Пам’ятники та монументи

Міністерство освіти і наук, молоді та спорту України

Львівський інститут економіки і туризму

Туристично – інформаційний центр

Інформатор

Пам’ятники та монументи

м. Львова»

Львів-2012

Пам’ятники та монументи

Львівські пам’ятники, здебільшого, присвячені видатним державним діячам або митцям. Оскільки Львів сам по собі є архітектурним пам’ятником, донедавна всі монументи в ньому можна було перелічити чи не на пальцях однієї руки. Останнім часом пам’ятників суттєво побільшало, значною мірою завдяки пізнанню маловідомих, а то й заборонених сторінок у історії українського народу, і тепер їх умовно можна поділити на три часові групи, кожна з яких відображає культурне та ідеологічне забарвлення епохи: пам’ятники часів Австро-Угорської імперії, пам’ятники часів радянської влади і пам’ятники доби незалежності. Є також низка концептуальних пам’ятників, які стоять поза часом, поза ідеологією, а тому завжди приваблюють і приваблюватимуть туристів.

З часів Австро-Угорщини збереглося три пам’ятники.

Пам’ятник Адаму Міцкевичу (пл. Міцкевича)

Відкритий у 1904 р. пам’ятник видатному польському поету став найгарнішим з тих, що за межами Польщі. Пам’ятник у вигляді колони вигідно відрізнявся від тих, що були встановлені на честь поета у Варшаві і Кракові. Сама колона була виконана з граніту, видобутого поблизу Мілану. Спочатку колона домінувала на площі, бо будинки мали не більше трьох поверхів. Однак з часом її почали перевершувати сусідні новобудови, а в 1921 р. її остаточно «затінив» будинок

Шпрехера (на задньому плані) – перший львівський «хмарочос» (7 поверхів).

Пам’ятник Яну Кілінському (Стрийський парк, нижня тераса)

Монумент польському револю-ціонерові, соратнику Тадеуша Кос-тюшка було встановлено у 1894 р. у Стрийському парку, який на той час уже носив його ім’я. Простий ремісник Ян Кілінський дослужився до чину полковника і став одним із керівників повстання. У постамент пам’ятника вкла-дено скриньку із землею з батьківщини повстанця Тжемешно у Польщі. Сьогодні це найдавніший із львівських пам’ятників, які дійшли до наших днів.

Пам’ятник Бартошу Гловацькому (Личаківський парк)

Цей пам’ятник ніби заховався від очей туристів поміж дерев парку на перехресті вулиць Личаківської і Пасічної. Бартош Гловацький – це простий селянин, який у 1794 р. приєднався до війська польського революціонера Тадеуша Костюшка і дослужився до офіцерського звання. Загинувши смертю хоробрих, він став символом участі селян у національно-визвольній боротьбі. Саме тому герой тримає косу – зброю селянина тих часів, фігура стоїть на скелі, яка символізує силу народного духу, а сам

пам’ятник було встановлено у 1906 р. біля дороги, яка вела у сільську місцевість.

За часів радянської влади пам’ятників було більше демонтовано, ніж встановлено, але все ж варто звернути увагу на наступні.

Пам’ятник Іванові Франку (вул. Університетська)

Пам’ятник видатному українському поетові, письменникові і громадському діячеві Іванові Франку встановлено у парку навпроти головного корпусу Львівського національного університету у 1964 р. Пам’ятник виконано у стилі радянського фундаменталізму, а споруджували його протягом 8 років. Зараз довкола пам’ятника у теплу пору року відпочивають студенти університету, а на площі перед ним часто можна побачити молодь на скейтбордах, роликових ковзанах і гірських велосипедах.

Пам’ятник Іванові Федорову (вул. Підвальна)

Пам’ятник українському першодрукареві було вста-новлено у 1977 р. на честь 400-річчя книдрукування в Україні у сквері перед Королівським арсе-налом, неподалік від місця де у XVI ст. знаходилася друкарня Львівського ставропігійського братства. Упам’ятника нетрадиційне
для того часу творче рішення – фігура стоїть на кам’яному прямокутнику на рівні бруківки без традиційного постаменту.

Пам’ятник Івану Підкові (пл. Підкови)

Пам’ятник встановлено у 1982 р. на честь страченого у 1578 р. у Львові молдавського господаря і козацького ватажка. Іван Підкова, названий так за неймовірну силу (руками гнув підкови), вів боротьбу проти Османської імперії, але зрештою зазнав поразки і змушений був відступити в Україну, де його схопила польська влада і стратила. Пам’ятник розташовано у мальовничому місці між Костелом єзуїтів і «Віденською кав’ярнею».

Найчисленнішими є пам’ятники доби незалежності видатним історичним постатям, митцям та політичним діячам.

Пам’ятник Тарасові Шевченку (пр. Свободи)

	Пам’ятник українському пое­ту Тарасові Шевченку, який було відкрито у 1992 р., складається, власне, з фігури поета і Хвилі національного відродження – 12-метрової символічної стели з фігурними рельєфами, які зображають персонажів з творів великого письменника.
Біля цього пам’ятника львів’яни проводять свята, мітинги, весільні церемонії і просто відпочивають.

Пам’ятник королю Данилу (пл. Галицька)

Пам’ятник засновникові міста Лева було відкрито у 2001 р. Висота пам’ятника – 18 м. На його виготовлення пішло 9 т бронзи і 60 т граніту. Сам Данило має на голові не корону, а традиційний для руських князів обруч. Існує дві версії, чому так сталося. За однією, Данило зображений під час участі у битві, а тому без корони. За іншою, князь був короно­ваний формально і корони не отримав. Цю версію заперечують дослідники, які
стверджують про існування корони і відстежують її слід до 1340 р. За її зображеннями на печатках Юрія І – внука Данила – було створено копію корони, яку презентували у Львові в кінці 2008 р. ►

Пам’ятник Михайлові Грушевському (пр. Шевченка)

Михайло Грушевський – перший президент України, який очолював її як голова Центральної ради у 1917-1918 рр. Михайло Грушевський був також видатним істориком, академіком, автором понад 2000 наукових праць. Пам’ятник на його честь виконано з бронзи і граніту і встановлено у 1994 р. недалеко від місця, де Грушевський працював під час викладання у Львівському універси-теті та діяльності як голови Наукового товариства ім. Т. Шевченка у 1894-1914 рр.

Пам’ятник Іванові Трушу (вул. Івана Франка)

Іван Труш – один з най визнач-ніших українських митців-імпресіо-ністів, автор понад 6 000 полотен – пейзажів, портретів, архітектурних пейзажів. Його творчість розпочала відродження галицького малярства. Пам’ятник на честь митця було встановлено у 1996 р. недалеко від того місця, де раніше був монумент на честь радянського розвідника Кузнєцова. У 1993 р. цей монумент перевезли на історичну батьківщину розвідника у Єкатеринбург в Росії, а за декілька років новий пам’ятник набагато органічніше вписався у архітектурний ансамбль

вулиці поблизу входу в Стрийський парк.

Пам’ятник В’ячеславу Чорноволу (вул. Підвальна)

Відкритий у кінці 2002 р., пам’ятник увіковічнив видатного громадського і політичного діяча, борця за незалежність України, який трагічно загинув у 1999 р. В. Чорновіл став символом національ-ного руху кінця 1980-х рр., хоча його боротьба за правду розпочалася ще у 1960-х рр. і кошту-вала йому перебування у таборах для диси-дентів. В незалежній Україні він став політи-ком, якого поважали і однодумці, і опоненти. Вилитий з бронзи Чорновіл піднятою рукою зображає тризуб – саме таким жестом в кінці 1980-х рр. на стотисячних мітингах люди виражали свою підтримку ідеї національ-ного відродження і незалежності України.

Пам’ятник Никифору Дровняку (пл. Музейна)

Встановлений у 2006 р біля Домініканського собору пам’ятник всесвітньо ві-домому художнику лем-ківського походження сим-волізує простоту і душевний спокій, які несли в собі полотна митця. Парадоксально, але ху-дожник, чиї картини мали за честь виставляти галереї Франції, Швейцарі, Велико-

британії, США, Бельгії маловідомий в Україні. Цей пам’ятник – один із перших кроків до пізнання українцями своєї культурної спадщини.

Пам’ятник Степанові Бандері (пл. Кропивницького)

Пам’ятник, який є частиною меморіального комплексу, було офіційно відкрито у 2007 р. Наразі триває спорудження другої частини комплексу – Стели української державності, яка матиме вигляд 30-метрової арки на 4 колонах. С. Бандера був провідником українського національно-визволь-ного руху в часи Другої світової війни та загинув від рук агента радянської розвідки. Цікаво те, що в підніжжя пам’ятника було вмонтовано дві капсули із землею з місця народження та з могили С. Бандери.

Памятник Володимиру Івасюку (пр. Шевченка, 7-9)

Памятник стоїть на проспекті Шевченка 7-9 саме цією дорогою поет, композитор ходив від Львівської філармонії до музичної академії. Пам’ятник заввишки 2,6 м виготовлено з бронзи, а постамент і мощення – з граніту. Монумент встановлено на монолітній кам’яній брилі, навколо пам’ятника з мозаїки та гранітної плитки викладено декоративну гітару. Володимир Івасюк - український композитор і поет; Герой України. Один із основоположників.
	української естрадної музики. Автор 107 пісень, серед яких, мабуть, найвідоміша українська естрадна пісня «Червона рута», 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Автори пам’ятника - скульптор Сергій ОЛЕШКО та архітектор Михайло ЯГОЛЬНИК.

Концептуальні пам’ятники у Львові є різні – і серйозні, і жартівливі. Але їх кількість постійно зростає, тому будьте готові під час свого візиту до Львова зустрітися з якоюсь новою «витівкою» львівських митців.

Пам’ятник Св. Юрію (Георгію) Змієборцю (пл. Генерала Григоренка)

Цей пам’ятник встановлено перед спорудою Міністерства внутрішніх справ України на честь усіх працівників право-охоронних органів, які загинули в бороть-бі зі злочинністю. Святий Юрій Змієбо-рець символізує добро (міліціонерів), яке перемагає зло (кримінальний світ). Цікаво, що колись на цьому місці стояв монумент Францішеку Смольці – відомому польському політику-лібералу XIX ст., який проживав у будинку №4 на цій площі. Однак у 1946 р. радянська влада його демонтувала.

Пам’ятник першому футбольному матчу (Стрийський парк, верхня тераса)

У Львові багато чого було вперше в Україні. Одну з таких подій у 2004 р. увіковічнили оригінальним монументом, який присвячений 110-річчю першого футбольного матчу на теренах України. Монумент з бронзи і граніту стоїть на місці колишнього стадіону де відбувся матч між командами товариства «Сокіл» Львова і Кракова. Перемогу тоді здобули львів’яни (1-0), мабуть, завдяки бутсам, які пошив сам Адольф Дасслер – у майбутньому засновник компанії

«Адідас».

Пам’ятник Посмішці (вул. Вірменська)

Цей єдиний у світі пам’ятник Посмішці відкрили у 2001 р. і кожні сім років змінюють його вигляд. Наразі риба, яка посміхається, з 2008 р. виглядає ось так ► а до цього була ось такою ▼
	Ідея цього пам’ят-ника дуже проста: коли людина бачить «ось таке», їй важко зрозумі-ти, що це, але також важко утриматися від посмішки. Цей пам’ятник –
гідний конкурент столичним скульптурам «За двома зайцями» або «Їжак в тумані».