Ігровий компонент та метод проектів як засоби підвищення інтересу учнів до навчання

Досліджуючи дану тему, можна зробити висновок про різноманітність методів і підходів у процесі активізації пізнавальної діяльності учнів. Неабияку роль тут відіграють ігри на уроці та у позаурочний час, а також – участь учнів у різноманітних проектах, які покликані допомагати дітям розкривати свої потенційні можливості, шукати своє місце у цьому світі.

Ігровий компонент може використовуватися різними способами, але у всіх ситуаціях потрібно пам’ятати, що центральна постать навчання – не вчитель, як було раніше, а учень та перспективи його розвитку. Ігровий компонент допомагає дітям долати стрес, надає необхідну психо-емоційну розрядку, дозволяє розкривати свої почуття у невимушеній формі. Рольові ігри та різноманітні тренінги надають можливість програвати юридичні ситуації, давати учням елементарне розуміння, як необхідно діяти у тому чи іншому випадку. За допомогою гри на уроці ми не тільки полегшуємо засвоєння матеріалу, а й тренуємо дітей до здійснення самостійних дій, до відстоювання своїх інтересів при взаємодії з державними органами, з органами правопорядку, при спілкуванні з іншими громадянами України та іноземцями з різних континентів.

Ігровий компонент прийшов до нас із глибини віків і зарекомендував себе як дієвий засіб у розвитку і формуванні підростаючого покоління. Наші діди і прадіди навчали дітей різноманітних ігор, щоб розвивати моторику, абстрактність мислення, непередбачуваність дій, порядність у спілкуванні, кмітливість при зіткненні із нестандартними ситуаціями. Нам лишається тільки гідно розвивати даний метод педагогіки. Сьогодні розкриваються додаткові можливості при застосуванні комп’ютерних технологій та використанні Інтернет-ресурсів. Різноманіття правових ігор та ситуацій – необмежене і лише від учителя залежить вибір необхідних методів і прийомів для навчання дітей.

Щодо методу проектів – хочеться окремо зауважити на його ролі у розвитку креативності підростаючого покоління, у формуванні у них необхідного самостійного і критичного мислення, у допомозі у розвитку навичок, необхідних для спілкування з іншими людьми. Створюючи той чи інший проект – учні вчаться взаємодії між собою, пошуку шляхів взаєморозуміння і співпраці. Також – відстоювати власну думку та не втрачати самоповагу. Крім того – саме через проектні технології приходить практичне розуміння того, що помилка – така ж складова нашого життя, як і успіх. Учні вчаться не зациклюватися на невдачах, а шукати вихід із будь-якої складної ситуації. Вони вчаться правильно і чітко формулювати мету своєї діяльності та розподіляти обов’язки.

Крім того, правознавство та використання при його вивченні ігор та проектів дозволяють (як ніякий інший предмет та ніякі інші засоби) формувати в учнів громадянські почуття, учать орієнтуватися у політичному, економічному і культурному житті країни, відстоювати не лише особисті інтереси, а й інтереси нації загалом. Учень зростає вільною особистістю з закладеними з дитинства навичками демократичного спілкування та доброзичливого ставлення до оточуючих. Діти вчаться співпереживанню, розумінню суттєвих особливостей кожної людини, вчаться виділяти головне і не застрягати на другорядному.

Ігри та проекти допомагають формувати патріотичні почуття, поважати історичне минуле нашої держави та дають практичне розуміння, яким чином будувати правові відносини із оточенням. Ці методи розвивають критичне мислення і здатність реально оцінювати обстановку, правильно діяти при різних ситуаціях у рамках закону.

Таким чином, ігрові та проектні технології не лише активізують пізнавальну діяльність учнів, а й допомагають розвиватися їм у потрібному напрямку – поступово ставати всебічно розвиненими дорослими людьми з закладеними з дитинства навичками демократичного спілкування, а також максимально підготувати їх при переході до інформаційного суспільства та сформувати необхідні навички, що будуть потрібні у подальшому житті.

Література:

1. Наровлянський О. Д. Правознавство/ підручник для 10 класу, Київ, «Грамота», 2010р.

2. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти. К. Атіка, 2008, 684ст.

3. Олексин Ю. П. Методична система диференційованого навчання історії у старшій школі. Рівне, «Ассоль», 2013

4. Фурман В., Пишко О. Розвиток критичного мислення старшокласників у процесі вивчення правознавства як засіб формування правової компетентності школярів, Історія і суспільствознавство в школах України, №5, 2012р. ст. 23 - 28

5. Генкал С. Е. Організація самостійної пізнавальної діяльності учнів на основі індивідуальних освітніх проектів. Суми, 2008р, 226ст.

6. Котикова О. М. Індивідуалізація навчання / Енциклопедія освіти. За редакцією Кременя В. Г. Київ, ЮрінкомІнтер, 2008р, 332ст.

7. «Золота педагогічна скарбниця» - Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Н. П. Наволокова. Харків, Вид. «Основа», 2011 рік.

8. Мокрогуз О. Як поєднати систему оцінювання навчальних досягнень з компетентісно-орієнтованим навчанням історії / Історія в школах України, 2009, №5, ст. 3 – 17

9. Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти. Київ, «Слово», 2004, 616 ст.

10. Полетило С. Л. Організація групової навчальної роботи старшокласників на уроках/ Педагогіка, випуск 28, Київ, 1999, ст. 26 – 30

11. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Київ, видавництво А. С. К., 2004р., 192ст.

12. Приходько А. С. Форми навчання історії у вітчизняній школі ХХІ століття. Київ, 2006р. 22ст.

13. Смагін І. І. Особистісно орієнтоване навчання суспільствознавства в сучасній загальноосвітній школі: реальність чи перспектива? / Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2012, № 61, ст. 50 – 54

14. Сущенко І. Дебати в школі. Як навчити учнів аргументації та публічного мовлення? Тернопіль, «Астон», 2006р, 128ст.

15. Шкільна суспільствознавча освіта в Україні: 20 років трансформації/ Олена Пометун, Віталій Власов, Юрій Войцехівський, Вікторія Кришмарел/ Історія в школі 2011, № 5 – 6, ст. 18 – 29

16. Кендзьор П. Разом на одній землі./ Історія та суспільствознавство в школах України, 2012, №4, ст. 34 – 37

17. Ремех Т. Оцінювання навчальних досягнень учнів з практичного курсу правознавства/ Історія і суспільствознавство в школах України, 2012, № 8,

ст. 38 - 42

18. Баханов К. О., Нищета В. А. Життєтворчі проекти в навчанні історії України, Харків, Основа, 2008р, 133ст.