спеціальності 200103

Національний авіаційний університет

Інститут міського господарства

Факультет архітектури та дизайну

К а ф е д р а а р х і т е к т у р и

М е т о д и ч н і в к а з і в к и

До виконання курсової роботи

До проекту

«Культурно-спортивний комплекс із глядацьким залом на 300 місць»

Для студентів III курсу ФАД

спеціальності 200103

„Дизайн архітектурного середовища”

Київ – НАУ – 2009

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Метою виконання даного курсового проекту є засвоєння принципів і прийомів проектування громадських споруд зально-чарункової структури на прикладі культурно-спортивного комплексу із глядацьким залом на 300 місць. Функціональним призначенням комплексу є проведення дозвілля і відпочинку із урахуванням професійних і аматорських інтересів. Проектування комплексу передбачає формування його об'ємно - просторової структури та архітектурно - планувальну організацію з урахуванням необхідності об'єднання цілого ряду функцій, а саме дозвільної, фізкультурно-спортивної, інформаційної, професійно-аматорської, лекційної, глядацько-видовищної тощо. Необхідність вирішення цього завдання обумовлює поєднання різних планувальних і конструктивних структур в одному об'ємі або комплексі: великопролітної - для глядацького та спортивного залу, та дрібно чарункової - для кімнат, де проводитимуться аматорські заняття, збори за інтересами тощо. Розміщення на земельній ділянці, функціональне рішення зовнішніх територій, просторове, конструктивне та естетичне вирішення об'єму чи їх групи мають враховувати регіональні особливості, ландшафт та інші природні умови.

Основні завдання проекту полягають у:

- закріпленні та розвитку попередньої композиційної, графічної та
проектної підготовки;

- оволодінні основними навичками функціонально-просторового
зонування та організації внутрішньої структури громадської

- закріпленні уміння взаємодов'язувати окремі елементи
внутрішньої організаційної структури з урахуванням існуючих
нормативів, функціонально-технологічних процесів, габаритів
необхідного обладнання та інших факторів;

- засвоєнні прийомів розташування громадської будівлі на рельєфі,
ландшафтної організації прилеглої території та благоустрою
ділянки;

- вивченні основних підходів до формування архітектурного образу
споруди засобами архітектурної пластики, гармонійного поєднання

різних фактур будівельних матеріалів, кольору окремих поверхонь і деталей, акцентування певних композиційних елементів тощо; - осмисленому та обгрунтованому використанні конструктивних схем, будівельних матеріалів із врахуванням їх особливостей та властивостей.

До складу культурно - спортивного комплексу входять:

- клубні приміщення - галацький зал із кінопроекційною на 300
місць, фойє,

приміщення для аматорських та інших занять (гурткові);

- бібліотека- абонемент, читальний зал, книгосховище;

- музей - експозиційний зал і допоміжні приміщення;

- спортивний зал із роздягальними та душовими;

- приміщення загального користування, допоміжного та
технічного призначення (вестибюль, буфет - бар із допоміжним
приміщенням, санвузли тощо).

Розробка проекту виконується за трьома етапами.

На першому - інформаційно - упорядкувальному проводиться збір інформації, вивчення нормативних положень та ознайомлення з методичними та літературними джерелами з даного питання. Цей етап завершується семінаром, питання до якого наведені у додатку №1.

На другому етапі - творчого пошуку загального архітектурного образу та об'ємно - планувальної структури культурно - спортивного комплексу ведеться творча пошукова робота, результатом якої стає клаузура проекту, до складу якої входять:

- схема генерального плану;

- перспектива чи аксонометрія об'єкту;

- плани поверхів;

- фасади (головний чи бічний)

На третьому етапі здійснюється розробка ескізу і подальша деталізація та оформлення проектного рішення.

2. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

Культурно - спортивний комплексу і господарські будівлі розташовуються на відведеній земельній ділянці загальною площею 1,5-2 га, де необхідно передбачити парадну зону (перед

головним входом), зону відпочинку та тихих ігор, спортивну і господарську зони.

В залежності від містобудівної ситуації, наявності чи відсутності рельєфу та географічного місця знаходження об'єкту, планується об'ємно-планувальна структура споруди, яка може мати в основі компактну, центричну, фронтальну, кутову чи вільну схеми. Кожна з визначених схем відрізняється певними особливостями, що в тій чи іншій мірі сприяють вирішенню функціонально - просторовій та образно - художньої організації споруди, відбиваючи особливості,що притаманні кожної з них.

В спортивній зоні розміщується площадка для запуску авіамодельних випробувань, майданчики для ігрових видів спорту (волейболу, баскетболу тощо).

Територія генерального плану культурно - спортивного комплексу упорядковується та озеленюється.

3. ОБ ЄМНО - ПЛАНУВАЛЬНЕ РІШЕННЯ

Об'ємно - планувальне рішення культурно - спортивного комплексу в значній мірі залежить від прийнятої конструктивно -планувальної схеми, умов розміщення на ділянці (наявності рельєфу, форми ділянки, орієнтації тощо) і конкретних умов забудови.

Перед визначенням об'ємно - планувальної структури комплексу необхідно розробити схему функціонального зонування із врахуванням необхідних зв'язків між приміщеннями різного призначення. При формуванні об'ємно - планувальних структур слід віддавати перевагу компактним рішенням, які забезпечують раціональне використання будівельних матеріалів і збереження тепла.

Враховуючи наявність зальних приміщень, доцільно велико-пролітні структурні елементи поєднувати між собою дрібно чарунковими вставками певної поверховості з урахуванням цілісного композиційного рішення. Раціональне розміщення таких елементів дозволить створити естетично виразне об'ємно-планувальне рішення.

Аналіз досвіду проектування даного типу споруди свідчить, що найдоцільнішим для нього фронтальна, кутова та вільна схеми об'ємно - планувальної побудови.

Фронтальна дозволяє чітко і раціонально розподілити головні об'єми (глядацький та спортивний зали), розмістивши фойє між ними. При цьому, найкраще, природне компонується асиметричні архітектурні рішення, які дозволяють врахувати різницю в складі необхідних приміщень для культурного та спортивного блоків.

При кутовій схемі зали розміщуються під необхідним кутом, а приміщення, що виконують з'єднуючу функцію - між ними. В цьому випадку вхідна група приміщень здебільше розміщується у куті, що відіграє роль певного шарніру, а фойє на другому поверсі.

Вільна схема об'ємно - планувальної організації дозволяє доцільно об'єднувати різнопланові структури в цікавих комбінаціях і створювати архітектурно - художні

3.1. Функціональні особливості організації клубного блоку

приміщень

Головною складовою частиною культурно - спортивного комплексу є клубно-видовищна частина, що формується із зала для глядачів, клубних приміщень, фойє і потребує їх доцільного взаємо розміщення на основі функціонально - технологічних вимог (мал. 3.1).

Глядацький зал - основна частина глядацької групи приміщень, найкрупніша в клубному блоці, де одноразово розміщується значна кількість людей. Він має бути просто і зручно поєднаний з головним входом до комплексу крізь фойє, а також безпосередньо через вестибюль. Його найчастіше розміщують на першому поверху,* якщо розташування сидінь для глядачів не передбачає значного підйому. Коли створюється амфітеатр, що надає значного нахилу підлоги глядацького залу, доцільно організовувати вхід до нього з другого поверху (крізь фойє).

Форма залу в плані може бути різноманітною: від прямокутної до багатогранної чи, навіть, круглої (мал. 3.2).

Оскільки в залі здійснюється багато різних функцій: кінопоказ, театральні постанови, зібрання, конференції і т.і., то його об'ємно-планувальна організація повинна забезпечувати

доцільне, зручне розміщення глядачів, майданчика, обслуговуючих

приміщень.

РисЛ.1. Функціональні взаємозв'язки приміщень клубної

частини

Рис.3.2 Форми залів для глядачів, що найчастіше зустрічаються

в практиці

3.2 Склад приміщень культурно - спортивного комплексу.

Рис. 3.3. Розрахунок місць для глядачів в клубному залі

Рис 3.4. Визначення профілю залу для глядачів 4. АРХІТЕКТУРНО - ХУДОЖНЯ ВИРАЗНІСТЬ КОМПЛЕКСУ

Для досягнення архітектурної виразності комплексу слід використовувати різні пластичні засоби: акцентування входів, сходових клітин, інших окремих елементів, обрамлення вікон, застосування декоративних архітектурних деталей, кольорове акцентування окремих частин (блоків) будівлі тощо. Головним засобом досягнення архітектурно - художньої виразності лишаються набуті попередньо навички гармонійного пропорціонування, застосування метричних, ритмічних рядів, дотримання законів гармонійної побудови цілого та його окремих частин. Слід відзначити, що принциповою відзнакою архітектури громадських будівель та споруд від житлових є масштабність, що утворюється більш крупними ритмічними елементами.

Практика багаторічного проектування та будівництва громадських будівель та споруд свідчить про те, що на кожному етапі розвитку архітектури невичерпним джерелом для архітекторів були і залишаються здобутки національної народної архітектурної творчості, де сконцентровано досвід багатьох

поколінь і яскраво відображені регіональні особливості кожної зони, району, осередку. Тому слід уважно і тактовно використовувати засоби народної архітектури та художнього оздоблення, характерні для місцевості, де має бути розташована

будівля.

5. ОСНОВНІ ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ.

Традиційно для визначення якостей проектних рішень у проектуванні громадських споруд застосовуються наступні показники:

- корисна або виробнича площа;

- площа забудови (площа горизонтального перерізу по
зовнішньому периметру будівлі вище цоколів);

- загальна площа (сума корисної або виробничої та
допоміжної площі);

 

- будівельний об'єм (добуток площі забудови на висоту від
рівня першого поверху до верху горищного перекриття);

- підсобна чи допоміжна площа (сума площ допоміжних
приміщень).

6. СКЛАД ПРОЕКТУ

М 1:200 М1:50;М1:100 М1:50;М1:100 М1:50;М1:100 М1:50;М1:100 2-3 стор.

1. Схема генерального плану

2. Плани поверхів
З.Фасади

 

4. Розрізи

5. Макет(и)

6. Пояснювальна записка

Список літератури

1. ДБНВ2.2-9.99 Громадські будинки та споруди - К.:
Держбуд України.- 21с.

2. Архитектурное проектирование общественних
зданий и сооружений. Учебник для студентов ВУЗов и
факультетов, Б.Г.Бархин и др. - М.: Стройиздат,1985

3. Зенькович Г.В. Сельские клубньїе здания - К.: Буді­
вельник. 1980

4. Кратний справочник архитектора. Общественньїе зда­
ния.

5. Методическиерекомендации по проектированию мно-
гофункциональньїх общественньїх сельских зданий -
УкрНИИПГраждансельстрой - К., 1983

6. Сельские клубньїе и спортивньїе здания (Зенькович
Г.В., Болотов Г.И.и др.) - К.: Урожай

8. СКЛАД ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ.

1. Вступ.

2. Обґрунтування прийнятих рішень:

- яка конструктивно - планувальна сітка використана автором для формування й об'ємно - планувального рішення в залежності від розміщення на ділянці, її конфігурації та містобудівної ситуації; як вирішуються просторово - планувальна організація в даних умовах забудови.

 

 

 

Зміст

Вступ

1. Загальні положення

2. Генеральний план

3. Об'ємно - планувальне рішення

 

3.1 Функціональні особливості організації клубного блоку
приміщень.

3.2 Функціональні особливості організації спортивного блоку
приміщень.

3.3 Конструктивні особливості формування культурно -
спортивного комплексу.

 

4. Архітектурно - художні засоби формування культурно -
спортивного комплексу.

5. Основні техніко - економічні показники.

6. Склад проекту.
Рекомендована література.

Додаток 1. Проект культурно - спортивного комплексу (проект Укр. НДШЦСБ).

Додаток 1

Проект культурно - спортивного комплексу (проект Укр.НДШЦСБ)