Матеріальна база навчання природознавства

Клас-кабінет

Інтер’єр класу-кабінету у початковій школі повинен створювати позитивну емоційну атмосферу для всіх суб’єктів навчального процесу. Приміщення класної кімнати та її вмеблювання має бути не тільки естетичним, а й максимально зручним для інтенсивної, різноманітної роботи учнів, сприяти збереженню їхнього здоров’я, відповідати змінам у фізичному розвитку дітей.

На передній стіні класу прикріплюється класна дошка. Найоптимальнішою є тристулкова дошка з регулюванням висоти. Бажано, щоб одна стулка мала магнітну основу, а сама дошка – стаціонарні затискувачі вгорі для рухомого демонстрування наочності.

Доцільно, щоб у класі, крім двомісних стаціонарних парт, було кілька додаткових одномісних робочих столиків для індивідуальної роботи.

Стіл учителя найчастіше розміщують біля вікна, щоб класовод міг тримати в полі зору учнів, які сидять за партами, а також тих, хто працює біля дошки. Робоче місце вчителя має бути взірцем для школярів у вихованні культури праці.

У класній кімнаті необхідно мати демонстраційний стіл (у вигляді табуретки), вищий, ніж звичайні столи, щоб краще було видно демонстрування дослідів.

Для проведення уроків природознавства у класній кімнаті повинні бути:

u натуральні об’єкти (живі рослини і тварини, колекції, вологі препарати, гербарії тощо);

u прилади, посуд, приладдя для проведення демонстрацій і лабораторних робіт (штативи, триніжок, спиртівка, пробірки, колби, лійки, склянки, скляні палички і трубки, термометри, мензурки тощо);

u муляжі, моделі, рельєфні таблиці;

u навчальні посібники з друкованою основою (таблиці, карти, підручники, атласи, дидактичний та роздатковий матеріал тощо);

u технічні засоби навчання;

u методична та науково-популярна література, довідники тощо.

Комплект навчального устаткування для курсу природознавства може бути значно поповнений посібниками, що зроблені учнями; об’єктами, зібраними у природі під час позаурочних занять і на екскурсіях.

Наочні посібники розміщуються у шафах за класами і темами, що полегшує їх використання. Увесь роздатковий матеріал зберігається в ящиках, залізних і скляних банках, на яких мають бути етикетки з назвою кожного об’єкта. Для зручності бажано мати списки наочності, що наклеюються на внутрішньому боці дверцят шафи.

Особливу увагу слід приділяти накопиченню фонду краєзнавчих матеріалів, що відображають специфіку і особливості розвитку рідного краю. Тому в класі вчителю потрібно створити так званий краєзнавчий куточок. У ньому мають бути: карта України з підкресленою назвою свого населеного пункту, календарі природи і праці за кілька років, колекції ґрунтів, гербарії дикорослих і культурних рослин, фотокартки тварин, водойм, матеріал, що відображує минуле й майбутнє своєї місцевості тощо.

При підборі рослин у кабінеті перш за все слід виходити з того, наскільки ці об’єкти можуть бути використані на уроках і в позаурочній роботі. Крім того, необхідно враховувати роль рослин в оформленні інтер’єру кабінету та їх непримхливість до умов вирощування. Рослини доцільно розміщувати на підставках. До квіткових вазонів кріплять етикетки, на яких пишуть видову назву, сімейство, походження рослини.

Класне приміщення має бути оснащено вентиляційною системою. Природна вентиляція повинна здійснюватися за допомогою фрамуг або кватирок, що мають площу не менше 1/50 площі підлоги і забезпечують триразовий обмін повітря. Фрамуги і кватирки повинні бути забезпечені зручними для закривання і відкриття пристосуваннями. Температура повітря в класному приміщенні має підтримуватися в межах 18 – 21°С; вологість повинна бути в межах 40 – 60 %. У класі має бути рукомийник.

Перед початком нового навчального року вчителю необхідно перевірити стан натуральних наочних посібників (гербарії, колекції, вологі препарати тощо) і при потребі поновити необхідний матеріал.

Куточок живої природи

Куточок живої природи створюється за рішенням керівника навчального закладу з урахуванням його матеріально-технічного забезпечення.

Вимоги до функціонування куточка живої природи

Площа куточка живої природи, місце розташування, кількісний і видовий склад рослин і тварин визначаються відповідно до кількості учнів у навчальному закладі та з урахуванням місцевих умов.

У куточку живої природи утримуються найбільш характерні представники рослинного світу (водорості, вищі рослини) і тваринного світу (риби, земноводні, плазуни, ссавці) відповідно до

навчальних програм із предметів природничого циклу.

Для утримання рослин може створюватись теплиця, парничок, флораріум (вологий, сухий), для тварин – тераріум, акватераріум, акваріум.

Куточок живої природи забезпечується необхідним обладнанням та інвентарем.

Слід також подбати про те, щоб у кімнаті було забезпечене відповідне електричне освітлення. Для роботи в куточку живої природи потрібний водопровід із краном та відливом, 2 – 3 відра та невеликий бак для води, дерев’яний ящик для піску, ящик для тирси, ящик для сміття тощо.

У куточку живої природи забороняється утримувати отруйні рослини і тварин, рослини і тварин, продукти життєдіяльності яких є алергенами, хворих тварин і тварин місцевої фауни (особливо ссавців), які можуть бути носіями небезпечних для людини хвороб.

Навчально-виховна і навчально-дослідницька робота в куточку живої природи здійснюється за окремим планом, який розробляється із урахуванням навчальних програм з природознавчих дисциплін і відповідно до навчальних планів і програм гуртків, груп та інших творчих об’єднань навчального закладу.

План роботи куточка живої природи включає:

u планування і розміщення експозиційних площ, формування видового і кількісного складу представників рослинного і тваринного світу;

u графік і план роботи класів, гуртків, груп та інших творчих

об’єднань навчального закладу в куточку живої природи;

u календарні строки і порядок виконання учнями (вихованцями) досліджень і спостережень за визначеною тематикою.

Основними напрямами діяльності учнів у куточку живої природи є проведення систематичних спостережень за ростом і розвитком рослин і тварин та різноманітних дослідів. Проводячи досліди з рослинами і тваринами, учні:

- ближче знайомляться з біологічними особливостями, ростом і розвитком рослинних і тваринних організмів;

- вчаться доглядати за живими організмами (рослинами і тваринами);

- набувають навичок проведення спостереження та фіксації їх результатів;

- розвивають охайність у роботі, почуття відповідальності за доручену справу.

Діяльність учнів здійснюється під керівництвом учителя, керівника гуртка, груп та інших творчих об’єднань навчального закладу.

Догляд за тваринами і рослинами здійснюється учнями за графіком відповідно до вимог утримання рослин і тварин.

Учителі та керівники гуртків навчального закладу, що проводять заняття на базі куточка живої природи, під час навчально-дослідницької роботи чи догляду за рослинами, тваринами куточка живої природи:

u забезпечують дотримання учнями правил техніки безпеки і санітарно-гігієнічних вимог;

u відповідають за збереження обладнання, інвентарю та об’єктів рослинного і тваринного світу, що утримуються в куточку живої природи;

u організують раціональний режим праці і відпочинку учнів.

Якщо у школі немає спеціального приміщення для куточка живої природи, тоді він обладнується у класі біля одного з вікон, звернених на південь, південний схід або південний захід.

Усі живі рослини і тварини потрібно розмістити у світлій частині кімнати. Для цього краще використати спеціальні підставки, полички під акваріуми, тераріуми, клітки, вазони.

Підставки під акваріуми, тераріуми розміщуються вздовж стіни недалеко від вікна, так, щоб на них не падало пряме сонячне світло. Клітки з птахами можна поставити на підставці біля вікна або підвісити до стінки, але не можна ставити їх біля вікна з кватиркою, на протягах – птахи гинуть. Клітки із ссавцями (мишами, хом’яками та ін.) розміщують уздовж стіни або знизу на підставці. Усі підставки треба розміщувати на такій висоті, щоб діти легко могли дістати всі об’єкти живого куточка.

Щоб проводити відповідну роботу в куточку, потрібно підібрати необхідний навчальний матеріал. Відбір матеріалу визначається перш за все програмою з природознавства. Але можуть бути і об’єкти, характерні для певної місцевості, їх відбір і розміщення визначається вимогами краєзнавчого підходу до вивчення природи. При підборі рослин і тварин потрібно враховувати особливості й інтереси дітей початкової школи.

Виходячи з вищевказаних вимог, наводимо приблизний перелік тварин і рослин куточка живої природи з точки зору їх педагогічної цінності.

Риби: карась, верховодка, краснопірка, пічкур, гурамі блакитний, макропод, гамбузія, гупі блакитний, мечоносець, сомик крапчастий та ін.

Земноводні: амблістома, голковий тритон, шорцеві жаби.

Плазуни: черепахи.

Птахи: чижі, щиглики, снігурі, шишкарі, синиці, шпаки, граки, галки, папуги та ін.

Ссавці: хом’яки, миші, їжаки, морські свинки, білки, бурундуки.

Рослини: аспарагус, гібіскус, амариліс, бальзамін, пеліонія, хлорофітум, цикламен, фікус пружний, агава, алое, сансев’єра, каланхое, плющ, товстянка тощо. З водних рослин, що зазвичай розводять в акваріумі, можна рекомендувати елодею канадську, роголисник темно-зелений, валіснерію, водяний мох тощо.

Отже, куток живої природи має забезпечити організацію самостійних спостережень і дослідів учнів над живими рослинами і тваринами протягом навчального року за програмою; використання живих рослин і тварин для демонстрації перед класом і для самостійної роботи учнів на предметних уроках; створення необхідних умов для роботи гуртка юних натуралістів чи юних любителів природи.