Пост-дефіцитний світогляд

В цьому розділі, основні статистичні дані та тенденції будуть представлені для того, щоб показати як ми, як глобальне суспільство, можемо досягнути переходу до «пост-дефіцитної» (538) соціальної системи. В той час як дефіцит в абсолютних умовах завжди буде мати місце для людства на тому чи іншому рівні у цій закритій системі ресурсів Землі, дефіцит на рівні людських потреб та базового матеріального успіху більше не є

533 Двома широкими тенденціями, які тут варто згадати є екологічна та соціальна. Що стосується екологічної, то було помічено, що більшість, якщо не всі головні життєпідтримуючі системи в даний час перебувають у занепаді. Для довідок: Data Shows All of Earth’s Systems in Rapid Decline (http://www.ipsnews.net/2011/07/data-shows-all-of-earths-systems-in-rapid-decline/). Що стосується соціальних тенденцій, то тут варто приділити увагу статистичному спостереженню, яке показує очевидне загальне посилення соціальної дестабілізації та кількості «повстань», які відбувалися за останні 30 років. Нові звіти програмного відстеження під назвою «GDELT» показують разюче збільшення таких подій. Для довідок: Data Map Shows Protests Around the World Increase, With Caveat

(http://theglobalobservatory.org/analysis/576-mapping-some-of-the-worlds-unrest-.html)

534 Джерело: U.N. Raises “Low” Population Projection for 2050

(http://www.worldwatch.org/node/6038)

535 Для довідок: Yield Trends Are Insufficient to Double Global Crop Production by 2050

(http://www.washingtonpost.com/blogs/wonkblog/wp/2013/07/01/this-unsettling-chart-shows-were-not-growing-enough-food-to-feed-the-world/)

536 Для довідок: The Coming Global Water Crisis

(http://www.theatlantic.com/international/archive/2012/05/the-coming-global-water-crisis/256896/)

537 Вуглеводна економіка та рівень властивого їй дефіциту був суперечливою темою протягом багатьох десятиліть. Дебати з приводу сучасного стану забезпечення на глобальному рівні дуже сильно розходяться. «Пік нафти», який був безумовним контекстом таких дебатів, охоплював багато десятиліть з тим основним висновком, що ця форма енергії є скінченною. Регіональне вичерпування, як наприклад у випадку з піком у США у 1970х, який стосувався стандартних нафтових родовищ, надав самоочевидний доказ, що інші регіони, а отже і сам світ поступово досягнуть піку, і багато аналітиків вважають, що це відбудеться уже в недалекому майбутньому. Щоб бути більш точним варто сказати, що все це, в поєднанні з ростом населення та збільшенням попиту, посилює проблему. Для довідок: (http://www.independent.co.uk/news/science/world-oil-supplies-are-set-to-run-out-faster-than-expected-warn-scientists-6262621.html)

538 Термін «пост-дефіцитний» означає стан, що виключає дефіцит доступності даного ресурсу чи процесу, зазвичай шляхом оптимізованої ефективності, що стосується виробничого дизайну та стратегічного використання. Немає необхідності казати, що ідея досягнення всезагальної пост-дефіцитності, - що означає нескінченну, величезну кількість всього для всіх – справедливо розглядається у якості неможливої, навіть при найбільш оптимістичних точках зору. Тому, цей термін використовується тут в дійсності для того, щоб вказати на відповідну точку фокусування.

діючим захистом застосування методів ринкової системи (539).

У якості короткого відступу можна сказати, що загальнопоширеним аргументом на захист цінової системи та ринку є те, що нібито якщо існує будь-який дефіцит, то будь-який інший підхід не буде працювати. Під цим аргументом мається на увазі, що оскільки не всі можуть мати певну кількість товарів, то ця кількість і є дефіцитом, а отже людям потрібні гроші (або їх відсутність) для того, щоб відсортувати тих, хто отримає ці товари, а хто ні.

Проблема цього припущення полягає в тому, що воно ігнорує те, що певні ресурси, а отже і товари мають більшу доречність порівняно з чимось іншим коли мова йде про охорону здоров’я. Порівняння дефіциту найбільш дорогих, розкішних машин, які більше призначені для задоволення статусу своїх власників ніж для виконання свого базового призначення як засобу транспорту – з дефіцитом їжі, яка є базовою життєвою потребою для здоров’я, є неправильним в реальних життєвих умовах. В той час як інтерес у першому випадку полягає у задоволенні его власника, який ймовірно вже задовольнив свої базові потреби, щоб дозволити собі такий продукт, це не можна прирівнювати до інтересу у другому випадку, тобто інтересу тих, хто має дуже мало або зовсім нічого поїсти, а отже хто не може вижити. Неможна довільно поєднувати такі «потреби» та «бажання», нібито вони в теорії є просто одним і тим самим. Нажаль, саме так веде себе ринкова система.

Більше того, разом з великим дисбалансом багатств та матеріального забезпечення (540), приходить невідворотна соціальна дестабілізація. Практично кожен широкомасштабний суспільний розкол та революція, яку ми бачили в останні кілька століть мала певний економічний базис, який як правило обертався навколо соціального дисбалансу, експлуатації та класового розшарування (541). Теж саме відбувається з причинами злочинності, тероризму, згубних звичок та інших соціальних проблем. Практично всі ці схильності породжені позбавленнями, абсолютними або відносними, і ці позбавлення є притаманними природі суспільства, яке базується на конкуренції та дефіциті.

Отже, якщо просто зменшити наші економічні реалії до простої торгівлі, в поєднанні з заявою, що будь-який рівень дефіциту виправдовує застосування ринку, цін та грошей для розподілу, то це буде означати ігнорування справжньої природи того, що забезпечує соціальну гармонію, стабільність та охорону здоров’я. Чи здається це доцільним - відмовитися від технічної здатності, яка дає можливітьс, скажемо, підняти матеріальне становище 80% людства до рівня, який на даний момент доступний лише 10% людей, просто тому що «не всі можуть мати 500 кімнатний маєток»? Знову ж таки, абсурдність цього заперечення є абсолютно очевидною коли приймається системна точка зору відносно того що насправді має значення для охорони здоров’я та соціальної стійкості.

539 Грошова економіка бере свій початок в розгляді світу з точки зору недостачі або неефективності. Вона базуються навколо управління дефіцитом через систему цін та вартісних взаємозв’язків. Чим більший дефіцит товару, тим більша його вартість.

540 Наступна цитата історика Джеррі З. Мюллера добре описує ці реалії: «Нерівність насправді посилюється майже всюди в постіндустріальному капіталістичному світі. Але не дивлячись на те, що багато лівих думають, що це не є результатом політики і що політика ймовірно не виправить це, причина проблеми лежить набагато глибше і є більше непіддатливою ніж її визнають в загальному. Нерівність є невідворотним продуктом капіталістичної діяльності, а розширення рівності можливостей лише посилює все це – тому що в такому разі певним особам або спільнотам просто легше ніж іншим екплуатувати ці можливості для розвитку та просування того, що дозволяє їм капіталізм» (http://www.foreignaffairs.com/articles/138844/jerry-z-muller/capitalism-and-inequality).

541 Як відносне так і абсолютне позбавлення, яке означає мізерну кількість майна та відносно низький соціально-економічний статус, проявляє сильний історичний взаємозв’язок із соціальною дестабілізацією та протестами. Акція «Захопи Волл-стріт», яка дала поштовх глобальному руху протестів у 2011 р., базувалася, якщо більш конкретно, навколо нерівності доходів. Її найбільш відоме гасло «Нас 99%» позначало сильну різницю багатств між 99% населення та 1%, що поєднувалася зі зловживанням владою, яке мало місце в зв’язку з цим дисбалансом.

Крім цього, нижче Ви знайдете список сучасних реалій життєзабезпечення, які є доступними для світового населення і які залишаються незастосованими через перешкоджаючі фактори, які властиві ринковій економіці. Кожному питанню присвячено свій власний підрозділ.

1) Виробництво їжі: сучасні методи виробництва вже виробляють більш ніж достатньо їжі, щоб нагодувати всіх людей на Землі. Більше того, сучасні тенденції, спрямовані на більш оптимізовані технології та агрокультурні методи, також показують можливості до подальшого збільшення ефективності виробництва та поживних якостей до стану дійсного достатку, з мінімальним застосуванням людської праці та все меншими і меншими потребами в енергії, воді та землі.

2) Чиста вода: в даний час існують такі процеси опріснення і знезаражування, при широкому застосуванні яких жодна людська істота, навіть в ситуації теперішнього рівня забруднення, ніколи б не залишалися без питної води, незалежно від місця її проживання на Землі.

3) Енергія: завдяки геотермальним, вітровим, сонячним та гідро джерелам в поєднанні з системно-орієнтованими процесами, які можуть вловлювати вихідну енергію та безпосередньо використовувати її повторно, існує абсолютний достаток енергії, який може забезпечити в кілька разів більше за поточне світове населення.

4) Матеріальне виробництво та доступ: спектр матеріального виробництва, від будівель до транспорту та загальновживаних товарів, зазнав об’єднання засобів виробництва, споживчих товарів та людської праці. При відповідному системному об’єднанні кожного виду виробництва, разом з оптимізованими процесами регенерації та всезагальної трансформації від використання прав власності до системи прав доступу, стає очевидним, що всі відомі функції товарів (у формі продукту) можуть на базі потреб використовуватися 100% людства в доступному достатку.