Пункт 6

Інструкції:

Прочитайте пункт 6, законспектуйте стислу характеристику цього періоду в розвитку дитини.

6. Роль батька у вихованні хлопчика.

Незалежно від вікової групи, до якої належить дитина, образ батька надзвичайно важливий для психічного розвитку хлопчиків: при його відсутності дитині недостатньо того, у чому виражаються особливості чоловічої психіки. Це призводить до зниження соціальної активності, невміння жити в ек­спериментальному життєвому режимі. Тато в житті хлопчика – це джерело способів і варіантів вирішення дослідницьких життєвих завдань. Якщо тато не брав участі в життєвих „дослідженнях” сина, то ступінь ризику про­живання незвичайних ситуацій достатньо високий. Неясний приклад батька у разі його відсутності або недостатнього впливу ускладнює процес залучення хлопчиків до чоловічої субкультури, це може стати джерелом невротичних проявів у дитини – страхів, заїкання тощо. Відсутність батька в ранньому віці може сказатися й на його сексуально-рольовій орієнтації. Батько, який активно спілкується із сином у перші роки його життя, робить величезний внесок у майбутнє. Двадцяте століття не залишило в спадок традицій батьківства. Від батьків чекають, щоб вони допізна залишалися на роботі. Сьогодні перед ними постає завдання: боротися за право бути батьками.

Правила гарного батьківства достатньо прості. Хлоп’ятам подобається бавитися з батьком, мірятися з ним силою. Сіднейський психолог Пол Уайт формулює дуже просто: „Якщо ви хочете знайти спільну мову з хлопчиками, учіться боротьби!” У процесі „бійок” хлопчики засвоюють важливі уроки, корисні для всіх чоловіків: вони вчаться веселитися, шуміти, навіть злитися, але, у той же час, засвоюють, коли пора зупинитися. Одна з якостей справжнього чоловіка – уміти відповідати за себе й свою поведінку, хлопчик цей урок засвоює саме в моменти сутичок з батьком на підлозі в кімнаті.

Здійснювати подорожі, спільні вилазки з батьком на природу, слухати історії про життя батька, бачити як він працює, зустрічатися з його друзями. Просто вчитися в батька абсолютно всього. Якщо батько чогось не вміє, наприклад, працювати на комп’ютері, він може навчитися цього разом із сином. Хлопчики не лише вчиться того, чого вчать їх батьки, вони переймають їхнє ставлення до життя. Їм необхідно бачити як батьки проявляють основні почуття: сум, злість, радість, страх. Спостерігаючи за батьком, син учиться відчувати, кохати. Сини ненавидять коли їх батьки деградують. Чоловіки порівнюють себе з батьком усе життя, намагаючись визначити: чи досяг він більшого або меншого.