Короткі теоретичні відомості

Кількісна оцінка фізичного (соматичного) здоров’я – критерій, який може бути використаний для діагностики здоров’я. Існує досить велика кількість показників, які характеризують фізичне здоров’я людини. Вивчивши їх інформативність, взаємозв’язки, учені розробили експрес-методики для визначення рівня фізичного здоров’я.

Основні способи кількісної оцінки рівня фізичного (соматичного) здоров’я:

– оцінка за максимальним споживанням кисню (МПК);

– оцінка за результатами 12-хвилинного тесту;

– експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я за морфологічними показниками.

Оцінка фізичного здоров’я за максимальним споживанням кисню – це найпростіший метод кількісної оцінки фізичного здоров’я, оснований на залежності життєвої ємності легень (ЖЄЛ) і аеробної здатності. Чим вище ЖЄЛ, тим більше максимальна вентиляція, а отже, тим вище аеробна здатність. Між цими величинами існує певне співвідношення: кожен літр ЖЄЛ забезпечує в середньому максимальну вентиляцію 20 л /хв.

Обстежуваним пропонують виконати послідовно 2 – 3 навантаження помірної інтенсивності, розділені 3-хвилинним інтервалом відпочинку. Тривалість кожного навантаження – 5 хвилин, швидкість обертання 60 – 75 обертів за хвилину. У кінці кожного навантаження протягом останніх 30 с роботи визначають ЧСС. Навантаження припиняють при досягненні ЧСС 170 уд / хв.

Для математичного розрахунку PWC170 використовують формулу, запропоновану В. Л. Карпманом:

PWC170 = N1 + (N2 – N1) х [(170 – f1) / (f2 – f1)],

де N1 – потужність першого навантаження; N2 – потужність другого навантаження; f1 – ЧСС наприкінці першого навантаження; f2 – ЧСС наприкінці другого навантаження.

У тих випадках, коли немає можливості провести велоергометричну пробу, використовують степ-тест зі сходинками.

Знаючи величину PWC170, за формулою В. Л. Карпмана розраховують МПК:

МПК = 1,7 х PWC170 + 1240

МПК можна приблизно розрахувати за формулою:

МПК = 0,7 х ЖЄЛ.

Необхідний для кількісної оцінки фізичного здоров’я індекс аеробної здатності розраховують шляхом ділення МПК (мл/хв) на масу тіла обстежуваного (кг) і оцінюють за таблицею (додаток Г).

Оцінка рівня фізичного здоров’я за результатами 12- хвилинного тесту. Про МПК і фізичне здоров’я можна робити висновки за:

– довжиною дистанції, яку вдалося подолати обстежуваному за 12 хвилин (додаток Г);

– за часом пробігання три- чи двокілометрової дистанції чоловіками і жінками, оскільки між аеробною здатністю і результатами тестування загальної витривалості існує прямолінійна залежність.

Однак застосування «польових тестів» обмежується тим, що їх можна використовувати для обстеження тих, хто має попередній 6-тижневий досвід тренувальних занять.

Експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я за Г.Л. Апанасенком. Поява концепції «кількості здоров’я» (М. М. Амосов, 1984; Г Л. Апанасенко, 1987, 1992) дозволяє створити шкалу оцінки його резервів, придатну для застосування під час масових обстежень. Г. Л. Апанасенком (1987) обґрунтовано методологію кількісної оцінки фізичного здоров’я, в основу якої покладено існуючу залежність між рівнем розвитку максимальних аеробних можливостей, з одного боку, та об’ємом фізіологічних резервів і ступенем прояву синдрому економізації функцій у спокої та при дозованих фізичних навантаженнях, з іншого.

Методика Г. Л. Апанасенка передбачає використання показників індексу маси тіла, співвідношення ЖЄЛ до маси тіла, сили кисті до маси, часу відновлення ЧСС після навантаження (20 присідань за 30 секунд).

За даною системою оцінок безпечний рівень здоров’я (БРЗ), починається з 14 балів. Це найменша сума балів, яка гарантує відсутність клінічних ознак хвороби та високі функціональні резерви організму.

Вибір цієї методики зумовлений тим, що вона дає можливість комплексно визначити функціональний стан організму за показниками кардіореспіраторної та м’язової системи, які формалізовані в кількісних одиницях (балах) і пов’язуються з рівнем індивідуального здоров’я.

Завдання до теми

1. Засвоїти виконання експрес-оцінки РФЗ за Г. Л. Апанасенком.

2. Дослідити наступні показники: антропометричні (довжина та вага тіла); ЧСС у спокої, АТ (систолічний, діастолічний), кистьової динамометрії, ЖЄЛ, виконати пробу Руф’є.

3. Розрахувати індекси: Кетле, силовий, життєвий, індекс Робінсона.

4. Провести оцінку індексів у балах. Підсумувати отримані показники.

5. За сумою отриманих балів визначити індивідуальний РФЗ.

Методичні поради

Для експрес-оцінки РФЗ за Г. Л. Апанасенком необхідно провести ряд антропометричних та фізіологічних досліджень, дотримуючись нижчеперерахованих вимог.

1. Довжина тіла вимірюється за допомогою зростоміра. Тестований має стати вертикально, так, щоб одночасно торкатися вертикальної поверхні зростоміра п’ятками, литками, сідницями, спиною і головою.

2. Вимірювання маси тіла проводиться на медичних вагах з точністю до 100 г. Тестований повинен зважуватись без одягу. Якщо це неможливо, тоді від загальної маси віднімається маса одягу. Не слід зважуватися після приймання їжі та виконання фізичних вправ.

3. Оцінка стану дихальної системи проводиться на підставі вимірювання життєвої ємності легень (ЖЄЛ) за допомогою спірометра. Після двох-трьох глибоких вдихів і видихів, обстежуваний робить максимальний видих у трубку спірометра. Проба проводиться двічі, ураховується кращий результат.

4. Розвиток сили м’язів кисті вимірюється кистьовим динамометром. Вихідне положення тестованого: динамометр щільно прилягає до пальців і долоні, рука опущена і трохи відведена від тулуба, ноги злегка розставлені. Енергійно, без ривків, рівномірно стиснути динамометр, докладаючи при цьому максимальне зусилля протягом 2-х секунд. Із двох спроб фіксується кращий результат із точністю до 1 кг.

5. Частота серцевих скорочень (ЧСС) визначається пальпаторно підрахунком ударів за 30 с і множенням на 2. Пальці накладають на шию зліва на сонну артерію. Тест виконується у положенні сидячи після 10 хвилин відпочинку, які зазвичай використовуються для проведення інструктажу.

6. АТ визначається за методикою Короткова з допомогою тонометра. Вимірювання проводиться у положенні сидячи після 10-хвилинного відпочинку. Фіксуються показники систолічного та діастолічного тиску.

7. Пробу Руф’є виконують у такій послідовності:

– у досліджуваного, який лежить на спині протягом 5 хвилин, вимірюють ЧСС за 15 с (Р₁);

– досліджуваний виконує 30 присідань за 45 с;

– після виконання фіксується ЧСС за перші 15 с відновлення (Р₂);

– вимірюється ЧСС за останні 15 с першої хвилини відновлення (Р₃);

– проводять оцінку роботоздатності серця за формулою

Індекс Руфьє = (4 (Р₁ + Р₂ + Р₃) – 200) / 10

Отримані показники оцінюють наступним чином:

3 та менше – висока роботоздатність;

4 – 6 – хороша роботоздатність (вища за середню);

7 – 9 – середня роботоздатність;

10 – 14 – задовільна роботоздатність (нижча за середню);

15 та вище – погана робото здатність (низька).

У випадку проведення проби Мартіне-Кушелевського використовують оціночну шкалу, наведену в додатках Б, В.

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняття «здоров’я» з позиції біоенергетики.

2. Де в організмі акумулюється енергія?

3. Як співвідносяться поняття «енергетичний потенціал» і «РФЗ» організму?

4. Скільки рівнів фізичного здоров’я визначають? Як вони називаються?

5. Хто сформулював та ввів поняття безпечного РФЗ?

6. Дайте визначення поняття «безпечний РФЗ».

7. Які показники необхідно дослідити для визначення РФЗ за Г. Л. Апанасенком?

8. Як називаються індекси, які входять до експрес-методики Г.Л. Апанасенка? Як їх розраховують?

Література: [4, 5, 9].