Необхідність використання ігрового компоненту та методу проектів при вивченні історії та основ правознавства

ПЛАН

Вступ. Необхідність використання ігрового компоненту та методу проектів при вивченні історії та основ правознавства.

Розділ І Використання ігрового компоненту для підвищення зацікавленості учнів у вивченні історії та основ правознавства:

І. 1. Ігрові технології навчання на сучасному етапі розвитку української освіти.

І. 2. Ігрові ситуації як можливість ознайомлення учнів із різними соціальними ролями.

І. 3. Способи використання ігрового компоненту як засобу психологічного розвантаження

Розділ ІІ Роль методу проектів у формуванні креативного мислення школярів та розвитку нестандартного бачення ситуацій:

ІІ. 1. Метод проекту як можливість виявити різні сторони особистості школяра.

ІІ. 2. Проектна робота як засіб здобуття необхідних соціальних навичок.

ІІ. 3. Розвиток креативності школярів за допомогою проектних технологій навчання.

Розділ ІІІ Приклади практичного застосування ігрового компоненту та методу проектів на уроках історії та основ правознавства.

ІІІ. 1. Ігрові ситуації на уроках історії та правознавства

ІІІ. 2. Тиждень правознавства як засіб підвищення інтересу учнів до вивчення суспільних предметів.

ІІІ. 3. Використання комп’ютерних технологій для проведення ігор та розробки проектів

Висновок. Ігровий компонент та метод проектів як засоби підвищення інтересу учнів до навчання суспільних дисциплін.

Вступ.

Необхідність використання ігрового компоненту та методу проектів при вивченні історії та основ правознавства.

У наш час, коли Україна здійснює перехід до інформаційного суспільства, надзвичайно важливим є питання про те, якими методами та шляхами найкраще та найрезультативніше підготувати дитину до самостійного дорослого життя. Гра була притаманна людині ще в давнину і була найкращим та найдієвішим засобом, яким виховували підростаюче покоління наші далекі предки. Тому не слід забувати цей метод, а потрібно його якомога більше вдосконалювати та використовувати. Метод проектів також є одним із найкращих способів розвитку підростаючого покоління. Адже саме за його допомогою можна розвивати творче мислення, здатність до креативних дій.

Ось, наприклад, що пише у своїй книзі Ю. П. Олексин: «Сучасний урок відрізняється використанням діяльнісних методів і прийомів навчання. Таких, як навчальна дискусія, діалог, відео обговорення, ділові та рольові ігри, відкриті запитання, мозковий штурм і т. д. Ефективним є розв’язання компетентісно-орієнтованих або ситуативних завдань. Компетентісно-орієнтовані завдання дозволяють зорієнтуватися, як отримані знання і вміння можна застосовувати в практичній діяльності, у новій ситуації.

Розвитку компетентностей на уроці сприяє застосування сучасних навчальних технологій. Їх досить багато: технологія критичного мислення, проектна діяльність, дослідницька робота, дискусійна технологія, колективне та індивідуальне вирішення проблем і т. д.» (№ 3, стор. 248)

Тому актуальність даної теми полягає в тому, що вона дозволяє розширити можливості навчальної, розвиваючої та виховної діяльності вчителя, показує практичні шляхи досягнення основної мети сучасного педагога – виховання компетентної, всебічно розвиненої особистості. Адже активізуючи пізнавальну діяльність учня, ми вчимо його самостійно вчитися, приймати рішення та займати громадянську позицію. Підвищення інтересу до навчання відбувається шляхом особистої реалізації та підвищення креативності мислення учнів.

Метою даного дослідження є:

1) дослідження ролі ігрового компоненту для допомоги учням у здобутті навичок живого спілкування з урахуванням юридичних аспектів життя.

2) визначення місця методу проектів у розвитку творчих здібностей на уроках історії та основ правознавства.

Об’єктами даного дослідження є:

1) Процес пізнавальної діяльності учнів

2) Ігровий компонент як засіб заохочення учнів до навчання

3) Метод проектів як засіб виховання творчої особистості, здатної мислити нестандартно і приймати неординарні рішення.

Загалом, сучасний підхід до ролі вчителя на уроці вимагає від нього переосмислення своєї ролі. Якщо раніше вчитель «давав знання», то сьогодні він більше «координатор», «наставник» чи навіть – деякою мірою «коуч». Він повинен не диктувати учням свої умови, а допомагати розкритися та реалізуватися кожній із учнівських особистостей, підштовхувати їх до пошуку себе та свого місця у цьому житті.

Справжнього майстра педагогіки вирізняє легкість, з якою він застосовує різні методи на уроці – залежно від потреби та якась емоційна теплота, яку відчувають діти. Але у більшості випадків такі явища – це результат багаторічної праці над собою. Ось що зазначено у праці Фурман В. та Пишко О.: «Одним із завдань освітньої галузі «Суспільствознавство», до якої належить така навчальна дисципліна, як «Основи держави і права», є формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів, життєвих та прикладних життєтворчих, соціально-комунікативних, інтелектуально-інформативних навичок. Реалізувати це завдання вчитель може тільки у випадку, якщо використовуватиме широке коло прийомів, спрямованих на розвиток в учнів творчого, логічного, нестандартного мислення» (4, ст. 23)

Таким чином, потрібно дослідити роль ігор та проектів у підвищенні учнівського інтересу до навчання та у процесі формування особистості школяра