Ефективність дизайну

Якщо ми детельно розкладемо повсякденну комплексність нашого сьогоднішнього життя, критично розглянувши які взаємодії є найбільш критичними для людського виживання, стійкості та процвітання, то ми зможемо побачити три базові елементи: наука, закони природи та ресурси. «Наука» є механізмом для дослідження та оцінювання; «закони природи» є вже існуючим набором правил, які ми постійно вивчаємо через науку і до яких ми неодмінно адаптуємося; в той же час «ресурси» існують в контексті як сировинних матеріалів Землі так і здатності людського розуму до розуміння. Що стосується розробки дизайну, то ці три атрибути є по суті обов’язковими один для одного.

Більше того, термін «індустріальний дизайн» (519) в цілях даного есе, буде використовуватися для позначення процесу орієнтованої на економіку промисловості в усіх її аспектах, від створення особливого товару до форми повсюдного ладу глобальної економіки. Історія індустріального дизайну є, в багатьох відношеннях, справжньою історію економічного розвитку. Оскільки наше постійно зростаюче наукове розуміння породжує логічні висновки щодо того як найкраще використовувати наші ресурси й час, глобальний ландшафт, як фізичний так і культурний піддається безкінечним змінам.

В цьому контексті, основним інтересом індустріального дизайну є по суті ефективність і можна сказати, що є три пов’язані з ним центральні контексти ефективності: (а) ефективність праці, (b) ефективність матеріалів та (c) ефективність системи.

(a) Ефективність праці має унікальну історію. Від початку 20го століття мав місце відносно стрімкий перехід від переважаючого використання людей та тваринних м’язів у якості джерела робочої сили до використання приводних машин. Цей феномен, який отримав назву «механізація» зміг перевести робочих від тяжкої силової праці до роботи, яка в більшості полягала у використанні верстатів. Тим не менше, під кінець 20го століття, ця модель проводжувала прогресувати і такі машини вже могли не лише переміщувати важкі вантажі та виконувати комплексні фізичні дії. З появою комп’ютеризації та певного рівня штучного інтелекту (AI) вони отримали змогу також приймати рішення. По суті, посилення цієї тенденції сьогодні довело, що ці сучасні машини на даний момент у великій мірі перевершують у продуктивності переважну більшість дій, які історично виконувалися людьми і не схоже, щоб ця тенденція сповільнювалася (520). В загальному, рух «ZEITGEIST» розглядає цю тенденцію як можливі потужні засоби за допомогою яких людський вид може і далі максимізувати свою виробничу здатність для того, щоб задовольнити потреби всіх людей, в той же час створюючи рівень людської свободи, ніколи до цього не бачений, у випадку відповідної

518 В той час як існування уряду служить як у якості регулятора справ бізнесу так і в якості активного учасника монопольної змови у таких справах враховуючи те, що він існує у якості бізнесу сам по собі, дуже мало було прийнято глобальних дій для об’єднання індустріальної системи. Одним із прикладів був монреальський протокол, який можливо вперше в історії об’єднав світ на основі інтересу у захисті навколишнього середовища (виснаження озонового шару).

519 «Індустріальний дизайн» традиційно визначається як «використання прикладного мистецтва та прикладної науки для покращення естетики, ергономіки, функціональності та/або корисності продукту».

520 Це питання буде розглядатися у кінці цього есе. Рекомендується до вивчення:

Report Suggests Nearly Half of U.S. Jobs Are Vulnerable to Computerization

(http://www.technologyreview.com/view/519241/report-suggests-nearly-half-of-us-jobs-are-vulnerable-to-computerization/)

адаптації (521).

(b) Ефективність матеріалів означає те, наскільки добре ми використовуємо сировинні матеріали Землі. Матеріалознавство (522) також має свою унікальну історію, де кожен період часу супроводжувався відкриттям нових зразків та можливостей. Металургія, область інженерії матеріалів, яка вивчає фізичну та хімічну поведінку металічних елементів та їхніх сумішей (523) історично була дуже важливою для розробки нових матеріалів. Вона зробила можливим широкий спектр можливостей через створення сполук та сплавів. Наприклад, термін «бронзовий вік» (524), який для Європи був періодом близько 3200-600 років до н.е., характеризувався загальним використанням міді та його сплаву, - бронзи, для багатьох цілей.

Тим не менше, можливо найбільш важливим відкриттям у розумінні матеріалознавства (і можливо одним з найбільших відкриттів в людській історії) було відкриття набору хімічних елементів, який вміщав всі матеріали, які нам відомі. Відомі для більшості у вигляді упорядкованої «періодичної таблиці» 118 елементів, 92 з яких перебувають на Землі у своєму природному вигляді, було визначено у 2013 році (525). По суті, ці хімічні елементи є будівельними блоками всього, що ми сприймаємо відчутним у світі, який нас оточує, а кожен відповідний атом має певні властивості, а отже ідіосинкратичне застосування.

Це знання, яке є надзвичайно новим відносно загальної суми людського розуміння (526), не лише зробило доступним глибше розуміння того, як працює хімія з тим, щоб створити неймовірно великий спектр матеріалів для надзвичайно ефективного індустріального використання, воно також сприяло значному розумінню самої природи матерії і в перспективі уможливило маніпуляції на атомному рівні.

Нанотехнології (527), які перебувають у самому лише своєму зародженні, є досить конкретними в своїй теоретичній основі збирання і розбирання різноманітних матеріалів, та навіть систем матеріалів (тобто самих товарів), з атомного рівня та навпаки (528).

Звісно, беручи до уваги наскільки вони є глибокими, нанотехнології, в своєму сучасному відносно незрілому стані застосовуються в більшості в контексті того, що

521 При розгляді світу в асоціації з поняттями «успіху» та «статусу» по відношенню до володіння матеріалами, що є сьогодні загальнопоширеним, часто затьмарюється розгляд позитивного зменшення стресу, доступності вільного часу, можливостей зменшення конфлікту через автоматизацію праці. Чи бажаєте Ви мати життя вільне від монотонності, стресу та тяжкої роботи, чи Ви хочете мати величезне, надмірне матеріальне володіння? Це питання являє собою конфлікт системи цінностей, а термін «адаптація» тут використовується для того, щоб позначити припущення, що люди могли би проявити бажання трохи зменшити складність промисловості маючи менше матеріальних «бажань», задля більш «спрощеного» стилю життя. Тут не мається на увазі, що все що ми сьогодні маємо не може бути доступним в ПрРОЕ. Тут говориться про те, що світогляд, який є менш матеріалістичним може стати переважаючим задля того, щоб зробити такий перехід до певного типу автоматизованої економіки більш простішим, не згадуючи про те, що це зробить нас більш стійкими в екологічному плані, беручи до уваги характерне на даний момент марнотратство.

522 Матеріалознавство це міждисциплінарна область, яка включає в себе властивості матерії та її застосування в різних сферах науки та інженерії. (http://www.sciencedaily.com/articles/m/materials_science.htm)

523 Визначення металургії: http://www.sciencedaily.com/articles/m/metallurgy.htm

524 Для довідок: Bronze Age: http://www.thefreedictionary.com/Bronze+Age

525 Джерело: “New Element 115 Takes a Seat at the Periodic Table”, Time, 2013 р.

(http://science.time.com/2013/08/28/new-element-115-takes-a-seat-at-the-periodic-table/)

526 В 1789, Антуан Лавуазьє опублікував список з 33 хімічних елементів, згрупувавши їх за такими групами як гази, метали, неметали та землі. У 1870 році російський професор хімії Дмитро Менделєєв створив першу «періодичну таблицю», яка була в два рази більшою і до якої після цього в середньому щороку додавалося по новому елементу.

527 Визначення нанотехнологій: наука маніпулювання матеріалами на атомному або молекулярному рівні.

528 Для довідок: Michio Kaku: Can Nanotechnology Create Utopia?

(http://betanews.com/2012/11/08/star-trek-replicator-is-closer-to-reality-than-you-think/)

можна назвати «розумними матеріалами» (529) або «метаматеріалами» (530). Як буде розглядатися пізніше в цьому есе, сучасний стан та тенденції матеріалознавства містять в собі величезні можливості щодо теперішнього та майбутнього.

(c) Системна ефективність це скоріше найбільш критична та важлива з усіх концепцій тому що, наскільки б абстрактним нам це не здавалося, все що ми знаємо і є самою системою або взаємодією двох і більше систем. Мабуть найкращим способом показати ефективність системи є розглянути будь-яку загальнопоширену дію та подумати над тим як ця дія може або зменшити марнування або посилити продуктивність на якомусь одному або всіх рівнях, а не лише в межах контексту самого лише прийнятого виняткового акту. Розгляд системи є скоріше неясним для більшості, оскільки ми схильні розглядати більшість функцій та процесів лише в межах рамок їхнього призначення, в категоричній формі.

Наприклад, коли ми розглядаємо сучасний фітнес-центр (також відомий як «спортзал») де люди займаються на різноманітних машинах в одному приміщенні, ми схильні думати лише в межах призначення даного закладу, тобто як ми можемо краще сприяти інтересам покращення здоров’я тих людей, які використовують ці машини і т.д. Ми рідко думаємо більш широко припускаючи: «А що якби уся ця енергія, яка виробляється всіма цими люди, які крутять педалі, щось штовхають та тягають переводилася б у систему перетворення, в якій би сама будівля могла би в цілому або частково живитися тією самою енергією у формі електрики? (531)»

Такий спосіб мислення стоїть в основі світогляду такого типу, що відповідає теорії систем. Можливо для розуміння такої мережевої точки зору є корисним зрозуміти синергію самої природи. В біосфері Землі, при виключенні з неї поточного людського втручання, практично не існує такої речі як марнування. Практично все, що ми бачимо в природі глибоко інтегроване та збалансоване завдяки очисній природі самої еволюції.

Це є дуже значним спостереженням і в цьому контексті варто згадати термін «біомімікрія» (532), оскільки наш розвиток як виду в багатьох аспектах полягає в тому, щоб вчитися з тих природних процесів, які вже існують, навіть якщо ми опинилися в ситуації коли ми у великій мірі розійшлися з цими процесами в багатьох аспектах. Отже намагаючись сприяти найбільш оптимізованій інтеграції на яку ми спроможні, в ідеалі, повторне використання усього на багатьох рівнях, так само як це робить природа повинно бути соціальною метою для того, щоб забезпечити стійкість та ефективність.