Аналіз та інтерпретація результатів дослідження

За підсумками застосування методик дослідження було встановлено, що після проходження корекційної тренінгової програми з розвитку лідерської активності у підлітковому віці внутрішня мотивація (орієнтація на роботу заради інтересу, пізнання, пошук себе; домінування орієнтації на процес трудової діяльності, прагнення до саморозвитку, а також орієнтація на хорошу атмосферу і стосунки в колективі) зростає. При цьому зовнішня мотивація (матеріальна зацікавленість, домінування орієнтації на успіх і результати, а також на фінансові та кар’єрні досягнення заради тієї практичної користі, яку вони обіцяють) зменшується. (див. схеми 1-5)

Схема 1. Зовнішня та внутрішня мотивація (ТІМ)

Результати «Тесту Індивідуальної Мотивації»

(березень-травень 2016)

За результатами методики «Тест індивідуальної мотивації» розподіл зовнішньої і внутрішньої мотивації у березні був 58%:42%, у травні – 36%:64%

Схема 2. Мотиваційні фактори (ТІМ)

Як видно з діаграми, у мотиваційній сфері підлітків після проходження корекційної програми протягом трьох місяців відбулися певні зміни: зростання соціальних (стосунки – з 6,9 до 8,5), пізнавальних (пізнання і інтерес – з 6,6 до 8,7) та творчих (творчість і незалежність – з 6,5 до 9,2, подолання та ріст – з 4,8 до 6,7) мотивів. При цьому мотив грошей та престижу трохи зменшився.

Схема 3. Мотиваційні фактори (МОСТ)

Методика «Мотиваційна структура: цінності» (МОСТ) дозволяє зробити такі висновки: найбільших змін зазнали творчі мотиви (покликання – з 4,3 до 6,4, розвиток – з 6,5 до 9, творчість – з 6,5 до 8,6). Прослідковується динаміка у соціальних мотивах (суспільна користь – з 3,8 до 5,6, людські стосунки – з 5,7 до 7,6).

За результатами методики «Структура трудової мотивації» розподіл зовнішньої і внутрішньої мотивації у березні був 38%:62%, у травні – 67%:33%

Схема 4. Зовнішня та внутрішня мотивація (СТМ)

Результати «Структури Трудової Мотивації»

(березень-травень 2016)

Схема 5. Мотиваційні фактори (СТМ)

За методикою «Структура трудової мотивації» зросли мотиви допомоги людям – з 3,5 до 6,8, служіння суспільству – з 2,5 до 4,8, спілкування – з 8 до 8,7 та включеності в команду – з 5,9 до 8,5 (соціальні мотиви), інтересу до процесу – з 5,3 до 8,4 (пізнавальні мотиви) та творчість – з 7,5 до 9 (творчі мотиви).

Проведені нами констатуючий та формуючий етапи експерименту дозволили отримати такі результати:

Внутрішня мотивація лідерської активності підлітків являє собою складне психологічне утворення, яке включає в свій склад комплекс особистісних мотивів: соціальних (стосунки, повага, допомога людям, суспільна користь), пізнавальних (розвиток, пізнання, інтерес) та творчих (креативність, зростання).

Розвиток лідерської активності (лідерських якостей та поведінки) призводить до підвищення внутрішньої мотивації.

Таким чином, проведений нами формуючий експеримент виявився успішним. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що розвиток лідерської активності впливатиме на внутрішню мотивацію у підлітковому віці.

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі нами була розглянута внутрішня мотивація лідерської активності як комплексне, відносно стійке, динамічне особистісне утворення, яке характеризується певною системою мотивів та ставлень людини до людей та до самої себе, що виявляється у лідерських якостях та поведінці.

Беручи до уваги особливості підліткового віку, у Першому розділі ми охарактеризували сучасні підходи до вивчення лідерської активності: загальні риси лідера як систему його ціннісних орієнтирів і ставлення до навколишнього світу і людей; лідерську поведінку як умову взаємного сприйняття, взаєморозуміння, взаємооцінки; ситуацію, у якій діє лідер як передумову успішної діяльності та розглянули компоненти лідерської активності: мотиваційний, емоційно-вольовий, особистісний, діловий.

У Другому розділі ми дослідили мотиваційну сферу, а саме внутрішню мотивацію лідерської активності у підлітковому віці, яку складають соціальні (стосунки, повага), пізнавальні (розвиток, пізнання) та творчі (креативність, самоактуалізація) мотиви як явища, детерміновані вторинними потребами.

Цінність нашого дослідження полягає у побудові моделі та створенні корекційної програми розвитку лідерської активності у соціальному середовищі шляхом формування лідерських якостей та поведінки, необхідних для внутрішньої мотивації лідерської активності особистості.

У третьому розділі нами було проведене емпіричне дослідження, яке підтвердило актуальність обраної теми – відсутність комплексного розгляду розвитку мотиваційної сфери лідерської активності у підлітковому віці та гіпотезу дослідження про те, розвиток лідерської активності здійснює позитивний вплив на внутрішню мотивацію у підлітковому віці.

У майбутньому планується провести аналіз взаємозв’язку між показниками, які характеризують внутрішню мотивацію лідерської активності підлітків. Метою кореляційного дослідження буде підтвердження того факту, що соціальні, пізнавальні, творчі мотиви є складовими інтегрального явища – внутрішньої мотивації лідерської активності, яку можна ефективно розвивати.