Розділ 4

запобігання надзвичайним ситуаціям

Стаття 63. Основні заходи щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

З метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, відверненню або пом‘якшенню їх наслідків, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації організовують та здійснюють:

проведення оцінок ризиків виникнення надзвичайних ситуацій;

прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій;

своєчасне оповіщення та достовірне інформування населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, розвиток подій, методи та способи захисту, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки;

спостереження та лабораторний контроль;

комплекс заходів інженерного, медичного, психологічного, біологічного, радіаційного та хімічного захисту населення і територій;

забезпечення готовності захисних споруд цивільного захисту до укриття населення у надзвичайних ситуаціях;

функціональні заходи державного регулювання та контролю з питань цивільного захисту;

створення і підтримання в робочому стані автоматизованих систем контролю за станом техногенної безпеки об‘єктів підвищеної небезпеки;

створення страхового фонду документації для забезпечення проведення аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт;

своєчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайних ситуацій на підставі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів;

створення резервів фінансових і матеріальних ресурсів;

розроблення і реалізацію цільових та науко-технічних програм з проблем запобігання надзвичайним ситуаціям;

створення, підготовку та належне утримання в готовності до дій у надзвичайних ситуаціях необхідних органів управління та оптимально достатньої кількості та спеціалізації сил і засобів цивільного захисту;

підготовку населення діям в умовах надзвичайних ситуацій.

Реалізація заходів у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій є одним із головних пріоритетних напрямів роботи Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.

глава 10

Функціональна підсистема моніторингу та прогнозування

надзвичайних ситуацій

З метою забезпечення заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та здійснення постійного моніторингу, лабораторного контролю, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу події, у державі створюється функціональна підсистема моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій з постійно діючими центральним і регіональними координуючими органами з цих питань та мережа моніторингу лабораторного контролю та прогнозування, яка функціонує у складі єдиної державної системи цивільного захисту.

Організація, завдання, склад мережі моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування визначається Положенням про цю систему, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій має чотири рівня: державний, регіональний, місцевий та об‘єктовий.

На державному рівні у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту створюється Центр моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій. До мережі моніторингу, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій, яка створюється на державному рівні входять відповідні науково-дослідні установи Національної академії наук, галузевих академій наук, відомчі науково-дослідні установи.

На регіональному рівні у складі територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту створюються регіональні центри моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій. До мережі моніторингу, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій, яка створюються на регіональному рівні входять: галузеві науково-дослідні установи, кафедри, лабораторії, служби вищих навчальних закладів та наукових установ гідрометеорологічного, мікробіологічного, санітарно-гігієнічного, ветеринарного, агрохімічного, фітопатологічного, будівельного, технічного профілю, суб‘єкти моніторингу регіонального рівня з питань охорони навколишнього природного середовища, гідрометеорології, будівництва та експлуатації будівель, водного, лісового та житлово-комунального господарства, санітарно-епідеміологічного нагляду; установи та організації пожежного, гірничого, промислового та техногенного нагляду, інженерно-сейсмометричні служби, які функціонують на території відповідного регіону України і виконують завдання в масштабі регіону.

На місцевому рівні створюється мережа моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування надзвичайних ситуацій у складі районних та міських санітарно-епідеміологічних станцій, гідрометеорологічних станцій, центрів хімізації та сільськогосподарської радіології, ветеринарних лабораторій, станцій агрохімічної служби, підрозділів пожежного, гірничого, промислового та техногенного нагляду, будівельного та технічного контролю, житлово-комунального господарства.

На об‘єктовому рівні мережу моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування надзвичайних ситуацій складають виробничі (заводські, фабричні, складські, базові тощо) лабораторії нагляду і контролю підприємств, виробничих об‘єднань, акціонерних товариств, диспетчерські служби, системи контролю, які функціонують на території організації або об‘єкту.

Координацію роботи мережі установ місцевого та об‘єктового рівнів здійснюють регіональні центри моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій.

Глава 11

Функціональні заходи регулюючого впливу на діяльність суб‘єктів господарювання з питань цивільного захисту

Стаття 66. Функціональні заходи державного регулювання і контролю

До функціональних заходів регулюючого впливу на діяльність суб‘єктів господарювання відносяться:

державна стандартизація з питань безпеки у надзвичайних ситуаціях;

державна експертиза у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;

державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;

паспортизація потенційно небезпечних об‘єктів, декларування безпеки об‘єктів підвищеної небезпеки;

ліцензування діяльності у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;

сертифікація продукції цивільного захисту;

страхування у сфері цивільного захисту.

Стаття 67. Державна стандартизація з питань безпеки у надзвичайних ситуаціях

Державна стандартизація з питань безпеки у надзвичайних ситуаціях спрямована на забезпечення:

безпеки продукції (робіт, послуг) та матеріалів для життя і здоров'я людей та довкілля;

якості продукції (робіт, послуг) та матеріалів, відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій;

єдності принципів вимірювання;

безпеки функціонування суб‘єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій і катастроф.

Стаття 68. Державна експертиза у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки

Державній експертизі з питань цивільного захисту та техногенної безпеки підлягають:

проекти будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації та вплинути на стан захисту населення і територій;

проекти містобудівної та іншої будівельної документації щодо врахування вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту.

Держана експертиза з питань цивільного захисту та техногенної безпеки організовується і проводиться відповідно до цього Кодексу, іншого законодавства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки організовуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту, іншими уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, відповідно до законодавства.

Паспортизації та реєстрації у Державному реєстрі потенційно небезпечних об‘єктів підлягають усі потенційно небезпечні об‘єкти. Порядок введення Державного реєстру потенційно небезпечних об‘єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечних об‘єктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою запобігання надзвичайним ситуаціям, а також забезпечення готовності до локалізації і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків.

Порядок розроблення декларацій безпеки об‘єктів підвищеної небезпеки, її зміст, методика визначення ризиків та їх прийнятні рівні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 71. Ліцензування діяльності у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки

Господарська діяльність, яка пов‘язана з наданням послуг і виконанням робіт у сфері цивільного захисту, проводиться на підставі ліцензій, що видаються у порядку, встановленому законодавством.

Діяльність, яка пов‘язана з наданням послуг і виконанням робіт у сфері цивільного захисту, включає:

проектування, монтаж, технічне обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення про їх виникнення.

Стаття 72. Сертифікація продукції цивільного захисту

Сертифікація продукції цивільного захисту організується і здійснюється з метою підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам, включаючи контрольні, небезпечної продукції для життя та здоров‘я людей, довкілля та майна.

Сертифікація може мати обов‘язковий і добровільний характер.

Стаття 73. Страхування у сфері цивільного захисту

Метою страхування у сфері цивільного захисту є:

страховий захист майнових інтересів підприємств, установ, організацій і фізичних осіб за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій;

страхове відшкодування суб‘єктам господарювання (потенційно небезпечним об‘єктам та об‘єктам підвищеної небезпеки) за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам або їх майну, а також іншим юридичним особам внаслідок аварії, катастрофи, іншої надзвичайної ситуації, що можуть виникнути на такому об‘єкті.

Страховий захист населення і територій від надзвичайних ситуацій забезпечується обов'язковим та добровільним страхуванням відповідно до законодавства.

Для забезпечення страхового захисту майнових інтересів суб‘єктів господарювання, фізичних осіб, а також третіх осіб та їх майну за шкоду внаслідок надзвичайних ситуацій обов‘язковому страхуванню підлягають:

страхування нерухомого майна суб‘єктів господарювання та фізичних осіб, яке розташовано у зонах ризику прогнозованого розвитку природного лиха (землетрусів, зсувів, повеней, карсту, селів тощо). Перелік зон ризику прогнозованого розвитку природного лиха (землетрусів, зсувів, повеней, карсту, селів тощо) та розмір таких зон, за результатами довгорічного спостереження, встановлюються Кабінетом Міністрів України;

страхування цивільної відповідальності суб‘єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їх майну, іншим юридичним особам внаслідок пожежі, аварії, катастрофи, іншої надзвичайної ситуації на таких об‘єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об‘єктах, господарська діяльність на яких може призвести до таких надзвичайних ситуацій;

страхування суб‘єктів господарювання від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Стаття 74. Страховий фонд документації з питань цивільного захисту

З метою проведення відбудовних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, що здійснюються під час ліквідації надзвичайної ситуації та в особливий період, на потенційно небезпечних об‘єктах, які зареєстровані у Державному реєстрі потенційно небезпечних об‘єктів, заздалегідь створюються комплекти аварійно-рятувальної документації. Усі комплекти аварійно-рятувальної документації закладаються на збереження до страхового фонду документації України.

Склад комплектів аварійно-рятувальної документації та положення про страховий фонд документації визначається Кабінетом Міністрів України.

Правові, економічні та організаційні засади створення, формування, ведення і використання страхового фонду документації, а також функціонування державної системи страхового фонду документації здійснюється відповідно до законодавства.

Потенційно небезпечні об‘єкти та об‘єкти підвищеної небезпеки, з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій, під час їх будівництва обладнуються системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Перелік об‘єктів, які обладнуються системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Вимоги до систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, а також їх улаштування, експлуатація та технічне обслуговування визначаються Правилами, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

На потенційно небезпечних об‘єктах та об‘єктах підвищеної небезпеки, які експлуатуються без функціонуючих на них систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, додатково створюються такі системи.

Глава 12

Забезпечення пожежної безпеки

Стаття 76. Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

Забезпечення пожежної безпеки є особливою специфічною складовою цивільного захисту щодо охорони життя і здоров‘я людей, їх власності, національного багатства і навколишнього природного середовища від пожеж, одним із пріоритетів національних інтересів і невід‘ємним напрямом державної політики з питань національної безпеки.

Забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, незалежно від виду їх діяльності та форм власності, а також інших суб‘єктів господарювання та громадян здійснюється відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб та працівників підприємств, установ, організацій та інших суб‘єктів господарювання (підприємців). Ця вимога відображається у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні та забудові населених пунктів, будівництві, розширенні, реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і їх власників, а в жилих будинках приватного житлового фонду та інших спорудах, на дачах і садових ділянках - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

До повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади належать:

реалізація, відповідно до компетенції, єдиної державної політики щодо забезпечення пожежної безпеки;

визначення основних напрямів діяльності в забезпеченні пожежної безпеки, розвитку науки і техніки, координація державних, міжрегіональних заходів і наукових досліджень з питань пожежної безпеки;

розроблення і реалізація комплексних заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки об'єктів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;

розроблення і затвердження, за погодженням з органом державного нагляду з питань пожежної безпеки галузевих стандартів, норм, правил, інших нормативно-правових актів, що стосуються питань забезпечення пожежної безпеки, здійснення контролю за їх виконанням;

здійснення методичного керівництва у сфері забезпечення пожежної безпеки на підприємствах, установах та організаціях, які належать до сфери їх управління;

забезпечення виконання державних програм щодо забезпечення пожежної безпеки, розроблення та виконання галузевих програм з питань пожежної безпеки;

організація вивчення у навчальних закладах вимог пожежної безпеки та навчання діям на випадок пожежі за програмами, погодженими із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту;

організація проходження навчання керівним складом та відповідними спеціалістами підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і перевірка знань з питань пожежної безпеки;

ведення обліку пожеж, які сталися на об'єктах, що належать до сфери їх управління, аналіз причин виникнення пожеж та надання відповідної статистичної звітності в установленому порядку;

організація науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи з питань забезпечення пожежної безпеки;

координація роботи щодо створення і випуску пожежної техніки та засобів протипожежного захисту, встановлення державного замовлення на їх випуск і постачання;

створення підрозділів відомчої пожежної охорони та необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази;

сприяння в організації розробки, виготовлення та розміщення безкоштовно рекламної продукції, в обсязі не менше 15 відсотків ефірного часу (друкованої площі), відведеного для реклами з питань забезпечення пожежної безпеки.

Органи виконавчої влади, що здійснюють матеріально-технічне забезпечення виробництва найважливіших видів продукції, повинні передбачати задоволення потреб пожежної охорони, підприємств, установ та організацій у пожежній техніці, обладнанні, засобах протипожежного захисту. Випуск цієї техніки, обладнання та засобів включається до державного замовлення.

Для координації і вдосконалення роботи, пов'язаної із забезпеченням пожежної безпеки та контролем за її проведенням, в апаратах центральних органів виконавчої влади створюються служби пожежної безпеки.

Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов'язані:

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів, постанов, розпоряджень та експертних висновків (з питань проведення експертизи проектно-кошторисної документації) органів державного нагляду з питань пожежної безпеки;

організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного нагляду з питань пожежної безпеки;

утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

створювати, відповідно до встановленого порядку, підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

подавати на вимогу органів державного нагляду з питань пожежної безпеки відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

проводити службове розслідування випадків виникнення пожеж.

Об‘єкти підвищеної небезпеки повинні захищатися підрозділами державної, відомчої, місцевої або добровільної пожежної охорони.

Обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди.

Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які виробляють продукцію протипожежного призначення та надають послуги, пов'язані із запобіганням або ліквідацією пожеж, звільняються від сплати податків на прибуток у межах обсягу виконаних робіт.

Підприємства, установи та організації, які мають або утримують пожежні команди з виїзною пожежною технікою, частково звільняються від сплати податків на прибуток (50 відсотків коштів, що витрачаються на утримання цих команд).

На підприємстві, в установі та організації з кількістю працюючих 50 і більше осіб рішенням трудового колективу може створюватися пожежно-технічна комісія. У виняткових випадках її функції може виконувати комісія з охорони праці. Типове положення про пожежно-технічну комісію затверджується Кабінетом Міністрів України.

Повноваження у галузі пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших виробничих об'єднань визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, що утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки.

Стаття 79. Обов‘язки громадян щодо забезпечення пожежної безпеки

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов‘язані:

виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на правах особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, навчати дітей обережному поводженню з вогнем;

повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вживати заходів щодо її ліквідації, рятування людей і майна.

Стаття 80. Вивчення правил пожежної безпеки

У загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у закладах післядипломної освіти у обов‘язковому порядку організовується вивчення правил пожежної безпеки на виробництві та в побуті, а також навчання діям на випадок пожежі.

У дитячих дошкільних закладах проводиться виховна робота, спрямована на запобігання пожежам від дитячих пустощів із вогнем і виховання у дітей бережливого ставлення до національного багатства.

Місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи рад, житлові установи і організації зобов'язані організовувати навчання населення за місцем їх проживання правилам пожежної безпеки в побуті та громадських місцях.

Всі працівники під час прийняття на роботу та щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки відповідно до Типового положення, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Перелік цих посад і порядок організації навчання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

Програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються з органами державного нагляду з питань пожежної безпеки.

Стаття 81. Участь страхових організацій у забезпеченні пожежної безпеки

Організації, що здійснюють страхування на випадок пожеж, зобов'язані провадити відрахування від платежів з майнових видів страхування органам управління пожежною охороною на запобіжні протипожежні заходи, передбачати надання страхувальникам пільг у вигляді знижок страхових платежів при виконанні ними протипожежних вимог, а також зменшення суми страхового відшкодування або відмову від його виплати, якщо на виникнення пожежі та її наслідки вплинуло невиконання вимог пожежної безпеки.

Знижки страхових платежів повинні також передбачатися для підприємств, установ та організацій, які утримують пожежні команди (дружини) з виїзною пожежною технікою.

Розмір і порядок відрахувань від страхових платежів на запобіжні протипожежні заходи визначаються Кабінетом Міністрів України.

Глава 13

Пожежна охорона

Стаття 82. Призначення і завдання пожежної охорони

Пожежна охорона призначена та створюється для захисту життя і здоров'я громадян, приватної, комунальної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах.

Основними завданнями пожежної охорони є:

здійснення державного пожежного нагляду (контролю) за дотриманням та виконанням вимог законодавства, нормативно-правових та інших нормативних актів у сфері пожежної безпеки;

запобігання пожежам та нещасним випадкам на них;

гасіння пожеж, рятування людей, а також надання допомоги в ліквідації надзвичайних ситуацій та подій.

Стаття 83. Види пожежної охорони

Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, місцеву та добровільну.

Стаття 84. Державна пожежна охорона

Державна пожежна охорона функціонує у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

До складу державної пожежної охорони відносяться:

органи державного нагляду з питань пожежної безпеки;

пожежно-рятувальні, пожежні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;

допоміжні служби, призначені для забезпечення діяльності державної пожежної охорони;

пожежно-технічні навчальні заклади, науково-дослідні установи, організації та підприємства спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, діяльність яких спрямована для забезпечення пожежної безпеки; Державний центр сертифікації.

Стаття 85. Права та обов‘язки особового складу державної пожежної охорони

Особовий склад державної пожежної охорони під час виконання покладених на них обов‘язків керується цим Кодексом, а також іншими нормативно-правовими актами про пожежну безпеку та підпорядковується з питань пожежної безпеки та гасіння пожеж тільки своїм безпосереднім і прямим начальникам.

Ніхто інший, за винятком уповноважених посадових осіб, немає права втручатися в діяльність особового складу державної пожежної охорони під час виконання ним обов‘язків з питань пожежної безпеки.

Ніхто немає права покладати на особовий склад державної пожежної охорони виконання завдань, не передбачених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Вимоги з питань пожежної безпеки посадових осіб начальницького складу державної пожежної охорони, що встановлені цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки є обов‘язковими до виконання всіма посадовими особами органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, підприємцями та громадянами.

Посадові особи державної пожежної охорони зобов‘язані:

використовувати у межах своєї компетенції, надані їм повноваження щодо запобігання та припинення правопорушень з питань пожежної безпеки, а також сили та засоби при гасінні пожеж і рятуванні людей;

брати участь у здійсненні технічної політики щодо удосконалення та впровадження техніки, систем та засобів протипожежного захисту, форм і методів профілактики пожеж;

сприяти самосвідомості та ініціативі громадян з питань забезпечення пожежної безпеки;

зберігати в таємниці державну та комерційну інформацію, що стає відомою їм у зв‘язку з виконанням службових обов‘язків.

Особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, які належать до державної пожежної охорони при виявленні пожежі у позаслужбовий час зобов‘язані повідомити про неї підрозділ пожежної охорони і до її прибуття взяти на себе керівництво гасінням пожежі та рятуванням людей, організувати надання першої медичної допомоги потерпілим.

Особовому складу державної пожежної охорони на час виконання службових обов‘язків, пов‘язаних із запобіганням пожежам, надаються проїзні квитки на всі види громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За неналежне виконання покладених обов‘язків особовий склад державної пожежної охорони несе відповідальність у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 86. Відомча пожежна охорона

На вибухопожежонебезпечних на інших підприємствах, які віднесені до сфери управління відповідних центральних органів виконавчої влади, створюються підрозділи відомчої пожежної (пожежно-сторожової) охорони.

Перелік підприємств, на яких створюються підрозділи відомчої пожежної охорони, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок діяльності відомчої пожежної охорони, права та обов‘язки її працівників визначаються Положеннями про відомчу пожежну охорону, які розробляються та затверджуються відповідними галузевими центральними органами виконавчої влади на підставі Типового положення про відомчу пожежну охорону. Типове положення про відомчу пожежну охорону затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підрозділи відомчої пожежної охорони, що мають виїзну пожежну техніку, залучаються до гасіння пожеж у порядку, який встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Підрозділи відомчої пожежної охорони в питаннях підготовки особового складу та організації гасіння пожеж керуються нормативними актами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, а також нормативно-правовими актами відповідних центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких віднесені підрозділи відомчої пожежної охорони.

Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади з питань підготовки особового складу відомчої пожежної охорони та організації гасіння пожеж погоджуються із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Стаття 87. Місцева пожежна охорона

У населених пунктах, де немає підрозділів державної пожежної охорони, органами місцевого самоврядування створюються підрозділи місцевої пожежної охорони. Додатково підрозділи місцевої пожежної охорони можуть створюватися також у містах та для охорони об‘єктів.

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення підрозділів місцевої пожежної охорони здійснюється за рахунок:

коштів місцевих бюджетів;

коштів, які відраховуються підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території району, у розмірі 0,1 відсотка від основних та оборотних коштів, відрахувань від платежів з майнових видів страхування на фінансування запобіжних заходів;

благодійних внесків юридичних і фізичних осіб.

У разі, якщо у населеному пункті, розташованому на відповідній території та зв‘язаному з іншими населеними пунктами під'їзними шляхами загального користування, створено підрозділ місцевої пожежної охорони, які здатен виконувати завдання за призначенням на території населених пунктів, де зазначені підрозділи відсутні, то відповідними місцевими бюджетами передбачається відрахування на матеріально-технічне забезпечення таких підрозділів.

Порядок діяльності місцевої пожежної охорони, права та обов‘язки їх працівників визначаються Положенням про місцеву пожежну охорону, яке затверджується встановленим порядком.

Стаття 88. Добровільна пожежна охорона

На підприємствах, в установах та організаціях, а також у населених пунктах з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам та організації їх гасіння може створюватися з числа робітників, службовців, інженерно-технічних працівників та громадян добровільна пожежна охорона.

Порядок створення та функціонування добровільної пожежної охорони визначається положенням про добровільну пожежну охорону, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

У школах, дитячих таборах можуть створюватися дружини юних пожежних. Положення про дружини юних пожежних, затверджується центральним органом виконавчої влади з питань освіти за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

З метою забезпечення діяльності добровільної пожежної охорони місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, суб‘єкти господарювання, де створюється добровільна пожежна охорона, можуть надавати в їх користування будинки, споруди, спеціальні службові приміщення, засоби зв‘язку, пожежну техніку та інше необхідне майно, яке є в комунальній власності, у власності громадян (за їх згодою) населених пунктів та суб‘єктів господарювання.

Фінансування і матеріально-технічне забезпечення добровільної пожежної охорони може здійснюватись також за рахунок членських внесків, дотацій, прибутків від власної господарської діяльності, прибутків від майна добровільної пожежної охорони, дивідендів, надходжень від страхових компаній, пожертвувань громадян і юридичних осіб, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Підрозділи добровільної пожежної охорони, які надають послуги протипожежного призначення та послуги, пов‘язані із запобіганням або ліквідацією пожеж, звільняються від сплати податків на прибуток у межах обсягу виконаних робіт.

Засновники добровільної пожежної охорони, які надають послуги протипожежного призначення та послуги, пов‘язані із запобіганням або ліквідацією пожеж, звільняються від сплати податків на прибуток у межах обсягу виконаних робіт добровільною пожежною охороною.

Перелік послуг протипожежного призначення та послуг, пов‘язаних із запобіганням пожеж встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 89. Протипожежні об'єднання громадян

З метою об'єднання зусиль трудових колективів, учених, фахівців пожежної охорони та окремих громадян у галузі забезпечення пожежної безпеки можуть створюватись асоціації, товариства, фонди та інші добровільні протипожежні об'єднання громадян, які здійснюють свою діяльність згідно із законодавством.

ГЛАВА 14

Державний пожежний нагляд. Дозвільна та ліцензійна діяльність

з питань пожежної безпеки

Стаття 90. Державний пожежний нагляд

Державний пожежний нагляд за виконанням, визначених законодавством, вимог пожежної безпеки центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здійснюється відповідним органом державного нагляду з питань пожежної безпеки шляхом проведення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку планових та позапланових перевірок.

Контроль за виконанням правил пожежної безпеки під час проектування, технічного переоснащення, будівництва, реконструкції та експлуатації об’єктів іноземних фірм та спільних підприємств регулюється законами або умовами, передбаченими договорами сторін, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

На об’єктах приватної власності органи державного нагляду з питань пожежної безпеки контролюють лише умови безпеки людей на випадок пожежі, а також вирішення питань пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Стаття 91. Орган державного пожежного нагляду з питань пожежної безпеки

Орган державного нагляду з питань пожежної безпеки діє у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту і йому підпорядковується.

Статус органу державного нагляду з питань пожежної безпеки, завдання і функції, порядок його діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Орган державного нагляду з питань пожежної безпеки має підпорядковані йому територіальні органи державного нагляду з питань пожежної безпеки до району, міста (селища міського типу) включно.

Організаційна структура, завдання і функції, порядок діяльності територіального органу державного нагляду з питань пожежної безпеки визначаються положенням про нього, яке затверджується встановленим порядком.

Державний пожежний нагляд очолює керівник органу державного нагляду з питань пожежної безпеки, який за посадою є Головним державним інспектором України з пожежного нагляду. Перший заступник та заступники керівника органу державного нагляду з питань пожежної безпеки за посадою одночасно є першим заступником Головного державного інспектора України з пожежного нагляду, заступниками Головного державного інспектора України з пожежного нагляду відповідно.

Керівники структурних підрозділів органу державного нагляду з питань пожежної безпеки, їх заступники за посадою одночасно є старшими державними інспекторами з пожежного нагляду. Інші посадові особи органу державного нагляду з питань пожежної безпеки є державними інспекторами з пожежного нагляду.

Керівники територіальних органів державного нагляду з питань пожежної безпеки до району, міста (селища міського типу) включно, їх заступники за посадою одночасно є відповідно Головними державними інспекторами з пожежного нагляду, заступниками головних державних інспекторів з пожежного нагляду Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, селищ міського типу, районів у містах, районів, підрозділів пожежної охорони на об’єктах.

Інші посадові особи органів державного нагляду з питань пожежної безпеки є державними інспекторами з пожежного нагляду.

Органи державного нагляду з питань пожежної безпеки під час виконання покладених на них повноважень щодо здійснення державного пожежного нагляду не залежать від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, будь-яких інших органів управління, об’єднань громадян, та політичних партій і підпорядковуються у цих питаннях тільки своїм безпосереднім та прямим начальникам.

Стаття 92. Повноваження органів державного нагляду з питань пожежної безпеки

Органи державного нагляду з питань пожежної безпеки відповідно до покладених на них завдань:

розробляють, за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади, і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки, які є обов’язковими для виконання органами державної влади, органами виконавчої влади та виконавчими органами рад, суб’єктами господарювання незалежно від форм власності, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах;

погоджують проекти національних галузевих та інших стандартів, норм, правил, технічних регламентів, умов та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила;

встановлюють порядок опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних актів у сфері пожежної безпеки, що діють на підприємстві, в установі та організації, розробляють типові документи з цих питань;

здійснюють державний пожежний нагляд за додержанням (виконанням) вимог законодавства у сфері пожежної безпеки центральними органами виконавчої влади, структурними підрозділами апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання незалежно від форм власності, а також громадянами;

виконують відповідно до законодавства дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців у сфері пожежної безпеки;

здійснюють відповідно до законодавства та у межах своїх повноважень ліцензування окремих видів господарської діяльності;

погоджують, відповідно до законів, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок, надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта містобудування у частині забезпечення його протипожежного захисту;

проводять, відповідно до законів, державну експертизу містобудівної документації, проектів інвестиційних програм та проектів будівництва на відповідність нормативним актам у сфері пожежної безпеки, а також експертизу проектної документації, затвердження якої в межах законодавства не потребує висновку комплексної державної експертизи;

делегують суб‘єктам господарювання, які одержали ліцензію на право проведення оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємств, об‘єктів чи приміщень;

приймають участь у комісіях з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

виконують в установленому порядку функції з підтвердження відповідності продукції вимогам пожежної безпеки та сертифікації продукції протипожежного призначення;

проводять, згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов’язані з пожежами та порушеннями протипожежних правил;

надають відповідно до законів платні послуги;

здійснюють відбір зразків пожежовибухонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення для визначення її показників щодо пожежної безпеки та готують матеріали для направлення їх до акредитованої організації на проведення експертизи (випробування) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

виконують інші функції, передбачені законами.

Стаття 93. Права органів державного нагляду з питань пожежної безпеки

Органи державного нагляду з питань пожежної безпеки мають право:

1) проводити в робочий час за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів у присутності керівника чи його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання планові та позапланові перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів усіх форм власності, одержувати під час здійснення державного пожежного нагляду необхідні матеріали, зокрема, пояснення, відомості, довідки;

2) давати (надсилати) керівникам центральних органів виконавчої влади, структурних підрозділів апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання приписи, постанови, розпорядження та експертні висновки (з питань проведення експертизи проектно-кошторисної документації) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки;

3) здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів;

4) проводити позапланові перевірки суб'єктів господарювання та інших підконтрольних об'єктів, незалежно від форм власності, у разі:

подання суб’єктом господарювання письмової заяви про здійснення перевірки за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, поданої керівником підприємства, установи та організації для одержання дозволу на початок роботи підприємств та оренди приміщень;

перевірки виконання керівником підприємства, установи та організації приписів, постанов, розпоряджень та експертних висновків (з питань проведення експертизи проектно-кошторисної документації) органів державного нагляду з питань пожежної безпеки щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки;

надходження звернень від фізичних та юридичних осіб, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів про порушення керівником підприємства, установи та організації встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди вищестоящого органу у системі органів державного нагляду з питань пожежної безпеки на їх проведення;

5) притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні, визначених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов розпоряджень органів державного нагляду з питань пожежної безпеки, або створенні перешкод у їх діяльності, а також використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням;

6) застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення визначених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів, постанов та розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань пожежної безпеки;

7) складати, на підставі Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" протоколи про адміністративні правопорушення у разі провадження господарської діяльності, пов'язаної з наданням послуг і виконанням робіт протипожежного призначення, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, без одержання відповідної ліцензії, провадження господарської діяльності без одержання дозволу органу державного нагляду з питань пожежної безпеки на початок роботи підприємств та оренду приміщень, а також подання суб'єктом господарювання органу державного нагляду з питань пожежної безпеки недостовірної інформації про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства або у разі завідомо неправдивого виклику пожежної охорони;

8) зупиняти: роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів; експлуатацію будівель, споруд та інших об'єктів, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі; випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; проведення пожежонебезпечних робіт та дію виданих дозволів на право проведення таких робіт; виконання проектів будівництва, а також проведення будівельно-монтажних робіт та вносити пропозиції щодо припинення фінансування таких робіт; у разі:

порушення вимог пожежної безпеки, визначених законодавством, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу виникнення пожежі, або перешкоджає її гасінню та евакуації людей;

випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або за відсутності даних щодо пожежної безпеки;

порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування, будівництва, реконструкції, реставрації, розширення чи технічного переоснащення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів.

Приписи, постанови, розпорядження та експертні висновки (з питань проведення експертизи проектно-кошторисної документації) органів державного нагляду з питань пожежної безпеки щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів до вищестоящого органу у системі органів державного нагляду з питань пожежної безпеки або до суду.

За шкоду, завдану юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, органи державного нагляду з питань пожежної безпеки та їх посадові особи відповідальності не несуть.

Стандарти, технічні умови, інші нормативно-технічні документи на пожежонебезпечні технологічні процеси та продукцію повинні включати вимоги пожежної безпеки і погоджуватися з органами державного нагляду з питань пожежної безпеки.

Проектні рішення, на які не встановлено норми і правила з питань пожежної безпеки, узгоджуються з органом державного нагляду з питань пожежної безпеки.

Вимоги пожежної безпеки, що містяться в галузевих нормативно-правових актах, не повинні суперечити національним стандартам, нормам і правилам.

Виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію чи в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативних актів з пожежної безпеки.

Забороняється будівництво, реконструкція, технічне переоснащення приміщень, об'єктів виробничого та іншого призначення, впровадження нових технологій, випуск пожежонебезпечної продукції без попередньої експертизи (перевірки) проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки. Фінансування таких робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи.

Експертиза проектів щодо пожежної безпеки проводиться органами державного нагляду з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за додержанням проектних рішень з питань пожежної безпеки при будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні та експлуатації запроектованих ними об'єктів.

На машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво, а також на продукцію, у стандартах на які містяться вимоги щодо пожежної безпеки, повинен бути сертифікат, що засвідчує безпеку їх використання, виданий в установленому порядку.

Придбані за кордоном машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, технологічне обладнання вводяться в експлуатацію лише за умови відповідності їх вимогам нормативних актів з пожежної безпеки, що діють в Україні.

Забороняється застосування в будівництві та на виробництві матеріалів і речовин, на які немає даних щодо пожежної безпеки.

Проектування, реконструкція, технічне переоснащення та будівництво об'єктів, що здійснюються іноземними фірмами, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів України. Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва здійснюється згідно із статтями 8 та 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Органи державного нагляду з питань пожежної безпеки також беруть участь у прийнятті об’єктів в експлуатацію.

Початок роботи новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих об’єктів та об’єктів іншого призначення, впровадження нових технологій, передача на виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень здійснюються після одержання на це дозволу органів державного нагляду з питань пожежної безпеки, крім випадків, коли започаткування господарської діяльності можливе за декларативним принципом, що визначається законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Дозвіл видається органами державного нагляду з питань пожежної безпеки безоплатно.

Дозвіл не оформлюється у разі:

прийняття в експлуатацію об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту державною комісією, утвореною в установленому порядку;

на орендовані торговельні місця, кіоски та контейнери, якщо вони розміщені на ринках відповідно до схеми, що в установленому порядку погоджена з органами державного нагляду з питань пожежної безпеки.

Новостворені підприємства, у тому числі ті, що розміщуються в орендованих приміщеннях, які не змінюють виду своєї діяльності (крім потенційно небезпечних об’єктів) або не належать до категорії вибухопожежонебезпечних та об’єктів з масовим перебуванням людей і не розміщуються на території або всередині зазначених об'єктів, можуть започатковувати свою діяльність за декларативним принципом. Якщо зазначені підприємства належать до категорії пожежонебезпечних об’єктів, вони можуть започатковувати свою діяльність за декларативним принципом за умови укладення договорів добровільного страхування відповідальності перед третіми особами. Перелік таких об’єктів, порядок та форма повідомлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підставою для видачі дозволу є висновок, що оформляється за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення, що проводиться органом державного нагляду з питань пожежної безпеки або іншим суб’єктом господарювання, який одержав ліцензію на проведення такої оцінки (експертизи).

Орган державного нагляду з питань пожежної безпеки протягом п’яти робочих днів після подання заявником документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі.

Підставами для відмови у видачі дозволу є:

подання суб’єктом господарювання документів, необхідних для одержання дозволу, не у повному обсязі;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;

виявлення за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення порушень правил пожежної безпеки, що можуть призвести до виникнення пожежі або створення перешкод у її гасінні та евакуації людей.

Підставами для анулювання дозволу є:

звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

припинення діяльності суб’єкта господарювання;

виявлення фактів порушення правил пожежної безпеки, що можуть призвести до виникнення пожежі або створення перешкод у її гасінні та евакуації людей;

виникнення пожежі, якщо в акті про пожежу зазначено, що причиною її виникнення є недодержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки;

недопущення до перевірки під час проведення посадовими особами державного пожежного нагляду перевірок додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Рішення про відмову у видачі та анулювання дозволу має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів.

Анулювання органом державного нагляду з питань пожежної безпеки дозволу на початок роботи та оренду приміщень не позбавляє суб’єкта господарювання права подати документи на його отримання після усунення виявлених порушень.

Рішення про відмову у видачі та анулювання дозволу може бути оскаржено у порядку, визначеному законом.

Установлення норм порядку видачі органами державного нагляду з питань пожежної безпеки дозволів на початок роботи підприємств та оренди приміщень в інших законах не допускається.

Видача дозволів проводиться органами державного нагляду з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Господарська діяльність, пов’язана з наданням послуг і виконанням робіт протипожежного призначення, провадиться на підставі ліцензій, що видаються вищестоящим органом у системі органів державного нагляду з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому законодавством.

Діяльність, пов’язана з наданням послуг і виконанням робіт протипожежного призначення, включає:

проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, пожежного спостерігання, оцінку протипожежного стану об'єктів;

проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність установленим вимогам.

Суб’єкт господарювання може отримати відповідні ліцензії на види господарчої діяльності, пов‘язані з наданням послуг і виконанням робіт протипожежного призначення, у повному обсязі або частково.

Усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування, що застосовуються для запобігання пожежам та для їх гасіння, повинні мати сертифікат відповідності.

Стаття 98. Аудит з пожежної безпеки

Аудит з пожежної безпеки – документально оформлений системний незалежний процес обстеження та оцінювання об’єкта аудиту, що включає збирання, аналіз та об’єктивне оцінювання відомостей і даних для встановлення відповідності заходів, умов, систем управління пожежною безпекою й інформації з цих питань вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки та іншим критеріям щодо забезпечення пожежної безпеки.

Аудит в Україні є добровільним. Суб’єктами аудиту є замовники та виконавці аудиту. Замовниками аудиту є власники об’єкта аудиту.

Аудит може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішній аудит здійснюється власником об’єкта для перевірки відповідності системи управління пожежною безпекою вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки. Зовнішній аудит здійснюється аудиторською організацією на замовлення власника об’єкта.

Порядок та умови проведення аудиту з пожежної безпеки встановлюється Кабінетом Міністрів України.

ГЛАВА 15

Відповідальність та вирішення спорів у сфері

пожежної безпеки

За порушення, встановлених законодавством та іншими нормативно-правовими актами, вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду з питань пожежної безпеки, невиконання їх приписів та постанов, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням, винні в цьому посадові особи, інші працівники підприємств, установ, організацій та громадяни притягаються до відповідальності, відповідно до законодавства.

За порушення, встановлених законодавством та іншими нормативно-правовими актами, вимог пожежної безпеки, невиконання приписів, постанов, розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань пожежної безпеки на підприємства, установи та організації накладається адміністративно-господарський штраф.

Розміри і порядок накладення штрафів визначаються Кабінетом Міністрів України. Максимальний розмір штрафу у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства, установи та організації.

Кошти, одержані від застосування цих штрафних санкцій, спрямовуються до державного бюджету і використовуються для розвитку пожежної охорони та пропаганди протипожежних заходів.

Рішення про накладення штрафу може бути оскаржено до суду в місячний термін.

Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

Посадові особи органів державного нагляду з питань пожежної безпеки несуть відповідальність за неналежне виконання покладених на них обов‘язків, відповідно до законодавства.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з порушенням ними протипожежних вимог, відповідно до законодавства.

Посадові особи та інші працівники, з вини яких підприємства, установи та організації понесли витрати, пов'язані з відшкодуванням завданих збитків, несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 102. Порядок вирішення спорів

Спори з питань пожежної безпеки вирішуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та органами державного нагляду з питань пожежної безпеки згідно з їх компетенцією, судами.

Спори з питань застосування протипожежних вимог стандартів, норм і правил вирішуються органами, що затвердили ці стандарти, норми і правила, разом з органами державного нагляду з питань пожежної безпеки.

Питання, пов'язані із знесенням, перенесенням, переплануванням будівель, побудованих з порушенням вимог пожежної безпеки, вирішуються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, судами.

Громадський контроль за додержанням вимог законодавства та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки здійснюється добровільною пожежною охороною та протипожежними об'єднаннями громадян у межах їх компетенції.

Глава 16

Державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту

та техногенної безпеки