Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Травлення та травна система
Організм оновлює свої тканини та добуває енергію з поживних речовин їжі. Однак більша частина цих речовин (крім води, мінеральних солей, глюкози, вітамінів) в їхньому природному вигляді не засвоюється організмом. Тому вона потрібна зазнати ряд фізичних та хімічних перетворень (перетравитись). Основа травлення – це розщеплення великих і складних молекул – білків, вуглеводів і жирів до їх складових компонентів. Легкість з якою організм розщеплює складні органічні речовини, зумовлена біологічними каталізаторами, що знаходяться в травних соках. Це гідролітичні ферменти. Ферменти – це білки, вони суворо специфічні, кожний з них діє тільки на певну речовину, вимагаючи для цього певних умов (відповідної реакції середовища, температури, та інше). Однак дія ферментів це тільки кінцевий результат складного фізіологічного процесу яким є травлення. Воно відбувається за допомогою активної роботи всіх органів травної системи і регулюється нервово-гуморальними механізмами. Травну систему складає травний канал і травні залози (великі і малі). Травний канал складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунка, кишківника (тонкого та товстого). Найважливішими залозами є печінка, підшлункова залоза, слинні залози. Маленькі залози розміщенні в слизовій оболонці травного каналу і виділяють травні соки, які беруть активну участь в перетравлюванні їжі. Система органів травлення забезпечує приймання, роздріблення, роздрідження, розщеплення, переміщення і всмоктування їжі та видалення неперетравлених решток. Організм є відкритою системою, тому що підтримує обмін речовин із зовнішнім середовищем: одержує їжу і виділяє продукти обміну. В процесі обміну постійно утворюються кінцеві продукти окислення білків, вуглеводів і жирів – “шлаки життя”, які є токсичними для організму. Проте концентрація їх звичайно не перевищує фізіологічних величин, бо вони “вимиваються” з тканин кров’ю і виводяться з організму спеціальними органами, що мають назву органи виділення. Вуглекислий газ, як летка речовина, виділяється через легені. Нелеткі речовини, особливо продукти обміну білків і нуклеопротеїдів, можуть виділятись тільки в розчиненому стані через спеціальний видільний орган – нирки, а також частково через шкіру і слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Через нирки виділяється також більшість отруйних речовин, які можуть випадково потрапити в організм. Виділяючи сечу нирки виконують одночасно і іншу функцію – підтримують постійність внутрішнього середовища організму (гомеостаз): осмотичного тиску, іонного складу та кислотно-лужної рівноваги. Це досягається шляхом виділення незбалансованого продукту, надлишку (води, лужних і кислих сполук, певних іонів, а також глюкози). Завдяки тісному зв’язку із судинною системою нирки мають також вплив і на стан кровообігу, зокрема на величину кров’яного тиску. Функцію регульованого виведення сечі з організму виконують сечовивідні шляхи. Спочатку сеча виводиться по канальцях самої нирки, а потім по сечовивідних шляхах, до яких належать сечоводи, сечовий міхур і сечівник. Нирки і сечовивідні шляхи утворюють сечову систему. Регуляція діяльності нирок здійснюється за допомогою нервово-гуморальних механізмів, які реагують на найменші зміни осмотичного тиску в тканинах. Під їхнім впливом змінюється нирковий кровообіг: збільшується або зменшується фільтрація та реабсорція води в нирках. У здійсненні видільної функції ниркам допомагає шкіра: піт містить всі азотовмісні речовини сечі. Тому при затримці цих речовин в організмі посилюють видільну функцію шкіри, потогінні засоби та вплив сухого тепла. В разі значної затримки в організмі азотистих шлаків частина з них може виділятися і через слизові оболонки шлунково-кишкового тракту. Цьому сприяють повторні промивання шлунка і очищувальні клізми, які зменшують явища азототермії. Date: 2015-06-06; view: 654; Нарушение авторских прав |