Визначення поняття нерухомості і класифікація об'єктів, що попадають під це визначення

Відповідно до Міжнародних стандартів оцінки [49] нерухомість (об'єкт нерухомості, нерухоме майно) визначається як фізична ділянка землі і віднесені до неї виконані людиною поліпшення. Це матеріальна, відчутна "річ", яку можна побачити і до якої можна доторкнутись, у сукупності з усіма спорудженнями на землі, а також над або під нею.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, що характеризується певним місцем розташування, господарським використанням, правовим режимом і іншими істотними ознаками, визначеними стосовно неї відповідними правами.

Поліпшення земельної ділянки -це які-небудь фізичні об'єкти, що розміщені в межах земельної ділянки і фізично зв'язані з нею, а також фізичні наслідки яких-небудь заходів, що привели до зміни рельєфу, умов освоєння земельної ділянки або потенційного прибутку від його використання.

До поліпшень зазвичай відносяться будинки, спорудження, багаторічні насадження, незавершене будівництво й інші об'єкти. Будинки - це будівельно-архітектурні об'єкти, основним призначенням яких є створення умов для праці, соціально-культурного обслуговування, зберігання матеріальних цінностей. Спорудження - інженерно-будівельні об'єкти, призначені для створення і виконання технічних функцій (шахти, нафтові свердловини, дороги, греблі, естакади і т.п.) або для обслуговування населення (спорудження для міського благоустрою і т.п.).

Багаторічні насадження- усі види штучнихбагаторічних насаджень незалежно від віку: плодово-ягідні, технічні, захисні, декоративні іі озеленювальні насадження усіх видів; штучні насадження ботанічних садів, парків, скверів, вулиць, бульварів, дворів,територій підприємств і т.п.

Незавершене будівництво - об'єкти, по яких у встановленому порядку ще не оформлені документи про приймання об'єкта в експлуатацію.

Для класифікації об'єктів нерухомості можна скористатися схемою ознак, поданої на рис. 5.1.

В якості класифікаційних ознак можуть використовуватися такі як: тин об'єкта нерухомості; використання об'єкта неру­хомості; форма власності; призначення; ступінь автономності; ступінь готовності; спеціалізація; фізичний стан; якість ремонтних робіт; місце розташування.

Правильна класифікація об'єктів нерухомості дозволяє більш якісно провести їхню оцінку.