Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
ІІ. 2. Проектна робота як засіб здобуття необхідних соціальних навичокЄ чудова робота щодо методу проектів «Життєтворчі проекти у навчанні історії України» авторів Баханова та Нищети, там дуже добре роз’яснено яку саме роль відіграють проекти у навчальному процесі: «Метод проектів як педагогічна технологія складається з певної кількості кроків-операцій, які виконують відповідні завдання. Метою й завданнями методу проектів є: 1) створити умови під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня; 2) навчити учнів здобувати знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; 3) сприяти учневі в здобутті комунікативної компетентності, тобто здатності працювати в групах, рольових компетентностях, тобто спроможності виконувати соціальні ролі; 4) розширити коло спілкування дітей, знайомити їх з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему; 5) сприяти розвиткові умінь учнів користуватися дослідницькими прийомами (оперувати інформацією, висувати гіпотези, робити висновки; 6) стимулювати інтерес учнів до визначеної проблеми, прагматичну зацікавленість до практичного застосування отриманих результатів; 7) формувати прогностичні уміння й навички учнів; 8) сприяти створенню соціально значущих ситуацій у процесі живого спілкування дитини з оточенням і через це впливати на психологічний розвиток учня; 9) озброїти дитину інструментарієм для вирішення життєвих проблем, пошуку й досліджень у життєвих ситуаціях; 10) формувати спеціальні й загальнокультурні знання та вміння учнів; 11) стимулювати ініціативність, рішучість, навички співробітництва; 12) розвивати логічне мислення» (18, ст. 32 – 33) Як бачимо з даного уривку – метод проектів є однією із складових формування найважливішої учнівської компетентності – соціальної. Готуючи проект, учні вчаться взаємодіяти з іншими учасниками навчального процесу, вчаться співпраці та розумінню. Це відбувається невимушено, легко і кожен має можливість виявити свої найкращі сторони. Для розвитку соціальних навичок слід вказати дуже дієві способи реалізації особистості учня (дослідницька робота, між предметний проект, інформаційний, ознайомчо-зорієнтований,…. І серед них особливо виділяється – групова творча справа: «Останнім часом у методиці виховної роботи вживається термін «групова творча справа» (ГТС). Вважається, що доцільно використовувати слово «групова», а не «колективна», оскільки на всіх ланках роботи (визначення мети, форми ГТС; планування діяльності; підготовка заходу; проведення ГТС; аналіз, оцінювання) діє мікроколектив (група). Баханов зазначає, що технологія ГТС використовується не на загально дидактичному чи частково методичному рівнях, а на рівні «окремого виду діяльності, а саме – творчої діяльності учнів». За своєю сутністю технологія ГТС – це одна з форм реалізації методу проектів, а самим проектом виступає дискусія, театралізована гра, конференція, фестиваль тощо. Технологія ГТС відрізняється від інших педагогічних технологій мотиваційною спрямованістю: вона базується на особистісних мотивах – прагненні учнів до самоствердження та самовизначення» (18, ст.. 37). Для цього слід забезпечити перелік необхідних умов: - орієнтація на узагальнену цілісну діяльність учнів; - підхід до навчання як до технологічного процесу, гри, дискусії, проблемного пошуку; - визначення не тільки логіко-змістової сторони діяльності (мета, єдність викладання й уміння), а й послідовності, наступності, самостійності; - утворення макро- і мікро груп (постійних і тимчасових) як форми комунікативної діяльності, що сприяє гармонізації інтересів особистості та колективу учнів у цілому; - формування та розвиток соціального досвіду учнів. У своїй книзі «Життєтворчі проекти в навчанні історії України» автори Баханов та Нищета наголошують, що «Продуктивна діяльність дає можливість учням доторкнутися до реального дорослого життя» та цитують слова Абашиної: «це і є кульмінацією будь-якого проекту, логічним завершенням якого є презентація та об’єктивна оцінка проведеної роботи та досягнутих результатів». Також вони наголошують, що «Презентація та захист проектів перед незалежною аудиторією, що не брала участі в акціях, є важливим, відповідальним та хвилюючим етапом, адже постає необхідність оцінювання проекту її учасниками та співставлення оцінки з думкою спостерігачів. До того ж, здійснення ефективної презентації залежить від рівня сформованості дизайнерських, ораторських та акторських навичок. Підведення підсумків проекту та всього процесу його реалізації є невід’ємним виховним та навчальним етапом, під час якого дуже важливо належним чином акцентувати успіхи та недоліки проведеного дослідження. Необхідно заохотити учнів до продовження участі у проектах різного типу, а також до вдосконалення особистісних характеристик та елементів роботи в команді. Дуже важливим є надання можливості учням оцінити себе та один одного, що потребує поважного ставлення, уміння слухати й прислуховуватися, критикувати та сприймати позитивну й негативну критику від учнів та вчителів» (18, ст. 45) Досягти цього можна шляхом урізноманітнення навчального процесу, використовуючи різні типи уроків: диспут, ділова гра, прес-конференція, КВК, рольова гра, семінар, змагання, звіт творчої групи. Можна використовувати і методи, що почали поширюватися і використовуватися останнім часом: «урок-сумнів, урок-занурення, урок творчості, урок «парадоксів», урок-концерт, урок-пошук істини, інтегрований урок,…(18, ст. 46) Таким чином, ми бачимо, що метод проектів є засобом формування в учнів необхідних соціальних компетентностей, що після уроків правознавства можуть знадобитися і у дорослому житті: при захисті інтересів фірми, при проведенні переговорів, при участі у демонстраціях та мітингах, при творчій роботі (проектуванні, малюванні, складанні схем, діаграм і т. д.). Реалізуючи якийсь проект, учень вчиться взаємодії з іншими, вчиться правильно визначати мету своєї діяльності та співпрацювати з тими, у кого мета подібна.
|