Теоретичні матеріали та методичні поради. Особливий інтерес до фінансового плану пояснюється наявністю в ньому інформації щодо: вартісних результатів розробки решти розділів бізнес-плану; потреби

Особливий інтерес до фінансового плану пояснюється наявністю в ньому інформації щодо: вартісних результатів розробки решти розділів бізнес-плану; потреби започатковуваного бізнесу в інвестиціях; економічної доцільності реалізації бізнес-плану. Водночас слід враховувати такі конкретні особливості цього розділу бізнес-плану.

- по-перше, на відміну від інших розділів, він уміщує відповідну кількість фінансових документів стандартної форми, включаючи таблиці, графіки тощо;

- по-друге його треба складати з перспективою принаймні на три роки (з показниками: щомісячними — за 1-й рік, щоквартальними — за 2-ий і 3-й роки);

- по-третє показники цього розділу мають узгоджуватися з показниками інших розділів бізнес-плану;

- по-четверте у ньому, як правило, опрацьовують кілька сценаріїв розвитку подій.

Ці особливості визначають зміст, послідовність і рівень деталізації опрацювання фінансового плану. Цей розділ здебільшого має три основні підрозділи:

1) план доходів і витрат (прибутків і збитків);

2) план грошових надходжень і виплат (руху готівки);

3) плановий баланс.

Завершується фінансовий план розрахунками основних очікуваних фінансових коефіцієнтів, згрупованих за сферами інтересів кредиторів, інвесторів і власників фірми, тобто розрахунками коефіцієнтів ліквідності, платоспроможності, рентабельності з необхідною конкретизацією.

План доходів і витрат є першим фінансовим документом фінансового плану. У цілому логіка опрацювання цього підрозділу фінансового плану передбачає визначення загальної суми коштів від продажу продукції фірми, що з неї послідовно вираховуються різні витрати фірми (операційні витрати, сплата відсотків за кредит і податків), а також розрахунок точки беззбитковості.

Опрацьовуючи платі грошових надходжень і виплат, треба брати до уваги те, що:

- цей підрозділ має відображати надходження грошей з усіх джерел (виторг від реалізації продукції чи надання послуг; кошти отримані від продажу цінних паперів або ліквідації активів фірми, позичені кошти тощо);

- погашення боргу (за винятком сплати відсотків) не належить до витрат і тому не включається в план прибутків і витрат, а відображується в плані руху готівки.

Щодо останнього, то головне завдання розробки плану готівки полягає в узгодженні в часі грошових надходжень; виплат, щоб забезпечити постійну наявність на рахунку фірмі, певних коштів, тобто забезпечити її ліквідність. Важливо зна­ти послідовність дій під час складання плану грошових надхо­джень і виплат. Як правило, вони такі:

1) визначення обсягу готівкових коштів на початок першого місяця розрахункового року;

2) обчислення загальної суми всіх передбачуваних грошових надходжень протягом кожного місяця;

3) розрахунок загальної суми всіх обов’язкових платежів протягом кожного місяця;

4) визначення чистого потоку готівки за кожний місяць як різниці між грошовими надходженнями та обов’язковими платежами;

5) розрахунок суми готівкових коштів на кінець кожного місяця.

Як відомо, для постійної оцінки фінансового стану фірми щорічно (на певну дату) складають баланс фірми з виокремленням активів і пасивів. Тому в процесі опрацювання цього підрозділу фінансового плану треба обов’язково з’ясувати зміст окремих статей балансу (поточних і постійних активів; поточних і довгострокових пасивів, зобов’язань перед власниками).

У процесі розрахунку фінансових коефіцієнтів користуються загальновживаною методикою їх визначення, яку треба знати бездоганно. Це стосується, зокрема: коефіцієнтів ліквідності (ве­личини чистого оборотного капіталу, коефіцієнта поточної ліквідності і термінової ліквідності); коефіцієнтів платоспроможності (коефіцієнта заборгованості, коефіцієнта співвідношення залучених і власних коштів); коефіцієнтів рентабельності (відповідно коефіцієнти валового прибутку, операційного прибутку та чистого прибутку, а також показники окупності інвестицій і власного капіталу). Крім того, потрібно пам’ятати значення нормативних показників, які використовуються для порівнювання з розрахунковими значеннями відповідних фінансових коефіцієнтів.

Дуже важливо звернути увагу на те, що здійснюваний за допомогою фінансових коефіцієнтів аналіз фінансового стану фірми завжди ґрунтується на певних передбаченнях і припущеннях. Процес перевірки них передбачень (припущень) заведено називати аналізом чутливості. Він охоплює розрахунки кількох варіантів прогнозів і дає змогу встановити діапазон варіацій вихідних припущень, за межами якого здійснення запропонованого бізнес-проекту стає проблематичним.

Головне завдання фінансового плану — узагальнити результати всіх попередніх розділів бізнес-плану у вартісній формі та обґрунтувати доцільність реалізації даного підприємницького проекту з економічного погляду.

Значення фінансового плану полягає в тому, що розрахунки, які він містить, мають дати чіткі та вичерпні відповіді на такі запитання:

1. Самого підприємця:

- Звідки і коли фірма отримуватиме кошти і на що конкретно їх буде витрачено?

- Як співвідносяться поточні потреби фірми я грошах з рухом готівки?

- Яким буде фінансовий стан фірми на кінець прогнозованого періоду?

2. Потенційних інвесторів і кредиторів:

- Чи зможе підприємець виконати взяті на себе фінансові зобов’язання?

- Чи здатний підприємець належно розпорядитися отриманими коштами, щоб своєчасно повернути борги та забезпечити достатній прибуток на вкладений капітал?

У процесі розробки фінансового плану слід враховувати певні його особливості:

1. Фінансовий план с найменш гнучкою за формою частішою бізнес-плану, оскільки містить певну обов’язкову кількість фінансових документів (а також таблиць і графіків). Кожен з цих документів має стандартну форму для забезпечення стандартної методики розрахунків.

2. Інвестори та кредитори, як правило, вимагають, щоб фінансовий: план складався з перспективою на 3 роки (найчастіше з помісячною розбивкою інформації та перший рік та поквартальною — за другий та третій роки).

3. Фінансові показники цього узагальнюючого розділу не можуть суперечити інформації наведеній в усіх інших розділах бізнес-плану.

4. У зв’язку з тим, що будь-який фінансовий аналіз майбутнього неминуче характеризується певною мірою невизначеності, у фінансовому плані доцільно опрацювати кілька сценаріїв розвитку подій. Рекомендується розробляти як мінімум два варіанти фінансовою плану (один ґрунтується на консервативних припущеннях, а другий – ураховує повний потенціал фірми).

5. У фінансовому плані слід (наскільки можливо) наголошувати на достовірності вміщеної інформації. Якість первинної інформації безпосередньо позначається на точності фінансових розрахунків.

Цілі та особливості розробки фінансового плану визначають його зміст, послідовність опрацювання і рівень деталізації. Фінансовий план містить такі основні підрозділи:

1. План доходів і витрат (план прибутків і збитків)

2. План грошових надходжень і виплат (план руху готівки)

3. Плановий баланс

4. Фінансові коефіцієнти.

За їх допомогою власники бізнесу, потенційні інвестори та кредитори можуть знайти відповіді на запитання щодо передбачуваного майбутнього фінансового стану фірми.

Для вже існуючої фірми у фінансовому плані обов’язково слід навести динаміку основних фінансових показників за минулі роки (як мінімум, за три останні роки). Копії відповідних фінансових документів наводяться в додатках.

План доходів і витрат складається в певній послідовності, щоб охарактеризувати результативність майбутньої діяльності фірми с погляду прибутковості та можливостей виживання:

1. Визначаються відповідні середні показники в галузі, до якої належить бізнес фірми.

2. Складаються прогнози обсягу продажів продуктів (послуг) фірми для кожного виду продукції на три роки. При цьому рекомендується дотримуватися консервативного підходу, тобто дещо знижувати можливі обсяги продажу. У текстовій частині даються пояснення щодо передбачуваних змін обсягів продажу, пов’язаних з сезонними коливаннями попиту, застосування політики знижок із цін тощо.

3. Розраховуються прямі витрати фірми на розрахунок і реалізацію продуктів (послуг), які включають:

- прямі матеріальні витрати (вартість сировини, матеріалів, комплектувальних виробів та інших змінних витрат, пов’язаних з виготовленням продукції фірмі)

- прямі витрати праці (заробітна плата та інші виплати основному виробничому персоналу фірми)

4. Визначається валовий прибуток фірми як різниця між загальним обсягом продажу фірми і сумою прямих витрат фірми на виробництво та реалізацію продукції.

5. Розраховуються операційні витрати фірми на виробництво і реалізацію продуктів (послуг), які включають усі інші витрати (крім прямих витрат), котрі необхідні для нормальної діяльності фірми.

6. Обчислюється операційний прибуток фірми відрахуванням від валового прибутку фірми операційних витрат.

7. Розраховуються суми сплати відсотків за отримані кредити.

8. Обчислюється прибуток до сплати податків як різниця між операційним прибутком і сумою сплати відсотків за кредит.

9. Обчислюються згідно з чинним законодавством суми податків з прибутку фірми.

10. Визначається чистий прибуток фірми як різниця між прибутком до сплати податків і сумою податків з прибутку фірми.

Головне завдання розробки плану руху готівки полягає в узгодженні в часі грошових надходжень та виплат, щоб забезпечити ліквідність фірми в плановому періоді, тобто постійну наявність на рахунку фірми коштів, достатніх для розрахунків за її зобов’язаннями.

Складання плану грошових надходжень і виплат уможливлює:

1. Визначення періодів, коли фірма матиме тимчасовий дефіцит або надлишок

2. Обчислення, скільки коштів потрібно взяти у борг на період дефіциту

3. Визначення цільового призначення цих коштів

4. З’ясування, коли ці кошти можуть бути повернені

План грошових надходжень і виплат складається на основі плану доходів і витрат з поправкою на очікувані зрушення у надходженнях та виплатах готівкових коштів. Щоб скласти план грошових надходжень і виплат необхідно:

1. Визначити готівкові кошти, що будуть у розпорядженні фірми на початок першого місяця розрахункового періоду (для другого, третього і наступних місяців ця сума дорівнює готівковим коштам на кінець попереднього місяця).

2. Обчисляти загальну суму всіх передбачуваних грошових надходжень на фірму і протягом кожного місяця (надходження від продажу продукції чи надання послуг, кошти, отримані від дебіторів, готівка від продажу акцій, коштів, які власники додатково інвестують у фірму, тримані позички тощо).

3. Розрахувати загальну суму всіх обов’язкових платежів фірми протягом кожного місяця (перелік усіх платежів є достатньо широким, а тому в процесі розрахунків важливо не пропустити жодного з них).

4. Визначити чистий потік готівки за кожний місяць як різницю між загальною сумою всіх передбачуваних грошових надходжень та загальною сучою всіх обов’язкових платежів фірми за місяць. Якщо грошові надходження за місяць перевищують платежі, то фірма мас так званий додатний потік готівки. Навпаки, грошові надходження за місяці, менші за платежі, фіксують, що фірма від’ємний потік готівки, що записують у плані руху готівки в круглих дужках.

5. Розрахувати суму готівкових коштів ш кінець кожного місяця. Для цього до готівкових коштів на початок кожного місяця додають додатний або від’ємний потік готівки за відповідний місяць.

У текстовій частині плану грошових надходжень і виплат мають бути чітко сформульовані передбачення та припущення (щодо методів збирання дебіторської заборгованості, цінових знижок, циклічності обсягів продажу і т. п.), що їх покладено в основу розрахунків руху готівки

Плановий баланс складається, щоб отримати «фотографію» фінансового стану фірми на певну дату (за стандартом —на 31 грудня), яка має зафіксувати фінансові позиції фірми

1. У бізнес-плані складається баланс, форма якого потребує вертикального розміщення інформації (верхня частина — активі; середня — пасиви; нижня — зобов’язання перед власниками)

2. У балансі мають бути зведені в одне ціле й описані:

- активи фірми (ресурси, які має фірма у своєму розпорядженні і завдяки яким створюється її прибуток);

- пасиви фірми (зобов’язання фірми перед кредиторами, іншими фірмами, організаціями, банками);

- власний капітал (зобов’язання фірми перед власниками та нерозподілений прибуток). Баланс складається згідно з універсальним бухгалтерським рівнянням: активи = пасиви + власний капітал.

План доходів і витрат, план руху готівки та плановий баланс містять усю необхідну інформацію для оцінки майбутнього фінансового стану фірми з допомогою розрахунків стандартних фінансових коефіцієнтів. Користуючись ними, кредитори, інвестори, а також самі власники фірми можуть:

- порівняти показники створюваної фірми з показниками інших аналогічних компаній та з середніми показниками й галузі;

- простежити тенденцію зміни відповідного показника протягом планового періоду;

У бізнес-плані фінансові коефіцієнти, як правило, групують за сферами інтересів кредиторів, інвесторів та власників фірми:

1. Фінансові коефіцієнти, що вибивають інтереси короткострокових кредиторів:

- чистий оборотний капітал;

- коефіцієнт поточної ліквідності;

- коефіцієнт термінової ліквідності

2. Фінансові коефіцієнти, що відбивають інтереси довгострокових кредиторів (інвесторів):

- коефіцієнт заборгованості;

- коефіцієнт співвідношення довгострокових боргів і власних коштів

3. Фінансові коефіцієнти, що відбивають інтереси власників фірми:

- коефіцієнт валового прибутку;

- коефіцієнт операційного прибутку;

- коефіцієнт чистого прибутку;

- окупність інвестицій;

- окупність власного капіталу

Складаючи фінансовий план, необхідно усвідомлювати, що середньогалузеві значений фінансових коефіцієнтів різняться за сферами бізнесу (оскільки кредитори та інвестори обов’язково враховують такі моменти, будь-які відхилення відповідних фінансових коефіцієнтів від середньогалузевих параметрів обов’язково слід пояснити в текстовій частині фінансового плану)