Тема 64. Профілактика порушень читання та письма у дітей дошкільного віку.

Розвиток та корекція вад фонетико-фонематичної сторони мовлення. Зміст корекційної-логопедичної роботи по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у старших дошкільників. Розвиток та корекція психічних функцій та розумових операцій, що забезпечують оволодіння читанням та письмом.

Без достатньої сформованості фонематичного сприйняття неможливе становлення його вищого ступеня - звукового аналізу. Звуковий аналіз - це операція уявного поділу на складові елементи (фонеми) різних звукокомплексов: поєднань звуків, складів і слів.

Рівень розвитку фонематичного слуху дітей впливає на оволодіння звуковим аналізом. Ступінь недорозвинення фонематичного сприйняття може бути різна. Можна виділити наступні його рівні:

1. Первинний рівень. Фонематическое сприйняття порушено первинне. Передумови до оволодіння звуковим аналізом і рівень дій звукового аналізу сформовані недостатньо.

Вторинний рівень. Фонематическое сприйняття порушено вдруге. Спостерігаються порушення мовних кинестезий внаслідок анатомічних дефектів органів промови. Порушено нормальне слухопроизносительное взаємодія - найважливіший механізм розвитку вимови.

Фонематическое сприйняття - перша сходинка в поступальному русі до оволодіння грамотою, звуковий аналіз - друга. Ще один фактор: фонематичні сприйняття формується в період від року до чотирьох років, звуковий аналіз - в більш пізньому віці. І, нарешті, фонематичні сприйняття - здатність розрізнити особливості і порядок звуків, щоб відтворити їх усно, звуковий аналіз - здатність розрізнити те ж саме, щоб відтворити звуки в письмовій формі.

Профілактичну роботу з попередження помилок читання вибудовується за такими напрямками:

Формування звуковимови, уточнення артикуляції звуків.

Розвиток фонематичного слуху, фонематичного аналізу і синтезу слів, фонематических уявлень; розвиток складового аналізу і синтезу

Знайомство з основними поняттями (звук, буква, склад, слово, словосполучення, пропозиція).

Розвиток пізнавальних процесів

Формування зв'язного мовлення.

Удосконалення просторово-часових орієнтувань.

Розвиток дрібної моторики рук

Розвиток тактильних відчуттів

Формування оптико-просторових уявлень.

Розвиток конструктивного праксису

Розвиток зображально-графічних здібностей

Розвиток сукцессивной здібностей.

У процесі оволодіння навичкою читання велике значення має вміння аналізувати слово на складові його склади. В ході розвитку складового аналізу і синтезу важливо враховувати поетапність формування розумових дій. Спочатку робота ведеться з опорою на допоміжні засоби, матеріалізацію дії. Надалі складовий аналіз і синтез здійснюється в плані гучного мовлення. На наступних етапах логопедичної роботи стає можливим перенесення цієї дії у внутрішній план, здійснення його на основі слухопроізносітельних уявлень.

Ігри на розвиток фонематичного слуху.

«Хто уважний?», «Дізнайся звук», «Знайди помилку», «Підкажи слівце».

Розвиток складового аналізу і синтезу.

Завдання: «Придумай слово на задану кількість складів», «Додай відсутній склад», «Заміни склад», «відстукати ритм з виділенням ударного складу»,»Ляскни стільки раз, скільки складів у слові», «Зміни слово - односкладові в двоскладові, трискладові».

Одним з провідних напрямків корекційно-логопедичного впливу та корекції мовлення у дошкільників є формування лексико-граматичних засобів мовлення. Предметно-розвивальне середовище і комплекс медико-психолого-педагогічного впливу спрямовані на розвиток у дитини уявлень про оточуючий її світ, на формування всебічнорозвиненої особистості. На логопедичних заняттях формується комплекс немовленнєвих і мовленнєвих психологічних функцій, що забезпечують досить високу ефективність корекції наявних недоліків становлення мовлення відповідно онтогенезу. Пріоритетними завданнями є: 1) розширення запасу конкретних уявлень, 2) розвиток розуміння і вживання словозмінних форм. Вирішення цих завдань передбачає формування і ровиток словника і граматично правильного оформлення мовленнєвого висловлювання.

Словник -- це слова (основні одиниці мовлення), що означають предмети, явища, дії і ознаки оточуючої дійсності. Розрізняють словник пасивний і активний. Під пасивним словником розуміють частину словникового складу мови, зрозумілу дитині; під активним -- частину словникового складу мови, яка вільно вживається в повсякденному житті конкретною дитиною. Рівень розвитку словника визначається кількісними і якісними показниками.

Граматична будова -- система взаємодії слів поміж собою в словосполученнях і реченнях. Розрізняють морфологічний і синтаксичний рівні граматичної системи. Морфологічний рівень передбачає вміння володіти прийомами словозміни і словотворення, синтаксичний -- вміння будувати речення, граматично правильно поєднувати слова в реченні.

зміст корекційного навчання з розвитку мовлення дітей дошкільного віку містить наступні напрями:.

І напрям -- Формування лексичної складової мовлення. Цей напрям -- один із найголовніших, оскільки забезпечує розвиток активного і пасивного словника дитини й повноцінне розуміня інформації, що надходить ззовні й утворює власні мовленнєві вислови, якими дошкільник може повідомити свої думки, прохання, переживання тощо та передбачає певну послідовність.

Формування різних рівнів лексичних узагальнень на матеріалі лексичних тем має декілька етапів. Розвиток цього механізму забезпечує оволодіння дитиною різною за складністю лексичною семантикою. Цей механізм тісно пов'язаний з рівнем розвитку пізнавальної діяльності дитини та зокрема мислення. Для дітей п'яти років найбільш характерним є процес засвоєння узагальнювальної функції слова у такій послідовності: категоральні (відображають властивість слова позначати не окремі предмети, а цілі ряди однотипних предметів та явищ), контекстуально зумовлені (що забезпечують розуміння значень нових слів з контексту та ситуації, в яких вживається це слово), кумуляція (накопичення) варіативних значень одного і того самого слова, перенос засвоєного значення на схожу, але не ідентичну ситуацію, і на цій основі засвоєння узагальненого лексичного значення. Зважаючи на це, поетапне формування узагальнювальної функції слова выдбувається так:

Перший етап. Уточнення категоріального значення слова, що передбачає уточнення і накопичення елементарного словника дітей. З цією метою використовуються вправи на уточнення, розуміння та використання слів із конкретним значенням (іменники, прикметники, дієслова та ін.), що позначають ряди однорідних предметів чи явищ. Наприклад.

-- Вибрати картинки, на яких намальовані м'ячі (різного кольору, розміру).

-- На картинці зображені різні предмети: великі та маленькі. Показати, що велике (що маленьке).

-- Назвати, які це предмети - великі або маленькі.

-- Показати, хто (що) пливе (іде, їсть, лежить).

-- Сказати, хто що робить (іде, їсть, лежить).

Другий етап. Засвоєння контекстуально зумовленого значення слова, особливо з абстрактним значенням типу бідний, добрий, злий, хоробрий та ін. Дітям пропонується послухати ряд текстів (казки, вірші, фрази), у яких розкривається значення слова (або відтінки значення певного слова). Після читання кожного тексту педагог виявляє розуміння дітьми його місту за допомогою питань і просить пояснити значення заданого слова, виходячи зі змісту прочитаного тексту, підібрати слово близьке чи протилежне за значенням тощо.

Третій етап. Кумуляція значень слова. Важливим етапом роботи є не тільки формування в дитини варіативного значення слова в контексті, але й організація спостереження за використанням цих варіативних значень та їхньому нагромадженню в пам'яті дитини (кумуляція). Діти згадують і запам'ятовують прочитані їм напередодні тексти. Наприклад, педагог ставить питання: "Про кого ви слухали вірш (казку)? Які вони були всі? Що означає бідна лисичка, бідний зайчик, бідна дівчинка? Кого ви ще можете так назвати?"

Четвертий етап. Перенос засвоєного значення. Після того, як діти засвоїли різні відтінки слова у контекстах, їм пропонується послухати інші тексти, що не містять такого слова, але ситуація припускає використання саме цього слова для її позначення. Аналогічна робота проводиться зі словами добрий, жадібний, хитрий тощо, які в різних контекстах набувають різних відтінків значення. Саме такий механізм забезпечує збагачення словника в нормі.

2. Формування активного словникового запасу на матеріалі лексичних тем у процесі засвоєння антонімічних значень, порівняння предметів, роботи з синонімами, розуміння багатозначності слів. Це привчає дітей до зіставлення предметів та явищ за різними ознаками: часовими і просторовими відношеннями, за величиною, кольором, вагою тощо. Таким чином, у дітей розвивається розумова операція порівняння, що забезпечує формування лексичних узагальнень більш високого рівня. Крім того, така робота сприяє актуалізації таких частин мови, як дієслова, прикметники, якими збіднене експресивне мовлення дітей дошкільного віку.

3. Розвиток лексичнох системності у межах лексичної тематики. Відомо, що слова зберігаються в довготривалій пам'яті не хаотично, а в системі різних за рівнем складності асоціативних зв'язків, які складають основу поняття “лексична системність”. Саме її розвиток дає змогу збільшити продуктивність використання дитиною лексичних одиниць мовлення (маємо на увазі швидку та точну актуалізацію лексем у ході сприймання та утворення мовленнєвих зв'язків).

Розроблені заняття з формування лексико-граматичної складової мовлення складаються з трьох етапів: організаційний, на якому логопед налаштовує дітей на роботу, заспокоює їх та привертає увагу; основна частина, на цьому етапі діти опановують новий матеріал; заключна — логопед прощається з дітьми.

вивчення нового матеріалу поділяється на лексичну та граматичну складові: лексична складова включає вправи на формування різних рівнів лексичних узагальнень, вправи на формування активного словникового запасу та вправи на розвиток лексичної системності; в свою чергу граматична складова включає вправи на розвиток морфологічної системи словотворення, вправи на засвоєння граматичних уточнень, вправи на формування синтаксичної складової мовлення.

При формуванні розуміння та утворення речень з парадоксальним смислом, як одного із засобів залучення уваги дітей до граматичного оформлення слів у реченні використовують конструкції однакового лексичного складу, але різного значення.(Дівчинка розбила чашку. Дівчинку розбила чашка. Бабуся поливає квіти. Бабусю поливають квіти. Хлопчик їсть яблуко. Хлопчика їсть яблуко.

З урахуванням провідної діяльності дітей дошкільного віку засвоєння, закріплення і узагальнення лексичного і граматичного матеріалу здійснюється, як правило, в грі. В системі логопедичної роботи по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у може бути використана серія дидактичних ігор-занять.

Отже, основними напрямами корекційно-розвиваючого процесу навчання і виховання дітей старшого дошкільного віку по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення є: лексична та граматична складові мовлення, що створюють основний зміст логопедичної роботи.

Т. Ткаченко (1998) пропонує методичні рекомендації до проведення занять, з метою удосконалення лексико-граматичних уявлень, у вигляді планів-конспектів занять та висуває наступні вимоги:

-- чітке розподілення функцій між вихователем та логопедом;

— при плануванні і проведенні логопедичних занять акцент робиться на вивченні граматичних категорій;

— при підготовки занять не ставиться задача вкласти весь матеріал в одну лексичну тему, виключається лексична замкнутість, словник розширюється без обмежень;

— високе розумове та мовленнєве навантаження дозволяє добитися значного навчального ефекту;

— послідовність у вивченні лексико-граматичних тем встановлена у відповідності з фізіологічними та психолого-педагогічними особливостями формування мовлення.

Лексична компетенція -- наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, здатність до адекватного використання лексем, доречне вживання образних виразів, приказок, прислів'їв, фразеологічних зворотів.

Граматична компетенція -- неусвідомлене вживання граматичних норм рідної мови згідно із законами й нормами граматики (рід, число, відмінок, клична форма тощо), чуття граматичної форми, наявність корекційних навичок щодо правильності вживання граматичних норм [32].

Наведемо зміст навчання лексичної й граматичної компетентності відповідно Базового компоненту мовленнєвого розвитку дитини старшого дошкільного віку -- випусника дошкільного закладу.