Методи науково-педагогічних досліджень

Методи науково-педагогічних досліджень - сукупність прийомів і операцій, спрямованих на вивчення педагогічних явищ, вирішення різноманітних науково-педагогічних проблем.

Мета педагогічних досліджень - здобути нові для суспільства знання про закономірності, зміст, форми, методи, особливості організації навчально-виховного процесу.

Нові наукові результати, які одержані під час дослідження повинні відповідати таким вимогам:

- бути суспільно актуальними;

- новими в науці;

- теоретично і практично значимими;

- бути науково об'єктивними і достовірними;

- доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності.

У педагогіці розрізняють З рівні науково - педагогічних досліджень

1. Емпіричний. На ньому встановлюються, накопичуються нові факти, фіксуються явища, що здобуті під час спостережень, анкет, співбесід, вивчення продуктів діяльності дітей та інше.

2. Теоретичний - висуваються і формулюються основні, загальні педагогічні закономірності;

3. Методологічний. На основі емпіричних і теоретичних досліджень будується теорія, формулюються загальні принципи, методи.

СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ДОСЛІДЖЕННЯ:

Об'єкт - педагогічні явища, факти.

Предмет - окремі сторони педагогічних явищ, фактів.

Мета - ціль, яку поставив дослідник.

Завдання - конкретизовані цілі з урахуванням предмета дослідження.

Гіпотеза - передбачення того, як протікатиме досліджуваний процес.

Методика дослідження – прийоми, засоби, з допомогою яких будуть розв'язані задачі дослідження, перевірена гіпотеза, отримані достовірні наукові факти.

Отримання та аналіз наукових фактів.

Втілення у практику результатів дослідження.

Існують такі групи методів науково - педагогічних досліджень:

І. Методи вивчення досвіду (емпіричні)

1). Спостереження - це більш або менш продовжене в часі споглядання явищ, процесів, об'єктів, які вивчаються. Розкрити важливість, довготривалість, універсальність методу, чим він відрізняється від епізодичного споглядання, якою може бути фіксація явищ та недоліки методу.

Вимоги до спостереження: чіткість мети, систематичність, різнобічність, достатня кількість фіксованих фактів, своєчасність, об'єктивність, простота і економність запису.

2). Опитування (бесіда, анкета, інтерв'ю, тестування).

Бесіда - самостійний і додатковий метод дослідження, який використовується з метою отримання необхідної інформації або пояснення того, що не було достатньо зрозумілим під час спостереження. Бесіда проводиться за заздалегідь визначеним планом з виділенням питань, що потребують пояснення. Вона ведеться у вільній формі без запису відповідей співрозмовника.

Анкетування - передбачає відповідь досліджуваних на складені за спеціальною програмою запитання.

Ураховуючи характер інформації та спосіб її отримання, виділяють такі типи анкетування: усне та письмове, суцільне (охоплюються великі групи населення) та вибіркове, індивідуальне та групове, очне та заочне.

Розрізняють такі форми анкет: відкриті (спосіб відповіді не обмежується), закриті (мають варіанти відповідей, з яких потрібно вибрати один), напіввідкриті (допускають вибір декількох варіантів відповідей),

Інтерв 'ю - спосіб отримання інформації в процесі усного опитування з використанням заздалегідь визначених питань, поданих у певній послідовності.

Тестування – цілеспрямоване, однакове для усіх досліджуваних обстеження, короткі стандартизовані запитання, результати підсумовують в кількісних показн.

3). Експеримент — науково-поставлений дослід, що проводиться в спеціально створених і контрольованих дослідником умовах, тобто дослідник активно втручається в навчально-виховний процес. Це основний метод педагогічних досліджень.

ВИДИ ЕКСПЕРИМЕНТУ

- за місцем проведення (природний, лабораторний) - за тривалістю (тривалий, короткочасний).

- в залежності від мети, яку передбачає експеримент (констатуючий, перетворюючий)

Констатувальний експеримент проводиться на початку дослідження і передбачає виявлення реального стану справ на певній ділянці педагогічної діяльності.

Творчо-перетворювальний або формуючий використовується для конструювання нових педагогічних явищ у процесі розробки гіпотези дослідження, теоретичної концепції тощо.

4). Вивчення шкільної документації - дослідження педагогічних явищ, процесів по тих даних, які містяться в документах (особові справи, характеристики, журнали, протоколи педрад...).

5). Аналіз результатів діяльності ( щоденник, саморобки, зошити...)

6). Метод узагальнення незалежних характеристик.

Суть його зводиться до порівняння інформації щодо учня, яка надійшла з різних джерел: від батьків, учителів, ровесників, сусідів тощо.

7 ). Педагогічний консиліум – спеціальна нарада, зібрання педагогів… Такий консиліум передбачає колективне обговорення компетентними сторонами вихованості чи навченості конкретного учня.

8 ). Метод рейтинг у – це метод оцінки педагогічної діяльності або її аспектів компетентними експертами, для яких властиві такі риси: позитивне ставлення до експертизи, креативність, конструктивність мислення, наукова об'єктивність, самокритичність, відсутність схильності до конформізму. Рейтинг є основою для побудови різноманітних шкал оцінок.

II. Методи роботи з літературою

- бібліотечно-бібліографічні, логічної обробки матеріалу, творчої діяльності

III. Математичні

Метод реєстрування - виявлення певної якості в явищах та її кількості (наприклад, кількості пропущених уроків учнем).

Метод ранжування - розміщення даних на основі спадання чи зростання відповідних показників, що дає можливість визначити місце будь-якої складової в цьому ряду (наприклад, складання списку учнів класу залежно від рівня їхньої фізичної підготовки).

Статистичні методи використовуються для опрацювання експериментальних даних з метою обґрунтування висновків, що випливають з експерименту.