Пункт 4

Інструкції:

Прочитайте пункт 4, законспектуйте стислу характеристику цього періоду в розвитку дитини.

4. Вік наставництва (з 14 до 16 років)

Це період втілення в життя тих норм та правил, які він засвоїв раніше у період життєвих експериментів. На цей час хлопчику необхідна підтримка чоловіка-наставника, але в житті часто трапляється, що це не завжди буває батько. Це час питань типу: «Хто я?», «Навіщо я?» Юнаки примірюють на себе різноманітні особистісні якості щоб з’ясувати, наскільки їм це підходить. Деякі особистісні якості хлопчик може відкинути одразу, знаючи, що вони не відповідають його душевному складу. Це само по собі цікаво та захоплююче для його спраглого пізнання мозку, а батькам здається, що він веде себе незносно. Це боротьба проти недосконалості життя не може бути логічною та раціональною. У хлопчика формується його унікальна індивідуальність, визначається направлення всього його майбутнього життя. І дорослим складно допомогти йому в цьому. Він подібний до хамелеона, який постійно змінює своє забарвлення, реагуючи на бурі, що вирують всередині його сутності, і на вимоги зовнішнього світу, яким він так прагне відповідати. Це час, коли юнаки починають шукати істину, коли для них на перший план виходять політичні, духовні проблеми та питання майбутньої кар’єри.

Як правило, в цьому віці хлопчики помітно витягуються в зрості, в організмі відбувається разюча зміна: рівень тестостерону підвищується майже на 800%. Вони стають більш впертими, неспокійними, у них часто змінюється настрій: народжується нова особистість, а народження завжди передбачає боротьбу. Власне тіло стає для хлопчика чужим, нерідко являючись джерелом ніяковості та збентеження.

Хлопчикам-підліткам всі дівчата здаються дивовижними створіннями. Вони заздрять легкості, з якою дівчата можуть базікати з друзями, заздрять їх природній грації та красі. Багато хлопчиків готові ідеалізувати свою обраницю, наділяючи її найблагороднішими якостями.

Якщо ж у хлопчиків мало шансів спілкуватися з реальними дівчатами, вони починають фантазувати про те, щоб контролювати жіночу стать та домінувати над нею. (А якщо навчання роздільне?)

Хлопчики хочуть бути активними, їм подобається відчувати рух своїх м’язів. Ось чому їх заводить музика на зразок важкого року, ось чому вони обожнюють швидкість, рух, небезпеку. Вони інстинктивно усвідомлюють, що все це може допомогти їм прорватися у доросле життя. Підліток особливо схильний до гіперстимуляції звуками та рухом: він постійно живе на межі нервового та емоційного зриву, і це робить його дуже вразливим. Його енергія штовхає робити все і одразу. Він використовує музику та телевізор, щоб заповнити порожнечу і провести час, хоча його нервова система потребує спокою та відпочинку, щоб уникнути перевантаження та вибуху. Тайм-аут зі спокоєм та тишею є ефективним тоді, коли він влаштовується для всієї родини.

Деякі хлопчики природним чином реалізують свою безцільну енергію у фізичній активності, заняттях спортом. Вони буквально живуть з футболом, баскетболом. Хокеєм. Інших же ця ненаситна енергія заштовхує всередину самих себе, хлопчики занурюються в депресію, відсторонюються від оточуючого середовища, їх кидає в тремтіння від командних видів спорту.

Хлопчик переходить у дорослий світ, поступово віддаляючись від батьків. Саме в ці роки хлопчик будує своє життя, окреме від родини. В нього з’являються вчителі. Яких батьки ледь знають, інтереси, їм невідомі, і цілі, в досягненні яких дорослі навряд чи зможуть допомогти. Саме в цьому віці батьки більшою мірою втрачають контакт з дітьми. Так вже повелося, що вони пропонують підліткам стандартний набір вимог: побільше старанності в школі, побільше роботи вдома. Всі біди (підлітковий авантюризм, алкоголь, наркотики, кримінал) відбуваються від того, що дорослі не знаходять каналів для виплеску підліткової жаги слави та геройства.

Хлопчики-підлітки прагнуть до об’єднання в групи. Група дає їм відчуття відповідності оточенню, тому таким важливим є для них питання: «Прийнятий групою чи ні». Якщо група, в якій хлопчик відчуває себе достатньо комфортно, не знаходиться, отроцтво протікає особливо болісно. Група уособлює для дитини цінності, яких він притримується, він визначає, ким та яким він хоче бути. Вибір своєї групи – одне з важливих перших рішень, яке підліток приймає самостійно. І йому важливо знати, що він може звернутися до батьків за порадою, можливо хлопчику не зовсім подобається їх думка, але відчуття полегшення буде присутнім завжди від того, що у нього є тил, який його захищає.

Хлопчикам потрібно, щоб їх бачили. Якщо нікому сказати, поділитися своїм потаємним, тоді виникають атрибути «дивної зовнішності»: зелене волосся, пірсинг на різноманітних частинах тіла, рваний одяг і т.п. Хлопчику хочеться, щоб на нього звернули увагу, щоб бачили, який він є насправді як особистість (зовнішні атрибути – це спосіб привернути увагу до себе). Батьки найчастіше штовхають хлопчика до життя, яке вони самі бажали б, але не змогли прожити. Дуже часто приймають та засвоюють батьківські цінності та глибинні переконання саме ті сини, яким дозволяли вільно досліджувати світ, мати про нього власні уявлення та погляди на життєві проблеми.

Приблизно на 14-му році життя хлопчик робить для себе дуже важливе відкриття: він раптом розуміє, що за зростом він вищий, ніж його мама. Отже, вона не зможе примусити його зробити щось (якійсь справи). Син намагається вдатися до найбільш хитрих методів, щоб піти від завдань. Це не привід для хвилювань. Якщо є батько, якщо він поважає свою дружину, він може вплинути на ситуацію. В цей час у хлопчика особливо яскраво проявляється все те, що було передане йому батьком. Ті розповіді, які він чує, те життя, яке він спостерігає, зливаються докупи, утворюють в підсвідомості модель того, яким повинен стати. Якщо мати виховує сина сама, в цьому випадку важливою є роль наставника.

Підліток 14-16 років зовсім не готовий до того, щоб опинитися сам на сам дорослим світом. «Стародавні культи знали – а ми тільки починаємо тому вчитися, - що батьки не можуть сприймати хлопчиків-підлітків без допомоги інших дорослих»¹⁶. У всім відомих культурах, за виключенням сучасної, добре усвідомлювали вплив біологічної сили. Стародавні люди мудро очікували першого удару тестостерону. Коли хлопчик ставав некерованим, важким в спілкуванні, агресивним та нестерпним, члени громади знали: час прийшов. Настав час перетворення хлопчика у чоловіка. Традиційно практикувалися два методи, які допомагають юнакові увійти у доросле життя: наставництво та посвята.

Наставництво. Хлопчику потрібні провідники в цей світ, і саме цю роль виконують наставники. Наставник – це більше, ніж вчитель або спортивний тренер: між ним та дитиною складаються особливі довірливі стосунки. В старі добрі часи наставники не втрачали часу дарма – вони уводили хлопчиків в безлюдні місця (ліс, пустеля) та вчили їх сам на сам виживати. Шістнадцятирічний підліток не завжди слухається батьків – хоча б чистої впертості. Дітям цього віку доводиться шукати відповіді на дуже складні питання – про секс, вибір кар’єри, про відносини до наркотиків та алкоголю. Якщо мати та батько як і раніше приділяють дитині багато часу, живуть його інтересами, він охоче ділиться з ними своїми думками та сумнівами. Але іноді у підлітка виникає потреба поговорити і з іншими дорослими.

Посвята. Цей процес передбачав серйозні випробування, які мають на меті прилучення хлопчиків до дорослого життя. Посвяту у доросле життя не можна назвати одноразовим заходом. Іноді потребувались місяці, щоб навчити хлопчика вести себе по-чоловічому, брати на себе відповідальність, щоб набратися сил, стати справжнім чоловіком. Церемонії посвяти у доросле життя є незабутнім ритуалом для хлопчиків. В деяких культурах хлопчики повинні танцювати ночі безперервно або пройти 300 кілометрів, щоб витримати випробування на міцність.

В ці роки починаються пошуки душі. Підлітки намагаються з’ясувати, хто вони як окремі істоти в цьому світі, намагаються осягнути унікальність свого призначення. Підлітки страждають, коли їх батьки живуть уособленим життям. Входження у велике життя для дітей стає проблемою. У деяких підлітків на цьому ґрунті розвиваються душевні хвороби, суїцидальні схильності. А у декого виникає сильний протест проти ізоляції, і тоді підлітки втягуються в погані компанії, прилучаючись до наркотиків, криміналу. Затворництво не сприяє правильному вихованню дитини. З дітьми-підлітками неодмінно потрібно виходити в люди, спілкуватися з людьми, створювати соціальне коло, в якому вони могли б обертатися.

В стані стресу хлопчики ховають свій біль за словами «У мене все добре». При сильному стресі проявляють агресію, при сильній злості відзначається швидкий перехід до замкненості, вони шукають для себе уваги, зазвичай негативної. Після сильного стресу хлопчикам потрібен значний час для засвоєння інформації, що надходить, вони не можуть швидко перелаштовуватись.

Як і чим допомогти хлопчику, якщо він в стані стресу?

Зняти напруження. Дозволити рвати бум агу, лупити подушку і т. ін. Ці шляхи швидкого керування викидами тестостерону. Дати доручення, щоб хлопчик більше рухався, бажано бігав. Біганина знімає у нього агресивність, він заспокоюється та забуває про свою злість. Хлопчик передає енергію через свій мозок, примушуючи рухатися руки, ноги і все тіло. Дозволити йому рухатися по кімнаті, коли він розповідає про тих, хто спричинив йому біль, постави його в принизливе становище або в інших випадках, які торкнулися його почуттів. Коли ми бачимо хлопчика, який штовхає свій портфель, зображує прийоми карате або швидко несеться на велосипеді, це все засоби для зняття стресу.

• Дати час для саморегулювання і не вимагати негайного результату. Коли мозок збуджений, йому потрібен час зважування наслідків та придушення злості для відробки питання та «збереження обличчя». Здійснити спільну прогулянку. Сократівський метод виховання та навчання хлопчиків здійснявся під час прогулянок. При такому методі об’єкти та інші люди, що зустрічаються на шляху, можуть зіграти важливу роль у вихованні та навчанні («Поглянь, кого тобі нагадує ось та людина? Як ти гадаєш, що він зараз відчуває?»), допомагають перенести дитину з простору квартири у величезний світ. Забезпечити розвиток хлопчиків можна тільки в середовищі, де їм дозволяється бути фізично, психічно та соціально активними. Рух стимулює уяву та сприйняття знань. Таке середовище можна створити в грі.

• Під час бесіди дозволити малювати або щось робити. Це допомагає висловитися та краще висловити свої почуття.

Перші життєві уроки хлопчики отримують у спортивних змаганнях. Хлопчики засвоюють:

• Як вміти програвати та не плакати;

• Як вміти перемагати, зберігати скромність та не задирати носа;

• Як бути частиною команди, грати гуртом, знаючи свої можливості та поважаючи зусилля інших гравців;

• Як викладатися «на всі сто», навіть якщо дуже втомлений;

• Як працювати на довгострокову перспективу та жертвувати багато чим заради досягнення мети;

• Як все в цьому світі досягається працею та практикою.