Кровопостачання і іннервація

Порожнина носа і приносові пазухи харчуються гілками а.ophthalmicae, a.maxillaris intrnae і а.maxillaris externae. Перша відноситься до системи внутрішньої сонної артерії, друга - до зовнішньої сонної артерії. Найбільш важливі дві гілки цих артерій.

1. A.sphenopalatina – це кінцева гілка а.maxillaris internae - йде з крилопіднебінної ямки через foramen sphenopalatinum в носову порожнину і створює а.nasales реsteriores і а.nasopalatina. Ці гілки забезпечують кров’ю нижні, середні, верхні носові раковини, відповідні носові ходи, клиноподібну пазуху і інші приносові пазухи, частину перегородки носа.

2. З а.ophthalmicae беруть початок аа.ethmoidales anterior et posterior. Вони проходять через латеральну стінку очної ямки в порожнину решітчастого лабіринту, звідти через латеральну пластинку продірявленої пластинки в порожнину черепа і через продірявлену пластинку в порожнину носа, де і забезпечують решітчастий лабіринт, верхню частину латеральної стінки носа і перегородку.

Від внутрішньої щелепної артерії відходять а. alveolaris superior posterior, aa.infraorbitales забезпечують слизову оболонку верхньощелепної пазухи і періост верхньої щелепи.

Чутливі нерви носа і приносових пазух належать до системи трійчастого нерва. З першої його гілки (n.ophthalmicus) беруть початок nn.etmoidales anterior et posterior. Від другої гілки - n.sphenopalatinum і n.infraorbitalis.

N.ethmoidalies pasterior йде через foramen ethmoidale posterior і іннервує клиноподібну пазуху і задні пазухи решітчастого лабіринту. N.ethmoidales anterior проходить через foramen ethmoidale anterior, йде в порожнину черепа, звідти через отвір горизонтальної пластинки решітчастої кістки в порожнину носа, де розпадається на 3 гілки: а) ramus septi, б) ramus lateralis - відповідно до середньої і нижньої раковин, в) ramus anterior - до спинки і кінчика носа.

N.infraorbitalis дає nn.alveolaris superior до слизової оболонки верхньощелепної пазухи і передньої частини дна порожнини носа. N.sphnopalatinum дає nn.nasales, які іннервують верхню і задню частину латеральної стінки носа і решітчастого лабіринту, ramis septi nasi: - до верхнього і заднього відділів перегородки, n. nasopalatinum, що йде в foramen incivis, анастомозує з n.palatinus.

Вени порожнини носа супроводжують артерії і нерви. У глибоких відділах утворюються сплетення, що з’єднують вени порожнини носа з сусідніми областями. Це має важливе клінічне значення у зв’язку з можливістю розповсюдження інфекції з вен порожнини носа і приносових пазух в порожнину черепа, орбіту, глотку і віддаленіші області організму. Крилоподібно-піднебінна вена збирає кров з порожнини носа і носоглотки і вливається у венозне сплетення крилопіднебінної ямки. Сюди ж поступає кров з очноямкової вени. Через крилопіднебінну ямку проходить найкоротший шлях флебітичних процесів між орбітою, носом, скроневою ямкою і привушною областю.

Особливо важливі з клінічних позицій анастомози з кавернозним синусом. У нього вливається нижня очноямкова вена безпосередньо через верхню очноямкову вену і венозне сплетення крилопіднебінної ямки. З погляду розповсюдження інфекції на орбіту дуже важливі анастомоз з передніми і задніми решітчастими венами і очноямковими венами. З венозного сплетення крилопіднебінної ямки, що частково приймає венозну кров з порожнини носа, інфекція може розповсюджуватись в середню черепну ямку через овальний, круглий отвір і нижню очноямкову щілину. Інфекція в порожнину черепа може проникати і через продірявлену пластинку решітчастої кістки, оскільки передня решітчаста вена, супроводжуюча однойменну артерію, разом з нюховими волокнами проникає в передню черепну ямку.

Лімфатичні судини порожнини носа утворюють в слизовій оболонці поверхневу і глибоку мережі, які впадають в одні і ті ж регіонарні вузли. Більшість лімфатичних шляхів, що зв’язують порожнину носа з субарахноїдальним простором, проходить в периневральних просторах нюхового нерва. Відтік лімфи з передніх відділів порожнини носа здійснюється в підщелепні лімфовузли (область кута нижньої щелепи). Оскільки лімфа з приносових пазух, зокрема верхньощелепний, поступає в лімфатичну мережу порожнини носа і далі йде по вказаних шляхах, стає ясним походження набряку після операцій на приносових пазухах. Головний відтік з порожнини носа йде назад у напрямку до хоан, до вустя слухової труби. Звідси судини йдуть у двох напрямках: одні - до глибоких шийних вузлів, інші - до ретрофарінгеального простору. Звідти лімфатичні путі йдуть разом з лімфатичними судинами зіву і слухової труби частково через бічні ретрофарінгеальні вузли, частково минувши їх, до глибоких шийних вузлів латеральніше від внутрішньої яремної вени. Цей шлях лімфовідтоку пояснює часте виникнення ангін після хірургічних втручань в порожнині носа.