Географічний майданчик, його влаштування та обладнання

Робота на географічному майданчику має важливе освітнє і виховне значення, зацікавлює дітей і дуже корисна для засвоєння знань учнями.

Учні навчаються:

• найпростішим методам спостережень за природними явищами;

• правильно фіксувати й описувати в щоденниках та в класному календарі природи і праці людей спостережувані явища;

• аналізувати, узагальнювати умови погоди і знаходити найпростіші взаємозв’язки між окремими метеорологічними елементами.

Географічний майданчик влаштовують на шкільному подвір’ї так, щоб на нього не падала тінь від будинків, що стоять поруч.

Відведену під географічний майданчик ділянку 100 кв. м треба вирівняти, обгородити спеціальним парканом заввишки до 1 м, а потім встановити потрібне обладнання: гномон, флюгер, зовнішній термометр, снігомірну рейку, дощомір, барометр тощо.

У центрі майданчика встановлюється вертикально гномон (стержень висотою 1,5 м). Від нього стрілкою, викладеною з різнокольорових камінців, вказують напрямок полуденної лінії (місцевий меридіан). За допомогою гномона учні спостерігають за видимим рухом Сонця і за тінню, яка падає від гномона опівдні, роблять висновок про зміни висоти Сонця протягом року.

Обов’язково на географічному майданчику на металевій жердині висотою 10 м встановлюють флюгер (основні його частини: показник напряму віт ру і показник сторін горизонту). Якщо немає можливості на території школи підняти флюгер вище будівель, його можна прикріпити на дах школи. За допомогою цього приладу учні спостерігають за напрямом і силою вітру.

На географічному майданчику встановлюється метеорологічна будка (білого кольору, щоб вона відбивала сонячні промені), в яку вмонтовують термометр для спостережень за температурою повітря, барометр для визначення атмосферного тиску тощо. Барометр можна вішати і в класі на стіні.

Для вимірювання товщини снігового покриву на географічному майданчику встановлюють снігомірну рейку. Восени, поки земля ще не замерзла, рейку втикають гострим кінцем у землю так, щоб, знаходячись у вертикальному положенні, вона входила в землю якраз до першої риски, від якої починається рахунок сантиметрів. Встановлювати рейки потрібно в різних місцях: біля паркана, на відкритому місці тощо.

На географічному майданчику бажано встановити дощомір. Цей прилад можна виготовити з відра або лійки. Дощомір встановлюється на стовпчику, вбитому в землю.

Кількість зібраної дощоміром води можна виміряти звичайною мензуркою.

На географічному майданчику проводиться також моделювання. Для цього треба мати ящик з піском. За завданням вчителя учні відтворюють з нього різні форми поверхні, які вони спостерігали на екскурсії або розглядали на картині. Наприклад, насипана модель горба з яскраво виявленою вершиною, пологими і крутими схилами.

Якщо до метеорологічної ділянки є можливість підвести воду, то споруджують водойму з «рікою» – витоком, руслом, притоками, гирлом. Якщо на шляху штучного річки ставити різні перешкоди, можна простежити картину розмивання берегів, утворення островів, водоспадів.

Така робота на географічному майданчику проводиться восени і навесні, а взимку проводять лише метеорологічні спостереження і вимірювання висоти снігового покриву тощо.

З метою ознайомлення учнів із розміщенням шарів ґрунту на географічному майданчику необхідно» зробити ґрунтовий розріз.

Успіх у роботі на географічному майданчику залежить від систематичної і повсякденної праці на ньому молодших школярів і здійснення постійного контролю за ходом її виконання з боку вчителя.