Короткі теоретичні відомості

На сьогодні існує понад 300 визначень поняття «здоров’я», але відсутнє єдине загальноприйняте та повне трактування цього терміна.

Різноманіття поглядів на сутність цього поняття і безуспішність спроб виробити єдину думку пояснюється тим, що здоров'я – дуже складне поняття, яке важко визначити коротко й однозначно.

Чим вище здатність індивіда реалізувати свої біологічні (життєздатність, репродукція) та соціальні (можливість виступати повноцінним членом соціуму) функції, тим вище рівень його здоров'я.

Дефініцію індивідуального здоров'я можна представити таким чином: здоров'я – це динамічний стан людини, який визначається резервами механізмів самоорганізації його системи, характеризується його енергетичним, пластичним та інформаційним (регуляторним) забезпеченням процесів самоорганізації, а також є основою прояву біологічних (збереження особі та продовження роду) та соціальних функцій.

Згідно з М. М. Амосовим, який увів поняття «кількість здоров'я», здоров'я – це максимальна потужність органів і систем при збереженні якісних фізіологічних меж їх функцій.

За кількістю здоров'я можна виділити 5 рівнів та 3 стани.

Рівні здоров’я: високий, вищий за середній, середній, нижчий за середній, низький.

Стани здоров’я: власне здоров'я, передхвороба, хвороба.

Поняття «хвороба» визначається як порушення життєдіяльності організму під впливом шкідливих подразників зовнішнього чи внутрішнього середовища. При цьому знижується пристосовуваність живого організму до зовнішнього середовища й водночас мобілізуються його захисні сили.

Хвороба – предмет наукового пізнання у медицині. Хвороба – пріоритет медицини, їі теоретичної та практичної сторони. Медицина займається саме хворою людиною, а не її здоров'ям.

Хвороба як категорія медицини має конкретний, доступний опис: назва, особливості розвитку, симптоматика, діагностика, розповсюдженість, лікування, профілактика і т. д.

Здоров'я і хвороба більше нагадують не різні полюси, а різні кінці спектра. Між станами здоров'я та хвороби існує нескінченна кількість форм зв'язків та взаємних переходів.

Непевності у самопочутті, коли немає хвороби, але немає і повного здоров'я, називають "третім станом, який характеризується "неповним" здоров'ям. Інакше:

1. Третій стан людини — так звана передхвороба — це стан, коли хвороба ще не виявилася, але початкові її ознаки вже можна діагностувати.

2. Третім станом його назвав іще класик античної медицини Гален, і так його називають досі, оскільки іншого терміна медицина не ввела.

3. Третій стан – це постачальник хвороб. З іншого боку – це час для реалізації механізмів відновлення резервних можливостей. Наш організм здатний компенсувати зниження резервів за рахунок внутрішньоорганних механізмів, активації існуючих та формування нових внутрішньосистемних і міжсистемних взаємин.

4. Використовуючи жорстку аналогію, можна уявити собі співвідношення процесів здоров'я і хвороби (мова йде про їх біологічну основу) як систему сполучених судин: чим вище рівень здоров'я, тим менше можливість розвитку та маніфестації патологічного процесу. І навпаки – розвиток та прояв патологічного процесу можливі лише тоді, коли є недостатність резервів здоров'я внаслідок їх послаблення або потужності діючого фактора (факторів).

Завдання до теми

1. Розкрити сутність дефініцій: «здоров’я», «хвороба», «третій стан».

2. Навести декілька визначень поняття «здоров’я», порівняти їх суть.

3. Вивчити фактори, від яких залежить здоров’я людини.

Методичні поради

1. Запам’ятати визначення здоров’я:

– за термінологією ВООЗ;

– з позиції теорії біоенергетики.

2. Звернути особливу увагу на взаємозв’язок станів здоров’я та хвороби.

3. Запам’ятати причини виникнення і маніфестації хвороби в організмі.

Контрольні питання

1. Які підходи застосовувались ученими для формулювання поняття «здоров’я»? Які критерії брались за основу?

2. Дайте визначення поняття «здоров’я» у формулюванні Сігеріста. Яка частина цього визначення взята за основу ВООЗ для формулювання поняття «здоров’я».

3. Дайте визначення поняття «здоров’я» у формулюванні ВООЗ. У чому невизначеність цього формулювання?

4. Дайте визначення поняття «здоров’я» з позиції сучасної валеології.

5. Як визначають здоров’я лікарі? У чому обмеженість лікарського підходу?

6. Хто ввів поняття «кількість здоров’я»?

– Поясніть зміст словосполучення «запас здоров’я».

– Чи є запас здоров’я у тяжко хворої людини? Обґрунтуйте свою думку.

7. Скільки виділяють рівнів здоров’я?

8. Назвіть об’єктивні та суб’єктивні показники здоров’я.

9. Дайте визначення поняття «хвороба».

10. Назвіть причини розвитку хвороби.

11. Як пов’язані між собою здоров’я та хвороба.

12. Який стан людини називають передхворобою? Хто ввів цей термін?

13. Охарактеризуйте «безпечний» рівень здоров’я.

14. Коли можливий розвиток патологічного процесу в організмі?

15. Назвіть причини переходу у «третій стан».

16. Які суб’єктивні відчуття «третього стану»?

17. Як об’єктивно визначається «третій стан»?

18. Назвіть категорії населення, які перебувають у «третьому стані».

Література: [2, 3, 7, 10, 11].