Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Ансамблева врівноваженність залежить від теситурних умов та різноманітності фактуриАнсамбль хору значною мірою залежить від теситурних умов, в яких перебуває та чи інша хорова партія. З погляду використання тестурних умов ансамбль хору може мати два види: ü Ансамбль при рівномірному використанні теситурних умов (коли всі співають високо, або всі низько, або всі голоси знаходяться в середніх регістрах). Цей вид ансамблю називається “природній”. ü Ансамбль при нерівномірному використанні теситурних умов (тобто, коли одні партії співають високо, інші – низько). Такий вид ансамблю має назву – “штучний”. В тісному розташуванні легше досягти ансамблевої злагодженості, ніж у широкому. Але робота над штучним та природнім ансамблями, ансамблюючими та неансамблюючими акордами залежить не тільки від інтервального співвідношення голосів але й від інших факторів: ü складу хору (однорідний, неповний, мішаний); в однорідному хорі специфіка якого передбачає компактність, врівноваженість звучання, при досягненні ансамблю диригент стикається з меншими складностями, ніж в неповному мішаному, чи мішаному хорі, де об’єднуються різні тембри. ü теситури (низька, середня, висока); безумовно, зручна теситура має більш сприятливі умови для створення ансамблю, ніж висока або низька. ü динаміки; використання динамічних відтінків, що відповідають природі звучання партій на даній висоті, зумовлює ансамблевий ефект і навпаки. Так, застосування піано, піанісимо у високому регістрі або форте, фортіссімо в низькому суперечить природі співацьких голосів. ü метроритму (прості, мішані, складні та перемінні розміри, зміна темпів); невірно взятий темп негативно позначається на хоровому ансамблі. ü фактури хорового твору, оскільки роль окремих хорових партій при виконанні твору може бути неоднаковою і залежати від ступеня важливості виконуваного ними музичного матеріалу. Партія, чи партії, які виконують головний музично-тематичний матеріал, повинні бути більш чутні, ніж партії, що співають другорядне, менш істотне і виконують роль акомпанементу. Звідси ряд закономірностей ансамблю, які випливають з фактури музичного твору: ü ансамбль, як відносно повна динамічна рівновага у звучності між хоровими партіями. Цей вид ансамблю типовий для творів гомофонно-гармонічного складу і особливо тих, в яких домінує акордовий виклад. ü ансамбль при зіставленні різних за значенням музично-тематичних елементів. Цей вид ансамблю найбільш характерний для творів, у яких тією чи іншою мірою застосовується поліфонічний принцип викладу, або для таких, в яких значення музичного матеріалу в хорових партіях неоднакове. Цілком очевидно, що голоси, які ведуть тематичний матеріал повинні бути виділені на тлі загальної звучності хору. ü ансамбль у звучності між соліруючим голосом та акомпанементом хору: при виконанні творів цього типу слід мати на увазі, що супровід (акомпануючий хор) не повинен своєю звучністю заглушати солістів. Акомпанемент повинен виконуватись на один нюанс нижче від соліруючого голосу, тобто якщо у соліста f, то у хору повинно бути mf, якщо у соліста p, у хору рp. Крім того потрібно мати на увазі, що для соліста найнебезпечнішою партією акомпануючого хору буде та, до якої за характером голосу належить соліст. Так, соліст сопрано може злитися з з партією сопрано, і вона поглине його, а для соліста альта буде небезпечною партія альтів і т.ін. У творах написаних для хору з інструментальним супроводом, диригентові необхідно розібратися у фактурі не тільки хорової партитури, але й інструментальної її частини. Не завжди інструментальна частина партитури має другорядну роль, роль акомпанементу. Нерідкі випадки, коли супроводжуючим хор інструментам доручається виконання головного музично-тематичного матеріалу. Найтиповіші види співвідношення ансамблю між хоровою та інструментальною частиною партитури такі: ü хорова частина партитури в тематичному відношенні значніша за зміст інструментальної частини. У такому разі хор повинен звучати на першому плані, а інструментальний супровід відігравати роль акомпанементу. Тому супровід повинен звучати на нюанс нижче звучності хору; ü хор та інструментальна частина партитури з погляду тематичного матеріалу мають відносно однакове значення. В цьому разі хорові голоси подвоюються голосами оркестрових партій і тому тематичне значення голосів хору та оркестру приблизно однакове. Різниця полягає в тому, що хор виконує музику з текстом (співає зі словами). Це, звичайно, дає перевагу в значенні партіям хорових голосів над голосами оркестрових партій. Отже, диригент повинен динамічно наблизити звучність оркестру до хору; ü хор має другорядне значення, коли інструментальній частині партитури доручено більш істотний у тематичному відношенні матеріал. У даному разі диригент повинен дещо зменшити звучність хору та виділити супровід.
|