Висновки до першого розділу

Ефективність діяльності особистості в колективі багато в чому залежить від її активності та ініціативності, від уміння налагодити стосунки з членами групи, виявити свої можливості і т.д. У цих стосунках особливе місце займає такий феномен, як лідерство.

Вивчення питання про сутність лідерства у підлітковому середовищі призвело до необхідності розгляду лідерської активності як фактору розвитку дитини. Узагальнивши різні визначення, під лідерською активністю ми розуміємо комплексне, відносно стійке, динамічне особистісне утворення, яке характеризується певною системою ставлень людини до людей та до самої себе, яке виявляється у лідерській поведінці і діяльності.

Лідерство багатолике, воно може бути і ядром групових тенденцій, і діями особистості з досягнення згоди, і відносинами впливу, і владної диференціацією, і мистецтвом переконання, і ефективною взаємодією, і інструментом досягнення мети, і баченням перспективи.

У нашій роботі ми враховуємо всі підходи до вивчення лідерської активності: загальні риси лідера як систему його ціннісних орієнтирів і ставлення до навколишнього світу і людей; лідерську поведінку як умову взаємного сприйняття, взаєморозуміння, взаємооцінки; ситуацію, у якій діє лідер як передумову успішної діяльності.

Беручи до уваги особливості підліткового віку і дослідження особистісних рис лідера, у своєму дослідженні ми розглядаємо такі компоненти лідерської активності особистості: мотиваційний, емоційно-вольовий, особистісний, діловий.

Цінність нашого дослідження полягає у побудові моделі розвитку лідерської активності, яка відбувається у соціальному середовищі, під впливом якої можна формувати риси, необхідні для особистості лідера: уміння діяти у соціальному полі, ефективно спілкуватися, ставити мету і цілеспрямовано її досягати, обирати стиль поведінки у критичній ситуації, здатність до рефлексії, саморегуляції, креативність та інші.