Анатомія зовнішнього носа

Зовнішній ніс має форму тригранної піраміди, вершина якої прилягає до лоба, базис - до верхньої губи. Вершина піраміди - коріння носа - відділяється від лобової кістки вдавленням різної глибини. Грань, що йде від коріння носа наперед, називається спинкою носа. Внизу вона закруглюється і утворює кінчик носу. Бічні скати закінчуються крилами носа. На базисі піраміди знаходяться ніздрі, розділені між собою шкірною перегородкою - колумелою.

Кістковий край зовнішнього носа називається грушоподібним отвором (ареrtura piriformis), який утворений за рахунок верхньощелепних кісток і лобових відростків, між якими розташовуються парні носові кістки (ossa nasalia). Під край носових кісток у формі даху підходить хрящовий відділ зовнішнього носа, що складається з верхніх латеральних хрящів (по старій термінології — трикутні хрящі), які мають форму трапецієподібних пластинок. У латеральному напрямку вони переходять у фіброзну тканину, що досягає країв грушоподібного отвору. До верхніх латеральних хрящів прилежать нижні латеральні хрящі, також звані дольковими, крильними або великими крильними хрящами, які розташовуються в кінчику носа і носових крилах. Кожний з хрящів утворює дві ніжки: крупнішу і ширшу — crus laterale, розташовану в крилі носа, вужчу — сгus mediale, яка йде в шкірній перегородці. Посередині кінчика носа іноді спостерігається невелике поглиблення в місці зіткнення ніжок нижніх латеральних хрящів. У заднього краю латеральної ніжки крильного хряща знаходяться невеликі додаткові хрящі cartilagines nasales асcessoriae.

Шкіра в області спинки і коріння носа тонка і піддається зсуву. Вона значно товща і не зміщується на кінчику носа і його крилах, містить крупні сальні залози, щільно спаяна з надхрящницею в області крильних хрящів. Всі частини кісткового і хрящового скелета з’єднані між собою зв’язками. Будова хрящової частини піраміди носа на різних рівнях має різну форму, обумовлену особливістю з’єднання латеральних верхніх хрящів з хрящем перегородки носа. Наперед він вужчий. Нижні латеральні хрящі складають опору кінчика носа. Від їх конфігурації залежить його форма. Перехід медіальної ніжки в латеральну формує купол хряща. Медіальні ніжки хрящів входять до складу верхнього відділу колумели. Латеральні ніжки і купол хряща визначають конфігурацію кінчика носа. Нижні латеральні хрящі з’єднані між собою у зв’язкою. До кінців латеральної і медіальної ніжок прикріпляються м’язи.

При огляді з боку ніздрів можна бачити область клапана носа, яка обмежується перегородкою носа, нижнім відділом верхнього латерального хряща, переднім кінцем нижньої носової раковини. Носовий клапан може бути звужений за рахунок виступаючої медіальної ніжки нижнього латерального хряща, вивиху хряща перегородки, виступаючого переднього краю верхнього латерального хряща, гіпертрофії нижньої раковини.

При зволіканні крила носа передній край латерального хряща виступає різкіше, і над ним визначається вдавлення. У цьому місці виробляється міжхрящовий розріз для виходу на скат носа або виділення латеральної ніжки нижнього латерального хряща.

М’язи зовнішнього носа. Власне носовий м’яз - m.nasalis - починається від jugum alveolare і бічного різця недалеко від грушоподібного отвору. Він складається з наступних частин: 1) латеральна частина - pars transversa - спочатку покрита чотирекутним м’язом верхньої губи, потім йде вільно збоку до спинки хрящової частини носа, де перетворюється на сухожилок, що з’єднується з сухожилками іншої сторони; 2) медіальна частина - pars alaris - носового м’яза йде до крила носа; 3) до медіальної частини примикає pars septalis, що йде знизу до шкірної перегородки носа. До неї приєднуються пучки від m.orbiculfris з обох боків. Всі пучки разом носять назву m.depressor septi.

Pars alaris і m.depressor septi тягнуть ніс вниз, фіксують перегородку і нижню частину крил. Pars transersa піднімає крила носа.

Обидві частини при одночасному скороченні розширюють ніздрі. Піднімає крило носа і верхню губу m.levator alae nasi et labii processus frontalis, яка починається від processus frontalis, прикріпляється до крила носа і верхньої губи.

М.рrосеrus – м’яз гордівників - починається на спинці носа від дорзального апоневрозу носа, йде догори і, віялоподібний розширяючись, прикріплює до шкіри лоба. При скороченні вона тягне шкіру лоба вниз, утворюючи вертикальні складки між бровами. Всі названі м’язи інервуються лицевим нервом.

М’язи зовнішнього носа відносяться до групи мімічних. Вони визначають виразність і індивідуальність особи, беруть активну участь в прояві відчуттів людини.

Кровопостачання зовнішнього носа здійснюється за рахунок лицевої артерії, від якої відходжують а.alaris nasi і тонкіша а.angularis, яка анастомозує з гілками лобової артерії, утворюючи густу сіть, особливо у області кінчика і крил носа. Тут же є густа венозна сітка, кров з якої поступає в v.facialis anterior. Крім того, ця сітка анастомозує з венозною сіттю порожнини носа і з ділянками, венозні судини яких пов’язані з v.ophthalmica superior.

Лімфатичні судини зовнішнього носа сполучаються з лімфатичними шляхами порожнини носа, приєднуються до a.maxillaris externa і впадають в підщелепні лімфатичні вузли і частково в білявушну залозу.

Шкірні чутливі гілки йдуть від n.ethmoidalis на спинці і на кінчику носа, а частково від і n.intratrochlearis на бічних скатах і на крилах носа - від n.intraorbitalis. Зовнішній ніс є найбільш виступаючою і помітнішою частиною лиця, займає важливе місце в людських відчуттях і думках. У суспільстві зовнішній ніс пов’язують з характером, красою. Через своє виступаюче положення зовнішній ніс є одним з самих уразливих органів, а також часто об’єктом насмішки.

Необхідно знати значення загальноприйнятих в міжнародній літературі термінів, що визначають позиції елементів носа або напрямок дій. Все, що розташовується вище фіксованої крапки у бік мозкової частини черепа, визначається як верхня, або краніальна, частина. Передня частина, або вентральна - все, що розташовується попереду в напрямку до спинки і кінчика носа. Задня частина, або дорзальна - назад від кінчика носа, особливо відноситься до елементів перегородки носа. Нижня частина, або каудальна - вниз по відношенню до будь-якого вище розташованого елементу носа.

Основні пізнавальні орієнтири на обличчі. Назіон - крапка в центрі шва між лобовою і носовими кістками. Глабелла - ділянка плавного перехід коріння носа до рівня лінії брів. Ключова область - область спинки носа, де хрящ перегородки носа, трикутні хрящі і носові кістки стикаються один з одним. Ця область під час реконструктивних операцій повинна максимально щадитися щоб уникнути небажаних наслідків і додаткових деформацій. Субназальна крапка - ділянка на шкірі над переднім носовим остюком. Вона ж є вершиною носогубного трикутника. Пагоніон - центр передньої виступаючої частини підборіддя. Гнасіон - сама нижня серединна точка виступаючої частини підборіддя.

З урахуванням національних і етнічних особливостей виділяють чотири типи носа: східний, характерний для народів Азії, кавказький, негроїдний і європейський.