Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Характеристика природничих понять. Методика формування природничих понять у молодших школярівПоняття – це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. В цьому розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв’язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя. Особливість поняття як форми відображення полягає насамперед у його загальності. У понятті як логічній категорії виокремлюють дві його взаємопов’язані і взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг. Зміст поняття – це сукупність суттєвих ознак предмета, що відрізняють його від інших. Наприклад: у зміст поняття «тварини» входять такі ознаки: u належать до живої природи (живляться, дихають, ростуть, активно переміщуються у просторі, розвиваються, розмножуються); u живляться за рахунок живої природи (рослинами і тваринами). У початковому курсі природознавства розрізняють такі поняття за змістом: • астрономічні (Сонце, Сонячна система, планети, супутники планет, зірки, сузір’я, комети, астероїди тощо); • біологічні: u ботанічні (рослина, корінь, стебло, лист, квітка, плід, умови розвитку рослин тощо); u зоологічні (тварина, домашні тварини, дикі тварини, комахи, риби, птахи, звірі, способи живлення, способи пересування, тощо); u анатомічні (організм людини, системи органів тіла людини, дихальна система, травна система, кровоносна система, органи чуття тощо). • геологічні (гірські породи, корисні копалини, видобуток корисних копалин, поклади корисних копалин тощо); • географічні (форми земної поверхні, територія, рівнина, гора, горб, річка, горизонт, орієнтування на місцевості, масштаб, план, карта, глобус, природна зона, острів, материк, океан тощо); • екологічні (природне угрупування, ланцюг живлення, умови життя; охорона природи, взаємозв’язки живих організмів у природі, охорона природи, екологічна безпека тощо); • фенологічні (пора року, зима, ознаки зими в неживій природі, осінь, осінні зміни в живій і неживій природі, весна та її ознаки тощо); • фізичні (тіло, речовина, явище, властивості води, кругообіг води в природі, властивості повітря тощо); • сільськогосподарські поняття (овочі, фрукти, бур’яни, перегній, мінеральні і органічні добрива тощо). Обсяг поняття – безліч предметів, кожному з яких належать ознаки, що становлять зміст поняття. Наприклад: поняття «тварини» об’єднує групи: звірі, птахи, комахи, риби, земноводні, плазуни тощо. У початковій школі на уроках природознавства розрізняють поняття за обсягом: Прості – це елементарні, первинні, які характеризуються однією суттєвою ознакою (річка, зірка, Сонце, супутник, Місяць). Складні поняття мають кілька ознак. Вони включають ряд простих понять, кількість яких залежить від рівня узагальнення: чим вищий рівень узагальнення, тим більша кількість понять об’єднується (гори, міста, річки). Збірні об’єднують складні і прості поняття (річки Черкаської області, планети Сонячної системи тощо). Природничі поняття можна поділити на загальні й одиничні. Загальні поняття відтворюють у мисленні не окремі предмети чи явища, а цілу їхню однорідну групу, що має одну й ту саму назву (дерево, кущ, річка, риба, птах, комаха тощо). Загальні поняття включають істотні ознаки, які є спільними для всіх об’єктів, що входять до цих понять. Одиничні – це поняття про конкретні об’єкти і явища, що мають власну назву: кущ калини, дерево клен, річка Уманка, птах голуб тощо. У змісті одиничних понять знаходять місце як загальні ознаки групи предметів чи явищ, так і ознаки, що притаманні лише певному об’єкту чи явищу, які зумовлюють його своєрідність. У початковій школі процес навчання природознавства завершується утворенням переважно елементарних понять, у яких відбитий певний рівень вивченого навчального матеріалу про навколишній світ, узагальнені істотні ознаки об’єктів і явищ природи. Ці поняття представлені термінами, мають визначення, а зміст їх розкрито певними прийомами опису і пояснення. П’ять етапів процесу формування природничих понять: 1. Мотиваційна і змістова підготовка до засвоєння поняття. 2. Організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи. 3. Організація розумової діяльності, спрямованої на виокремлення істотних ознак поняття. 4. Узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном. 5. Введення сформованого поняття в систему природознавчих знань.
|