Особливості поведінки хлопчиків у підлітковому віці

Розвиток підлітка включає в себе дві стадії – «заперечення» та «ствердження». В ранньому отроцтві підлітки протиставляють себе самому (як 3-річні діти зі своїм постійним «ні»), в останні роки отроцтва починають сприймати зовнішній світ як підтвердження того, що у нього є в ньому своє місце. Вони дивляться на світ крізь рожеві окуляри, сподіваючись побачити красу та довершеність світу, а не людські недоліки та несправедливість. Життєва реальність кидає їх у розгубленість, сумніви та позбавляє ілюзій. Відчуття злості, образи, відчаю та пригніченості може перерости у цинізм. Частіше за все нападкам, словесним та навіть фізичним, піддаються авторитети та матері²⁰. Вихід енергії хлопчика може бути як у виконанні фізичної праці, так і у залученні до туристичних походів, спортивних змагань.

В підлітковому віці часто з’являється дромомания – потяг до бродяжництва; піроманія – потяг до підпалювань, в основі яких сенсорна жага (жага нових відчуттів)²¹.

Хлопчики, а згодом чоловіки, не переносять критики. За своєю природою чоловік підозрілий, схильний до заздрості, придушенню інших, завжди готовий захищатися. Прояв емоцій рівнозначний втраті щита у бою. Соціальне виховання підсилює ці природні схильності, оскільки від нього потребують: «Веди себе як чоловік», «Чоловіки не плачуть».

Хлопчики за природою своєю схильні до зарозумілості: їх довгий час виховували в дусі переваги над жінками. Ось чому так важливо вчити хлопчиків вмінню просити пробачення, допомогти іншій людині, проявити повагу до людей. Дуже корисно залучати хлопчиків до догляду за літніми та немічними людьми, привчати їх піклуватися про молодших дітей. Завдяки цьому вони відчувають свою корисність, і в них підвищується самооцінка. Кожного разу, коли дорослі стикаються із зухвалою поведінкою молодих людей, вони мають справу з огріхами виховання.

Ігри хлопчиків спираються на дальній зір: кидати у ціль, бігати один за одним, і вони надають перевагу груповим іграм. Під майданчиком для ігор мається на увазі не тільки майданчик в буквальному сенсі, але й усяке місце для фізичної активності дітей, їх розумового розвитку, міркувань, вирішення задач та експериментування. Майданчик для ігор – особистий притулок, фортеця дитини. Тут хлопчик вчиться викидати свою агресію, яку він стримує з остраху перед покаранням. Часто тут він перевіряє кордони дозволеного. Тут проявляється потреба у просторі для руху, росту та самовираження.

Хлопчик виплескує в грі свідомий та несвідомий гнів, який батьки направляють один на одного та на нього. Коли він кидає на землю іншого хлопчика, його самооцінка миттєво зростає. Принижуючи дівчаток, з якими разом грає, він повторює відношення до жінки свого батька, діда, дядька. Адже сімейні сцени для нього представляють такий же майданчик для ігор. Ігри хлопчика краще готують їх до життя в світі, де потрібно працювати, тому що в цих іграх можна спостерігати більш складні правила та ролі.

Прагнення чоловіків збиратися у стаю вироблялось мільйони років, закріпилося в мозку та ніяким перевихованням за добу його не знищиш. Ставши дорослим, юнак буде надавати перевагу компанії, клубам, щоб обмінятися жартами і травити байки про свої досягнення, а повернувшись додому, посидіти наодинці, як колись в стародавні часи вони сиділи перед вогнем, повернувшись з полювання.

Телебачення блокує уяву хлопчиків, скорочуючи період уваги, умертвляючи здатність відчувати чужий біль. Воно витісняє власні образи та творчі думки дитини та замінює їх конструктами, створеними дорослими. Ролі у власних драмах дитини грають герої, побачені по телебаченню. Саме вони займають місце, яке повинне належати духовним образам та почуттям, що живуть всередині хлопчика. Він не тільки втрачає здатність до внутрішнього зосередження, із-за чого він втрачає можливість контактувати зі своїм тілом. Звикнувши дивитися поглядом, що зупинився, на екран хлопчики стали відчувати складнощі у здійсненні складних рухів очима, які потрібні при читанні. Окрім того, телевізійні передачі привчають мозок до очікування швидкої зміни ситуацій. Швидкість, з якою розвивається дія, майже не залишає часу дитині на її осмислення. Постійні телевізійні бійки з нанесенням каліцтв одне одному призводять до підвищення агресивності у дітей. Діти, які проводять менше часу у телевізора, менше штовхаються, б’ються та кричать, більш охоче шукають альтернативні рішення проблеми у випадку розбіжностей.

Потребу у суто чоловічих справах та інтересах підлітки задовольняють на вулиці, в своїх тусовках, однією з причин цього явища можна назвати переважання жіночих колективів у школах. Це позначається, перш за все, на мові спілкування вчитель-учень. В словах жінки-педагога вони бачать, перш за все, прояв офіціозу (якому вони пручаються), романтизму (якого вони соромляться) і фемінізму (який їм порядком набрид). Тому підлітки винаходять свою, карнавальну, навмисно грубу, що межує з вульгарною та кримінальною, мову, вироблюють свій, чоловічий, на їх погляд, стиль мовленнєвої поведінки, за яким можна відрізнити «свого» від «чужого».

Роки дорослішання (з 18 до 27 років)

Тепер юнак стурбований не пошуком свого «Я», яке в основному знайшов, він просто додає до нього нові риси та характеристики, збагачуючи уявлення про структуру своєї особистості. Для випускника зараз немає тієї стабільності та регулярності, на яких будувалося життя раніше. Сьогоднішній випускник рідко буває готовий до того, щоб жити. Він одразу починає спотикатися о спокуси задоволення, грошей, о ті швидкоплинні дрібниці, якими спокушає культура. Здоровий сучасний чоловік повинен відчувати свою тотожність у світі, що швидко змінюється, при невизначеності статевих ролей. Зняття ролевих обмежень з чоловіків та жінок розкрило такі можливості духовного та службового зростання, яких раніше ніколи не було. Сьогодні чоловік стає чоловіком, коли він здатний в силу своїх особистих якостей відповідати на виклики долі. Економіка сьогодні пред’являє до молодих величезні вимоги. Народжується новий образ зрілої мужності. Він сам визначає свої власні пріоритети, проходить через власні помилки та домагається власних перемог. Іншого шляху до чоловічої зрілості немає. Нові технології, комп’ютерізація чинить сильний вплив на взаємовідносини людей.

Роки пошуку своєї глибинної чоловічої сутності (з 27 до 35 років)

В цей період, зіштовхнувшись з обмеженістю своїх можливостей, чоловік переживає крах дитячих надій, коли йому здавалось, що він може все. У нього формується більш реалістичні погляд на світ. Чоловік втрачає надію зробити те, що він хоче і як хоче, не зрозумівши свої сутності. Він жив хибними мріями. Тепер його мрії більш реальні. Претензійність змінюється покорою, і чоловік набуває здатності залишити в світі більш помітний та добрий слід. Одні здійснюють цей поворот добровільно, інших штовхають до «більш глибоких» почуттів алкоголь, переїдання, брак грошей, наркотики. Зрозумів, де він по-справжньому безсилий, чоловік може потім відшукати те, що надасть йому сили жити. Він виробляє свій власний кодекс честі, пізнає порядок речей, усвідомлює, що представляє для нього цінність в житті і коли вчинки, які він чинить, узгоджуються з тими стандартами, які він сам для себе встановив.