Охарактеризувати Юліанський та Григоріанський календарі

Юліанський календар (або старого стилю) створений олексан­дрійським астрономом Созігеном і запроваджений 46 року до н.е. в Римі Юлієм Цезарем. В ньому три роки підряд містять по 365 діб і називаються простими, наступний за ними рік – 366 діб і називається високосним. Високосними є ті роки, номери яких без остачі діляться на 4.

Середня тривалість року за юліанським календарем 365 діб 6 год. Що орієнтовно на 11 хвилин довше від справжньої. Тому старий стиль відставав від справжнього плину часу орієнтовно на 3 доби за кожні 400 років.

Григоріанський календар (або нового стилю) запроваджений 1582 року римським папою Григорієм ХІІІ. У папській буллі наказувалось вважати наступний після 4 жовтня 1582p. день не 5, а 15 жовтня. Так було ліквідовано 10 днів відставання.

За цим календарем роки, що закінчуються двома нулями (за винятком 1600, 2000, 2400, в яких число сотень ділиться на 4 без остачі), не вважаються високосними. Цим виправляють похибку на 3 доби за 400 років.

Середня тривалість року в новому стилі дуже близька до періоду обертання Землі навколо Сонця. В XX ст. різниця між новим і старим стилем досягла 13 діб.

У Радянській Росії щоб ліквідувати відставання в 13 діб, день після 31 січня 1918 p. стали вважати не 1, а 14 лютого.

Григоріанський календар має ряд недоліків: неоднакова тривалість місяців, різна кількість робочих днів на місяць, дні тижня припадають з року в рік на різні числа місяця. Вони породжують незручності в житті людей, ведуть до великих невиправданих витрат, тому що ускладнюють обчислення процентів по банківських операціях, по страхових розрахунках, по виплатах робітникам і службовцям з фондів соціального страхування і т.п.

Новий проект під назвою Всесвітнього календаря було схвалено лише у 1954 p. Економічною і Соціальною радою ООН. Структура Всесвітнього календаря така: у році 12 місяців з тими самими назвами; тиждень залишається семиденний; рік поділено на 4 квартали по 91 дню; кожний квартал складається з трьох місяців; перший місяць має 31 день, два наступних — по 30 днів; 1 січня завжди припадає на неділю; квартали починаються з неділі і закінчуються суботами. Кількість робочих днів на місяць — 26.

Отже, 4 квартали у Всесвітньому календарі мають 364 дні, тобто на один день менше від простого року у григоріанському календарі. Цей день рекомендовано вважати міжнародним святом — Днем миру і дружби народів, або днем Нового року. Встановлюється він між 30грудня і 1 січня. У високосному році слід додати ще один неробочий день поза датами місяця — (після 30 червня) — День високосного року.

Проект Всесвітнього календаря, схвалений більшістю країн, проте не прийнятий, бо США і Англія не погодились з ним " з політичних і релігійних міркувань ". Переваги Всесвітнього календаря очевидні. Прогресивні суспільні сили продовжують роботу з метою введення Всесвітнього календаря.

Питання для самоперевірки

1. Як побудовано Юліанський календар?

2. Чому папою Григорієм ХІІІ було введено новий календар?

3. Коли в Україні будо введено новий стиль?

4. Які із релігійних свят ми святкуємо за старим стилем?

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи