A4) Водна або гідроенергія

Можна сказати, що отримання відновлювальної енергії основаної на воді як правило відбувається з двох великих джерел: самого океану та водних потоків річного типу, які використовують силу гравітації водопадів або проточної води, зазвичай у віддалених від моря річках. Останні як правило на практиці називають гідроелектричними і, як зазначалося раніше, вони на даний момент складають велику частину від існуючої інфраструктури відновлювальних джерел енергії (654).

З іншої сторони, величезний потенціал океану до сих пір не використовувався навіть в межах найменшої частки своєї продуктивності. Можна без натяжок припустити, що при розумному зборі енергії як з різних механічних течій океанських вод так і за допомогою використання різниць тепла, що є відомим як енергія температурного градієнта морської води (ЕТГМВ), одна лише потужність вод океану могла би також живити енергією весь світ (655,656,657). Беручи до уваги існуюче, досить широкомасштабне використання гідроелектричної енергії (дамби), яке описувалося раніше, цей розділ тим не менше буде фокусуватися на потенціалі океану.

Найбільш промовисті потенційні можливості моря на даний момент проявляються у хвилях, приливах, океанських течіях, океанських термальних джерелах та осмотичній енергії. Хвилі першочергово спричиняються вітрами; приливи першочергово спричиняються гравітаційним тяжінням місяця; океанські течії першочергово спричиняються обертанням Землі; океанські термальні джерела є результатом сонячного тепла абсорбованого поверхнею океанів; осмотична енергія це коли при зустрічі свіжої води із солоною водою, використовується різниця у концентрації солі.

Хвиля:

Було визначено, що світовий потенціал енергетичної корисності хвиль складає близько 3 ТВт (658) або близько 26,280 ТВт-год/рік при постійному видобутку. Це складає майже 20% поточного світового споживання. Таку суму енергії було встановлено по суті аналізуючи глибоководні регіони далеко від континентального узбережжя. Теоретична оцінка потужності оцінюється в 3.7 ТВт, де кінцева чиста цифра була скорочена приблизно на 20% для того, щоб компенсувати різноманітну неефективність пов’язану з певним регіоном, як наприклад з льодовий покрив. Виробіток енергії в основному визначається висотою хвилі, швидкістю хвилі, довжиною хвилі та густотою води.

В даний момент застосування хвильових ферм або будівництво заводів по збиранню енергії хвиль далеко від берега зіштовхнулося з обмеженнями в плані масштабності використання, то ж лише близько шести країн зрідка застосовують цю технологію (659). Найбільш потенційні місця для розміщення включають західне узбережжя Європи, північне узбережжя Великобританії та тихоокеанське узбережжя Північної та Південної Америки, Південної Африки, Австралії та Нової Зеландії.

Припливи та відпливи:

Приливи та відпливи мають дві під-форми: діапазон та потік. Діапазон приливу це по суті «підняття і опускання» областей океану. Потік приливу це течії створені періодичним рухом припливів та відпливів, які часто посилюються завдяки формі морського дна.

654 Джерело: Use and Capacity of Global Hydropower Increases

(http://www.worldwatch.org/node/9527)

655 Джерело: Ocean currents can power the world, say scientists

(http://www.telegraph.co.uk/earth/energy/renewableenergy/3535012/Ocean-currents-can-power-the-world-say-scientists.html)

656 Відповідно до досліджень Майкла Бернітсаса, професора Мічиганського університету кафедри військово-морської архітектури та морської інженерії: «…якщо б ми могли збирати 0.1 відсотка енергії океану, то ми могли б задовольняти потребу в енергії для 15 мільярдів людей»

[ http://michigantoday.umich.edu/2009/01/story.php?id=7334#.UmB1B2RDp94]

657 Джерело: Our Current Technologies

(http://voith.com/en/Voith_Ocean_Current_Technologies(1).pdf)

658 Джерело: Assessing the Global Wave Energy Potential

(http://www.oceanor.no/related/59149/paper_OMAW_2010_20473_final.pdf)

659 Джерело: Wave farm (http://en.wikipedia.org/wiki/Wave_farm)

Різні області Землі мають велику різницю в діапазонах (660). У Великобританії, області з високою активністю припливів і відпливів, було помічено десятки доступних місць, при застосуванні припливно-відпливної енергії яких, як прогнозується, можна було б забезпечити 34% всього споживання енергії Великобританії (661). Старіші дослідження показали, що продуктивність приливно-відпливної енергетики на глобальному рівні складає 1800 ТВт-год/рік (662). Більш недавні дослідження показали теоретичну продуктивність (як діапазону так і потоку) в 3 ТВт, за умови лише часткового їх використання (663).

В той час як припливи та відпливи є достатньо передбачуваними, вони також підлягають щоденним періодам переміжності базуючись на чергуванні припливів та відпливів. Припускаючи, що базуючись лише на цій прогресивній технології можна зібрати 1,5 ТВт на рік, це означає що близько 7% всієї світової енергії може бути отримано з припливів та відпливів.

Океанські течії:

Так само як і з припливно-відпливними потоками, океанські течій проявляють велетенській потенціал. Ці течії протікають у відкритому океані постійно, тож розробляються різноманітні новітні технології для того, щоб використовувати це в більшості не застосоване середовище.

Так само як і з усіма відновлювальними джерелами енергії, продуктивність при використанні цього потенціалу напряму залежить від ефективності застосовуваних технологій. Виконавче управління з екології навколишнього середовища (англ. «EOEA») оцінює поточний потенціал в 400 ТВт-год/рік (664). Тим не менше, існують всі підстави припускати, що ця цифра є застарілою. Попередні застосування турбін та технологій млинного типу для ловлі таких водних потоків потребували в середньому потік швидкістю п’ять або шість вузлів, щоб працювати ефективно, в той час як більшість потоків на Землі течуть повільніше ніж три вузли (665). Тим не менше, нещодавні розробки показали можливість отримання енергії з водних потоків швидкістю менше ніж два вузли (666). Враховуючи такий потенціал, можна припустити, що лише одні океанські течії можуть живити весь світ електроенергією (667).

Потенціал Гольфстріму (668) оцінюється в 13 ГВт фактичної продуктивності, припускаючи, що 30% ККД припадає на більш традиційні турбінні технології (669). Це дорівнює 13 000 МВт або, при постійному використанні потоку протягом року, близько 113 880 000 МВт-год/рік (670). За оцінками, Сполучені штати в 2011 році споживали 4,1

660 Джерело: Tidal Energy (http://ei.lehigh.edu/learners/energy/tidal2.html)

661 Джерело: lunarenergy.co.uk

(http://www.lunarenergy.co.uk/factsFigures.htm)

662 Джерело: Ocean Energy: Prospects & Potential, Isaacs & Schmitt, with 15% utilization factor & 50% capacity factor.

[ http://www.crpm.org/pub/agenda/1384_nathalie_rousseau.pdf ]

663 Renewable Energy Sources and Climate Change Mitigation, Ottmar Edenhofer, 2012 р., ст. 505-506

664 Джерело: Ocean Energy: Position Paper for IPCC

(http://ec.europa.eu/research/energy/pdf/gp/gp_events/wrec/wrec_2008_ocean-hydro_alla_weinstein_en.pdf)

665 Джерело: Ocean currents can power the world, say scientists

(http://www.telegraph.co.uk/earth/energy/renewableenergy/3535012/Ocean-currents-can-power-the-world-say-scientists.html)

666 Джерело: 'Fish Technology' Draws Renewable Energy From Slow Water Currents

(http://michigantoday.umich.edu/2009/01/story.php?id=7334#.UmB1B2RDp94)

667 Джерело: Ocean currents can power the world, say scientists

(http://www.telegraph.co.uk/earth/energy/renewableenergy/3535012/Ocean-currents-can-power-the-world-say-scientists.html)

668 Джерело: Gulf Stream (http://en.wikipedia.org/wiki/Gulf_Stream)

669 Джерело: Theoretical Assessment of Ocean Current Energy Potential for the Gulf Stream System

(http://www.researchgate.net/publication/256495742_Theoretical_Assessment_of_Ocean_Current_Energy_Potential_for_the_Gulf_Stream_System)

670 8760 (годин на рік) x 13000 МВт = 113 мільйонів 880 тисяч МВт-год/рік.

мільярди МВт електроенергії (671). Це означає, що 30% від споживання електроенергії США (672) може покриватися одним лише Гольфстрімом. Знову ж таки, все це пораховано припускаючи використання лише устояних технологій.

Осмотична енергія:

Осмотична енергія або енергія сольового градієнту це енергія, яка отримується завдяки різниці концентрації солі в морській та річній воді. Норвезький центр відновлювальної енергетики (англ. «The Norwegian Center for Renewable Energy», «SFFE») оцінює її глобальний потенціал у близько 1 370 ТВт-год/рік (673), в той час коли інші оцінюють його приблизно в 1 700 ТВт-год/рік (674) або в еквіваленті половини всього попиту на електроенергію в Європі (675).

В той час як осмотична енергетика перебуває на своєму початковому етапі, її використання завдяки прогресуючим технологіям є багатообіцяючим. Електростанції можуть, в принципі, будуватися будь-де, де прісна вона зустрічається з морською водою. Вони можуть виробляти електроенергію 24 години на добу 7 днів на тиждень, незалежно від погодних умов.

Океанська термальна енергетика:

Завершальним способом видобутку енергії базуючись на океані, який варто зазначити, є енергія температурного градієнта морської води (англ. «Ocean thermal energy conversion, OTEC»). При використанні різниці температур на поверхні океану та на його глибині, тепліша вода з поверхні використовується для нагрівання такої рідини, як наприклад нашатирний спирт, яка переходить у газоподібний стан, що при розширенні приводить в дію турбіну, яка, в свою чергу виробляє електроенергію. Потім рідина охолоджується завдяки холодній воді з глибин океану і повертається у рідкий стан, таким чином процес повторюється знову і знову.

З усіх джерел енергії, які базуються на океані, енергія температурного градієнта морської води проявляє найбільший потенціал. За оцінками, не завдаючи шкоди температурній структурі океану може вироблятися 88 000 ТВт-год/рік (676). В той час як ця цифра може і не виражати загальну корисну продуктивність, вона може означати, що більше половини всього поточного глобального споживання енергії може задовольнятися однією лише енергетикою температурного градієнта морської води. На 2013 рік більшість існуючих електростанцій, які використовували метод енергії температурного градієнта морської води були експериментальними або дуже малими за своїм масштабом. Тим не менше, було запущено кілька великих проектів промислових масштабів, включаючи електростанцію потужністю 10 МВт біля берегів Китаю (677) та електростанцію потужністю 100 МВт поблизу Гаваї (678). Одна лише позаберегова електростанція потужністю 100 МВт може теоретично живити електроенергією весь Великий Острів Гаваї (679), тобто 186 000 людей згідно перепису за 2011 рік.

671 Джерело: Energy in the United States

(http://en.wikipedia.org/wiki/Energy_in_the_United_States#Consumption)

672 4.1 мільярдів / 133.880 мільйонів

673 Джерело: Osmotic Power (http://www.sffe.no/?p=2446)

674 Джерело: First osmosis power plant goes on stream in Norway

(http://www.newscientist.com/article/dn18204-first-osmosis-power-plant-

goes-on-stream-in-norway.html#.UmCJ-WRDp94)

675 Джерело: Osmotic Power Play: Energy Recovery Teams with GS Engineering & Construction Corp to Develop Highly Available Renewable Energy Source

(http://www.marketwatch.com/story/osmotic-power-play-energy-recovery-teams-with-gs-engineering-construction-corp-to-develop-highly-available-renewable-energy-source-2013-10-15?reflink=MW_news_stmp)

676 Renewable Energy Sources and Climate Change Mitigation, Ottmar Edenhofer, 2012 рік, ст. 507

677 Джерело: Ocean Thermal Power Will Debut off China's Coast

(http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=ocean-thermal-power-will-debut-off-chinas-coast)

678 Джерело: 100-mw OTEC project planned for West Oahu

(http://www.bizjournals.com/pacific/print-edition/2012/10/05/100-mw-otec-project-planned-for-west.html?page=all)

679 Джерело: Ocean Thermal Energy Conversion Could Power All Of Hawaii's Big Island

(http://www.huffingtonpost.com/2013/09/16/ocean-thermal-energy-conversion-hawaii_n_3937367.html)

Тепер, в завершення цього підрозділу присвяченого видобутку енергії з океану, у відповідності до попередніх категоріальних оцінок, які було зроблено для сонячної, вітрової та геотермальної енергетики, варто розглянути загальний, комбінований (значною мірою поміркований) потенціал кожного зазначеного середовища. В той час як це, звісно, буде грубою екстраполяцією, оскільки існує багато комплексних змінних, включаючи той факт, що певні застосування все ще є напівекспериментальними і складними для їх відповідної оцінки, ця загальна цифра все таки допоможе усвідомити найбільш широку перспективу щодо потенціалу відновлювальних джерел океану. Ось список всіх зазначених глобальних потенційних можливостей:

Хвилі: 27 280 ТВт-год/рік

Припливи та відпливи: 13 140 ТВт-год/рік (1.5 ТВт x 8760 годин)

Океанські течії: 400 ТВт-год/рік (давні оцінки при застарілих технологіях)

Осмотична енергія: ~ 1 500 ТВт-год/рік (середній показник зазначених статистичних даних)

Океанська термальна енергетика: 88 000 ТВт-год/рік.

Якщо скласти їх всіх разом, то ми отримаємо 130 320 ТВт-год/рік або 0.46 ЗДж на рік. Це становить приблизно 83% поточного світового споживання (0.55 ЗДж). Важливо відзначити, що такі цифри частково походять з традиційних технологій, без урахування коригувань відповідно до більш недавніх удосконалень. Якщо ми додамо до рівняння традиційну гідроелектричну (основану на потоках води) енергетику, яка відповідно до Міжнародного енергетичного агентства (IEA) має потенціал в 16 400 ТВт-год/рік (680), то ця цифра підніметься до 146 720 ТВт-год/рік або 96% поточного світового споживання.

(b) Маломасштабні або загальні системи змішаного використання

В попередньому розділі був описаний широкий потенціал великомасштабного видобутку енергії базового навантаження з відновлювальних джерел. Вітер, сонце, вода і гідроджерела, а також геотермальні джерела показали, що вони в індивідуальному порядку здатні задовольнити або досить сильно перевищити поточне щорічне споживання в 0.55 ЗДж, що на сьогодні існує.

Правильним питанням є те, як розумним чином реалізувати такі методи на практиці. Враховуючи регіональні обмеження в поєднанні з іншими місцевими проблемами, як наприклад, з переміжністю, потрібна справжня дизайнерська ініціатива для створення придатної до роботи комбінації таких засобів. Такий системний підхід є реальним рішенням, яке гармонізує оптимізовану частку кожного з цих відновлювальних джерел для досягнення глобального всезагального споживацького достатку.

Наприклад, це не є чимось неймовірним уявити собі серію створених людиною островів плаваючих далеко від узбережжя, які спроектовані для можливості видобутку енергії одразу з вітру, сонця, термальної різниці, припливів і відпливів, хвиль та океанських течій – все водночас і в одному місці. Такі енергетичні острови потім би передавали зібрану енергію назад на сушу для її використання людиною. Різноманітні комбінації могли б також застосовуватися і для наземних систем, як наприклад створення вітрової та сонячної комбінації враховуючи той факт, що вітер часто є більш доступним вночі, в той час як сонце доступне протягом дня.

Більше того, творча винахідливість щодо того, як ми можемо розумно поєднувати різноманітні методи також поширюється і на те, що ми можемо розглядати у якості локалізованого видобутку енергії. Менші за своєю масштабністю відновлювальні методи, які підходять для одиничних структур або невеликих областей мають ту ж саму системну логіку, що стосується комбінування. Такі локалізовані системи могли б також, у разі

680 Джерело: Renewable Energy Essentials: Hydropower

(http://www.iea.org/publications/freepublications/publication/Hydropower_Essentials.pdf)

необхідності, об’єднуватися у більші системи базового навантаження, створюючи загальну інтегровану систему отримання енергії зі змішаних середовищ.

Загальнопоширеним прикладом сьогодні є використання єдиної структури сонячних панелей, як це відбувається із застосуванням на рівні будинку. Незважаючи на те, що ефективність цих панелей продовжує удосконалюватися, в поєднанні з введеними грошовими обмеженнями через ринковий механізм інвестицій та прибутку, більшість людей, які використовують ці системи сонячної енергії можуть дозволити їх собі лише на рівні домашнього споживання електроенергії аніж покрити ними всі 100% споживання. (Наприклад більшість систем застосовуються для того, щоб живити електроенергією будинок протягом дня, в той час як вночі енергія отримується з регіональної мережі базового навантаження). Такий підхід, при якому шукається максимізація використання можливостей локально перш ніж вдаватися до споживання енергії з вищого рівня, тобто системний підхід, є ключем до практичного достатку енергії, ефективності та стійкості.

Для того, щоб у більш повній мірі зрозуміти його доречність давайте розширимо приклад домашнього застосування панелей сонячних батарей до його можливого теоретичного потенціалу. В 2011 році, середньостатистичне річне споживання електроенергії для житлового господарства (будинку) США, складало 11,280 кВт-год (681). Враховуючи, що в 2010 році існувало 114 800 000 будинків (682), це означає, що споживалося 1295 ТВт-год/рік. Загальне споживання електроенергії в 2012 році для США складало 3 886 400 000 МВт-год/рік (683). Це дорівнює 3 886 ТВт-год/рік. Це означає, що 33% всього споживання електроенергії відбувалося в будинках людей, при чому більша частина цієї енергії поступала з електростанцій, які працювали на викопному паливі.

Якщо всі будинки в Сполучених Штатах змогли б забезпечити себе електроенергією використовуючи одні лише сонячні батареї, локалізоване використання енергії, яке ігнорується на сьогодні, значною мірою зменшило б тиск на базове навантаження. Всупереч віруванням людей, на 2013 рік це є реальною можливістю враховуючи рівень ефективності сонячних батарей та технологій зберігання електроенергії (684). Проблема в тому, що сучасна енергетична промисловість не готова до такої ефективності, а наявні споживчі сонячні системи потерпають від високих фінансових затрат в результаті обмеженого масового виробництва, конкуренції та браку соціальної ініціативи підштовхувати прогрес.

Тут варто зазначити, що фінансова система та її орієнтовані на ціну механізми є бар’єром для повсюдного та оптимізованого розвитку домашніх сонячних систем в широкій перспективі (так само як це відбувається з розвитком будь-якої іншої технології після певної моменту затвердженої ефективності). В той час як захисники капіталізму стверджують, що процес ринкового інвестування в товари, які мають попит, в загальному з плином часу зменшують собівартість цих товарів, що робить їх більш доступними для тих, хто не міг їх собі дозволити раніше, вони часто забувають, що весь цей процес є вигадкою.

681 Джерело: eia.gov (http://www.eia.gov/tools/faqs/faq.cfm?id=97&t=3)

682 Джерело: Total Number of U.S. Households

(http://www.statisticbrain.com/u-s-household-statistics/)

683 Джерело: List of countries by electricity consumption

(http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_electricity_consumption)

684 В той час як поточна ситуація з ефективністю концентраторної фотовольтаїки (англ. «CPV») на 2013 рік складала 44.7% [ http://www.soitec.com/en/news/press-releases/world-record-solar-cell-1373/ ], а доступні споживацькі продукти мали в середньому показник близько 18% [ http://sroeco.com/solar/most-efficient-solar-panels ], вважається, що більш прогресивні методи досягають 80% [ http://www.extremetech.com/extreme/168811-new-nano-material-could-boost-solar-panel-efficiency-as-high-as-80 ]. Більше того, батарейне зберігання енергії для використання в домашніх господарствах також прогресувало завдяки появі графенових супер-конденсаторів [ http://www.gizmag.com/graphene-based-supercapacitor/28579/ ], які можуть заряджатися швидше, утримувати енергію набагато разів довше ніж традиційні батарейки, а також є менш забруднюючими та займають менше місця. Інша прогресивна батарейна технологія називається рідкометалічними батареями («LMB»), що була розроблена Дональдом Садовеєм та Массачусетським технологічним інститутом.

Якщо з системи прибрати ціну та прибуток сфокусувавшись лише на технології та її статистичних заслугах, як на даний момент так і беручи до уваги її довготермінові тенденції ефективності (майбутні покращення), то для того, щоб набагато більш швидко донести до населення багатообіцяючі технології можна було б застосовувати дослідження та стратегії відповідного розподілу ресурсів. У випадку сонячних батарей для домашнього генерування електроенергії, враховуючи їх неймовірну продуктивність, яку вони мають для того, щоб полегшити тиск базового енергетичного навантаження, що в свою чергу на сьогодні зменшило б емісію та забруднення пов’язні з викопним паливом, дуже шкода, що при таких обставинах ця технологія і її застосування є об’єктом забаганок ринку (685).

Якщо ми розглянемо комерційні витрати середньостатистичних сонячних батарей на 2013 рік, то побачимо, що при середньому домашньому споживанні в 11,280 кВт-год на місяць потрібно було б близько 30 панелей із ефективністю сонячних батарей близько 9-15% та системою батарей для нічного часу. Це б коштувало понад $20,000 (686). Такі витрати є непосильними для більшості населення світу, хоча навіть базові матеріали, які застосовуються в традиційних системах фотовольтаїки є простими та перебувають у достатній кількості, що супроводжується постійним полегшенням виробництва.

Точно так само в рівній мірі шкода бачити як сучасне будівництво будинків має мало спільного із застосуванням інших базових місцевих відновлювальних методів, які можуть ще більше сприяти реальній можливості світу привести всі будинки (не лише в США, а й в усьому світі) до енергетичної незалежності.

Беручи до уваги потужність сонця, можливими є також інші майже універсальні застосування. Поряд з невеликими системами видобутку енергії з вітру (687) та технологією геотермального нагріву й охолодження (688) в поєднанні з архітектурним дизайном, що робить кращим використання природного світла та піднімає ефективність збереження тепла й холоду (689), існує спектр дизайнерських корегувань, які можуть зробити квартири й будинки не лише самодостатніми, але й також більш екологічно стійкими. Поєднуючи це з використанням систем повторного використання задля збереження води, разом з іншими підходами для оптимізації ефективності енергії та ресурсів, стає очевидним, що наші поточні методи є неймовірно марнотратними в порівнянні з такими можливостями.

Продовжуючи тему міської інфраструктури, ми бачимо ті ж самі помилки майже всюди що стосується таких застосованих систем. Наприклад, велетенська сума енергії витрачається в процесі транспортування. Так само як і з електричними транспортними засобами, які доказали свою життєздатність для повного глобального використання незважаючи на лобіювання інтересів та інші ринкові обмеження, що продовжують утримувати це застосування далеко позаду бензинових паливних норм, багато системних методів також залишаються незастосованими.

685 Знову ж таки варто зазначити, що всі бізнес установи увіковічують самі себе в більшості за допомогою ринку, яким вони були створені від початку. Новий винахід, який може йти в розріз з вже існуючою інфраструктурою прибутку даного бізнесу часто є об’єктом впливу, що сповільняє або навіть подавляє цю технологію, яка заважає прибутку. В той час як багато хто розглядає такий тип поведінки як форму «корупції», справжнім станом речей є те, що сам механізм виводу даного товару на ринок є об’єктом встановлених фінансових обмежень, які служать тій же меті. Наприклад, якщо новий товар не може розглядатися у якості прибуткового протягом ходу його розвитку, незалежно від його справжніх заслуг, йому будуть перешкоджати. Надзвичайно повільна швидкість впровадження відновлювальної енергетики в цілому, навіть при тому що принципи більшості таких засобів були зрозумілими вже протягом сотень років, є прямим результатом грошового інвестування або його відсутності і чим більш ефективною є технологія, тим менш прибутковою вона буде в довгостроковій перспективі.

686 Джерело: Off-Grid System Cost Guide

(http://www.wholesalesolar.com/StartHere/OFFGRIDBallparkCost.html)

687 Приклад: Saving Energy in West Michigan Honeywell Wind Turbine

(http://www.freepowerwindturbines.com/honeywell_wind_turbine.html)

688 Для довідок: Geothermal Heat Pumps

(http://energy.gov/energysaver/articles/geothermal-heat-pumps)

689 A design approach called “passive solar” is a good design example.

[ http://en.wikipedia.org/wiki/Passive_solar_building_design ]

Окремо від загальної необхідності реорганізувати міське середовище для того, щоб зробити його більш сприятливим для зручної мережі громадського транспорту, прибираючи потребу в численній кількості автономних транспортних засобів, просте повторне використання механізованих рухів всіх транспортних середовищ могло б значною мірою полегшити енергетичний тиск.

Технологія під назвою «п'єзоелектрика» (690), що може перетворювати тиск та механічну енергію в електроенергію є прекрасним прикладом методу повторного використання енергії, який має велетенський потенціал. Існуючі методи включають генерування енергії людьми, які проходять по сконструйованій п’єзо підлозі (691) та тротуарах (692), вулиці, які можуть генерувати електроенергію коли автомобілі проїжджають по них (693) та залізничні системи, які також можуть вловлювати енергію через тиск при проходженні по ним залізничних вагонів (694). Аерокосмічний інженер Хаїм Абрамович зазначив, що відрізок дороги довжиною менше милі, шириною в чотири смуги із завантаженістю в приблизно 1,000 машин на годину може створювати близько 0.4 мегават електроенергії, що було б достатньо, щоб живити 600 будинків (695).

Інші теоретичні застосування в значній мірі поширюються на все, що пов’язано з тиском чи діями, включаючи незначні вібрації. Наприклад, існують проекти, які працюють над використанням здавалося б невеликого виробництва енергії; як наприклад зарядка телефону при натисканні кнопок, коли Ви набираєте текст в момент коли Ви просто торкаєтеся телефону або робите ним якісь рухи (696, 697); застосування при якому енергія отримується з повітряного потоку літаків (698); та навіть електричні автомобілі, які частково використовують п’єзо технологію для того, щоб зарядитися під час подорожі (699).

Якщо ми подумаємо про велетенську кількість механічної енергії, яка марнуються транспортними засобами та високозавантаженими пішохідними центрами, як наприклад, центральними вулицями, то потенціал можливості такого генерування енергії є досить значним. Це той вид системного мислення, який є необхідним для того, щоб підтримувати стійкість, активно намагаючись при цьому досягнути глобального енергетичного достатку.