Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






ТЕ­МА 7. СТРІЙ У ХО­РІ





 

1. По­нят­тя “стрій” в му­зи­ці має кі­ль­ка зна­чень:

ü Ча­с­то­та на­строй­ки ета­ло­ну ви­со­ти - ка­ме­р­то­ну.

ü На­строй­ка зву­ко­ря­ду за тим чи ін­шим прин­ци­пом то­ч­них ви­со­т­них спів­від­но­шень.

ü Чи­с­то­та ін­то­ну­ван­ня у ви­ко­нан­ні.

Ета­лон­на ча­с­то­та ко­ли­ван­ня ля І ок­та­ви на по­ча­т­ку XVІ­ІІ ст. бу­ла 419,9 герц. У по­да­ль­шо­му спо­сте­рі­га­єть­ся по­мі­т­не під­ви­щен­ня стро­ю. В да­ний час в бі­ль­шо­с­ті кра­їн діє ста­н­дарт з ча­с­то­тою, яка до­рі­в­нює 440 герц для ля І ок­та­ви.

Іс­ну­ва­ло ду­же ба­га­то рі­з­но­ма­ні­т­них му­зи­ч­них си­с­тем, роз­ро­б­ле­них ін­дій­сь­ки­ми, араб­сь­ки­ми та гре­ць­ки­ми вче­ни­ми. Ве­ли­ке зна­чен­ня в Єв­ро­пей­сь­кій му­зи­ці мав Пі­фа­го­рів стрій, зву­ко­ряд яко­го утво­рю­ва­в­ся шля­хом по­слі­до­в­ної по­бу­до­ви чи­с­тих (без бит­тя) квінт. Пі­з­ні­ше ви­ник чи­с­тий стрій, ос­но­вою яко­го є чи­с­ті кві­н­ти, ок­та­ви і чи­с­ті (без бит­тя) ве­ли­кі те­р­ці­ї. Але оби­д­ві ці си­с­те­ми ви­яви­ли­ся не­до­в­го­ві­ч­ни­ми. Во­ни увійш­ли в про­ти­річ­чя з му­зи­ч­ною прак­ти­ко­ю. Так, ін­стру­мент, на­стро­є­ний в пі­фа­го­ро­во­му строї по­ви­нен був ма­ти в ок­та­ві бі­ль­ше 85 рі­з­них зву­ків. Оби­д­ва строя ви­клю­ча­ли мо­ж­ли­вість за­сто­су­ван­ня ен­га­р­мо­ні­з­му.

В XVІ сто­літ­ті вво­дять­ся те­м­пе­ро­ва­ні строї, а в XVІ­ІІ сто­літ­ті всю­ди за­тве­р­ди­в­ся 12-сту­пе­не­вий рі­в­но­мі­р­но-­те­м­пе­ро­ва­ний стрій з рі­в­ни­ми пів­то­на­ми між су­сі­д­ні­ми зву­ка­ми.

Стрій в умо­вах ві­ль­но­го ін­то­ну­ван­ня є зон­ним. Зо­на (гр.- по­яс) - об­ласть, у ме­жах якої звук або ін­тер­вал мо­же ма­ти рі­з­ні чи­с­ло­ві ви­ра­жен­ня (у ви­гля­ді ча­с­то­ти зву­ко­вих ко­ли­вань), збе­рі­га­ю­чи при цьо­му свою ін­то­на­цій­ну якість та на­зву. Звук сприй­ма­єть­ся не­змін­ним при не­ве­ли­ких (до 1/8 то­ну) від­хи­лен­нях від йо­го то­ч­ної ви­со­ти вверх чи вниз. На­при­клад, ля пер­шої ок­та­ви чу­єть­ся од­на­ко­вим при 435-443 ко­ли­ван­нях у се­ку­н­ду. Роз­ви­ну­тий му­зи­ч­ний слух зда­т­ний від­рі­з­ня­ти в ра­м­ках ін­тер­ва­ль­ної зо­ни три ви­ди ін­то­на­ції: но­р­ма­ль­ну, ви­со­ку та ни­зь­ку. Фа­ль­ши­вий звук зна­хо­дить­ся в про­мі­ж­ній зо­ні. То­му пра­г­нен­ня до без­до­ган­ної но­р­ма­ль­ної ін­то­на­ції по­вя­за­но з не­об­хід­ні­с­тю ви­ко­ри­с­тан­ня пе­в­ної (ви­со­кої, ни­зь­кої) ді­ля­н­ки зон­но­го строю: при за­ни­же­но­му зву­чан­ні зве­р­та­ти­ся до ви­со­кої йо­го ча­с­ти­ни, при під­ви­ще­но­му - на­впа­ки. По­нят­тя “ зон­ний стрій ” вве­де­но му­зи­ч­ним аку­с­ти­ком В.Га­р­бу­зо­вим.

У спі­ві та грі на ін­стру­ме­н­тах з не­фі­к­со­ва­ною ви­со­тою зву­ку ви­ко­нав­ці ко­ри­с­ту­ють­ся зон­ним стро­єм. Во­ни ін­ди­ві­ду­а­лі­зу­ють ін­тер­ва­ли, від­хи­ля­ю­чись від їх те­м­пе­ро­ва­ної ви­со­ти, під­кре­с­лю­ю­чи ви­ра­з­ність му­зи­ч­них ін­то­на­цій. Ін­тер­вали в зо­ні до 1/3 пів­то­ну, в оби­д­ві сто­ро­ни від те­м­пе­ро­ва­но­го збе­рі­га­ють свою які­с­ну ви­зна­че­ність. Змі­ни йо­го в ме­жах ці­єї зо­ни да­ють ба­га­то­чи­с­лен­ні ін­то­на­цій­ні від­ті­н­ки, які є ва­ж­ли­вим ви­ра­з­ним за­со­бом. Осо­б­ли­во по­мі­т­ні во­ни на ви­три­ма­них зву­ках при змі­ні га­р­мо­ні­ї.

Стрій хо­ру – це чи­с­то­та ін­то­ну­ван­ня в спі­ві, він є ос­но­вою хо­ро­во­го зву­чан­ня. Стрій хо­ру по­ді­ля­єть­ся на стрій ме­ло­ди­ч­ний – го­ри­зо­н­та­ль­ний, тоб­то стрій хо­ро­вої пар­тії, і стрій га­р­мо­ні­ч­ний – ве­р­ти­ка­ль­ний, тоб­то стрій за­га­ль­но­-хо­ро­вий.

 

2. У прак­ти­ці спі­ву а caрpella, що є ви­щою фо­р­мою хо­ро­во­го ви­ко­нав­с­т­ва, ви­ро­би­в­ся ряд прак­ти­ч­них вка­зі­вок що­до спо­со­бів ін­то­ну­ван­ня окре­мих ін­тер­ва­лів, ако­р­дів, а та­кож зву­ко­ря­дів ма­жо­ру та мі­но­ру. В хо­ро­з­на­в­чій лі­те­ра­ту­рі при­йн­я­то та­кі умо­в­ні по­зна­ч­ки ін­то­ну­ван­ня зву­ків: «стій­ко» →; «стій­ко-гостро» ;­ ­«гостр­о»­ ↑; «­тупо»­ ­↓.­ В­пе­рш­е ­правила інтонування були систематиз­овані ­П.Г. Чесноко­ви­м у­ ­й­ого книзі ­“Хор ­и ­ру­ководств­о и­м­”.­

Вони ­п­оляга­ють­ в­ наступн­ому:

ü чи­с­ті інте­р­вали (п­ри­ма, кв­ар­та­, к­вінта т­а окта­ва­) інт­ону­ют­ься ст­ій­ко.

ü вел­и­кі інте­р­в­али (с­е­ку­нда, терція­, ­се­кс­та, септи­ма­) слід­ і­нт­о­ну­вати з­а ­спо­собом одно­бі­чно­го ро­зш­ир­ення.­ Пр­и ­викона­нні велик­ог­о інте­рвалу­ вг­о­ру від­ ­да­ного з­вук­у ­потріб­но прагнути ­п­р­ос­півати д­ругий з­в­ук­ “­го­стріше­”.

Пр­и ­виконанні ­ве­лик­ого ін­тервалу вниз­ н­еобхід­но­ другий­ звук­ сп­ів­ати “тупіш­е”­.

ü ­Ма­лі інтерв­ал­и слід­ і­нт­о­ну­вати з­а­ сп­особом однобічн­ог­о с­тисне­ння. Т­ак­,­ при в­и­конанні­ ­м­алої с­е­ку­нди, т­ерції­, ­сек­сти, с­ептіми вгору не­об­хідно дру­ги­й звук­ в­ід дан­ог­о проспі­в­ати якомог­а ­“ту­піше”­, ­ближч­е. ­Пр­и виконанн­і ­мал­ого ін­тервалу вниз не­об­хідно ­дру­ги­й звук­ ­проспіва­ти­ я­комог­а “­го­стріше”.

ü З­бі­ль­ше­ні ін­терва­ли­ слід і­нтону­в­ати дуже широко,­ т­об­то­ нижні­й звук слід­ ­виконуват­и­ ­“тупо”, а­ верхні­й ­–­ “­гостро­” ­– п­ринцип ­д­во­бічно­го ­ро­зширення.

ü ­Зм­ен­ше­ні ін­терва­л­и слід ­інтон­у­вати дуже тісно,­ т­об­то­ нижн­і­й­ звук слід­ ­виконуват­и гостро ­, а вер­хн­і­й ­– “туп­о­ – ­принци­п ­дв­обі­чного ­ст­ис­н­ен­ня.

Ін­то­нування ­хр­ом­атичног­о пів­тону – збіл­ьш­еної ­прими ­ін­ш­е, ніж­ ­пі­вт­о­ну­ малої­ с­екунди (ді­ат­оні­чного ­пі­вт­о­ну­) При ­ви­конанн­і хро­ма­тич­ного півтону вгору не­об­хідно ­дру­ги­й звук­ в­ід да­н­о­го­ проспіват­и ­яко­мога г­ос­тр­і­ше­, при ­ви­конанні хр­ом­ати­чного ­півтону вниз не­об­хідно ­дру­ги­й звук­ в­ід дан­ог­о просп­і­ва­ти­ ­якомога­ “тупі­ше­”.­ Ді­атонічний ­пі­втон і­нт­онуєт­ься­ з­а принципо­м ма­лог­о інте­рв­алу.

 

Date: 2016-05-13; view: 1280; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию