Класифікація митного тарифу залежно від мети та функціональності його застосування 5 page

• тобто всі вантажно-розвантажувальні роботи, виправлення
пошкоджень упаковки, розпакування та перепакування, зміна
ідентифікаційних знаків, маркування при відсутності згоди на це

митниці.

9. Видача предметів, що знаходяться під митним контролем,
без дозволу митниці або їх втрата.

10. Порушення зобов'язання про зворотне ввезення чи ввезен­
ня та недотримання термінів, указаних у зобов'язанні.

11. Порушення зобов'язання про транзит, а також термінів
цього транзиту.

12. Переміщення предметів через митний кордон з прихову­
ванням від митного контролю або з використанням тайників та
предметів, що утруднюють пошук, надання одним предметам ви­
гляду інших, подання підроблених документів, отриманих неза­
конно, а також документів, що є підставою для переміщення
предметів за відсутності ознак злочину, вчинення підготовчих дій
до таких порушень.

13. Переміщення предметів через митний кордон поза митним
контролем, тобто таке переміщення поза місцем розташування мит­
ниці чи часом здійснення митного контролю, при відсутності ознак
контрабанди або здійснення дій з підготовки вищезазначеного.

14. Зберігання, перевезення чи придбання предметів, ввезених
на митну територію України поза митним контролем або з при­
ховуванням від нього.

15. Недекларування предметів чи декларування їх не своїм
іменем (у т. ч. тих, що переміщуються транзитом).

16. Використання предметів, щодо яких надано митні пільги, в
інших цілях без дозволу митниці. '';..

17. Дії, що спричинили недобори митних платежів.
Найбільш поширеними порушеннями, пов'язаними з перемі­
щенням товару через митний кордон, ^Р~уг

• порушення, викликані свідомо неправильним визначенням
кількості, якості або митної вартості товару (чимало фірм зани­
жують кількісні, якісні та вартісні показники товару з метою
зменшення розміру митних сплат);

• порушення, пов'язані з несумлінним оформленням сертифі-
атів товару для отримання митних преференцій, які застосову­
ється до товарів з певних країн;

♦ фіктивний транзит (порушення, пов'язані з нормою україн­
ського законодавства, згідно з якою при транзитному перевезенні
товарів через територію України товари звільняються від ввізно­
го мита; на практиці велика кількість товарів, задекларованих як
транзит і звільнених від мита, залишаються на території України
для реалізації).

Можна навести десятки прикладів, що стають кримінальними джерелами доходу окремих суб'єктів ЗЕД через ряд причин: су­перечність законодавства, невідпрацьованість самого механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності, забюрокраченість митного апарату, низька кваліфікація працівників митниці і т. п.

Відповідальність за контрабанду та порушення митних правил настає з досягненням особою 16-річного віку. Тому всі громадя­ни (в т. ч. іноземні та особи без громадянства) несуть відповіда­льність. Винятком є тільки іноземці, які користуються диплома­тичним імунітетом (міра їхньої відповідальності вирішується ди­пломатичним шляхом). Не може порушуватися справа про пору­шення митних правил стосовно народних депутатів, суддів, про­курорів, а також якщо вчинено дії, передбачені відповідними статтями МК, за умов:

♦ крайньої необхідності для усунення небезпеки, що загрожує
встановленому порядку, якщо ця небезпека не могла бути усуне­
на іншим шляхом;

♦ у стані необхідної оборони, якщо при цьому не було пере­
вищено меж самооборони;

♦ скоєння у стані неосудності, внаслідок тимчасового розладу
психіки, душевної хвороби чи іншого хворобливого стану;

♦ якщо особа не досягла 16-річного віку.

При малозначності вчиненого порушення службова особа ми­тного органу, що розглядає справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності.

3.5. Митне оформлення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

Митне оформлення — це сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в тому числі за умов тимчасо­вого ввезення чи тимчасового вивезення) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Во­но здійснюється службовими особами митниці з метою забезпе-

митного контролю та із застосуванням засобів державного ⁴ уповання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів. Р^е д_рИ цьому під товарами розуміють будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, в тому числі продук­ую на яку поширюються права інтелектуальної власності, по-уги, роботи, які є об'єктом купівлі-продажу або обміну. Май­ном вважаються будь-які переміщувані через митний кордон предмети, продукція, що належать суб'єктам зовнішньоекономі­чної діяльності і не призначені для купівлі-продажу.

Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб'єкт ЗЕД повинен пройти на митниці процедуру акредитації. На мит­ницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:

• облікова картка суб'єкта ЗЕД;

• свідоцтво про державну реєстрацію;

• свідоцтво облетатуправління Міністерства статистики
України про надання підприємству статистичних кодів;

• Статут підприємства та його нотаріально завірену копію;

• довідку обслуговуючого банку про відкриття рахунків;

• довідку про декларування валютних цінностей за формою
№ 2, завірену печатками податкової інспекції та уповноваженого
відділення Національного банку України.

Обов'язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх
декларування. Декларування — це заява за встановленою фор­
мою точних даних про мету переміщення через митний кордон
товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а
також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю
та митного оформлення. Декларування здійснюється безпосеред­
ньо власником або на підставі договору іншими підприємствами,
що допущені митницею до декларування. Підприємства допус­
каються митницею до декларування на підставі свідоцтва про ви­
знання їх як декларантів. "•'.•

Для отримання свідоцтва про визнання підприємства деклара­нтом, воно повинне бути зареєстроване як юридична особа на те­риторії України і мати у своєму пїтаті о^У^^повноважених на де­кларування, які отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва. За видачу свідоцтв про визнання підприємства декларантом справ­ляється збір у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів ^України, при цьому Державна митна служба України веде реєстр підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, идане свідоцтво діятиме безстроково за умов відсутності пору-^ень з боку підприємства та його щорічної перереєстрації. Сві-

доцтво про визнання підприємства декларантом не може бути передане іншій особі.

Підприємство, що здійснює декларування на підставі дого­вору, повинне зберігати всю документацію, пов'язану із здійс­ненням своєї діяльності протягом п'яти років, починаючи з ка­лендарного року, наступного після року митного оформлення

товару.

Підприємство, що здійснює декларування на підставі догово­ру, має право від свого імені за рахунок і за дорученням власника вантажу самостійно здійснювати такі операції в галузі митної

справи:

♦ декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;

♦ подавати митному органу України документи, необхідні для
митного оформлення;

♦ пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші
предмети, що декларуються;

♦ забезпечувати сплату митних платежів, установлених для
товарів, транспортних засобів та інших предметів, що деклару­
ються;

♦ виконувати в межах своєї компетенції інші дії, необхідні
для митного оформлення та митного контролю товарів і транспо­
ртних засобів, що декларуються;

♦ оскаржувати у визначеному порядку рішення митних орга­
нів України.

При цьому підприємство, що здійснює декларування на під­ставі договору, зобов'язане:

• заявляти за затвердженою формою відповідно до прийнятих
термінів, дані про товари та їх митні режими, а також інші відо­
мості, необхідні для митного оформлення;

• на вимогу митного органу пред'являти митниці товари,
транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через
митний кордон України;

• надавати митному органу України документи, що містять
відомості, необхідні для здійснення митного контролю та оформ­
лення;

• перевіряти дійсність документів, отриманих від власника

вантажу;

• на вимогу митного органу України бути присутнім при мит­
ному оформленні товарів і транспортних засобів та сприяти пра­
цівникам митниці під час митного оформлення вантажів;

• здійснювати визначення кількості, завантаження, розванта­
ження, перевантаження товарів, виправлення пошкодженої упа-

відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, ^підлягають митному оформленню;

• правильно нараховувати митні платежі;

• сплачувати митні платежі, встановлені для задекларованих
варів якщо це передбачено угодою підприємства, що здійснює

декларування на підставі договору з власником вантажу;

• здійснювати контроль за своєчасною і повною сплатою пла­
тежів власником вантажу;

• сприяти за необхідності проведенню ветеринарного, фітоса-
нітарного та інших видів державного контролю, якому підляга­
ють задекларовані товари, транспортні засоби та інші предмети;

• дотримуватись умов та обмежень щодо використання това­
рів, транспортних засобів та інших предметів, розпорядження
ними, якщо митне оформлення не завершене;

• негайно інформувати митні органи про пошкодження тари й
упаковки, невідповідність товарів відомостям про них у транспо­
ртних, комерційних та інших документах, які мають відношення
до митної справи;

• забезпечувати відповідальність використовуваних ним засо­
бів автоматичного оброблення інформації та програмних продук­
тів засобам автоматичного оброблення інформації та продуктам,
що використовуються митними органами України;

• подавати для ознайомлення суб'єктам зовнішньоекономіч­
ної діяльності, на їх вимогу, свідоцтво про визнання підприємст­
ва декларантом;

• вести реєстр укладених договорів із власниками вантажів та
подавати митниці, на її вимогу, угоди між підприємством, що
здійснює декларування на підставі договору, та власниками ван­
тажів;

• перевіряти повноваження власника щодо належності йому
товарів та інших предметів;

• надавати консультації власникам вантажів щодо вимог мит­
ного законодавства України;

• користуватися послугами виключно тих осіб, уповноваже­
них на декларування, які зараховані до шта -ге^л і лприємства. що
здійснює декларування на підставі договору^

• протягом трьох робочих днів інформувати митницю про фа­
кти прийому на роботу або звільнення з роботи особи, уповнова­
женої на декларування;

• забезпечувати відповідальність за осіб, уповноважених на
^екларування, які зараховані до штату підприємства, що здійс-

^Ні°є Декларування.

При здійсненні митного оформлення підприємство, що здійс­нює декларування на підставі договору, виконує обов'язки і несе відповідальність у повному обсязі як власник, що самостійно пе­реміщує товари чи інші предмети через митний кордон України.

Взаємовідносини підприємства, що здійснює декларування на підставі договору з власником вантажу, базуються на договірній основі. Такий договір укладається у письмовій формі. Власник вантажу повинен давати доручення на виконання перелічених функцій тільки в цілому. Доручення на виконання одних і тих самих функцій щодо партії вантажів декільком підприємствам обмеження повноважень зазначеного підприємства, виконання тільки частини цих функцій або виконання операцій у межах од­нієї функції не дозволяється.

Спори між підприємством, що здійснює декларування на під­ставі договору, та власником вантажу вирішуються відповідно до чинного законодавства України. При цьому митні органи Украї­ни не несуть відповідальності перед тими власниками вантажів, яких представляє підприємство-декларант, за його дії чи бездія­льність, у тому числі і за затримку митного оформлення товарів, якщо така сталася внаслідок неналежного виконання зазначеним підприємством своїх обов'язків.

Митні органи України не мають права створювати пільгові умови для діяльності окремих підприємств, що здійснюють де­кларування на підставі договору, порівняно з іншими такими

підприємствами.

Основним документом, на базі якого здійснюється деклару­вання вантажів, є вантажна митна декларація, оформлення якої є обов'язковою умовою допуску вантажів до процесу розмитнення.

У колишньому Радянському Союзі вантажну митну деклара­цію (ВМД) вперше почали застосовувати з 1 вересня 1989 р. З 1 січня 1993 р. ВМД використовується для декларування і мит­ного оформлення товарів та інших предметів, які переміщують через митний кордон України.

Товари або майно, вартість яких перевищує 100 дол США, декларуються митницею за умови наявності відомостей про них у вантажній митній декларації. На товари, вартість яких нижча за 100 дол США, ВМД не заповнюється. Такий товар деклару­ється на підставі відомостей про нього у супровідних та інших документах.

Вантажна митна декларація є уніфікованим документом, сфо­рмованим у відповідності до міжнародних стандартів аналогіч­них документів інших країн. Вона містить точні дані про мєтУ

міщення через митний кордон товарів та інших предметів, ° сані товари та інші предмети, про відправника, отримувача ^ПР _лекларанта вантажу, спосіб і порядок переміщення вантажів, ¹ ови поставки, спосіб розрахунків. Вносяться інші відомості, ^ обхідні для митного оформлення, в тому числі і про нараху-^н _ня митних та інших обов'язкових платежів. Декларація вико-^Вує також обліково-статистичну та правоохоронну функції.

Крім класичної ВМД, існує два різновиди ВМД: попередня і загальна. Якщо на момент надходження транспортних засобів, товарів та інших предметів подання належним чином оформленої ВМД з об'єктивних причин неможливе, оформляється попередня ВМД і здійснюється випуск вантажів у вільне використання під зобов'язання керівника підприємства про подання ВМД, оформ­леної за правилами, у термін до десяти днів. При регулярному переміщенні через митний кордон тією самою особою однорід­них товарів за одним контрактом у незмінному режимі видається загальна ВМД, що діє впродовж місяця. Після закінчення термі­нів подається ВМД, оформлена в повному обсязі, на вантаж, ви­пущений у вільне використання за повний період або в рахунок цих ВМД.

Вантажна митна декларація складається з чотирьох однотип­них зброшурованих аркушів встановленої форми (дод. 2). У не­обхідних випадках використовують додаткові аркуші, що дає можливість декларувати одночасно до 100 найменувань товарів та інших предметів однієї партії і щодо яких встановлено єдиний митний режим. Митний орган залишає собі два аркуші декларації і відповідні додаткові аркуші до неї для державного митного кон­тролю. Один аркуш використовують для державної статистики, а другий повертають декларанту. Бланк вантажної митної деклара­ції має чотири розділи, позначені літерами А, Б, С, Д, і 56 граф, позначених арабськими цифрами або цифрою і літерою (напри­клад, 15а, 17а). Частина граф містить підрозділу. Розділи і графи (за незначним винятком) супроводжуються текстовими позна­ченнями, що вказують на відомості, про які має заявити декла­рант.

У відповідності до вимог загїовнення*тгекяях"типів вантажної митної декларації декларант самостійно вписує відомості у необ­хідні графи декларації. Графу 47 і розділ В (йдеться про нараху-^ання обов'язкових платежів) декларант може не заповнювати з п^Єтою прискорення проходження вантажів через митний кордон, кщо ця графа і розділ декларантом не заповнені, це робить мит­ий орган. Розділи А, С, Д заповнюються виключно митним ор-

ганом після декларування товарів та інших предметів пред'явлення їх декларантом до митного оформлення.

Якщо для зазначення необхідних відомостей, що вимагаються у відповідній графі, не вистачає місця, їх можна подавати на зво­ротній стороні декларації. Такий запис засвідчується декларан­том, а у графі роблять позначку «див. на звороті». На зворотнній стороні документа допускається проставлення відміток і штампів інших контролюючих органів: санітарного, ветеринарного, фіто-санітарного, радіологічного, екологічного тощо. ВМД і додаткові аркуші до неї заповнюють українською (російською) мовою на друкарський машинці або комп'ютері.

Існують також певні правила заповнення вантажної митної декларації для різних випадків переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України: експорт товарів, експорт майна, експорт комплектного об'єкта, ордерні поставки, транзит іноземних товарів через територію України, імпорт товарів ком­плектного об'єкта тощо.

В окремих випадках при розмитненні вантажів з експортно-імпортних операцій мають бути пред'явлені такі документи:

♦ ліцензія на експорт або імпорт товарів, що підпадають під
режим ліцензування, квотування. Вимагається з метою встанов­
лення раціональної структури експорту та захисту внутрішнього
ринку України;

♦ дозвіл на переміщення через митний кордон зброї, боєпри­
пасів, вибухових, сильнодіючих та отруйних речовин, який вида­
ється урядовою комісією з експортного контролю;

♦ дозвіл на імпорт радіоелектронних засобів та високочастот­
них пристроїв. Видається органами Державного комітету зв'язку
та інформації України;

♦ дозвіл на вивезення за кордон історико-культурних ціннос­
тей. Видається закладами Міністерства культури і мистецтв
України;

♦ дозвіл на переміщення через митний кордон України ліків,
медичних препаратів та джерел іонізуючого випромінювання.
Видається закладами Міністерства охорони здоров'я України;

♦ сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання інозе­
много сертифіката на продукцію, що підлягає обов'язковій сер­
тифікації. Видається органами Державного комітету стандарти­
зації, метрології та сертифікації України;

♦ документ, що підтверджує повноваження суб'єкта зовніш­
ньоекономічної діяльності при експорті окремих видів товарів-
Вимагається з метою захисту державних економічних інтересів;

♦ документ, що підтверджує реєстрацію контракту на експорт
ях видів товарів у Міністерстві зовнішніх економічних
ів і торгівлі України;

довідка про надходження попередньої оплати за продукцію, то відвантажується в країни СНД. З метою контролю за надхо­дженням на територію України коштів за зовнішньоекономічни­ми контрактами. Видається банками, уповноваженими Націона­льним банком України;

«довідка про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межа­ми (дод. 3). Необхідна з метою контролю за вчасним надходжен­ням на територію України валютних коштів за експортними кон­трактами. Видається регіональними управліннями Національного банку України та органами податкової інспекції;

♦ лист-підтвердження галузевого міністерства чи комітету про
призначення товарів, що постачаються за державним замовленням
чи державним контрактом. Таке підтвердження необхідне, оскіль­
ки товари, що надходять в Україну за державним замовленням чи
державним контрактом, звільняються від обкладення митом;

♦ довідка обласного управління сільського господарства і
продовольства. Необхідна для товарів, що імпортуються сільсь­
когосподарськими товаровиробниками і звільняються від обкла­
дення митом.

♦ підтвердження Кабінету Міністрів України про те, що товар
надходить як гуманітарна чи технічна допомога, оскільки такі то­
вари за поданням Кабінету Міністрів України можуть звільняти­
ся від обкладення митом;

♦ підтвердження про закупівлю товару за рахунок коштів
Державного валютного фонду України, республіканського (Рес­
публіка Крим), місцевих валютних фондів, іноземних кредитів,
що надаються під гарантію Кабінету Міністрів України, оскільки
ЦІ товари звільняються від обкладення митом. Надається Кабіне­
том Міністрів України або Міністерством фінансів України;

♦ підтвердження Агентства міжнародного співробітництва та
інвестицій про надходження товарів та ^ о бл аднання з країн ЄС
Для виконання проектів за програмою і7\ьт§\ Такі товари за по­
данням Агентства звільняються від обкладення митом;

♦ дозвіл Державного комітету з питань науки та інтелектуа­
льної власності України про звільнення від обкладення митом
приладів, обладнання, науково-технічної літератури тощо;

♦ сертифікат походження товару. Необхідний для визначен­
ня країни походження товару, що імпортується, та відповідного

надання пільг, якщо в конкретному випадку такі пільги перед­бачені;

♦ інвестиційне повідомлення, необхідне для підтвердження
факту, що товар надходить в Україну в рахунок іноземних інвес­
тицій. Видається місцевими органами влади;

♦ рахунок-фактура: виписується продавцем на партію товарів
що відправляються, у ньому містяться відомості про кількість то­
вару, ціну за одиницю товару і загальну суму партії товару, щ₀
відправляється;

♦ транспортні документи. Передусім це товарно-транспортні
накладні, коносамент, якщо вантаж доставляється морем; міжна­
родна транспортна накладна (СМК.), або корнет — ТІК, якщо ва­
нтаж доставляється автотранзитом через декілька країн Західної
Європи.

Перехід до нових принципів регулювання зовнішньоекономі­чної діяльності (тарифне регулювання, ліцензування, квотування і под.) відповідно до світової практики потребує змін організації митного контролю та митного оформлення товарів, що знахо­дяться у вантажному обороті.

Якщо раніше режим і процедура пропуску товарів визначала­ся виходячи з того, хто є суб'єктом зовнішньоторговельної угоди, то тепер головний критерій — об'єкт такої угоди, тобто конкрет­ний товар.

Товари класифікуються відповідно до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), яка розроблена на базі Гармонізованої системи описання і кодування товарів (ГС) та комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейсь­кого економічного співтовариства (КНЄЕС) і є основою системи заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльно­сті країни.

Гармонізована система описання і кодування товарів ГС набу­ла, чинності з 1 січня 1988 р. Вона являє собою багатоцільовий класифікатор товарів, що обертаються в міжнародній торгівлі. Використання ГС дозволило:

♦ спростити складання комерційних і митних документів;

♦ полегшити їх комп'ютерну обробку;

♦ зекономити затрати з перепису, класифікації і обліку зовні­
шньоторговельних вантажів практично за всіма параметрами (об­
сяг, вартість, країна призначення тощо);

♦ спростити збір, облік і зіставлення даних із зовнішньої тор­
гівлі, проведення економічного аналізу, так як інформація, Ш°

одиться _в різних документах на основі ГС, стала більш до­ступною і зрозумілішою;

♦ спростити облік тарифних поступок у СОТ.

Основними елементами номенклатури Гармонізованої систе­ми є' система класифікації і система кодування. Система класи­фікації має шість ступенів: розділи (21), групи (96), підгрупи (33), товарні позиції (1241), підпозиції (3553), субпозиції (5019).

У відповідності до системи класифікації товари групуються за такими ознаками: за походженням, за призначенням, за мірою обробки. Узагальнені групи можна деталізувати таким чином:

За призначенням: продовольчі товари і напої; промислова си­ровина; паливо і мастила; машини і обладнання, включаючи ін­струменти; транспортні засоби (виробничого і особистого спо­живання); промислові товари народного споживання.

За мірою обробки: товари сировинні (виробничого і невироб­ничого призначення); напівфабрикати (виробничого і невиробни­чого призначення); готові вироби (виробничого призначення, то­вари для споживання).

Під сировинними товарами розуміється продукція добувної промисловості, сільського господарства і лісового господарства, вартість якої значною мірою залежить від обробки.

До напівфабрикатів відноситься продукція, яка незавершена виробничим процесом і потребує подальшої обробки, розрахова­на для включення до складу інших товарів, перед тим як стати засобом виробництва або предметом споживання.

Під готовими товарами розуміють усі промислові вироби, розраховані для споживання або використання в промисловості, в сільському господарстві, на транспорті, в домашньому господар­стві, промислові товари короткотермінового використання (тер­міном не більше одного року), що використовуються в промис­ловості.

Система кодування в ГС дозволяє надати..інформацію в зруч­
ній формі для оперування нею при зібранні, передачі і обробці, з
використанням сучасних засобів обробки (ЕОМ), забезпечує ви­
користання ефективних методів, пошуку^сортування та узагаль­
нення даних.... -. > - ", Яи€ь&&

Дев'ятизначний цифровий код ТН ЗЕД складається з таких елементів: перші шість цифр означають код товару по ГС, ті самі шість цифр плюс сьомий і восьмий знаки утворюють код товару по КНЄЕС, дев'ята цифра (поки що в усіх випадках «0») призна­чена для можливої деталізації в майбутньому тих чи інших това­рних позицій з урахуванням інтересів України.

Ю*

Правильне визначення позицій товару в номенклатурі (його класифікація) має вирішальне значення для встановлення, якому з режимів державного регулювання зовнішньоекономічної діяль­ності цей товар підлягає.

Відхилення від установленого порядку переміщення через ко­рдон конкретного товару шляхом його неправильної класифікації і (або) вказаних неправильно даних у митній декларації розгля­даються митними органами як порушення, що тягнуть за собою відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

У ТН ЗЕД суворо дотримується принцип однозначного відхи­лення товарів до класифікаційного групування відповідно до приміток розділів, груп, конкретних товарних позицій, а також обумовлених правил інтерпретації ТН ЗЕД, що мають юридичну силу.

Однозначне розуміння класифікаційного групування є не тільки перевагою ТН ЗЕД, а й необхідною умовою при визначен­ні ставок мита та інших платежів, визначення режимів експорту-імпорту тих чи інших товарів, порівняння даних щодо зовнішньої торгівлі різних країн і проведення скономіко-статистичного ана­лізу.

Основні поняття і терміни: акредитація, декларування, ванта­жна митна декларація, Державна митна служба України, товари, майно, мито, митниця, митний режим, митні процедури, митне оформлення, зона митного контролю, транзит, контрабанда, мит­на вартість, фактурна вартість, країна походження товару, митні ліцензійні склади, товарна партія, ордерні поставки, переміщення через митний кордон

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. У чому полягає специфіка проведення митного контролю
при проведенні експортно-імпортних операцій?

2. Назвіть особливості митного оформлення товарів в
Україні.

3. Чи існує залежність митної вартості від умов поставки
товарів при експорті з України?

4. Які основні платежі здійснює фірма при розмитиенні ва­
нтажів?

5. Яка різниця між нарахуванням, мита та митних зборів?

6. Як класифікується мито за способом нарахування?

7. Що таке конвенційне мито?

 

8. За якою формулою нараховується податок на додану ва­
ртість при імпорті товарів в Україну?

9. Які бувають ставки мита?

10. Як класифікується мито за метою та функціональністю?

ТЕСТОВІ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ