопродуктивних сільгоспугідь.

6. Тимчасові автомобільні дороги та інші під'їздні шляхи повинні виконуватися з урахуванням вимог щодо запобігання пошкодження сільськогосподарських угідь і деревинно-кущової рослинності.

7. Будівельно-монтажні роботи в зонах житлової забудови повинні виконуватись з дотриманням вимог щодо попередження пилоутворювання і забруднення повітряного басейна. Не допускається під час прибирання відходів і сміття скидати їх із будівель і споруд без використання закритих лотків і бункерів-накопичувачів.

8. При досяганні до водоносних горизонтів під час виконання бурових робіт необхідно застосовувати заходи щодо запобігання неорганізованого виливу підземних вод. Під час виконання штучного закріплення слабких ґрунтів необхідно передбачати заходи щодо запобігання забруднення підземних вод нижчележачих горизонтів. Ці заходи повинні бути передбачені в проектно-кошторисшй і організаційно-технологічній документації і неухильно здійснюватись у прцесі ведення будівництва.

9. Проектом організації будівництва (ПОБ) і проектами виробництва робіт (ПВР) повинні передбачатися заходи щодо очищення та знезараження виробничих та господарсько-побутових стоків, які утворюються на будівельному майданчику. Ці заходи повинні неухильно виконуватись у процесі виконання будівельно- монтажних робіт.

10. Попутна розробка природних ресурсів допускається тільки в разі наявності проектної документації, погодженої з відповідними органами нагляду і місцевої адміністрації.

11. Роботи з меліорації земель, створення озер та водосховищ, ліквідації ярів, балок, боліт і відпрацьованих кар'єрів, які виконуються попутно з будівництвом об'єктів виробничого і житлово-громадського призначення, можуть виконуватися тільки в разі наявності відповідної проектної документації, погодженої в установленому порядку з зацікавленими організаціями і органами державного нагляду.

12. Роботи з розчищення, днозаглиблення і берегозакріплення русел рік і водоймищ повинні проводитись тільки у відповідності до спеціально розробленої з урахуванням вимог водного Кодексу України щодо даних питань документацієї, погодженої і затвердженої в установленому порядку.

13. Передбачене затвердженою документацією знесення зелених насаджень, повинне в обов'язковому порядку бути компенсованим створенням рівновеликих (або більших за площею і кількістю) нових насаджень у місцях, вказаних органами під час погодження документації, або при озелененні і впорядкуванні території об'єкта, що будується і його санітарної зони. Організація робіт пов'язаних зі знесенням зелених насаджень, повинна передбачати їх послідовність і поетапність, що дозволить місцевій фауні своєчасно мігрувати за границю території об'єкта.

Таблиця 4 - ДБН В.1.1-7-2002

Примітка. Межі вогнестійкості самонесучих стін, які враховуються у розрахунках жорсткості та стійкості будинку, приймають як для несучих стін

ЗМІСТ

Вступ

1 Загальні положення......................................................................………...........3

2 Зміст розділу дипломного проекту "Охорона праці"……………................ 3

3 Правові й нормативні основи охорони праці в Українї...............................5

4 Виробнича санітарія …………………………………........................................6

4.1 Шкідливі фактори будівельного виробництва та основні заходи і засоби збереження і підвищення здоров'я, підвищення рівня працездатності робочих-будівельників........………..........................………………….....................................6

4.2 Основні заходи і засоби санітарно-гігієнічного обслуговування працюючих на будівельному майданчику. ………………………………………...............................9

5 Техніка безпеки …..……………………………………....................................10

5.1 Основні причини виробничого травматизму в будівництві……........................10

5.2 Заходи та засоби уникнення виробничого травматизму при будівельних роботах……………………………………………………………………………...11

6 Пожежна безпека…………………..…………………………………………..…….......... …12

6.1 Вогнестійкість будівлі. Обґрунтування і прийняття згідно із ДБН В. 1.1-7-2002 ступеня її вогнестійкості. Визначення меж вогнестійкості та поширення вогню основних конструкцій………………………………………………………………..12

6.2 Шляхи евакуації, передбачені проектом, і забезпечення їх незадимленості при пожежі………………………………………………………………………….…....15

6.3 Зовнішнє та внутрішнє протипожежне водопостачання……………………..…..17

6.4 Обладнання приміщень автоматичними установками пожежогасіння та

пожежної сигналізації…………………………………………………………….……....18

6.5 Пожежна безпека на будівельному майданчику. Основні заходи і засоби забезпечення……………………………………………………………………............19

7 Охорона довкілля ……………………………………………………………..…....21