Поняття про принципи навчання, їх система і взаємозв'язок. Характеристика принципів навчання

Принципи навчання - вихідні положення, які визначають діяльність вчителя і характер пізнавальної діяльності учнів. Принципи випливають із закономірностей навчання, із тих завдань, які ставлять перед навчанням.

Вперше розробив систему принципів Я.А.Коменський (назвати).

НАОЧНОСТІ

Я.А.Коменський, вважав цей принцип загальнодидактичним (пояснити) і сформулював "Золоте правило" (розкрити).

Отже наочність - це організація чуттєвого пізнання учнів.

Види наочності: 1)За участю учня - споглядання і дієва; 2) За характером дії на органи чуття дитини:

а)натуральні об'єкти: б)зображальні: площинні, об'ємні; в)схематичні

3) словесно-образна: звукотехнічна, світлотехнічна

ФУНКЦІЇ НАОЧНОСТІ - сприяє розумовому розвитку;- допомагає виявити зв'язок теорії з практикою;- полегшує процес засвоєння знань;- допомагає, сприймати об'єкт у розмаїтті його сторін і зв'язків;- сприяє розвитку мотиваційної сфери учнів.

ВИМОГИ ДО ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ:

- наявність конкретної мети використання наочності;- не зловживати;- використовувати тоді, коли про неї йде мова;- не містити зайвого;- враховувати вікові - особливості;- естетично оформлена;

- відповідати психологічним законам сприймання та інше.

НАУКОВОСТІ.

Реалізація цього принципу - це опора на науку, як джерело системи фактів, понять, закономір

ностей. Суть в тому, що учням пропонуються точно встановлені в сучасній науці положення.

Основна вимога принципу - це перехід до явища до суті, від зовнішніх поверхневих до внутрішніх, суттєвих знань.

Вчителю необхідно:

1). Чітко визначити, яка сукупність, чуттєвих образів лягає в основу поняття; 2). Як можна узагальнити і систематизувати уявлення дітей, щоб вони могли уявити ту сторону діяльності, яку характеризують поняття; 3). Виділити доступні наукові ознаки даного поняття.

ДОСТУПНОСТІ.

Доступність засвоєння знань, формування умінь і навичок означає їх зв'язок з рівнем розвитку школяра, з їх особистим досвідом, з тими знаннями, уміннями, навичками, які є в учня. Якщо такого зв'язку встановити не вдається, то знання недоступні.

ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ ДОСТУПНОСТІ.

1. Зв'язок нових знань з тими, що є у дитини.2. Наскільки учитель зуміє пов'язати засвоєння нових знань з механізма­ми мислення, які у школярів сформовані або формуються. 3. Залежить від інтересів, нахилів учня. 4. Яскравість і послідовність викладу матеріалу. 5. Оптимальний темп навчання.

МІЦНОСТІ.

Міцні знання-це такі,які глибоко усвідомлені учнем, в істинності яких дитина переконана, які закріплені і надовго зберігаються в пам'яті учнів і можуть бути відтворені у будь-яку хвилину.

Ознака міцності знань - точність, доказовість, глибока усвідомленість.

Завдання вчителя (або шляхи досягнення міцності знань):

організовувати повторення і закріплення, виділяти основну думку; активізувати учнів під час повторення; пов'язувати з життєвим досвідом учня, зв'язок з практикою, використання пам'яток, таблиць, інструкцій, позитивна мотивація.

Принцип свідомості і активності включає три основні сторони:

- свідоме розуміння учнями навчального матеріалу;

- свідоме ставлення до навчання;

- формування пізнавальної активності.

1). Свідоме розуміння. Означає розуміння учнями суті засвоюваних умінь, навичок. Як наслідок свідомого розуміння - одержання продуктивного результату, тобто:

- знати провило і вміти його пояснити; - уміти розв'язувати задачі, виконувати вправи; - вміння самостійно відтворити вивчений матеріал; - по можливості використовувати знання, уміння у повсякденному житті; - бажання поглиблювати свої знання.

2). Свідоме ставлення. Залежить від мотивації (бажання навчатись, бажання тримати хорошу оцінку;

цікавість викладу; інтерес до предмету, матеріальне заохочення).

3). Активна пізнавальна діяльність. Зрозуміти і засвоїти навчальний матеріал школярі можуть тільки у процесі активної пізнавальної діяльності. Ступінь пізнавальної активності може бути різною: - найвища; - висока; - середня; - низька; - найнижча

Основа активності - формування стійких пізнавальних інтересів. Засоби формування пізнавальних інтересів (захоплюючий виклад, такт, довіра вчителя, створення ситуації успіху, наочності, проблемні ситуації і т.д.).

Систематичності і послідовності.

Принцип систематичності і послідовності означає:

- озброїти учнів точно окресленим колом систематизованих знань; - послідовне розміщення предметів в навчальному плані; - послідовне розміщення матеріалу з кожного предмета; - систематизація і послідовний виклад учителем; - струнка система в організації різних форм навчання; - єдність теорії і практики;

- систематичне залучення учнів до різних видів діяльності.

Принцип реалізується як в системі роботи вчителя (систематично і послідовно викладати, продумування системи уроків, системи вимог до учня, систематична робота над собою, здійснення внутріпредметних та міжпредметних зв´язків,система в організації письмових, лабораторних робіт, у перевірці знань, опора на пройдене при вивченні нового матеріалу та інш.) так і в системі роботи учнів (систематичне відвідування школи, систематичне виконання домашніх завдань, уважність на уроках, систематичне повторення навчального матеріалу, система у роботі над предметом та інш.).

Врахування вікових та особистісних особливостей.

Розкрити врахування вікових особливостей: наочно образне мислення, нестійкість уваги, швидка втомлюваність, збудження переважає над гальмуванням....

Реалізується через диференціацію та індивідуалізацію навчання.

Основне призначення диференціації в тому, щоб знаючи і враховуючи індивідуальні відмінності у навчальних можливостях учнів, забезпечити для кожного із них оптимальний характер пізнавальної діяльності у процесі навчання.

“Індивідуалізацію навчання” розуміють як організацію навчального процесу, при якій вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їх здібностей до учіння.

Виховуючий характер навчання.

Виховне навчання - таке, в процесі якого здійснюється цілеспрямоване формування відношення учнів до навколишнього світу, формується світогляд, звички, розвиваються здібності, інтереси.

Здійснюється 1) Через зміст навчального матеріалу 2) Через сам процес навчання 3) Через особистість вчителя.

Класифікація принципів навчання за різними авторами

Г. Ващенко науковість навчання, систематичність, принцип виховного навчання, принцип життєвос- ті, активності, природовідповідності, принцип індивідуалізації, принцип наочності й конкретності

Я. Коменський наочність, свідомість, систематичність, послідовність, доступність, міцність засвоєних знань

Ч. Купісевич систематичність, зв’язок теорії з практикою, наочність, свідомість і активність у процесі навчання, постійне подолання труднощів і стабільність результатів викладання, оператив- ність знань, міцність знань

В. Оконь ефективність, доступність, поєднання індивідуального підходу і колективізму в навчанні, різнобічність та мотивація І. Підласий принцип свідомості й активності, наочності, систематичності й послідовності, міцності, науковості, доступності, зв’язку теорії з практикою

К. Ушинський своєчасність, поступовість, органічність, постійність, стійкість засвоєння знань, само- стійність, відсутність надмірної напруженості та надмірної легкості, правильність, свідо- мість і активність навчання, наочність, послідовність, міцність знань і навичок

Ю. Бабанський В. Загвязінський М. Скаткіна принцип розвиткового й виховного характеру навчання, науковості змісту й методів на- вчального процесу, систематичності й послідовності в опануванні досягнень науки, куль- тури, досвіду діяльності, свідомості, творчої активності та самостійності учнів, наочності, єдності конкретного та абстрактного, раціонального й емоційного, репродуктивного й продуктивного, доступності навчання, міцності результатів навчання і розвитку пізна- вальних сил, зв’язку навчання з життям, раціонального поєднання колективних та індиві- дуальних форм і способів навчальної роботи.