Класифікація митного тарифу залежно від мети та функціональності його застосування 3 page

У разі якщо ідентичні товари ввозились у іншій кількості чи на інших комерційних умовах, декларант повинен зробити від­повідне коригування їх цін з обчисленням цих відмінностей та документально підтвердити митному органу обгрунтування ці­ни. Якщо при використанні дійсного методу виявляється більше однієї ціни угоди по ідентичних товарах, то для визначення ми­тної вартості товарів, що імпортуються, використовується най­менша з них.

У відповідності до методів б) за основу для визначення митної вартості приймається ціна Угоди по товарах, однорідних з това­рами, що імпортуються. Під однорідними розуміються товари, які, хоча і не є однаковими у всіх відношеннях, мають схожі ха­рактеристики і складаються із схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати ті самі функції, що і товари, які оцінюються, та бу­ти комерційно взаємозамінними.

При визначенні однорідності товарів враховуються такі їх ха­рактеристики:

♦ призначення та характеристики;

♦ якість, наявність товарного знака та репутація на ринку;

♦ країна походження.

Визначення митної вартості за методом віднімання вартості, інколи його називають дедуктивним методом, використовується у тому разі, якщо товари, що підлягають оцінці, ідентичні чи од­норідні, товари продаються (відчужуються) на території України у незмінному стані.

За базу для визначення митної вартості при використанні ме-1 тоду в) приймається ціна одиниці товару, за якою товари, що під­лягають оцінці, ідентичні чи однорідні, товари продаються най­більшою партією на території України у час, максимально наближений до'часу ввезення (не пізніше 90 діб з дати ввезення товарів, що підлягають оцінці), покупцю, не залежному від про­давця. З ціни одиниці товару віднімаються, якщо вони можуть бути виділені, такі компоненти:

А) виплати на витрату комісійних винагород та витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження на території України після випуску товарів у вільний обіг;

Б) суми імпортного мита, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні, у зв'язку з ввезенням чи прода­жем товарів.

При відсутності випадків продажу товарів, що підлягають оцінці, ідентичних чи однорідних у такому самому стані, в якому вони знаходяться на момент ввезення, на прохання декларанта

же використовуватися ціна одиниці товару, що пройшов пере­робку, з поправленням на додану вартість.

Р Метод оцінки на підставі складання вартості за основу при­дає ціну товару, що розраховується шляхом складання:

• вартості матеріалів та інших витрат, понесених виробником
V зв'язку з виробництвом товарів, що підлягають оцінці;

• загальних витрат, що характерні для продажу в Україну з
країни — експортера товарів того самого виду, у тому числі вар­
тості транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, стра­
хування до місця митного оформлення на території України і т. ін.;

• прибутку, що звичайно має експортер у результаті поставки
в Україну таких товарів.

При визначенні митної вартості за допомогою даного методу повинні враховуватися всі витрати, що включаються в ціну товару.

У тих випадках, коли при розрахунку вартості імпортного то­вару митна вартість не може бути визначену декларантом у ре­зультаті послідовного використання вказаних методів чи митні органи аргументовано вважають, що дані методи визначення ми­тної вартості не можуть бути використані, то митна вартість то­варів визначається і обґрунтовується з урахуванням світового митного досвіду. Тобто можуть бути використані інші методи, що відповідають принципам Угоди і статті 7 ГАТТ (оцінка в ми­тних цілях). При цьому як база визначення митної вартості за да­ним методом не можуть бути використані:

а) ціна товару на внутрішньому ринку;

б) ціна на товари вітчизняного походження;

в) ціна товару, що постачається з країни — експортера у треті
країни;

г) довільно встановлена чи непідтверджена ціна.

Більшість країн-учасниць даної Угоди для митної оцінки ви­користовують в основному контрактну ціну: вони обстоюють обмеження кількості компонентів вартості, які можуть бути до­дані до контрактної ціни, хоча за цим у більшості випадків може маскуватись небажання ускладнювати внутрішньофірмові опера­ції транснаціональних корпорацій*

Інтереси ж країн, які не беруть учаСТ?^-УгіЗді, не захищені в законодавчому порядку, і проти них можуть бути використані Дискримінаційні методи оцінки, використання яких полегшується відсутністю у них можливості апеляції і захисху митних органів країн-учасниць.

Мита та збори є складником митної вартості товару. На підставі Цієї вартості проводиться стягнення податку на додану вартість, а

⁸ 113

по підакцизних товарах і акцизний збір. Митні органи в разі явно­го заниження митної вартості (наприклад, вартість автомобіля ■—; 50 дол США) або в разі неможливості перевірки її обчислення (на­приклад, на зношені або пошкоджені товари) мають право само­стійно визначати митну вартість на підставі ціни на ідентичні або подібні товари, що діють у провідних країнах-експортерах.

Митна вартість — ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України (тобто коли виконано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його з України). До митної варто­сті включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі інозем­ного контрагента, а також такі фактичні витрати (якщо їх не вра­ховано у рахунку-фактурі):

1) витрати на транспортування, навантаження, завантаження,
переміщення та страхування до пункту перетину митного кордо­
ну України;

2) комісійні та брокерські витрати під час проведення митного
та інших видів оформлення в іноземних державах на шляху пере­
везення товару;

3) плата за використання об'єктів інтелектуальної власності,
що належать до цих товарів та інших предметів, яка має бути
сплачена імпортерам або експортерам прямо або опосередковано
як умова їх ввезення (вивезення).

Митні збори. Крім сплати мита обов'язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Вони нараховуються за вантажною митною декларацією і справляють­ся при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів. Це платежі за:

• митне оформлення товарів;

• митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного)майна;

• митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів;

• митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад;

• митне оформлення товарів та інших предметів у зонах мит­
ного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств;

• перебування товарів та інших предметів під митним контролем.
Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що

здійснюють митне оформлення. Нараховуються митні збори за фіксованими ставками, що вказуються в доларах США.

Так, за митне оформлення товарів та інших предметів при ми­тній вартості:

• до 100 дол США митні збори не справляються;

• від 100 до 1000 дол США сплачується еквівалент 5 дол США;

* більше 1000 дол США сплачується 0,2 % митної вартості то­пів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 дол США. Наведемо приклади нарахування зборів за митне оформлення. Для всіх прикладів курс долара США на день подання ВМД ста­новить 5,6 гривні за 1 долар США.

Приклад 1. Заповнення графи 47 при нарахуванні ми­тних зборів за митне оформлення товару.

1. Загальна митна вартість, вказана в графі 12 ВМД, становить одну тисячу вісімсот гривень.

За митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов'язання про його зворотне вивезення (ввезення) за кож­ною вантажною митною декларацією сплачується еквівалент 30 дол США; за кожним додатковим аркушем до неї еквівалент 15 дол США.

Приклад 2. Заповнення графи 47 ВМД при нараху­
ванні митних зборів за митне оформлення тимчасово ввезеного
(вивезеного) товару під зобов'язання про його зворотне вивезен­
ня (вВЄЗЄННя). 'V

Якщо товари переміщуються в режимі транзиту, то за митне оформлення сплачується за кожною вантажною митною деклара­цією еквівалент 10 дол США, за кожним додатковим аркушем до неї еквівалент 5 дол США.

Приклад 3. Заповнення графи 47 ВМД при нараху­ванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі транзиту.

При ввезенні товарів на митний ліцензійний склад плата за митне оформлення становить: за кожною вантажною митною де­кларацією 30 дол США; за кожним додатковим аркушем до неї *15 дол СІЛА.

Приклад 4. Заповнення графи 47 ВМД при нараху­ванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад:

За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах мит­ного контролю, на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці (за 1 годину роботи одного працівника митниці), сплачується:

♦ у робочий час 20 дол США;

♦ у неробочий час, суботу, неділю, 40 дол США;

♦ у святкові дні 50 дол США.

Приклад 5. Заповнення графи 47 ВМД при нараху­ванні митних зборів за митне оформлення товарів та інших пред­метів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств. Митне оформлення здійснюється у робочий час протягом шести годин.

вництв іноземних Держав в Україні, міжнародних міжурядо-^сТ ₀р_Ганізацій, представництв іноземних держав при цих орга-^ВІзаціях та інших міжнародних організаціях, які користуються на "ериторії України митними пільгами відповідно до міжурядових

угод;

• подається попередня вантажна митна декларація при ордер­
них поставках товарів;

• подається загальна вантажна митна декларація при постав­
ках комплектного об'єкта;

• пункт ввезення в Україну та вивезення за кордон іноземних
товарів, які переміщуються транзитом через територію України,
збігається;

• вивозяться товари з митного ліцензійного складу за провіз­
ною відомістю без оформлення вантажної митної декларації.

Під час перебування товарів та інших предметів під митним контролем за кожний день перебування в г£рші п'ятнадцять ка­лендарних днів митні збори не справляються, за кожний наступ­ний календарний день справляються у розмірі 0,005 % загальної митної вартості товарів та інших предметів.

Приклад 6. Нарахування митного збору за перебу­вання товарів та інших предметів під митним контролем.

Загальна митна вартість, вказана в графі 12 ВМД, становить десять тисяч гривень. Термін перебування товарів під митним контролем — 65 календарних днів.

За перші 15 календарних днів плата не стягується.

За інші 50 днів плата становить 2,5 % загальної митної вартості.

При заповненні графи 47 ВМД у колонці «Ставка» робиться підрахунок ставки.

Вид	Основа нарахування	Ставка	Сума	СП (Спосіб платежу)
		$20

Збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли: • ввозяться в Україну предмети, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних та консульських пред-

Термін перебування під митним контролем для нарахування митного збору за перебування під митним контролем при ввезен­ні товарів обчислюється:

• при ввезенні автомобільним транспортом'з дати, що зазна­чена у провізній відомості як термін доставки товарів у митницю призначення, а при доставці раніше цієї дати — з дати фактичної Доставки товарів у митницю призначення;

• при ввезенні залізничним транспортом з дати отримання ми­
тницею призначення інформації залізниці про надходження ван­
тажу та про ставлення штампу «під митним контролем» на това­
ри в супровідних документах;

• при ввезенні водним транспортом з дати отримання митни­
цею інформації порту про надходження вантажу.

Митні збори сплачуються платниками у національній валюті України або в іноземній валюті першої групи класифікатора ва­лют Національного банку України до або на момент здійснення митного оформлення.

У національній валюті України митні збори сплачуються:

• суб'єктами підприємницької діяльності з місцезнаходжен­
ням на території України, які створені і діють відповідно до зако­
нодавства України;

• філіями, представництвами іноземних фірм, іноземними
компаніями, міжнародними організаціями з місцезнаходженням
на території України, що здійснюють свою діяльність на підставі
Законів України, — дипломатичними, консульськими, торгове­
льними та іншими офіційними представництвами України за ко­
рдоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привіле­
ями;

• філіями та представництвами підприємств та організацій
України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяль­
ності;

• фізичними особами з місцем постійного проживання на те­
риторії України.

Обмежено коло платників, які можуть сплачувати митні збори як у національній валюті, так і в іноземній. До них відносяться:

• суб'єкти підприємницької діяльності, що створені і діють
відповідно до законодавства іноземних держав;

• іноземні, дипломатичні, консульські, торговельні та інші
офіційні представництва, що знаходяться на території України;

• представництва інших організацій і фірм в Україні, що не
здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів

України;

• фізичними особами з місцем постійного проживання за ме­
жами України.

Сплата митних зборів може бути здійснена перерахуванням суми митних зборів за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи або внесенням суми митних зборів готівкою до каси митної установи. При цьому сплатою митних зборів за без­готівковим рахунком вважається фактичне зарахування сум мит-

зборів на рахунок митниці. Суб'єкт зовнішньоекономічної ^н. _чьНості може сплатити митні збори внесенням авансових сум на рахунок митниці.

За заявою платника та за наявності гарантії банку митниця має паво надати відстрочення або розстрочення сплати митних збо­рів на термін, що не перевищує одного місяця.

у випадках коли митними органами стягнуто надміру митних зборів, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може повернути суму надмірно стягнутих митних зборів, або зарахувати в раху­нок майбутніх платежів упродовж року з моменту митного офо­рмлення. При цьому контроль за поверненням надміру стягнених сум митних зборів або зарахування їх у рахунок майбутніх пла­тежів здійснює відділ митних платежів митниці, де проводилося митне оформлення.

Механізм повернення надміру стягнених сум митних зборів або зарахування їх у рахунок майбутніх платежів має таку послі­довність. Спочатку особа, яка здійснює декларування товарів та інших предметів, звертається до начальника митниці із заявою, підписаною керівником та головним бухгалтером підприємства, щодо повернення надміру стягненої суми митних зборів або за­рахування її в рахунок майбутніх платежів.

Перерахунок суми митних зборів здійснюється відділом ми­тних платежів та оформляється завізованою начальником від­ділу доповідною запискою на ім'я начальника митниці. На під­ставі прийнятого начальником митниці рішення сума митних зборів, що підлягає поверненню, реєструється в журналі руху грошових коштів. Якщо надміру стягнена сума митних зборів підлягає поверненню, то відділ митних платежів готує повід­омлення відділу бухгалтерського обліку про перерахування коштів. Якщо надміру стягнена сума митних зборів підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, то відділ митних платежів вносить зміни до звітності та відповідних журналів обліку.

Акцизний збір. Важливим інструментом регулювання зовні­шньоекономічної діяльності є як-пмчнийублр — непрямий пода-ток на високорентабельні' товари (продукцію*), включений у ціну товарів. В Україні відбувається нарощування надходжень за да­ним податком. Так, якщо в 1999 р. акцизний збір з імпортних то­варів було заплановано у розмірі 859,9 млн грщ а фактичні над­ходження складали 210,4 млн грн, то у 2000 р. він запланований у Р^^фі 400,0 млн грн, фактично надійшло 441,3 млн грн; на р. заплановано — 595,4 млн грн.

Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір та змі­нюються ставки акцизного збору, затверджується Верховною Ра­дою України. Оскільки акцизний збір на імпортні товари є внут­рішнім податком, то підакцизні імпортні товари не можуть підпадати за бажанням монополії аналогічних національних то­варів під більш високу «націнку», ніж та, яку Україна застосовує стосовно вітчизняних аналогів.

Платники акцизного збору

Громадяни

¥

Виробники

підакцизних товарів

при експорті

Рис. 3.3. Акцизний збір

Платниками акцизного збору при експорті є суб'єкти підпри­ємницької діяльності — українські виробники алкогольних на­поїв та тютюнових виробів, а також замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах. Платниками акцизного збору при імпорті товарів є суб'єкти під­приємницької діяльності, в тому числі підприємства з іноземни­ми інвестиціями, незалежно від дати їх реєстрації, та громадяни, котрі здійснюють підприємницьку діяльність без створення юри­дичної особи і ввозять товари (продукцію) на митну територію України для власних, виробничих потреб або з метою продажу (передачі), реалізації на умовах комісії, а також реекспорту.

Залежно від суб'єкта сплати слід розрізняти два види акциз­них зборів як митних платежів: акцизний збір, що нараховується за вантажною митною декларацією, та акцизний збір у неторго­вельному обороті.

Акцизний збір у неторговельному обороті сплачують фізичні
особи, які переміщують підакцизний товар через кордон..

Об'єктом оподаткування акцизним збором товарів є кількісні показники, а при застосуванні ставки акцизного збору у відсот-

митна вартість підакцизних товарів, які ввозяться на тери-

опію України, включаючи виготовлені за межами митної тери-

пії України із давальницької сировини, реімпортованих, а та­кож товарів, які повертаються на митну територію України із зони митного контролю, перерахована в національну валюту України за валютним курсом Національного банку України, який діяв на дату подачі вантажної митної декларації з урахуванням фактично сплачених сум мита і митних зборів.

Сума акцизного збору із ввезених на митну територію товарів і з товарів, вироблених в Україні, спрямовується до Державного бюджету. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору з товарів, що імпортуються в Україну, під час митного оформлення здійснюється митними органами, а під час реалізації (передачі) на території України — державними податковими адміністраціями.

Варто наголосити, що контроль за сплатою акцизного збору з товарів, які підлягають позначенню марками акцизного збору, здійснюється митними органами спільно з податковими органі­заціями. Під час митного оформлення таких товарів підтвер­дженням сплати акцизного збору є заявка-розрахунок на одер­жання марок з відмітками про повну сплату сум акцизного збору, які були нараховані відповідно до ставок акцизного збору та кур­су валют, установленого Національним банком України.

Якщо внаслідок зміни цих ставок чи курсу валют під час мит­ного оформлення нараховано більшу суму акцизного збору, ніж зазначено у заявці-розрахунку, імпортер повинен сплатити цю рі­зницю на депозитний рахунок митниці. У разі, коли внаслідок зміни ставок чи курсу валют під час митного оформлення нара­ховано меншу суму акцизного збору, ніж зазначено в заявці-розрахунку, сума надміру стягнутого акцизного збору та інших предметів підлягає поверненню власникові товару на його вимо­гу протягом року з моменту митного оформлення.

З моменту застосування акцизного збору як заходу регулю­вання імпорту товарів відбулися значні зміни. Механізм вдос­коналювався в двох нагірямках-:«з одщ>ш боку, розширювався або звужувався список' товарів, які підпадали під дію даного непрямого податку, з другого, змінювався порядок нарахуван­ня акцизного збору. Доцільно зауважити, що основними ціля­ми застосування акцизного збору є: фіскальна, регулятивна, протекціоністська. Тому на кожному конкретному етапі ево-^ЛюШЇ застосування даного податку домінувала та чи інша

Порядок нарахування акцизного збору такий:

А. Якщо ставка адвалорна, тобто встановлена у відсотках д₀ митної вартості, то сума акцизного збору обчислюється за фор­мулою:

Са = В А,

де Са — сума акцизного збору;

В — митна вартість;

А — ставка акцизного збору.

Б. Якщо ставка специфічна, тобто встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, то сума акцизного збору обчислюється за формулою:

Са = Н А,

де Са — сума акцизного збору;

Н— кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначе­них відповідним законом;

А — ставка акцизного збору.

Слід зауважити, що даний вид митних платежів має певні осо­бливості.

По-перше, акцизні збори не нараховуються:

а) на транзит товарів через територію України;

б) у разі тимчасового ввезення майна (за винятком лізингу —
довготривалої оренди з викупом);

в) якщо підакцизні товари надходять на ліцензійний склад,
нарахування провадять на момент випуску товарів у вільний обіг
на території України;

г) у разі ввезення готової продукції, повністю виготовленої з
давальницької сировини. Під час ввезення давальницької сиро­
вини сплату акцизного збору на підакцизні товари здійснюють
поданням простого векселя, завізованого податковою адміністра­
цією.

По-друге, з реімпорту і реекспорту акцизний збір стягують у загальному порядку.

По-третє, товари, які ввозяться на територію України для ві­льного обігу, обкладають акцизним збором в установленому по­рядку. У разі зміни попереднього митного режиму на режим ві­льного обігу застосовується механізм оподаткування, чинний на день зміни митного режиму.

Не оподатковуються акцизним збором:

• митна вартість ввезених і конфіскованих на території Украї­ни підакцизних товарів (продукції), стосовно яких не встановле-

власника, а також тих, які перейшли до держави на правах спадковості;

• митна вартість підакцизних товарів, які провозяться через
територію України транзитом;

• митна вартість імпортної або обороти від реалізації вітчиз­
няної сировини, які ввозяться чи використовуються для виробни­
цтва підакцизних товарів;

• вартість підакцизних товарів (у тому числі алкогольних на­
поїв і тютюнових виробів), які експортуються за межі митної те­
риторії України за іноземну валюту;

• митна вартість зразків підакцизних товарів (продукції), ввег
зених на територію України із-за її меж з метою показу або де­
монстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юриди­
чних осіб і їх використання на території України не має комер­
ційного характеру;

• вартість легкових автомобілів спеціального призначення
(міліція, швидка медична допомога) за переліком, визначеним
Кабінетом Міністрів України, і автомобілів спеціального призна­
чення для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органами
соціального забезпечення;

• до 2007 р. обороти від продажу легкових, вантажопасажир-
ських автомобілів і мотоциклів, які виготовляються українськими
підприємствами усіх форм власності, за умови виробництва не
менше 1000 шт. автомобілів і 1000 шт. мотоциклів на рік;

• комплектуючі, із яких на українських підприємствах вигото­
вляються зазначені в Законі України «Про ставки акцизного збо­
ру і ввізного мита на деякі транспортні засоби і шини до них»
транспортні засоби.

Податок на додану вартість. Крім акцизного збору товари, що ввозяться на територію України, оподатковуються податками на додану вартість. Податок на додану вартість є одним із найваж­ливіших чинників наповнення державного бюджету більшості країн з ринковою економікою. Не винятком з цього переліку є й Україна, в якій за рахунок справляння податку на додану вартість очікувалися значні надходження де Державного бюджету. Так у 994 р. — 90 917 424' млн' крб, 1995 р. — ІЖ042 684,6 млн крб,

^{6 Р 303 862 6 6 1997 8 455 982}

■

мано— 1798,3 млн грн. Наведені дані переконливо засвідчую_Ть тенденцію стосовно постійного зростання розмірів та, відповідно ролі цього непрямого податку у поповненні фінансових ресурсів України. Як бачимо, частина податку на додану вартість складає в Україні приблизно 20—23 % консолідованого бюджету.

Об'єктом оподаткування при нарахуванні даного податку є операції платників податку при:

♦ продажу товарів (робіт, послуг) на митній території Украї­
ни, в тому числі операції щодо виплати вартості послуг за угода­
ми оперативної оренди (лізингу) і операції щодо передачі права
власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для по­
гашення кредиторської заборгованості заставодавача;

♦ ввезенні (пересилці) товарів на митну територію України і
отриманні робіт (послуг), що надаються нерезидентами з метою
використання або споживання на митній території України, в то­
му числі операції щодо ввезення (пересилки) майна за договора­
ми оренди (лізингу), застави та іпотеки;